Вирок

від 08.12.2015 по справі 233/3816/15-к

КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Код суду 233 Справа № 233/3816/15-к

Вирок

Іменем України

08 грудня 2015 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Костянтинівка кримінальне провадження № 12014050380001725 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Костянтинівка Донецької області, громадянина України, який має вищу освіту, обіймає посаду виконуючого обов*язки директора ПП «Магіс», одружений, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,-

у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Наказом від 01 жовтня 2010 року № 1-к ОСОБА_4 призначено на посаду генерального директора ТОВ «Стройдемонтаж», який відповідно до п.п. 2.1, 2.11, 3.1, 3.5, 3.6, посадової інструкції визначає, формує, планує, здійснює і координує всі види діяльності підприємства; вирішує всі питання в межах наданих йому прав , а саме: без доручення діє від імені підприємства, укладає трудові договори з працівниками, приймає рішення за поданням про прийняття на роботу.

Приблизно у вересні 2013 року до ОСОБА_4 з метою отримання документів про офіційне працевлаштування звернувся ОСОБА_5 , якого з останнім познайомив майстер виробничого навчання Костянтинівського професійного будівельного ліцею ОСОБА_6 та організував їх зустріч на мікрорайоні Нульовий в м.Костянтинівка, під час якої ОСОБА_5 під диктовку ОСОБА_4 написав заяву про прийняття його на роботу на підприємство ТОВ «Стройдемонтаж», зазначивши в заяві дату, діючу на той час та одразу ж написав заяву про звільнення його з вказаного підприємства. Вказані заяви ОСОБА_5 передав ОСОБА_4 , який усвідомлював, що ОСОБА_5 жодного дня не буде працювати на підприємстві та виконувати роботу за спеціальністю каменщик, а довідка щодо офіційного працевлаштування необхідна йому лише для отримання державної одноразової виплати в Костянтинівському професійному будівельному ліцеї як дитині-сироті.

ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «Стройдемонтаж», будучи службовою особою, приблизно в період часу з 18 вересня 2013 року по 04 жовтня 2013 року , точного часу не встановлено, знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, протиправно, склав та видав завідомо неправдиві офіційні документи наказ № 1к від 18 вересня 2013 року «Про прийняття на постійну роботу до ТОВ «Стройдемонтаж» ОСОБА_5 за спеціальністю каменщик з 18 вересня 2013 року», довідку № 18/09 від 18 вересня 2013 року «Про офіційне прийняття ОСОБА_5 на постійну роботу з 18 вересня 2013 року на підприєство ТОВ «Стройдемонтаж» та засвідчив вказані неправдиві відомості своїм підписом, печаткою та штампом вказаного підприємства.

ОСОБА_4 вину у скоєнні інкримінованого злочину не визнав і пояснив, що в двадцятих числах вересня 2013 року дружина передала йому прохання її племінника - ОСОБА_6 про працевлаштування ОСОБА_5 . Оскільки в листопаді 2013 року він, як керівник ТОВ «Стройдемонтаж», мав намір укладати контракт на виконання певних будівельних робіт, погодився працевлаштувати ОСОБА_5 , якому вирішив доручити виконання робіт в гаражі, що належить його батькові ОСОБА_7 . Із ОСОБА_5 вони зустрілись на мікрорайоні Нульовий в районі магазину Нак, де він розповів останньому які документи необхідні для його працевлаштування каменщиком та запропонував наступного дня вийти на роботу. ОСОБА_5 погодився, два дні - 16 та 17 вересня 2013 року відпрацював і виконав роботи в належному його батькові гаражі відштукатурив стіну та оглядову яму, після чого отримавши 18 вересня 2013 року документи про своє офіційне працевлаштування, більше на роботу не вийшов. Не заперечував, що довідку № 18/09 від 18 вересня 2013 року та наказ № 1к від 18 вересня 2013 року про офіційне працевлаштування ОСОБА_5 він склав особисто, підписав та завірив печаткою та штампом підприємства. Відомості, зазначені у вказаних документах є достовірними. Даних про ОСОБА_5 як про прийнятого працівника до податкової інспекції, УПФУ в м.Костянтинівка він не подавав. 24 вересня 2013 року він звільнив ОСОБА_5 за прогул без нарахування заробітної плати.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні 12 серпня 2015 року пояснив, що він закінчив Костянтинівський професійний будівельний ліцей. У вересні 2013 року йому зателефонувала викладач ліцею ОСОБА_8 та повідомила про необхідність написати заяву про виплату допомоги як дитині-сироті за умови офіційного працевлаштування. Його спроби працевлаштуватись офіційно виявились невдалими. Майстер ліцею ОСОБА_6 дав йому номер телефону ОСОБА_4 для того, щоб він зателефонував з приводу працевлаштування. Зателефонувавши ОСОБА_4 , вони зустрілись на мікрорайоні Нульовий, при цьому при зустрічі був присутній майстер ОСОБА_6 , який передав ОСОБА_4 його трудову книжку. Цього ж дня він написав заяву про прийняття його на роботу каменщиком. Обвинувачений ознайомив його із обсягом роботи, яку він мав виконувати у двох гаражах, розташованих біля Скляного заводу. Він відпрацював два дні, після чого не попередивши ОСОБА_4 , залишив роботу та поїхав на заробітки до м.Чернігів. Довідку про його працевлаштування та наказ він особисто не отримував; вказані документи були отримані майстром ОСОБА_6 . Грошова допомога була отримана ним шляхом перерахування грошових коштів на банківську картку. Зазначив, що він не передавав ОСОБА_4 грошові кошти взамін на видачу ним довідки про офіційне працевлаштування.

В судовому засіданні 16 листопада 2015 року під час повторного допиту за клопотанням сторін кримінального провадження в порядку ч.13 ст. 352КПК України ОСОБА_5 пояснив, що ОСОБА_6 - майстер виробничого навчання учбового закладу, в якому він навчався домовився про його офіційне працевлаштування із ОСОБА_4 . При цьому про фактичне працевлаштування не йшлося, одразу була домовленість про те, що працювати буде не потрібно. Тільки одного разу в житті бачив та спілкувався із ОСОБА_4 в день написання ним заяви про прийняття на роботу, коли майстер виробничого навчання організував їх зустріч. Він сплатив 800 гривень чи то податки, чи то вартість довідки про офіційне працевлаштування, конкретизувати не зміг, оскільки не приділяв цьому уваги. Гроші передав майстру або ОСОБА_4 точно не пам*ятає, оскільки минуло багато часу. Цього ж дня ним була написана заява про звільнення без зазначення дати. Жодного дня не працював на підприємстві, очолюваному ОСОБА_4 , в тому числі і не виконував будь-яких робіт в гаражі. Згодом він поїхав на заробітки до Чернігівської області. Ніяких документів ОСОБА_4 йому особисто не видавав. Згодом майстер виробничого навчання ОСОБА_6 надав документи про його працевлаштування до учбового закладу, на підставі якої йому була нарахована допомога як дитині-сироті.

Зміну показань ОСОБА_5 пояснив тим, що він був введений в оману, оскільки ОСОБА_4 спілкувався з ним та лякав притягненням до кримінальної відповідальності у зв*язку з отриманням допомоги як дитині-сироті на підставі виданої ним довідки про працевлаштування, у зв*язку з чим він був змушений дати неправдиві показання.

Свідок ОСОБА_9 , яка є рідною сестрою ОСОБА_5 пояснила, що в 2013 році її брату для отримання державної допомоги як дитині-сироті необхідно було надати довідку про офіційне працевлаштування. Майстер з училища запропонував братові допомогу, повідомивши про підприємця, який може видати таку довідку за умови сплати грошових коштів в розмірі 800 гривень. У вересні 2013 року, точної дати вона не пам*ятає брат поїхав до Чернігівської області на заробітки. Про те, що братові треба їхати до Чернігівської області майстру було відомо, на що останній казав, що домовиться про те, що ОСОБА_5 фактично працювати у підприємця не буде. Про вищевказані обставини їй відомо зі слів ОСОБА_5 . Про те, чи працював фактично брат у підприємця їй нічого невідомо. Брат позичав у неї 800 гривень, з упевненістю стверджувати, що він сплатив ці кошти за видачу довідки не може, оскільки їй це невідомо.

Свідок ОСОБА_10 , яка є матір*ю ОСОБА_5 і була позбавлена батьківських прав відносно нього пояснила, що їй зі слів сина відомо про те, що йому для отримання державної допомоги необхідно було працевлаштуватися на роботу. Син їй повідомив про наявність домовленості з майстром з училища про те, що останній знайде приватного підприємця, який видасть довідку про працевлаштування, за що необхідно сплатити 800 гривень, при цьому фактично працювати буде непотрібно. Також зі слів сина їй відомо про те, що він сплатив майстру 800 гривень, а підприємець видав довідку про його працевлаштування. 22 серпня 2013 року вона, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 поїхали до Чернігівської області на заробітки, а через деякий час, точно вказати не змогла, оскільки минуло багато часу, до них приїхав ОСОБА_5 , де пробув до 19 листопада 2013 року.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що зі слів ОСОБА_5 йому відомо про те, що майстер з училища пообіцяв офіційно працевлаштувати його, за що необхідно сплатити 800 гривень і фактично працювати буде непотрібно. Вказав, що він разом із ОСОБА_10 їздив на заробітки до Чернігівської області, куди через деякий час після них приїхав ОСОБА_5 . Оскільки минуло багато часу, уточнити деталі не зміг.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що вона є рідною бабою та опікуном ОСОБА_5 . В серпні 2013 року їй зателефонував майстер виробничого навчання на ім*я ОСОБА_13 з учбового закладу, в якому навчався онук та повідомив про необхідність офіційного працевлаштування останнього. Через деякий час від майстра їй стало відомо, що ОСОБА_5 , знайшли роботу, при цьому онук повідомив її про необхідність сплатити податки за працевлаштування у сумі 800 гривень. Згодом вона поїхала на заробітки до Чернігівської області, де працювала в підприємстві «Еліткартопля». ОСОБА_5 приїхав до неї в Чегнігівську область 17 вересня 2013 року, а 18 вересня 2013 року вийшов на роботу. Їй невідомо про те, чи працював онук на роботі, на яку його було працевлаштовано майстром.

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що є племінником дружини ОСОБА_4 . В 2013 році працював майстром виробничого навчання в Костянтинівському професійному будівельному ліцеї № 39, де навчався ОСОБА_14 . Керівництво ліцею вимагало від нього особисто вжиття заходів щодо працевлаштування ОСОБА_5 , зважаючи на те, що він є сиротою і має відповідні пільги. Оскільки сам ОСОБА_5 ставився до питання про працевлаштування халатно, він сам вжив заходів, а саме позвонив своїй тітці ОСОБА_15 та попросив останню посприяти тому, щоб її чоловік ОСОБА_4 працевлаштував ОСОБА_5 . ОСОБА_5 він дав номер мобільного телефону ОСОБА_4 , пояснивши, що останній може його працевлаштувати. Він особисто оформив трудову книжку ОСОБА_5 , який через деякий час приніс документи про його офіційне працевлаштування в ТОВ «Стройдемонтаж». Гроші за сприяння у працевлаштуванні ОСОБА_5 йому не платив; чи платив ОСОБА_4 - йому невідомо. Від ОСОБА_15 він дізнався про те, що ОСОБА_5 не працює, у зв*язку з чим ОСОБА_4 має намір його звільнити. Йому відомо про те, що ОСОБА_5 їздив в Чернігівську область на заробітки. В листопаді 2013 року він звільнився із посади майстра виробничого навчання.

Свідок ОСОБА_7 , який є батьком обвинуваченого по справі, в судовому засіданні пояснив, що зі слів сина йому відомо про те, що у вересні 2013 року він взяв на роботу в ТОВ «Стройдемонтаж» хлопця, у якого немає батьків. Він має власний гараж в кооперативі «Північний» і бачив, як хлопець, якого взяв на роботу син, виконував в цьому гаражі ремонтні роботи. Зазначив, що гараж належить йому особисто і ніякого відношення до ТОВ «Стройдемонтаж» не має. Зі слів ОСОБА_4 йому відомо про те, що вказаний хлопець відпрацювавши два дні, більше на роботу не вийшов.

Свідок ОСОБА_16 , яка є рідною сестрою обвинуваченого, в судовому засіданні пояснила, що у вересні 2013 року вона разом із батьками заїжджала на гаражі, що належать їх родині і бачила там хлопця, який виконував певні роботи. Таких висновків вона дійшла, оскільки хлопець виносив з гаража відра з піском. Зі слів батька їй відомо про те, що брат взяв цього хлопця, який є сиротою, на роботу в ТОВ «Стройдемонтаж» і вирішив випробувати його, доручивши виконання роботи в гаражі.

Згідно диплому серія НОМЕР_1 (а.с.24-25) ОСОБА_5 у 2013 році закінчив Костянтинівський професійний будівельний ліцей і здобув професію муляра, монтажника з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій.

Як вбачається з наказів від 01 жовтня 2010 року № 1-к (а.с.107) та від 15 травня 2015 року № 2-к-у (а.с.108), ОСОБА_4 в цей період часу обіймав посаду генерального директора ТОВ «Стройдемонтаж» (а.с.93-106) і відповідно до посадової інструкції був уповноважений укладати трудові договори із працівниками (а.с.109-111).

18 вересня 2013 року в ТОВ «Стройдемонтаж» було видано наказ № 1-к, який підписано директором ОСОБА_4 , про прийняття ОСОБА_5 на постійну роботу каменщиком з 18 вересня 2013 року (а.с.27).

18 вересня 2013 року в трудову книжку ОСОБА_5 було внесено запис про прийняття на роботу без зазначення найменування конкретної посади (а.с.28)

З довідки від 18 вересня 2013 року № 18/09, виданої за підписом директора ТОВ «Стройдемонтаж» вбачається, що ОСОБА_5 прийнятий офіційно на постійну роботу з 18 вересня 2013 року в приватне підприємство «Стройдемонтаж» каменщиком (а.с.26).

Оригінали наказу № 1к від 18 вересня 2013 року та довідки від 18 вересня 2013 року № 18/09 приєднані в якості речових доказів по даному кримінальному провадженню і були досліджені судом в судовому засіданні.

Відповідно до копії наказу ТОВ «Стройдемонтаж» від 24 вересня 2013 року № 2-ку, приєднаної в якості речового доказу, яка досліджена судом, ОСОБА_5 звільнено з роботи за прогули відповідно до ст.40 п.4 КЗпП України без нарахування заробітної плати.

Згідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 15 квітня 2015 року та опису до нього в Костянтинівському професійному будівельному ліцеї було вилучено копію трудової книжки ОСОБА_5 серія НОМЕР_2 , наказ ТОВ «Стройдемонтаж» № 1к від 18 вересня 2013 року про прийняття на постійну роботу ОСОБА_5 , довідку № 18/09 від 18 вересня 2013 року при прийняття ОСОБА_5 на постійну роботу (а.с.65-68).

Крім того, судом був досліджений оригінал трудової книжки ОСОБА_5 серії НОМЕР_2 , приєданої в якості речового доказу по справі, яка містить запис від 18 вересня 2013 року про прийняття на роботу без зазначення найменування конкретної посади та запис від 24 вересня 2013 року про звільнення з роботи за ст.40 п.4 КЗпП України на підставі наказу від 24 вересня 2013 року № 2ку.

ОСОБА_5 на підставі рішення виконавчого комітету Дружківської міської ради від 05 листопада 2008 року № 1250 (а.с.37) перебував на обліку у службі у справах дітей Дружківської міської ради як дитина, позбавлена батьківського піклування, що підтверджується листом від 19 січня 2015 року № 16-038-01 (а.с.36).

11 жовтня 2013 року Костянтинівським професійним будівельним ліцеєм було видано наказ № 72-уч про сплату учневі з числа дітей, позбавлених батьківського піклування ОСОБА_5 грошової допомоги в розмірі 6882 гривні, грошової компенсації за придбання одягу в розмірі 680 гривень у зв*язку із працевлаштуванням (а.с.30), про що складено відповідний список (а.с.38).

З листа Костянтинівської ОДПІ від 23 грудня 2014 року № 5253/10/05-14-18-13-20 (а.с.31-32) вбачається, що в 2013-2014 роках ОСОБА_5 отримував стипендію та майно, що надається дітям-сиротам чи дітям, позбавленим батьківського піклування.

ОСОБА_5 в Костянтинівському міському центрі зайнятості не зареєстрований (а.с.34), в період часу з 01 січня 2011 року по 23 грудня 2014 року на обліку в Дружківському міському центрі зайнятості не перебував (а.с.35).

Відповідно до листа Костянтинівської ОДПІ від 23 грудня 2014 року № 1867/05-14-18-13-23 (а.с.39-40) ТОВ «Стройдемонтаж» за 2013-2014 роки податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма № 1-ДФ) не надавався.

Згідно листа УПФУ в м.Костянтинівці та Костянтинівському районі від 23 грудня 2014 року № 15991/01/08-17 (а.с.33) інформація відносно ОСОБА_5 в системі загальнообов*язкового державного пенсійного страхування за 2011-2014 роки відсутня.

Як вбачається з листа УПФУ в м.Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області від 23 грудня 2014 року № 15992/01/08-17, в 2013-2014 роках в ТОВ «Стройдемонтаж» як найманий працівник значиться ОСОБА_4 , який заробітну плату в цей період часу не отримував (а.с.41-42).

Відповідно до висновку експерта від 18 травня 2015 року № 65 відбиток круглої печатки «Товариство з обмеженою відповідальністю «Стройдемонтаж» 37251946 м.Костянтинівка Україна Донецька область» в документі «Приказ по ООО «Стройдемонтаж» № 1к на одному аркуші, вилученому в приміщенні Костянтинівського професійного будівельного ліцею, протоколом тимчасового доступу до речей і документів, залишено рельєфним кліше. Відбиток круглої печатки «Товариство з обмеженою відповідальністю «Стройдемонтаж» 37251946 м.Костянтинівка Україна Донецька область» в документі «Приказ по ООО «Стройдемонтаж» № 1к на одному аркуші, вилученому в приміщенні Костянтинівського професійного будівельного ліцею, протоколом тимчасового доступу до речей і документів і експериментальні зразки відбитків круглої печатки «Товариство з обмеженою відповідальністю «Стройдемонтаж» 37251946 м.Костянтинівка Україна Донецька область» залишено одним рельєфним кліше. Відбиток круглої печатки «Товариство з обмеженою відповідальністю «Стройдемонтаж» 37251946 м.Костянтинівка Україна Донецька область» в документі «Справка» від 18 вересня 2013 року на 1 аркуші, вилученому протоколом тимчасового доступу до речей і документів залишене рельєфним кліше. Відбиток круглої печатки «Товариство з обмеженою відповідальністю «Стройдемонтаж» 37251946 м.Костянтинівка Україна Донецька область» в документі «Справка» від 18 вересня 2013 року на 1 аркуші, вилученому в приміщенні Костянтинівського професійного будівельного ліцею протоколом тимчасового доступу до речей і експериментальні зразки відбитків круглої печатки «Товариство з обмеженою відповідальністю «Стройдемонтаж» 37251946 м.Костянтинівка Україна Донецька область» залишено однім рельєфним кліше. Відбиток прямокутного штампу «Товариство з обмеженою відповідальністю «Стройдемонтаж» 37251946 м.Костянтинівка Україна Донецька область» в документі «Справка» від 18 вересня 2013 року на 1 аркуші, вилученому в приміщенні Костянтинівського професійного будівельного ліцею протоколом тимчасового доступу до речей і документів, залишене однім рельєфним кліше. Відбиток прямокутного штампу «Товариство з обмеженою відповідальністю «Стройдемонтаж» код ЄДРПОУ 37251946 85114, Донецька обл., м.Костянтинівка, вул.Трудова, 396» в документі «Справка» від 18 вересня 2013 року на 1 аркуші, вилученому в приміщенні Костянтинівського професійного будівельного ліцею протоколом тимчасового доступу до речей і документів, і експериментальні зразки відбиків прямокутного штампу «Україна товариство з обмеженою відповідальністю «Стройдемонтаж» код ЄДРПОУ 37251946 85114, Донецька обл., м.Костянтинівка, вул.Трудова, 396» залишено одним рельєфним кліше. Відбиток круглої пчатки : «Товариство з обмеженою відповідальністю «Стройдемонтаж» 37251946 м.Костянтинівка Україна Донецька область» в копії трудової книжки ОСОБА_5 серії НОМЕР_2 на 1 аркуші, вилученій в приміщенні Костянтинівського професійного будівельного ліцею протоколом тимчасового доступу до речей і документів, залишено рельєфним кліше. Відбиток круглої печатки «Товариство з обмеженою відповідальністю «Стройдемотаж» 37251946 м.Костянтинівка Україна Донецька область» в копії трудової книжки ОСОБА_5 серії НОМЕР_2 на 1 аркуші, вилученій в приміщенні Костянтинівського професійного будівельного ліцею протоколом тимчасового доступу до речей і документів і експерименталні зразки відбитків круглої печатки «Товариство з обмеженою відповідальністю «Стройдемотаж» 37251946 м.Костянтинівка Україна Донецька область» залишено одним рельєфним кліше (а.с.71-81).

Відповідно висновку експерта від 18 травня 2015 року № 90 підпис у графі: «Директор... ОСОБА_4 » у документі «Приказ по ООО «Стройдемонтаж» № 1к от 18 сентября 2013 г.», виконаний ОСОБА_4 . Підпис у графі: «Директор ЧП «Стройдемонтаж» ... ОСОБА_4 » у документі : «Справка № 18/09 от 18.09.2013р», виконаний ОСОБА_4 . Підпис після рукописних записів «Копия верна» у копії трудової книжки ОСОБА_5 , серії НОМЕР_2 , виконаний ОСОБА_4 . Рукописний текст «Копия верна» у копії трудової книжки ОСОБА_5 , серії НОМЕР_2 , виконаний ОСОБА_4 (а.с.84-89).

Факт складання та видачі наказу № 1к від 18 вересня 2013 року та довідки від 18 вересня 2013 року № 18/09 ОСОБА_4 не заперечувався в ході розгляду справи судом.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_17 пояснив, що обіймає посаду слідчого СВ Костянтинівського МВ ГУМВС України в Донецькій області і входив до групи слідчих з розслідування кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України. На підставі ухвали слідчого судді за місцем проживання ОСОБА_4 31 березня 2015 року було проведено обшук, під час якого, на його думку, було дотримано всі вимоги діючого законодавства.

В ході проведеного обшуку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_4 було виявлено та вилучено папку з документами, копії паспортів, блокнот коричневого кольору та жорсткий диск Samsung з написом s/n s13qj90q801865, модель: HD251HJ, 250613/7200pm/8м, P/N:479521 HQ800773 (а.с.47-52), які були оглянуті, про що складено протокол від 01 квітня 2015 року (а.с.59-60).

Відповідно до висновку експерта від 04 червня 2015 року № 611 (а.с.55-57) на накопичувачі, вилученому за адресою: АДРЕСА_1 виявлено файл зі змістом « ОСОБА_5 », який був створений користувачем « ОСОБА_18 » 04.10.2013 року.

Судом в порядку ч.1 ст.356 КПК України за клопотанням прокурора допитано експерта ОСОБА_19 з метою роз*яснення наданого ним висновку, в ході чого останній пояснив, що у зв*язку з неправильно виставленою датою на комп*ютері, дата створення документу може не відповідати справжній даті його створення.

Як вбачається із ухвали слідчого судді від 13 березня 2015 року (а.с.177-178) на підставі якої проводився обшук 31 березня 2015 року, вказаний жорсткий диск не війшов до переліку майна та предметів, щодо яких прямо надано дозвіл на відшукання.

Згідно ч.7 ст. 236 КПК України вилучені речі, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном, з клопотанням про арешт якого згідно ч.5 ст.171 КПК України слічий або прокурор повинні звернутися не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна.

З пояснень прокурора в судовому засіданні слідує, що з клопотанням про арешт вилученого під час обшуку, проведеного 31 березня 2015 року за місцем проживання обвинуваченого жорсткого диску ані слідчий, ані прокурор не звертались.

Суд відповідно до п.1) ч.1, ч.4 ст.87 КПК України визнає недопустимим доказом вилучений під часу проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 жорсткий диск Samsung з написом s/n s13qj90q801865, модель: HD251HJ, 250613/7200pm/8м, P/N:479521 HQ800773, який визнаний речовим доказом по справі, оскільки він отриманий з порушенням порядку, встановленого законом.

Оскільки відповідно до ч.2 ст.86 КПК України недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, суд з цих підстав не бере до уваги висновок експерта від 04 червня 2015 року № 611 (а.с.55-57) та показання експерта ОСОБА_19 , дані в судовому засіданні з метою роз*яснення наданого ним висновку.

Суд не приймає до уваги показання свідка ОСОБА_5 , дані ним в судовому засіданні 12 серпня 2015 року щодо того, що він фактично відпрацював 2 дні в ТОВ «Стройдемонтаж», оскільки показання в цій частині спростовуються його ж показаннями в судовому засіданні 16 листопада 2015 року, які узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами, зокрема із показаннями свідка ОСОБА_11 , яка пояснила, що 17 вересня 2013 року її онук приїхав до Чернігівської області, 18 вересня 2013 року приступив до виконання роботи в «Еліткартопля».

Суд приймає як достовірні показання свідка ОСОБА_5 , дані ним в судовому засіданні 16 листопада 2015 року та показання свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 оскільки вони узгоджуються між собою і є належними та допустимими доказами.

Суд дійшов висновку про те, що показання в судовому засіданні 12 серпня 2015 року були дані ОСОБА_5 під незаконним впливом обвинуваченого, який в судовому засіданні не заперечував того, що мав бесіди із свідком ОСОБА_5 та роз*яснював які проблеми у вигляді притягнення до кримінальної відповідальності останній матиме у зв*язку отриманням допомоги як дитина-сирота на підставі виданої ним довідки.

Суд критично ставиться до показань свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_16 та ОСОБА_6 , які є родичами обвинуваченого по справі, оскільки вони спростовуються показаннями свідка ОСОБА_5 , який вказав на те, що одразу існувала домовленість про видачу документів про його офіційне працевлаштування без фактичного виконання трудових обов*язків і жодної роботи в гаражі, належному батькові обвинуваченого він не виконував.

Крім того, з показань ОСОБА_7 та ОСОБА_16 вбачається, що вони не знайомі особисто із ОСОБА_5 і підстави вважати, що свідки дають показання саме про ОСОБА_5 , як про особу, що виконувала певні роботи в гаражі у суду відсутні.

До зайнятої ОСОБА_4 позиції не визнання своєї вини та до його показань суд ставиться критично і розцінює її як особистий захист з метою уникнути відповідальності за скоєне або пом`якшити покарання.

Доводи ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_5 фактично працював в ТОВ «Стройдемонтаж» спростовуються показаннями останнього в судовому засіданні 16 листопада 2015 року та свідка ОСОБА_11 , яка вказала, що ОСОБА_5 приїхав до Чернігівської області 17 вересня 2013 року і наступного ж дня вийшов на роботу.

Крім того, доводи ОСОБА_4 спростовуються тим, що він не нарахував та не сплатив ОСОБА_5 заробітну плату; дані про нього, як про найманого працівника ТОВ «Стройдемонтаж» до Костянтинівської ОДПІ та Управління ПФУ в м.Костянтинівка не передавав.

Наступне звільнення ОСОБА_5 за п.4 ст.40 КЗпП України, суд розцінює як намагання обвинуваченого надати своїм діям з видачі недостовірних документів про працевлаштування ОСОБА_5 ознак і характеру законності та достовірності

Доводи обвинуваченого щодо достовірності виданих ним довідки та наказу є неспроможними, оскільки спростовуються показаннями свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_20 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , з яких суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_5 фактично не працював в ТОВ «Стройдемонтаж», оскільки між тим та обвинуваченим була домовленість про видачу документів про офіційне працевлаштування без фактичного виконання обов*язків за трудовим договором; ці показання є послідовними, достовірними доказами, які узгоджуються між собою, як в деталях, так і в цілому щодо обставин вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України та виключають сумніви у причетності обвинуваченого до скоєння вказаного злочину, а також повністю спростовують показання, які він дав в судовому засіданні про достовірність виданих ним документів.

Оцінивши вищезазначені досліджені у судовому засіданні докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв*язку, суд дійшов до висновку, що подія злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 мала місце в період часу приблизно з 18 вересня 2013 року по 04 жовтня 2013 року обвинувачений, будучи службовою особою директором ТОВ «Стройдемонтаж», знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 діючи умисно склав та видав завідомо неправдиві офіційні документи.

Вина ОСОБА_4 у скоєнні вищезазначеного злочину доведена повністю і його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.366 КК України як складання та видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.

При призначенні ОСОБА_4 певного виду та конкретної міри покарання в межах, встановлених у санкції ч.1 ст.366 Особливої частини КК України відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого, який посередньо характеризуються за місцем проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, відсутність обставин, що пом*якшують та обтяжують покарання обвинуваченого.

Враховуючи наведене вище, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому за ст.366 ч.1 КК України покарання у вигляді штрафу з позбавленням права обіймати посади, пов*язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій на підприємствах, в установах та організаціях будь-якої форми власності строком на 1 рік, оскільки на переконання суду зазначене покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлений.

Долю речових доказів слід визначити відповідно до ст.100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні не обирався.

Витрати, пов`язані з проведенням експертиз (а.с.54,70,83) слід віднести на рахунок держави, оскільки за змістом Закону України «Про судову експертизу» проведення вищевказаних експертиз є обов`язком експертів відповідного НДЕКЦ та які відповідно до статті 15 вказаного Закону здійснюються за рахунок коштів, які за цільовим направленням виділяються відповідним експертним установам з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 368, 370,371 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у пред*явленому обвинуваченні у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень з позбавленням права обіймати посади, пов*язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій на підприємствах, в установах та організаціях будь-якої форми власності строком на 1 рік.

Речові докази (а.с.116,138) жорсткий диск Samsung модель HD 251 HJ S/N S13QJ90Q801865 - повернути за належністю ОСОБА_4 ;

- наказ ТОВ «Стройдемонтаж» № 1-к від 18 вересня 2013 року про прийняття на постійну роботу ОСОБА_5 , довідку № 18/09 від 18 вересня 2013 року про прийняття на постійну роботу з 18 вересня 2013 року ОСОБА_5 , копію наказу № «ку» від 24 вересня 2013 року зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- трудову книжку на ім*я ОСОБА_5 повернути за належністю ОСОБА_5 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляція на вирок суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Роз*яснити учасникам судового провадження право отримати в суді копію вироку.

Суддя