Рішення

від 02.12.2015 по справі 913/865/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

02 грудня 2015 року Справа № 913/865/15

Провадження №33/913/865/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«Вектор РичВ» , м.Лисичанськ, Луганська область

до Публічного акціонерного товариства В«Алчевський металургійний комбінатВ» , м.Алчевськ, Луганська область

про стягнення 1827329 грн 95 коп.

Суддя Драгнєвіч О.В.

Секретар - помічник судді Тертишна Л.С.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю б/н від 02.11.2015;

від відповідача: ОСОБА_2, виконуюча обов'язки заступника начальника юридичного відділу управління комбінату, за довіреністю №01-026-1821 від 25.12.2014/

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю В«Вектор РичВ» звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Публічного акціонерного товариства В«Алчевський металургійний комбінатВ» про стягнення грошових коштів у розмірі 1827329 грн 95 коп. за договором про виконання будівельно-монтажних робіт № 027/1-901 від 26.07.2011 року, а також укладених в подальшому додаткових угод, з яких:

- 976448 грн 54 коп. - сума основного боргу виконаних робіт (за актами виконаних робіт в період жовтень 2012 року - березень 2013 року);

- 32980 грн 00 коп. - заборгованість з видатків на відрядження/добові;

- 78286 грн 60 коп. - 3% річних;

- 739614 грн 81 коп. - інфляційні нарахування.

В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем як замовником зобов'язань в частині повного та своєчасного проведення розрахунків за виконаними підрядними роботами в жовтні 2012 року - березні 2013 року, які були прийняті відповідачем про що свідчать підписані сторонами акти приймання підрядних робіт за вказаний період. Оскільки відповідач розрахувався лише частково за актом жовтня 2012 року, допустив прострочення виконання грошових зобов'язань, позивачем у відповідності до положень ст.625 Цивільного кодексу України нараховано також інфляційні та 3% річних.

03.11.2015 представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечував проти нарахування 3% річних та інфляційних з огляду на те, що в актах приймання виконаних робіт відсутня дата підписання їх сторонами, відповідно за твердженнями відповідача не зрозуміло з якого часу слід вважати простроченим зобов'язання. Також відповідач послався на те, що акти приймання виконаних підрядних робівідповідача підписані головним інженером, який не має достатніх повноважень згідно його посадової інструкції.

В доповненнях до відзиву наданих 13.11.2015, відповідач вказував на те, що датами підписання актів слід вважати дати підписання довідок про визначення вартості підрядних робіт, також представником надано акт звірки розрахунків між сторонами станом на 20.10.2015, даними якого підтверджено наявність заявленої до стягнення заборгованості.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 17.11.2015 за клопотанням представника відповідача розгляд справи продовжено у відповідності до ст.69 Господарського процесуального кодексу України до 15.12.2015 включно, відкладено розгляд справи на 02.12.2015.

В судове засідання 02.12.2015 з'явилися представники обох сторін, які надали додаткові письмові та усні пояснення.

Зокрема, в наданих в судовому засіданні поясненнях представники сторін підтвердили, наявність на час розгляду спору суми основного боргу, що заявлена до стягнення в сумі 1009428 грн 54 коп (яка складається з боргу за виконані підрядні роботи та витрат на відрядження/добові), та погашення відповідачем заборгованості лише частково за актом жовтня 2012 року, на суму 102785 грн 73 коп. З огляду на відсутність в підписаних сторонами актах дат їх підписання, датами підписання слід вважати останній робочий день місяця за який здійснюється підписання акту. В акті звірки окрім суми 32980 грн зазначена сума витрат на відрядження в більшому розмірі (66820 грн), оскільки сторонами також була врахована заборгованість за актами, що не є предметом розгляду в даній справі.

Також представник відповідача заперечив щодо правильності наведеного позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних нарахувань, однак, вимоги ухвали суду не виконав та контррозрахунок суду не представив.

У судовому засіданні 02.12.2015 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю В«Вектор РичВ» (далі - позивач/підрядник) та Публічним акціонерним товариством В«Алчевський металургійний комбінатВ» (далі - відповідач/замовник), укладено договір № 027/1-901 від 26.07.2011, за яким підрядник забов'язався виконати будівельно-монтажні роботи на об'єктах розширення ділянки випалення вапняку комплексу конвекторного цеху Публічного акціонерного товариства В«Алчевський металургійний комбінатВ» та інші роботи по мірі надходження проектно-кошторисної документації. Замовник зобов'язався прийняти та оплатити прийняті роботи.

Згідно п. 2.1 Договору вартість робіт за договором визначається конкретно для кожного виду робіт, визначеного проектно-кошторисною документацією і оформляється у вигляді договірної ціни на окремий вид робіт, або комплекс робіт, оформлений стороною у вигляді додаткової угоди до цього договору, яка є його невідємною частиною, в якій окрім договірної ціни обговорюються строки виконання робіт та платежі за виконані роботи.

Відповідно до п.3.1 договору поточна оплата здійснюється замовником в безготівковому порядку в національній валюті України щомісячно у відповідності до акту виконаних робіт (ФКБ-2в і ФКБ-3), підписаного сторонами, протягом 10 банківських днів. При розрахунках за виконані роботи вартість матеріалів, поставлених підрядчиком, а також вартість механізмів та автотранспорту приймаються за погодженими з замовником цінами. Акт виконаних робіт готує підрядчик, об'єми виконаних робіт здає за актом ФКБ-2в замовнику в термін не пізніше 25-го числа звітного місяця. Розрахунок проводиться замовником після підписання акту прийому-передачі виконаних робіт, включаючи усунення виявлених в процесі приймання недоліків.

Оплату за виконані роботи замовник здійснює за актами форми КБ-2в з урахуванням фактично виконаних робіт і забезпеченням підрядчиком норм вироблення. Добові витрати сплачуються робітникам за їх фактичною кількістю, підтвердженому службою комбінату.

В п. 4.1 сторони передбачили строки виконання робіт:

- початок - протягом 3 днів з моменту підписання договору;

- закінчення 01.12.2012 року.

Строки виконання робіт можуть змінюватися за взаємною згодою сторін.

Відповідно до п. 10.3 договір діє з моменту його підписання і до 31.12.2012.

Матеріали справи свідчать про те, що в подальшому сторонами було укладено ряд додаткових угод до договору, якими визначено проведення додаткових робіт.

Так, 26 жовтня 2011 року сторони уклали Додаткову угоду №1 до Договору, якою визначили виконання таких робіт:

- відділення помелу вапна з відвантажувальними бункерами, загально будівельні роботи;

- відділення грохочення і дроблення вапна з відвантажувальними бункерами. Металоконструктивних площадок для обслуговування трубопроводів, сходинок. Монтаж трубопроводів та обладнання;

- відділення грохочення і дроблення вапна з відвантажувальними бункерами. Металоконструктивних площадок та сходинок. Водовідводи.

Вартість виконаних робіт складає 957 733 грн 20 коп. в тому числі ПДВ-20% - 159 622 грн 20 коп. Сторони погодили, що загальна сума договору №027/1-901 збільшується на вартість цієї додаткової угоди.

16 лютого 2012 року сторони уклали Додаткову угоду №2 до Договору, якою визначили виконання таких робіт:

- відділення помелу вапна з відвантажувальними бункерами. Монтаж металоконструкцій;

- відділення грохочення і дроблення вапна з відвантажувальними бункерами. Остеклення.

- відділення грохочення і дроблення вапна з відвантажувальними бункерами. Монтаж металоконструкцій стінового огородження;

- відділення грохочення і дроблення вапна з відвантажувальними бункерами. Виготовлення і монтаж металоконструкцій вузлів коробу.

Вартість виконаних робіт складає 313 849 грн 20 коп. в тому числі ПДВ-20% - 52 308 грн 20 коп. Загальна сума договору №027/1-901 збільшується на вартість цієї додаткової угоди.

13 березня 2012 року сторони уклали Додаткову угоду №3 до Договору, якою також визначили додатковий обсяг робіт та збільшили вартість договору на 434 582 грн 39 коп.

14 червня 2012 року сторони уклали Додаткову угоду №4 до Договору, якою визначили додатковий обсяг робіт та збільшили вартість договору на 2 547 597 грн 60 коп.

30 липня 2012 року сторони уклали Додаткову угоду №5 до Договору, якою визначили додатковий обсяг робіт та збільшили вартість договору на 580 836 грн 00 коп

15 листопада 2012 року сторони уклали Додаткову угоду №6 до Договору, якою визначили, що підрядчик зобов'язується виконати роботи за по введенню в експлуатацію об'єкту «Ділянка випалу вапняка»: робоча зміна - 8 годин, вартість 1 людино-години робіт - 60 грн 00 коп. без ПДВ.

12 грудня 2012 року сторони уклали Додаткову угоду №7 до Договору, якою визначили, що на об'єктах розширення ділянки опалення вапняка необхідно виконати роботи з антикорозійного захисту трубопроводів азоту і природного газу, розширити траси азоту та природного газу.

Вартість виконаних робіт складає 190 539 грн 60 коп. в тому числі ПДВ-20% - 31 056 грн 60 коп. Загальна сума договору №027/1-901 збільшується на вартість цієї додаткової угоди.

Згідно умов договору та укладених сторонами додаткових угод до нього, позивачем були виконані, а відповідачем прийняті роботи на загальну суму 1 112 214 грн 27 коп., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в та довідками про вартість виконаних будівельних робіт форми №КБ-3 за зобов'язаннями жовтня 2012 року - березня 2013 року, підписаними представниками обох сторін, підписи яких скріплені печатками підприємств (а.с. 31-107).

В порушення умов договору та вказаних додаткових угод, відповідач свої зобов'язання щодо сплати рахунків виконав частково, 27.06.2014 сплативши 102785 грн 73 коп., тобто частково розрахувався за зобов'язаннями жовтня 2012 року, що підтверджується наданою позивачем банківською випискою, та даними повного звіту по відділам підприємства, копію якого надано відповідачем.

За таких обставин, у відповідача утворилась заборгованість у сумі 1 009 428 грн 54 коп. (з яких: 976448 грн 54 коп. - заборгованість з виконаних підрядних робіт; 32980 грн - заборгованість з добових та витрат на відрядження), за стягненням якої позивач звернувся до суду.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача нараховані в зв'язку з допущеним простроченям виконання грошових зобовязань 3% річних у сумі 78286 грн 36 коп. та інфляційні втрати в сумі 739614 грн 81 коп.

Відповідач заявлену до стягнення суму основного боргу 1 009 428 грн 54 коп. (з яких: 976448 грн 54 коп. - заборгованість з виконаних підрядних робіт; 32980 грн - заборгованість з витрат на відрядження/добові) визнає у наданих письмових поясненнях від 02.12.2015 та наданих поясненнях представником відповідача в судовому засіданні, що також підтверджується даними проведеної між сторонами звірки розрахунків станом на 20.10.2015.

Натомість відповідач заперечує проти правильності розрахунку позивача 3% річних та інфляційних, враховуючи положення п.3.1. договору, а також останні письмові та усні пояснення представника відповідача, надані в судовому засіданні від 02.12.2015, згідно яких сторонами погоджено, що датою підписання актів приймання виконаних робіт є остання дата поточного місяця. Зокрема, представник відповідача послався на допущені позивачем помилки в розрахунку в частині визначення дати, з якої розпочинається прострочення, врахування необхідності проведення оплати протягом 10 банківських днів. Однак, на підтвердження заперечень відповідного контррозрахунку відповідачем суду не надано.

Надаючи правову кваліфікацію спірних правовідносинам сторін, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання не допускається, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правове регулювання правовідносин сторін здійснюється главою 61 Цивільного кодексу України. Зокрема, ст. 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

У відповідності до ст. 882 Цивільного кодексу України передача робіт підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Водночас, матеріалами справи та встановленими судом фактичними обставинами доведено факт виконання позивачем взятих на себе за договором та додатковими угодами зобов'язань на загальну суму 1 112 214 грн 27 коп. за зобов'язаннями жовтня 2012 року - березня 2013 року.

Позивач посилається на те, що відповідачем проведено розрахунок лише частково, зокрема, 27.06.2014 сплачено 102785 грн 73 коп. в рахунок погашення заборгованості за зобов'язаннями жовтня 2012 року за актом №2.00 (а.с.32), що підтверджується наявними в матеріалах справи банківською випискою, та даними повного звіту по відділам підприємства відповідача.

Враховуючи часткову оплату заборгованості по акту №2.00 за жовтень 2012 року, залишок заборгованості становить 22782 грн 27 коп., що також підтверджено представниками сторін в судовому засіданні від 02.12.2015.

Крім того, в наданих письмових поясненнях суду представник відповідача та в усних поясненнях представник позивача підтвердили, що на час розгляду спору сума заборгованості 1 009 428 грн 54 коп. (з яких: 976448 грн 54 коп. - заборгованість з виконаних підрядних робіт; 32980 грн - заборгованість з витрат на відрядження/добові) не змінилася, погашення заборгованості відповідачем не проводилося.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, та наданих пояснень представників сторін, борг в сумі 1009428 грн 54 коп. виник за такими актами приймання виконаних підрядних робіт:

- №2.00 за жовтень 2012 року борг в сумі 22782 грн 27 коп. (враховуючи здійснену відповідачем проплату 27.06.2014 на суму 102785 грн 73 коп.);

- № 75/115 на суму 19788 грн 52 коп. та №3.00 на суму 184320 грн за листопад 2012 року (загальна сума боргу складає 204108 грн 52 коп.);

- №4.00 на суму 86976 грн та № 203 на суму 85859 грн 35 коп. за грудень 2012 року (загальна сума боргу складає 172835 грн 35 коп.);

- №203К (добові/витрати на відрядження) на суму 17460 грн, №4.00К (добові/ витрати на відрядження) на суму 15520 грн, №20 на суму 86386 грн 80 коп. (з урахуванням даних вартісної довідки та уточнень кінцевих сум, зазначених сторонами в акті), №10 на суму 29672 грн 40 коп., №13 на суму 14476 грн 80 коп. за січень 2013 року (загальна сума боргу складає 163516 грн);

- №21 на суму 71736 грн та №30 на суму 139693 грн 20 коп. (з урахуванням уточнень кінцевих сум, зазначених сторонами в акті - загальна сума, на яку підписані ці акти складає 211 429 грн 20 коп., однак, згідно даних довідки погодженої вартості робіт - заявлена до стягнення саме сума в розмірі 209886 грн, що була погоджена сторонами), №10/2 на суму 20720 грн 40 коп., №23 підписаний сторонами на суму 9376 грн 80 коп. (однак, згідно даних довідки погодженої вартості робіт - заявляється до стягнення саме сума в розмірі 8335 грн 20 коп., що і була погоджена сторонами) за лютий 2013 року (загальна сума боргу складає 238941 грн 60 коп.);

- №5.00 на суму 132480 грн та №41 на суму 74764 грн 80 коп. за березень 2013 року (загальна сума боргу складає 207244 грн 80 коп.).

Вказані акти підписані представниками обох сторін, підписи яких скріплені печатками підприємств. Заперечень щодо невиконання чи неналежного виконання всього комплексу робіт з боку відповідача не надходило ані до позивача, ані до суду.

Суд приймає до уваги те, що в судовому засіданні представник відповідача та в наданих письмових поясненнях, підтвердив наявність основної заборгованості на час розгляду спору в загальному розмірі 1009428 грн 54 коп. (з урахуванням 32980 грн - заборгованості за актами №203К та №4.00К січня 2013 року, в яких враховані витрати на відрядження, зокрема добові, на суму 32980 грн). Крім того, вказану сума заборгованості також підтверджується даними проведеної між сторонами звірки розрахунків станом на 20.10.2015 (а.с.166).

Також суд зважає на надані пояснення представниками сторін в судовому засіданні та додаткових письмових поясненнях від 02.12.2015, в яких представники підтвердили, що за результатами проведення звірки розрахунків, в акті сума боргу на відрядження/добові була зазначена в більшому розмірі 66820 грн, оскільки сторонами окрім суми боргу за актами №203К та №4.00К січня 2013 року в розмірі 32980 грн витрат на відрядження/добові, що заявлені до стягнення у даній справі, також були включені витрати за іншими актами, що не являються предметом розгляду в даному спорі.

Враховуючи вищевикладене, фактичне прийняття відповідачем виконаних позивачем підрядних робіт та подальше визнання заявленої до стягнення суми боргу, первісні доводи відповідача про те, що акти приймання виконаних підрядних робіт підписані неуповноваженою особою, судом відхиляється за безпідставністю.

Тим більше, за умовами укладеного між сторонами договору та додаткових угод, отримавши акт виконаних робіт для підписання у разі незгоди з якістю виконання таких робіт чи взагалі заперечуючи їх виконання вцілому, відповідач був зобов'язаний про це повідомити позивача, однак він повернув позивачу підписані акти, без зауважень та корегувань.

Крім того, на всіх актах містяться відтиски печатки підприємства відповідача. Разом з тим, відповідачем не доведено втрати або незаконного використання його печатки.

За таких обставин суд визнає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню вимогу про стягнення заборгованості в загальному розмірі 1 009 428 грн 54 коп. за зобов'язаннями жовтня 2012 року - березня 2013 року (з яких: 976448 грн 54 коп. - заборгованість з виконаних підрядних робіт; 32980 грн - заборгованість з витрат на відрядження/добові).

Відповідно до п. 3.1. договору, поточна оплата здійснюється замовником в безготівковому порядку в національній валюті України щомісячно у відповідності до акту виконаних робіт (ФКБ-2в та ФКБ-3), підписаному сторонами, протягом 10 банківських днів.

Як вбачається з матеріалів справи, не всі підписані сторонами акти приймання виконаних робіт містять дату їх підписання.

Суд не приймає до уваги первісні доводи відповідача, викладені в доповненнях до відзиву (а.с.161-162), в яких відповідач стверджував, що датою підписання актів слід вважати дату підписання сторонами довідок про вартість підрядних робіт, оскільки акт приймання виконаних робіт не може бути підписаний раніше погодження сторонами вартості робіт, оскільки матеріали справи свідчать про те, що в окремих довідках про вартість також відсутня конкретна дата їх підписання. Крім того, в подальшому позиція відповідача з приводу дати підписання сторонами актів зазнала змін.

Зокрема, в письмових поясненнях відповідача від 02.12.2015, а також усних поясненнях представників сторін, наданих в судовому засіданні від 20.12.2015, останні надали суду роз'яснення, що датою підписання актів приймання виконаних робіт, в яких вона відсутня слід вважати останній робочий день місяця, в якому ці роботи були виконані.

Враховуючи вищевикладене, а також виходячи з умов п. 3.1. договору щодо строків оплати, суд дійшов висновку, що позивачем допущено прострочення виконання зобовязання жовтня 2012 року - березня 2013 року по оплаті виконаних робіт за договором.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що позивачем допущено ряд помилок, зокрема, не правильно визначено дату прострочення виконання зобов'язання відповідачем, враховуючи положення п. 3.1. договору (оплату протягом 10 банківських днів), вимоги ст.253 Цивільного кодексу України (перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати), а також те, що сторонами погоджено, що в разі відсутності в акті дати його підписання, акт вважається підписаним в останній робочий день місяця, за який його підписано.

За розрахунком суду, за зобов'язаннями жовтня 2012 року за період з 15.11.2012 по 13.09.2015 включно (акт вважається підписаним в останній робочий день місяця - 31.10.2012, 10-й банківський день припадає на 14.11.2012, прострочення слід відраховувати з 15.11.2012 на суму боргу 22782,27 грн.), а тому обгрунтованими є 3% річних нараховані за 1033 дні прострочки в сумі 1934 грн 07 коп.

За зобов'язаннями листопада 2012 року за період з 15.12.2012 по 13.09.2015 включно (акт вважається підписаним в останній робочий день місяця - 30.11.2012, 10-й банківський день припадає на 14.12.2012, прострочення слід відраховувати з 15.12.2012 на суму боргу 204108,52 грн) обгрунтованими є 3% річних за 1003 дні прострочки в сумі 16825 грн 59 коп.

За зобов'язаннями грудня 2012 року за період з 17.01.2013 по 13.09.2015 включно (акт вважається підписаним в останній робочий день місяця - 29.12.2012 - судом враховано перенесення робочих та святкових днів в 2012 році згідно постанови Кабінету Міністрів України, 10-й банківський день з урахуваннях переносів святкових днів у 2013 році припадає на 16.01.2013, прострочення слід відраховувати з 17.01.2013 на суму боргу 172835,35 грн) обгрунтованими є 3% річних за 970 днів прострочки в сумі 13779 грн 47 коп.

За зобов'язаннями січня 2013 року за період з 15.02.2013 по 13.09.2015 включно (акт вважається підписаним в останній робочий день місяця - 31.01.2013, 10-й банківський день припадає на 14.02.2013, прострочення слід відраховувати з 15.02.2013 на суму боргу 163516 грн) обгрунтованими є 3% річних за 941 день прострочки в сумі 12646 грн 73 коп.

За зобов'язаннями лютого 2013 року за період з 16.03.2013 по 13.09.2015 включно (акт вважається підписаним в останній робочий день місяця - 28.02.2013 - судом враховано перенесення робочих та святкових днів в 2013 році згідно постанови Кабінету Міністрів України, 10-й банківський день з урахуваннях переносів святкових днів у 2013 році, 8-го березня, припадає на 15.03.2013, прострочення слід відраховувати з 16.03.2013 на суму боргу 238941,60 грн) обгрунтованими є 3% річних за 912 днів прострочки в сумі 17910 грн 80 коп.

За зобов'язаннями березня 2013 року за період з 13.04.2013 по 13.09.2015 включно (акт вважається підписаним в останній робочий день місяця - 29.03.2013, 10-й банківський день припадає на 12.04.2013, прострочення слід відраховувати з 13.04.2013 на суму боргу 207244,80 грн) обгрунтованими є 3% річних за 884 дні прострочки в сумі 15057 грн 90 коп.

За таких обставин, судом визнаються обґрунтовано заявленими 3% річних на загальну суму 78154 грн 56 коп. , нараховані в зв'язку із допущеним простроченням виконання грошового зобов'язання за актами жовтня 2012 року - березня 2013 року.

З приводу заявлених до стягнення інфляційних нарахувань за вказаними актами, суд зазначає наступне.

За приписами п.3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України В«Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязаньВ» №14 від 17.12.2013 індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Тобто, з огляду на вищенаведене, базою для нарахування інфляційної складової боргу є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, що існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

Перевіривши розрахунок інфляційних нарахувань, суд приходить до висновку про те, що позивачем зазначені вище вимоги не були дотримані. Відповідно, під час розрахунку були допущені помилки щодо визначення періоду нарахування інфляційних, зокрема, помилково було включено в розрахунок місяці, в якому сума боргу не існувала повний місяць, а розраховуючи інфляційні за зобов'язаннями по актам січня - березня 2013 року взагалі в період нарахування позивачем не були включені індекси інфляції місяців 2013 року.

За розрахунком суду, за зобов'язаннями жовтня 2012 року інфляційні слід нараховувати з суми боргу 22782,27 грн., застосовуючи індекси інфляції за період з грудня 2012 року - серпня 2015 року, і відповідно правильна сума інфляційних нарахувань становить 16803 грн 03 коп. Однак, враховуючи те, що позивачем заявлено до стягнення інфляційні в меншій сумі 16778 грн 68 коп. , суд не виходить за межі позовних вимог, та вважає можливим стягнути інфляційні, саме в заявленому позивачем розмірі.

За зобов'язаннями листопада 2012 року інфляційні слід нараховувати з суми боргу 204108,52 грн, застосовуючи індекси інфляції за період з січня 2013 року - серпня 2015 року, і відповідно правильна сума інфляційних нарахувань становить 149832 грн 10 коп. , що підлягає стягненню.

За зобов'язаннями грудня 2012 року інфляційні слід нараховувати з суми боргу 172835,35 грн, застосовуючи індекси інфляції за період з лютого 2013 року - серпня 2015 року, і відповідно правильна сума інфляційних нарахувань становить 126276 грн 85 коп. , що підлягає стягненню.

За зобов'язаннями січня 2013 року інфляційні слід нараховувати з суми боргу 163516 грн, застосовуючи індекси інфляції за період з березня 2013 року - серпня 2015 року, і відповідно правильна сума інфляційних нарахувань становить 119751 грн 22 коп. Однак, враховуючи те, що позивачем заявлено до стягнення інфляційні в меншій сумі 119566 грн 18 коп. , суд не виходить за межі позовних вимог, та вважає можливим стягнути інфляційні, саме в заявленому позивачем розмірі.

За зобов'язаннями лютого 2013 року інфляційні слід нараховувати з суми боргу 238941,60 грн, застосовуючи індекси інфляції за період з квітня 2013 року - серпня 2015 року, і відповідно правильна сума інфляційних нарахувань становить 174989 грн 29 коп. , що підлягає стягненню.

За зобов'язаннями березня 2013 року інфляційні слід нараховувати з суми боргу 207244,80 грн, застосовуючи індекси інфляції за період з травня 2013 року - серпня 2015 року, і відповідно правильна сума інфляційних нарахувань становить 151776 грн 08 коп. Однак, враховуючи те, що позивачем заявлено до стягнення інфляційні в меншій сумі 150469 грн 85 коп. , суд не виходить за межі позовних вимог, та вважає можливим стягнути інфляційні, саме в заявленому позивачем розмірі.

Перевіривши розрахунок інфляційних нарахувань, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення інфляційних підлягає задоволенню в сумі 737912 грн 95 коп. за актами жовтня 2012 року - березня 2013 року.

З огляду на вищевказане, позов підлягає задоволенню частково, в сумі основного боргу 1009428 грн 54 коп. за зобов'язаннями жовтня 2012 року - березня 2013 року (з яких: 976448 грн 54 коп. - заборгованість з виконаних підрядних робіт; 32980 грн - заборгованість з витрат на відрядження/добові), інфляційних нарахувань в сумі 737912 грн 95 коп., та 3% річних в сумі 78154 грн 56 коп. В іншій частині позову слід відмовити.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю В«Вектор РичВ» до Публічного акціонерного товариства В«Алчевський металургійний комбінатВ» про стягнення 1 827 329 грн 95 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства В«Алчевський металургійний комбінатВ» (вул. Шмідта, буд.4, м.Алчевськ, Луганська область, 94202, ідентифікаційний код 05441447) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Вектор РичВ» (вул. Красна, буд.11, м. Лисичанськ, 93105, ідентифікаційний код 35389402) грошові кошти в сумі 1825496 грн 05 коп., з яких: 1009428 грн 54 коп. - сума основного боргу, 78154 грн 56 коп. - 3% річних, 737912 грн 95 коп. - інфляційні нарахування; а також судовий збір в сумі 27382 грн 44 коп.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.12.2015.

Суддя О.В. Драгнєвіч