Постанова

від 29.11.2011 по справі 2а-3356/11/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2011 р. Справа № 2a-3356/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Панікара І.В.

при секретарі Богусевич А.С.

за участю сторін:

представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Даноша"

до відповідача: Калуської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 10.08.2011 р.,-

ВСТАНОВИВ:

18.10.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Даноша" (надалі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції (надалі - відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 10.08.2011 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за наслідками проведеної перевірки, що викладені у висновках акту за № 1152/23-2/32464900 від 25.07.2011 р., відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення за №0001552302 від 10.08.11р., яким позивачу зменшено розмір відВ»ємного значення по податку на додану вартість за звітний податковий період - березень-квітень 2009 року на суму 4971 грн. та застосовано штрафні санкцій в сумі 2486 грн. Позивач, вважає таке податкове повідомлення - рішення необґрунтованим та просить суд визнати його нечинним.

В судовому засіданні представники позивача заявлені вимоги підтримали з підстав викладених в адміністративному позові.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав з мотивів наведених ним у письмовому запереченні.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні та витребувані докази, судом установлено наступне.

В період з 13.07.2011 року по 19.07.2011 року Калуська об'єднана державна податкова інспекція проводила позапланову невиїзну документальну перевірку ТзОВ В«ДаношаВ» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ПП В«КомпаніагротрейдВ» за період з 01.04.2010 року по 30.05.2010 року та з ТзОВ В«Інвек. Ветеринарні препарати, кормові добавкиВ» за період з 01.03.2008 року по 28.02.2011 року.

За результатами проведеної перевірки, відповідачем складено акт за № 1152/23-02/32464900 від 25.07.2011 р., згідно висновків якого констатовано порушення позивачем вимог ст.ст. 203, 215, 216 ЦК України, п.п.7.2.3, 7.2.6., п.п. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4 статті 7 ЗУ В«Про податок на додану вартістьВ» , внаслідок чого, встановлено завищення бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2009 року в сумі 4971 грн., за березень 2009 року - в сумі 4371 грн. та завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за травень 2010р. в сумі 13695 грн.

За наслідками проведеної перевірки, що викладені у висновках вищевказаного Акту, відповідачем винесено податкове повідомлення -рішення за №0001552302 від 10.08.11р., яким позивачу зменшено завищений розмір бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 9342 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 2486 грн. Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, в загальну суму завищеного значення бюджетного відшкодування входять два податкові періоди: за лютий 2009 року в сумі 4971 грн. та за березень 2009 року - в сумі 4371 грн.

В порядку адміністративного оскарження позивачем направлено скаргу до ДПА в Івано-Франківській області, рішенням якої від 08.09.2011 року, дана скарга залишена без розгляду, окрім того, ним направлялася скарга до ДПС України, за наслідками розгляду якої залишено без змін рішення ДПА в Івано-Франківській області.

Як встановлено з дослідженого в судовому засіданні акту перевірки за № 1152/23-02/32464900 від 25.07.2011 р., передумовою для формування позивачем податкового кредиту слугували правовідносини, що склалися у нього з ТзОВ В«Інвек. Ветеринарні препарати, кормові добавкиВ» з приводу купівлі-продажу вітамінів та вакцин, які здійснювалась без укладення угод в письмовій формі. За перевіряємий період підприємство здійснювало наступні види діяльності згідно КВЕД: розведення свиней, будівництво будівель, оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, оптова торгівля живими тваринами, діяльність автомобільного вантажного транспорту, діяльність у сфері інжинірингу.

Водночас, відповідач вказує на наявність у сторін податкових накладних, платіжних доручень, що засвідчують сплату коштів, однак не вважає даний факт безумовним підтвердженням того, що поставка товару робіт (послуг) мала місце. А отже, зазначені правочини відповідно до частини 1 статті 203, статті 215, пункту 1 статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України, з його точки зору є нікчемним, і в силу статті 218 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Проведеною ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя перевіркою контрагента позивача - ТзОВ В«Інвек. Ветеринарні препарати, кормові добавкиВ» (код ЄДРПОУ 34268050), за наслідками якої складено акт від 11.04.2011 року за № 488/23-05/34268050 ( а.с. 64-71) встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств -постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям за період з 01.03.2008 року по 28.02.2011 року, які підпадають під визначення статті З Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» від 03.04.1997 року №168/97-ВР (ОСОБА_4 змінами та доповненнями), тобто відсутність поставок товарів, робіт (послуг) та укладення угод з метою настання реальних наслідків. Такий висновок базується на тому, що у зв»язку з відсутністю за місцезнаходженням як платника податків - ТзОВ В«Інвек. Ветеринарні препарати, кормові добавкиВ» так і його керівника - ОСОБА_5, перевірку розпочати неможливо. Також зазначається, що з метою узгодження дати проведення початку планової перевірки даному товариству направлялися листи від 10.06.2010 року та від 27.07.2010 року, які повернуті з відміткою «за зазначеною адресою не значиться», а згідно листа ВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя від 05.04.2011 року повідомлено, що вищевказане підприємство за зазначеною адресою не знаходиться. На підставі наведеного відповідачем встановлено відсутність у ТОВ В«Інвек. Ветеринарні препарати, кормові добавкиВ» об»єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період 01.03.2008 року по 28.02.2011 року.

Відповідач, з урахуванням викладеного, а також того, що позивачем податок на додану вартість по придбанню в ТОВ В«Інвек. Ветеринарні препарати, кормові добавкиВ» вітамінів та вакцин згідно податкових накладних: № ВЕТ- 0500 від 09.02.2009 року на суму 29824,50 грн. (в тому числі ПДВ 4970,75) та № ВЕТ- 0891 від 03.03.2009 року на суму 26224,00 грн. (в тому числі ПДВ 4370,67) відображено в рядку 10.1 - „придбання (виготовленя, будівництво, спорудженя) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення оперцій, які оподатковуються за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкоюВ» декларації за лютий та березень місяці 2009 року, повважав, що позивачем завищено податкового кредиту з ПДВ на суму 9342 грн.

Вирішуючи наявний податковий спір по суті суд виходив із наступного.

Спеціальним законом, який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку на додану вартість до бюджету на час виникнення правовідносин є Закон України В«Про податок на додану вартістьВ» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (у подальшому -Закон України №168).

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України № 168 податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України №168 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Закон України №168 визначає лише два випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду. Так, відповідно до пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

А згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними підпунктом документами.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України №168, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

В силу підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України №168 платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками реквізити, визначені вказаним підпунктом.

За змістом підпункту п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону №168 не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтвердженні податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону №168 бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Отже, з наведених законодавчих приписів випливає, що надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання бюджетного відшкодування є підставою для його одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

Окрім того, в постанові Пленуму ВСУ (п.18) від 06.11.2009 № 9 В«Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійснимиВ» також зазначено, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Водночас позивачем не надано суду доказів наявності такого вироку щодо посадових осіб як позивача так і його контрагентів.

Однак, на момент проведення перевірки позивача, відповідачу надано достатній обсяг документів, що свідчать про підставність включення суми 9342 грн. в податковий кредит з ПДВ за лютий-березень 2009 року, тобто доказів які підтверджують як товарність вказаних операцій так і факт придбання товару для здійснення власної господарської діяльності

Відповідно до вимог частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З урахуванням викладеного, на переконання суду, оскаржуване податкове повідомлення-рішення за № НОМЕР_1 від 10.08.11р. не ґрунтується на нормах права, внаслідок чого підлягає визнанню нечинним.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення за №0001552302 від 10.08.2011 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Даноша" судовий збір в розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ ОСОБА_4

Постанова складена в повному обсязі 05.12.2011 року.