Рішення

від 29.10.2015 по справі 553/2406/15-ц

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/2406/15-ц

Провадження № 2/553/907/2015

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29.10.2015м. Полтава

Ленінський районного суду м. Полтави в складі:

Головуючої судді - Крючко Н.І.,

при секретарі - Босяк К.О., Коломієць А.О.,

за участю представника позивача ДП «Південна залізниця» в інтересах Відокремленого підрозділу «Полтавське будівельно - монтажне управління» державного підприємства «Південна залізниця» за довіреністю - ОСОБА_1.

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Державного підприємства «Південна залізниця» в особі представника за довіреністю ОСОБА_1, який виступає в інтересах Відокремленого підрозділу «Полтавське будівельно - монтажне експлуатаційне управління» державного підприємства «Південна залізниця»» до адвоката - ОСОБА_2, третя особа: Регіональне відділення фонду державного майна України по Полтавській області про стягнення заборгованості за договором оренди ,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 року позивач ОСОБА_3 підприємство «Південна залізниця» в особі представника за довіреністю ОСОБА_1, який виступає в інтересах Відокремленого підрозділу «Полтавське будівельно - монтажне експлуатаційне управління» державного підприємства «Південна залізниця»» звернулось до суду з позовом до адвоката - ОСОБА_2, третя особа: Регіональне відділення фонду державного майна України по Полтавській області про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості за договором оренди.

Згідно ухвали Ленінського районного суду м. Полтави від 12 жовтня 2015 року прийнято відмову представника Державного підприємства «Південна залізниця» ОСОБА_1, який виступає в інтересах Відокремленого підрозділу «Полтавське будівельно - монтажне експлуатаційне управління державного підприємства «Південна залізниця»» від частини позовних вимог щодо розірвання договору оренди нерухомого майна № 15/2000 від 20.03.2000 року з змінами та доповненнями від 05.05.2000 року та від 03.06.2005 року, який було укладено між Південною залізницею в особі начальника Полтавської дистанції цивільних споруд (правонаступником якого є відокремлений підрозділ Полтавське будівельно - монтажне експлуатаційне управління державного підприємства «Південна залізниця» згідно наказу начальника статутного територіально - галузевого об'єднання «Південна залізниця» «Про створення відокремленого структурного підрозділу Полтавське будівельно - монтажного експлуатаційного управління Південна залізниця» №65/Н від 28.03.2005 року) та адвокатом ОСОБА_2 - та закрито провадження в цій частині позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач - адвокат - ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі, в зв'язку з їх безпідставністю, в задоволенні позову просив відмовити.

Представник третьої особи на стороні відпоаідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Регіонального відділення фонду державного майна України по Полтавській області в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву, в якій прохали проводити судовий розгляд справи у відсутність їх представника, при вирішенні спору покладались на розсуд суду.

Суд, вислухавши сторін по справі, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає до задоволення за наступних обставин.

Статтею 11 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Отже суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.

Судом встановлені факти та відповідні їм правовідносини.

Так, судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що 20 березня 2000 року між Південною залізницею в особі начальника Полтавської дистанції цивільних споруд (правонаступником якого є відокремлений підрозділ Полтавське будівельно - монтажне експлуатаційне управління державного підприємства «Південна залізниця» згідно наказу начальника статутного територіально - галузевого об'єднання «Південна залізниця» «Про створення відокремленого підрозділу Полтавського будівельно - монтажного експлуатаційного управління Південна залізниця» № 65/Н від 28.03.2005 року) та адвокатом ОСОБА_2 було укладено Договір оренди нерухомого майна № 15/2000 від 20.03.2000 року з змінами та доповненнями від 05.05.2000 року та від 03.06.2005 року.

У відповідності до Статуту державного підприємства «Південна залізниця», який затверджено Міністерством інфраструктури України наказом № 212 від 10.04.2012 року та зареєстровано в державному реєстрі 19.04.2012 року за № 14801050102000651, майно залізниці є державною власністю і закріплюється за нею на праві господарського відання, здійснюючи право господарського відання. У Статуті визначено, що залізниця володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд та вчиняє щодо цього майна будь-які дії, що не суперечать чинному законодавству з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за погодженням з Уповноваженим органом управління та Укрзалізницею.

Так, згідно п. 3.1.2 Положення про відокремлений підрозділ «Полтавське будівельно - монтажне експлуатаційне управління» державного підприємства «Південна залізниця», яке затверджене наказом начальника залізниці № 353/Н від 12.07.2012 року, управління передає в оренду будови, споруди, інвентар, транспортні засоби, матеріальні цінності, рухоме та нерухоме майно, що знаходиться на балансі Управління.

Згідно п. 4.1 Положення визначено, що майно Управління є складовою частиною майна залізниці. Майно, закріплене за залізницею на праві господарського відання, є державною власністю та використовується управлінням для здійснення господарської діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідності до Витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права та їх обтяжень від 24.10.2014 року власником нежитлової будівлі (ДН-4), що розташована у м. Полтаві по вул. Гайового, 5, є держава Україна в особі Міністерства інфраструктури України та перебуває в повному господарському віданні Південної залізниці ( а.с.6,7).

Встановлені вище судом обставини та факти не заперечувались відповідачем по справі.

Згідно частини 1 статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Так, частиною 1 статті 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Поряд з цим, судом встановлено та не заперечувалось сторонами по справі, безпосередньо відповідачем по справі, що у відповідності до умов договору оренди Орендодавцем - позивачем по справі було передано адвокату - ОСОБА_4, як орендарю - нежитлове приміщення площею 9,0 кв.м., що знаходиться за адресою м. Полтава, вул. Гайового,5, к. 420 ( а.с.15-16), яке останнім і використовувалося, як офіс.

Судом встановлено, що у відповідності договору оренди від 20 березня 2000 року сторонами погоджено та визначено порядок нарахування, сплати орендної плати адвокатом - ОСОБА_2 за оренду нежитлового приміщення площею 9,0 кв.м., що знаходиться за адресою м. Полтава, вул. Гайового,5, к. 420.

В судовому засіданні представником позивача в обґрунтування позовних вимог вказувалось, що в установленому законом порядку даний договір оренди, укладений з відповідачем, не визнаний недійсним та при цьому відповідачем впродовж дії даного договору не оспорювався порядок нарахування та проведення оплати за оренду нежитлового приміщення. При цьому, представником позивача вказувалось, що сума орендної плати з моменту укладення договору оренди до теперішнього часу не переглядалась та не змінювалась, але зважаючи на те, що у відповідності до договору оренди та визначеного порядку нарахування даної оплати на суму сплати за оренду нежитлового приміщення нараховувався визначений договором індекс інфляції, в зв'язку з чим виникла у відповідача заборгованість, розмір якої становить 2689,28 грн..

При цьому, в судовому засіданні відповідач - адвокат ОСОБА_2 вказував, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, посилаючись на те, що з 28 вересня 2006 року по теперішній час йому не було надано орендодавцем платіжного доручення адресованого саме адвокату ОСОБА_4, як зазначено в договорі оренди, у відповідності до якого між сторонами виникають права та обов'язки, зважаючи на те, що орендодавцем не було зазначено вірно сторони договору - орендаря, тому на думку відповідача по справі у останнього не виникло відповідних прав та обов'язків. Поряд з цим, відповідачем зверталась увага суду на те, що ним майже щомісяця справлялась оплата за оренду нежитлового приміщення у сумі 50 грн., при цьому ним будь-яких розрахунків даної суми чи суми заборгованості не проводилось, просто здійснювалась плата щомісяця сталої суми, на підставі наданих орендодавцем платіжного доручення та Акту прийому - передачі виконаних робіт (послуг).

Відповідачем також зазначалось, що розмір нарахованої суми орендної плати зазначені в платіжному дорученні та Акті прийому - передачі виконаних робіт, котрі надавалися для оплати різнився між собою, при цьому останній розумів, що наявна інфляція, але приймаючи до уваги той факт, що від орендодавця будь-яких письмових листів - повідомлень про зміну розміру проведення нарахування орендної плати на його адресу не надходило, тому ним розмір суми плати за оренду нежитлового приміщення не змінювався. При цьому, відповідачем вказувалось на те, що вказані вище обставини свідчать про безпідставність позовних вимог.

Судом встановлено та не заперечувалось в судовому засіданнні відповідачем, що згідно договору оренди від 20.03.2000 року визначено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і складає 339, 12 грн. за рік.

При цьому, орендна плата за перший місяць оренди становить 33,92 грн. ( з урахуванням ПДВ) і перераховується: 70 відсотків орендної плати ( з урахуванням ПДВ) - орендодавцю не пізніше 10 числа наступного місяця, з урахуванням щомісячного індексу інфляції; 30 відсотків орендної плати ( з урахуванням ПДВ) - до державного бюджету не пізніше 10 числа наступного місяця, з урахуванням щомісячного індексу інфляції, а саме:

сума орендної плати - на р/рахунок 25103708422002 Відділення Держказначейства у м. Полтава в обласній дирекції Укрсоцбанку, МФО 331014, код ЗКПО 23809520, код платежу орендної плати 22080000;

сума ПДВ на орендну плату - на р/р 25101700314002 Відділення Держказначейства у м. Полтава в обласній дирекції Укрсоцбанку, МФО 331014, код ЗКПО 23809520, код платежу ПДВ на орендну плату 14010100. Після проплати орендар надає копії платіжних доручень, як на орендну плату так і на суму податку на додану вартість до регіонального відділення Фонду Державного майна України по Полтавській області для контролю сплати сум до державного бюджету.

Розмір орендної плати може бути переглянуто на вимогу однієї із сторін в разі зімни методики її розрахунку, змін централізованих цін та тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України ( а.с.15 -16).

Так, судом встановлено, що в зв'язку з проведенням відповідачем не в повній мірі оплати за оренду нежитлового приміщення площею 9,0 кв.м, що знаходиться у м. Полтаві по вул. Гайового,5, к. 420, у відповідача адвоката - ОСОБА_2 станом на 01.06.2015 року утворилась заборгованість у сумі 2689 грн. 28 коп..

Статтею 11 Цивільного Кодексу України чітко вказано підставу виникнення цивільних прав та обов'язків у сторін, які виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки .

Статтею 202 Цивільного Кодексу України визначено поняття правочину, що це є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Таким чином, з огляду на вказані норми закону та, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем існують правовідносини, які регулюються договором оренди, який є належним чином оформленим і істотні умови даного договору оренди сторонами договору не оспорюються.

Частинами 1,5 ст. 762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Ця плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Зазначена норма закону кореспондується з ч.3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», якою встановлено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

При цьому, частиною 1 статті 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що однією з істотних умов договору оренди є орендна плата з урахуванням її індексації.

Вказані вище обставини свідчать про неспроможність тверджень відповідача - адвоката ОСОБА_2 про безпідставність позовних вимог з зазначених вище підстав, оскільки вони спростовуються фактичними обставинами справи та нормами чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини.

При цьому, судом встановлено, що відповідачем - адвокатом ОСОБА_2 не ставився під сумнів порядок нарахування позивачем плати за оренду нежитлового приміщення, який складається з визначеного умовами договору - орендної плати та щомісячного індексу інфляції, поряд з цим останнім вказувалось про те, що ним допускалась наявність нарахувань по оплаті орендної плати в зв'язку з індексом інфляції, що свідчить про обізнаність відповідача з істотними умовами даного договору оренди.

Більше того, відповідачем в ході судового розгляду справи було надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували встановлені судом обставини.

Крім того, як пояснила в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 розмір щомісячної орендної плати і Методика проведення її розрахунку з моменту укладення договору оренди орендодавцем взагалі не змінювалася, а щомісячний індекс інфляції визначався виходячи із вартості згідно Звіту про експертну оцінку майна, який складений станом на 14.03.2000 року, зазначений у договорі оренди, і жодною із сторін не змінювався впродовж дії договору оренди.

При цьому, свідок суду вказала, що суми, котрі підлягають оплаті, зазначені в платіжному дорученні і Акті прийому - передачі виконаних робіт різняться між собою, оскільки в платіжних дорученнях зазначено 70 % нарахованої орендної плати ( з урахуванням ПДВ), які підлягають оплаті відповідачем згідно умов договору, а в Акті прийому - передачі виконаних робіт - 100 % орендної плати, які нараховувалися підприємством.

Як встановлено судом у відповідності до 3.2 вказаного договору 70% щомісячної орендної плати - перераховується орендодавцю не пізніше 10 числа наступного місяця, з урахуванням щомісячного індексу інфляції, в зв'язку з чим суд визнає неспроможними твердження відповідача про невідповідність та неналежність наданих на його адресу платіжних доручень та Актів прийому - передачі виконаних робіт.

Відповідачем в ході розгляду даної справи так і не було вказано суду з яких саме підстав розрахунок заборгованості по орендній платі є неточним і не відповідає дійсності. Більше того, власного розрахунку заборгованості по сплаті орендної плати за вказаним договором оренди останнім не проводилося та суду надано також не було.

При цьому, своїм правом на призначення та проведення судом судової - бухгалтерської експертизи на предмет визначення розміру заборгованості по сплаті орендної плати, роз'ясненим в судовому засіданні головуючим, сторони не скористалися. В зв'язку з цим, судом прийнято до уваги розрахунок заборгованості по орендній платі наданий позивачем по справі, як належний та допустимий доказ, оскільки жодними доказами чи поясненнями відповідача в установленому законом порядку він не був спростований.

Безпідставними визнає суд і твердження відповідача щодо невірності та неналежності виданих платіжних доручень в частині невірного зазначення ПП ОСОБА_2, оскільки всі платіжні доручення були останнім частково оплачені на підставі заяв на переказ готівок і дана обставина не оспорювалася сторонами в ході розгляду даної справи.

Більше того, як встановлено судом з вимогою щодо уточнення змісту платіжного доручення відповідач до позивача або ж просто до бухгалтера підприємства - взагалі не звертався, що вказує на визнання відповідачем істотних умов договору та часткове виконання ним даної умови договору.

Неспроможними визнає суд і твердження відповідача щодо застосування строків позовної давності до позовних вимог, в зв'язку з перериванням даних строків - шляхом часткового проведення останнім оплати орендної плати. Крім того, письмової заяви щодо застосування строків позовної давності останнім до суду надано також не було, що в свою чергу також вказує про безпідставність тверджень відповідача щодо пропуску позивачем строків позовної давності із зверненням до суду за даним позовом

Крім того, твердження відповідача щодо визначення як сторони договору оренди - Приватного адвоката ОСОБА_2 - ухвалою Київського міжобласного апеляційного Господарського суду від 20.02.2008 року не оспорювалися позивачем в судовому засіданні і дані обставини вказують лише на визначення підсудності даного спору, а не визнання будь -яких істотних умов договору недійсними.

З урахуванням даних висновків судом критично сприймаються твердження відповідача з приводу його усних звернень до керівництва «Південної залізниці» щодо уточнення змісту платіжних доручень та Актів прийому - передачі виконаних робіт, в яких невірно було зазначено платника та орендаря замість Приватного адвоката - ОСОБА_2 - Приватний підприємець ОСОБА_2, оскільки будь-яких письмових заяв щодо надання йому Методики розрахунку розміру орендної плати чи узгодження змісту платіжних доручень, в частині вірного визначення платника чи орендаря останній до позивача, як до сторони договору, на підставі п. 3.4 вищевказаного договору, не надавав, як і було зазначено ним безпосередньо в судовому засіданні.

За таких обставин, суд приходить до висновк про те, що вимоги Державного підприємства «Південна залізниця» в особі представника за довіреністю ОСОБА_1, який виступає в інтересах Відокремленого підрозділу «Полтавське будівельно - монтажне експлуатаційне управління» державного підприємства «Південна залізниця» є законними та обгрунтованими.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 11, 57, 58, 60, 179, 209 ЦПК України, ст.ст. 530, 651, 783, 785 ЦК України, Закону України «Про оренду державного та комунального майна», суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Державного підприємства «Південна залізниця» в особі представника за довіреністю ОСОБА_1, який виступає в інтересах Відокремленого підрозділу «Полтавське будівельно - монтажне експлуатаційне управління» державного підприємства «Південна залізниця» до адвоката - ОСОБА_2, третя особа: Регіональне відділення фонду державного майна України по Полтавській області про стягнення заборгованості за договором оренди - задовольнити.

Стягнути з відповідача адвоката - ОСОБА_2 на користь Відокремленого підрозділу «Полтавське будівельно - монтажне експлуатаційне управління» державного підприємства «Південна залізниця» заборгованість за договором оренди у розмірі 2 689 грн. 28 коп.

Апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції може бути подано до Апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_6