Постанова

від 26.11.2015 по справі 821/1200/15-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/1200/15-а

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

судді - Домусчі С.Д.,

судді - Димерлія О.О.,

за участю секретаря судового засідання Богданової С.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Слобожанське» товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми «Славія» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 09 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом дочірнього підприємства «Слобожанське» товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми «Славія» до управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області про скасування постанови про накладення арешту, -

В С Т А Н О В И Л А :

12.03.2014р дочірнє підприємство «Слобожанське» товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми «Славія» звернулось до суду з позовом до відділу примусового виконання рішень до управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області, який в подальшому замінений судом на належного відповідача - управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області (далі - управління ДВС) про скасування постанови від 26.02.2014 р. ВП №35196130 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у державного виконавця відсутнє право арештовувати майно, яке не належить боржнику, оскільки ДП "Слобожанське" ТОВ АФ "Славія" є орендарем. Крім того, в судовому засіданні представником позивача було додатково вказано на протиправну бездіяльність відповідача щодо не вчинення дій по зверненню стягнення на інше майно ДП "Слобожанське " ТОВ Агрофірми " Славія", окрім майнового права у вигляді права довгострокової оренди земельної ділянки, наявність якого підтверджується наданими до суду документами.

Представник управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, який є правонаступником управління ДВС, в судовому засіданні 30.04.2015 р., усно заперечив проти адміністративного позову, пояснивши, що оскаржувана постанова про арешт на право довгострокової оренди земельної ділянки згідно договору оренди від 25.11.2003 р., укладеного між Херсонською ОДА та ДП "Слобожанське" ТОВ Агрофірми "Славія", була прийнята внаслідок прийняття Вищим господарським судом України постанови від 02.10.2013 р. у господарській справі №5024/1839/2012, якою встановлено, що земельна ділянка, на якій розташовані описані та арештовані багаторічні насадження є одним природним об'єктом, а тому з метою реального виконання наказу господарського суду Херсонської області від 30.01.2009 р. № 7/520-08 щодо примусової реалізації арештованого заставного майна (багаторічних насаджень) державним виконавцем УДВС ГУЮ у Херсонській області було вчинено дії щодо накладення арешту та заборону на відчуження на майнові права, а саме на право довгострокової оренди земельної ділянки, на якій розташовані арештовані багаторічні насадження, що відповідає ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження".

Залучені судом до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, Херсонська обласна державна адміністрація та ПАТ "Промінвестбанк" (в подальшому в ході апеляційного розгляду замінено на правонаступника ТОВ "Фінансова компанія "Адамант") заперечували проти позову.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 березня 2015р. скасовані постанова Херсонського окружного адміністративного суду від 21.03.2014р. та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2014р., якими у позові та апеляційній скарзі ДП "Слобожанське" відмовлено, справу направлено на новий розгляд. При цьому, суд касаційної інстанції вважав за необхідне при новому розгляді справи з'ясувати характер спірних правовідносин та правову природу майнових прав позивача, на які накладено арешт та встановлено заборону на їх відчуження, а також наявність іншого майна, на яке можливо було звернути стягнення у межах зведеного виконавчого провадження, окрім майнового права у вигляді права довгострокової оренди земельної ділянки.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 09 червня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, неврахування доводів позивача та висновків касаційного суду, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову - про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

На виконанні відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Херсонській області знаходилось зведене виконавче провадження №31501483 про стягнення з ДП "Слобожанське" ТОВ "Агрофірма "Славія" на користь держави, фізичних та юридичних осіб коштів на загальну суму 1 155 392,76 грн.

26.02.2014 р. в межах зведеного виконавчого провадження №31501483, до складу якого входить наказ господарського суду Херсонської області від 30.01.2009 р. №7/520-08 про стягнення з боржника ДП "Слобожанське" ТОВ "Агрофірма "Славія" на користь стягувача - ПАТ "Промінвестбанк" боргу в сумі 829521,69 грн., державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС ОСОБА_1 прийнято постанову ВП №35196130, якою накладено арешт на майнові права боржника, а саме на право довгострокової оренди земельної ділянки, переданої в оренду ДП "Слобожанське" на підставі договору оренди від 25.11.2003 р., укладеного між Херсонською ОДА та ДП "Слобожанське", загальною площею 287 га, з них ріллі - 277 га, в тому числі зрошуваної - 133,2 га, господарських шляхів - 6,7 га, лісосмуг - 3,3 га, із землекористування комунального підприємства радгоспу-заводу "Янтарний", яка розташована на території Антонівської селищної ради Дніпровського району м. Херсона (кадастрові номери 6510165300:22:015:0001; 6510165300:22:009:0001; 6510162300:22:014:0001; 6510165300:21:010:0001; 6510165300:13:010:0001; 6510165300:16:0001:0001; 6510165300:13:007:0001) та заборонено відчуження цього права.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності позивачем порушень його прав та інтересів внаслідок прийняття управлінням ДВС оскаржуваної постанови.

Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Статтею 2 вказаного Закону передбачено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України і згідно із ч.2 цієї статті здійснюється державними виконавцями.

Відповідно до ч.1 ст.52 Закону "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стаття 57 цього ж Закону встановлює, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

З матеріалів справи вбачається, що 25.11.2003 р. між орендодавцем - Херсонською обласною державною адміністрацією та орендарем - ДП "Слобожанське" ТОВ "Агрофірма "Славія" укладений договір оренди земельної ділянки, яка розташована на території Антонівської селищної ради Дніпровського району м. Херсона, терміном дії договору - 49 років. Згідно п. 1 даного договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 287 га, з них ріллі - 277 га, в тому числі зрошуваної - 133,2 га, господарських шляхів - 6,7 га, лісосмуг - 3,3 га, із землекористування комунального підприємства радгоспу-заводу "Янтарний", яка розташована на території Антонівської селищної ради Дніпровського району м. Херсона. Відповідно до п.2.1. даного договору земельна ділянка передається в оренду з метою сільськогосподарського використання для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Орендарю надано право проводити поліпшення стану земельної ділянки з метою ефективного користування нею за обраним видом використання.

За обставинами справи позивачем на орендованій земельній ділянці закладені багаторічні насадження, а саме персик - 8697 дерев на земельній ділянці 14,9 га, яблуні - 18479 дерев на земельній ділянці 14,6 га, абрикос - 9959 дерев на земельній ділянці 16,7 га, слива - 3490 дерев на земельній ділянці 8,6 га, черешня - 5655 дерев на земельній ділянці 20 га, саджанці плодові - 5631 дерев на земельній ділянці 13,3 га, про зазначено в оскаржуваній постанові відповідача.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що передумовою для прийняття відповідачем оскаржуваної постанови слугували висновки Вищого господарського суду України у господарській справі № 5024/1839/2012 за позовом ДП "Слобожанське" ТОВ АФ "Славія" до відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Херсонській області про визнання недійсними прилюдних торгів щодо неможливості реалізації арештованих багаторічних насаджень на прилюдних торгах окремо від земельної ділянки, на якій вони розташовані (а.с.66-68).

В ході розгляду господарської справи № 5024/1839/2012 судом касаційної інстанції було підтверджено недійсність прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, що належить ДП "Слобожанське" ТОВ "Агрофірма "Славія", а саме - плодових дерев та саджанців, розташованих на площі 88,1 га. в м. Херсоні, смт. Антонівка, Снігурівське шосе, 3 км., оскільки багаторічні насадження не можуть розглядатися як окремий об'єкт відносин права власності, так як насадження та земельна ділянка під ними є одним цілим об'єктом - сільськогосподарськими угіддями, що відповідає ст.ст. 181, 373 Цивільного кодексу України, ст. ст. 22, 79 Земельного кодексу України. При цьому, вказаний висновок ґрунтується на Методичних рекомендаціях стосовно визначення нерухомого майна, що знаходиться на земельних ділянках, право власності на які підлягає державній реєстрації, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14.04.2009 за № 660/5, Міністерство юстиції України, яким на підставі положень Земельного кодексу України та Цивільного кодексу України, визначено, що право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на багаторічні насадження, які на ній знаходяться. Тобто, багаторічні насадження та земельна ділянка є одним природним об'єктом.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що арешт майна або майнових прав є складовою порядку звернення стягнення на майно боржника, який направлений на забезпечення виконання стягнення за виконавчими документами. Тому невірними є висновки суду першої інстанції, що оскаржувана постанова про арешт майнових прав боржника та оголошення заборони на його відчуження, яка має на меті реалізацію багаторічних насаджень та право оренди земельної ділянки, на якій вони розташовані, не створює для ДП "Слобожанське" ТОВ "Агрофірма "Славія" негативних наслідків.

Щодо надання оцінки спірним правовідносинам та правової природи майнових прав позивача, на які накладено арешт, судова колегія зазначає наступне.

Предметом даного спору є оскарження постанови державного виконавця від 26.02.2014р. про накладення арешту на майнове право ДП "Слобожанське" ТОВ АФ "Славія", зокрема право довгострокової оренди земельної ділянки, переданої позивачу на підставі договору оренди з Херсонською ОДА від 25.11.2003р.

Відповідно до ст. 93 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного капіталу власником земельної ділянки - на строк до 50 років, крім випадків, визначених законом.

Згідно ст.ст. 134-139 Земельного кодексу України, звернення стягнення на земельні ділянки або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється державним виконавцем під час виконання рішень, що підлягають примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей підготовки до проведення та проведення земельних торгів, визначених цим Кодексом.

В статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" майновими правами визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

До майнових прав відносять: 1) речові права; 2) виключні права на результати інтелектуальної діяльності; 3) корпоративні права; 4) зобов'язальні права (вимоги) (ст. 3 Закону).

Відповідно до ст. 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю та визнаються речовими правами.

Аналіз наведених норм права дає підстав для висновку, що право оренди земельної ділянки є речовим правом ДП "Слобожанське" ТОВ "Агрофірма "Славія", відмінним від права власності на земельну ділянку, а тому відповідно до ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" відноситься до об'єктів звернення для стягнення при примусовому виконанні судових рішень.

Дійсно, ч.1 ст. 8-1 Закону України "Про оренду землі", передбачено, що право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності не може бути відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного капіталу, передано у заставу, крім передбачених частиною другою цієї статті випадків.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що оскільки предметом розгляду в даній справі є правомірність рішення державного виконавця щодо накладення арешту на право оренди землі, яке належить орендарю - ДП "Слобожанське" ТОВ "Агрофірма "Славія", прийнятого в межах примусового виконання судового рішення відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", вказана норма Закону України "Про оренду землі" не може бути застосована судом при вирішенні вказаних спірних питань.

Щодо наявності іншого майна, на яке можливо було звернути стягнення у межах зведеного виконавчого провадження, окрім майнового права у вигляді права довгострокової оренди земельної ділянки, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 52 Закону N 606-XIV у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

При цьому, звернення стягнення на інше майно боржника - юридичної особи врегульовано статтею 66 цього Закону. Так, частиною 2 цієї статті передбачено, що у разі якщо на зазначене майно накладається арешт, воно реалізується в такій черговості: 1) у першу чергу - майно, що безпосередньо не використовується у виробництві (цінні папери, легковий автотранспорт, предмети дизайну офісів та інше майно, готова продукція (товари); 2) у другу чергу - об'єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для використання у виробництві.

З матеріалів справи вбачається, що позивач - боржник у виконавчому провадженні звертався до управління ДВС із заявами про наявність в нього майна, на яке необхідно накладення стягнення, а саме:

- 23.09.2011р. про наявність буру садового, мотобуру, фрези, культиваторів та інших садообробних пристроїв, трактору "Беларусь", державний номер 08 258 ЕН,, які фактично перебувають у користуванні ОСОБА_2 в с.Антонівка, вул.Гайдара, 12 після закінчення з ним трудових відносин (а.с. 167),

- 20.03.2013р. про наявність вузлу забору та фільтрації, зрошувальної системи, майно, що знаходиться у збірному модулі адміністративна будівля "Сибір- 22", та зберігається ОСОБА_3

Крім того, згідно актів інвентаризації ДП "Слобожанське" від 15.05.2015р. за позивачем частково збереглась система краплинного зрошування (а.с.161-162). Також в акті зазначено, що згідно акту опису та арешту майна від 19.04.2014р. № 2 виконавча служба описала склад "Стимул", як металеву споруду, в якій знаходяться матеріальні цінності ДП "Слобожанське" від 19.09.2012р., що передані на зберігання ТОВ "КАС-САД". При інвентаризації основних засобів 15.05.2015р. встановлена відсутність майна, крім автотранспортного засобу УАЗ - ОСТ 05726ХН та бочки пластикової на 5 000л. (а.с.163-164).

Вказане майно, крім майна, що знаходиться в адмінбудівлі "Сибір-22", згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 20.05.2013р., є заставним та має бути реалізовано в першу чергу (ст.54 Закону)(а.с.202-204).

Матеріали справи містять акт державного виконавця від 12.05.2015р. щодо недопуску його на земельну ділянку, де знаходиться система крапельного зрошування та адмінбудівля "Сибір-22". Згідно пояснень директора ДП "Слобожанське" ОСОБА_4 державний виконавець не був допущений на земельну ділянку в зв'язку із проведенням її хімічної обробки (а.с.180).

Матеріали справи не містять та управлінням ДВС не доведена неможливість здійснення виходу на земельну ділянку для встановлення знаходження на ній майна, що належить боржнику, в іншій час.

Також відповідачем не доведена відсутність цього майна, неможливість його реалізації або факт його реалізації в рахунок погашень боргу за виконавчими документами.

Судова колегія враховує, що бездіяльність державного виконавця при проведенні виконавчих дій в межах зведеного виконавчого провадження № 35196130 була предметом розгляду адміністративного спору у справі № 821/1172/14 між тими самими сторонами, що і в даному спорі.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 30.05.2014р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2014р., визнана незаконною бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління Херсонської області в межах зведеного виконавчого провадження № 3596130 щодо нездійснення опису і арешту системи обладнання крапельного зрошування, вагончика, кухонного обладнання, рухомого майна, що знаходиться в адмінбудівлі "Сибір-22", яке належало ДП "Слобожанське". Також скасований акт від 09.04.2014р. опису та арешту права довгострокової оренди землі, якій здійснений на підставі постанови, що є предметом оскарження у даній справі.

Враховуючи положення ч.1 ст.72 КАС України, обставини вжиття управлінням ДВС неналежних заходів щодо встановлення та опису майна боржника, на яке ДП "Слобожанське" пропонувало звернути стягнення, звільнені від подальшого доказування.

При розгляді даної справи ані відповідачем, ані 3-ю особою - ТОВ "Фінансова компанія "Адамант", не надано нових доказів на спростування наведених доводів.

Оцінюючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що при недоведеності відсутності у боржника - ДП "Слобожанське" іншого майна, крім майнового права оренди земельної ділянки, або неможливості реалізації наявного майна державним виконавцем безпідставно змінений порядок звернення стягнення на майно боржника, встановленого ст.66 Закону України "Про виконавче провадження", що свідчить про незаконність постанови про накладення арешту на майнові права від 26.02.2014р., прийнятої в межах зведеного виконавчого провадження.

Невірна правова оцінка судом першої інстанції обставин по справі призвела до ухвалення помилкового судового рішення.

Відповідно до ст.202 КАС України, судова колегія скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове, яким позовні вимоги задовольняє.

Керуючись ст.ст. 195,196,198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Слобожанське» товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми «Славія» - задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 09 червня 2015 року - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову про задоволення позовних вимог дочірнього підприємства «Слобожанське» товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми «Славія».

Скасувати постанову відділу примусового виконання рішень до управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області від 26.02.2014 р. ВП №35196130, яка прийнята в межах зведеного виконавчого провадження №, про накладення арешту на майнові права, а саме на право довгострокової оренди земельної ділянки, переданої в оренду боржнику ДП "Слобожанське" на підставі договору оренди від 25.11.2003 р., укладеного між Херсонською ОДА та ДП "Слобожанське", загальною площею 287 га, з них ріллі - 277 га, в тому числі зрошуваної - 133,2 га, господарських шляхів - 6,7 га, лісосмуг - 3,3 га, із землекористування комунального підприємства радгоспу-заводу "Янтарний", яка розташована на території Антонівської селищної ради Дніпровського району м. Херсона (кадастрові номери 6510165300:22:015:0001; 6510165300:22:009:0001; 6510162300:22:014:0001; 6510165300:21:010:0001; 6510165300:13:010:0001; 6510165300:16:0001:0001; 6510165300:13:007:0001) та заборону відчуження цього права.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: С.Д.Домусчі

Суддя: О.О.Димерлій