Постанова

від 30.11.2015 по справі 925/1457/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2015 р. Справа№ 925/1457/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Лобаня О.І.

суддів: Федорчука Р.В.

Майданевича А.Г.

розглянувши апеляційні скарги головного управління Держгеокадастру у Черкаській області та прокурора Христинівського району Черкаської області на ухвалу господарського суду Черкаської області від 29.10.2015 року,

у справі № 925/1457/15 (суддя - Довгань К.І.)

за позовом прокурора Христинівського району Черкаської області в інтересах держави в

особі головного управління Держгеокадастру у Черкаській області

до 1) товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря.»;

2) сільськогосподарського виробничого кооперативу «Зоря»;

3) Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області

про визнання незаконними та часткове скасування розпоряджень, визнання

недійсним договору про внесення змін до договору оренди землі та

зобов'язання повернути земельні ділянки

Представники сторін у судове засідання не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 29.10.2015 року по справі № 910/20329/15 позов прокурора Христинівського району Черкаської області в інтересах держави в особі головного управління Держгеокадастру у Черкаській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря.», сільськогосподарського виробничого кооперативу «Зоря» та Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області про визнання незаконними та часткове скасування розпоряджень, визнання недійсним договору про внесення змін до договору оренди землі та зобов'язання повернути земельні ділянки залишено без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду від 29.10.2015 року позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Черкаської області від 29.10.2015 року у справі № 925/1457/15 скасувати. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що ухвала місцевого господарського суду по справі № 925/1457/15 прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2015 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Крім того, не погоджуючись з ухвалою господарського суду Черкаської області від 29.10.2015 року по справі № 925/1457/15 виконуючий обов'язки прокурора Христинівського району Черкаської області також звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу господарського суду Черкаської області від 29.10.2015 року у справі № 925/1457/15 скасувати. Також, скаржник просив поновити строк на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Черкаської області від 29.10.2015 року по справі № 925/1457/15 та відстрочити прокурору Христинівського району Черкаської області сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі № 925/1457/15.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 16.11.2015 року задоволено клопотання прокурора про відстрочку сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі № 925/1457/15, відновлено прокурору строк на подання апеляційної скарги, скаргу прийнято до провадження та призначено до спільного розгляду з апеляційною скаргою головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.

При цьому, 16.11.2015 року до Київського апеляційного господарського суду від головного управління Держгеокадастру у Черкаській області надійшла заява про відкликання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Черкаської області від 29.10.2015 року у порядку передбаченому п.5 ст. 97 ГПК України.

Проте, судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що у відповідності до зазначеної норми апеляційна скарга не приймається до розгляду та повертається скаржнику лише за умови, якщо таку заяву про відкликання апеляційної скарги було подано до винесення ухвали про прийняття скарги до провадження.

Як зазначалося вище, апеляційна скарга головного управління Держгеокадастру у Черкаській області прийнята до провадження Київським апеляційним господарським судом ухвалою від 12.11.2015 року та справа призначена до розгляду. Заява скаржника про відкликання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Черкаської області від 29.10.2015 року у порядку передбаченому п.5 ст. 97 ГПК України до апеляційного господарського суду надійшла лише 16.11.2015 року, тобто після прийняття апеляційної скарги до провадження.

Отже, апеляційна скарга головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на ухвалу господарського суду Черкаської області від 29.10.2015 року не може бути повернута скаржнику у порядку передбаченому п.5 ст. 97 ГПК України. При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що заяв та клопотань у відповідності до ст.100 ГПК України від скаржника на час розгляду справи не надходило.

Представники сторін у судове засідання 30.11.2015 року не з'явились, про час та місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином про що в матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштових відправлень.

Від ТОВ «Зоря.» до суду надійшло клопотання в якому відповідач-1 просить суду апеляційної інстанції відкласти розгляд справи на іншу дату у зв'язку з перебуванням представника ТОВ «Зоря.» у відпустці. При цьому, жодних доказів зазначеного суду не надав.

Про причини неявки своїх представників, прокурор Христинівського району Черкаської області, головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, сільськогосподарський виробничий кооператив «Зоря» та Христинівська районна державна адміністрація Черкаської області на час розгляду справи суд не повідомили.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки сторони про дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином на підтвердження чого, в матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштових відправлень. Участь представників сторін, що не з'явились, у судовому засіданні 30.11.2015 року, судом обов'язковою не визнавалась, клопотань про витребування письмових доказів не надходило. В матеріалах справи міститься достатньо доказів для прийняття рішення по справі.

В задоволенні клопотання ТОВ «Зоря.» про відкладення розгляду справи в зв'язку з перебуванням представника відповідача-1 у відпустці, судова колегія відмовляє, оскільки, як вказувалося вище, заявником не було додано до вказаного клопотання відповідні докази на підтвердження зазначеного. Крім того, ТОВ «Зоря.» не заявляло клопотання про продовження строку розгляду даної справи у відповідності до ч. 3 ст. 69 ГПК України. Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що згідно до ч.2 ст. 102 ГПК України суд апеляційної інстанції обмежений строком розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду (п'ятнадцяти денний строк встановлений законом спливає 01.12.2015 року), а продовження зазначеного строку розгляду справи у відповідності до ч. 3 ст. 69 ГПК України без клопотання сторони по справі, не передбачено ГПК України.

До того ж, відповідно до приписів ст. 28 ГПК України коло осіб, які мають право представляти інтереси підприємств не обмежується. Так, ними можуть бути керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені установчими документами та документами, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджується довіреністю від імені підприємства.

Згідно частини другої п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою ст.28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст.ст. 32 - 34 ГПК України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Відповідно до статті 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду. Окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, зокрема, про залишення позову без розгляду.

Згідно з нормами статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

У вересні 2015 року прокурор Христинівського району Черкаської області в інтересах держави в особі головного управління Держгеокадастру у Черкаській області звернувся до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря.», сільськогосподарського виробничого кооперативу «Зоря» та Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області про визнання незаконним та скасування пункту 1 розпорядження Христиніської районної державної адміністрації №180 від 26.09.2011 року «Про надання в оренду земель, визнання незаконним та скасування пункту 4 розпорядження Христиніської районної державної адміністрації №211 від 08.11.2011 року «Про надання в оренду земель», визнання незаконним та скасування пункту 11 розпорядження Христиніської районної державної адміністрації №175/01-02-1 від 01.11.2012 року «Про надання в оренду земель», визнання недійсним договору оренди землі від 14 грудня 2011 року, який укладено між Христинівською районною державною адміністрацією Черкаської області та товариством з обмеженою відповідальністю «Зоря.», сільськогосподарським виробничим кооперативом «Зоря» в особі ліквідатора Смілянця Сергія Миколайовича, що посвідчений державним нотаріусом Черкаської районної нотаріальної контори Дмитренком Д.М. 14.12.2011року за №2-3145 та зареєстрований у відділі Держкомзему у Христинівському районі 22.02.2012 року за №712468304001180. Крім того, прокурор просив суд визнати недійсним договір про внесення змін до договору оренди землі, що укладений 07.11.2012 року між Христинівською районною державною адміністрацією Черкаської області та товариством з обмеженою відповідальністю «Зоря.», сільськогосподарським виробничим кооперативом «Зоря» в особі ліквідатора Смілянця Сергія Миколайовича, що посвідчений державним нотаріусом Черкаської районної нотаріальної контори Дмитренком Д.М. 07.11.2012 року за №2-2065 та зареєстрований у відділі Держкомзему у Христинівському районі 26.11.2012 року за №712468304002304, та зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Зоря.» та сільськогосподарський виробничий кооператив «Зоря» в особі арбітражного керуючого - ліквідатора Смілянця С.М. повернути державі в особі ГУ Держгеокадастру у Черкаській області земельну ділянку площею 97,8727 га кадастровий номер 7124683000:03:002:0650, земельну ділянку площею 79,9855 га кадастровий номер 7124683000:04:001:0017, та земельну ділянку площею 41,4754 га, кадастровий номер 7124683000:04:001:0018, які розташовані в адміністративних межах Кузьминогребельської сільської ради.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 01.09.2015 року за вказаним позовом порушено провадження у справі №925/1457/15 та призначено до розгляду. Крім того, ухвалою суду зобов'язано позивача надати суду додаткові докази, зокрема, оригінали документів копії яких були надані в обґрунтування своїх позовних вимог.

Ухвалою суду від 08.10.2015 року розгляд справи відкладено та повторно зобов'язано позивача подати до суду оригінали спірних договорів та розпоряджень для огляду в судовому засіданні оскільки, як зазначив місцевий господарський суд без оригіналів вказаних документів подальший розгляд справи неможливий.

Оскільки, ні прокурор, ні позивач не виконали вимоги ухвали суду щодо надання оригіналів витребуваних документів, ухвалою від 29.10.2015 року місцевий господарський суд Черкаської області залишив без розгляду позов прокурора Христинівського району Черкаської області в інтересах держави в особі головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла висновку про те, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду слід скасувати з наступних підстав.

Як роз'яснено п. 4.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.

Господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 ГПК.

У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що залишаючи без розгляду позов прокурора Христинівського району Черкаської області в інтересах держави в особі головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання незаконними та часткове скасування розпоряджень, визнання недійсним договору про внесення змін до договору оренди землі та зобов'язання повернути земельні ділянки, місцевий господарський суд не виконав вищезазначених вимог та дійшов до помилкових висновків.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів визначені ДСТУ 4163- 2003», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 року № 55, а у разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог.

Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності).

Якщо подані копії документів, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів, викликають сумніви, господарський суд може витребувати оригінали цих документів, у тому числі для огляду в судовому засіданні з наступним поверненням цих оригіналів особі, яка їх подала.

Якщо одним з учасників судового процесу подано засвідчені ним копії документів, а інший з цих учасників заперечує відповідність їх оригіналам, то господарський суд зобов'язаний витребувати такі оригінали для огляду у особи, яка їх подала.

Проте, місцевий господарський суд не звернув належну увагу на подані позивачем документи та всупереч вимог статей 4-2, 4-3, 34, 43 ГПК України не дослідив надані докази, не оцінив доводи, заявлені у позові. При цьому, місцевим господарським судом ухвалою від 08.10.2015 від позивача були витребувані оригінали документів лише для огляду.

В ухвалі від 29.10.20115 про залишення позову без розгляду місцевий господарський суд не обґрунтував, яким саме чином неподання позивачем витребуваних ухвалою від 08.10.2015 доказів перешкоджає встановленню дійсних обставин справи та прийняттю рішення. За вказаних обставин, господарський суд мав право відповідно до ст. 75 ГПК України у випадку, якщо витребувані господарським судом документи не подано, розглянути справу за наявними в ній матеріалами. Тим більше, що, з огляду на положення ст. 43 ГПК України, протягом розгляду даної справи позивачем були надані суду документи, які він вважав належними та достатніми доказами на підтвердження своїх вимог.

Місцевим господарським судом не мотивовано, яким чином неможливість оглянути оригінали документів впливає на розгляд справи, які сумніви у суду виникли щодо наданих у справу копій цих документів; не мотивовано, що витребувані документи були необхідні для вирішення спору, як їх відсутність позбавляє суд можливості вирішити спір по суті, зокрема, які обставини, що входять до предмету доказування будуть встановлені на їх підставі, неможливість встановити такі обставини без відповідних документів.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що причини неподання витребовуваних судом оригіналів документів є поважними, оскільки, як встановлено судом ані у позивача у справі, ані у прокурора оригінали розпоряджень Христинівської РДА відсутні. Більш того, прокурором на виконання ухвали господарського суду від 08.10.2015 року вжито заходів до отримання відповідних доказів. З цією метою до відділу Держгеокадастру у Христинівському районі та Христинівської РДА скеровано запити про надання оригіналів документів для огляду в суді.

Натомість, Христинівською районною державною адміністрацією у надані оригіналів розпоряджень відмовлено з урахуванням того, що вони підшиті у справи для передачі до Національного архівного фонду на постійне зберігання. Описи цих справ надіслані в Держархів для схвалення експертною комісією, тому відокремити зазначені розпорядження від справи райдержадміністрація не має повноважень. За рекомендацією архівного відділу РДА для господарського суду органом державної виконавчої влади виготовлені копії розпоряджень, які завірені належним чином.

Зважаючи на те, що оригінали витребовуваних судом документів не передані до суду через об'єктивні, тобто не залежні від позивача, причини, а прокурором, який діє в інтересах ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, вживалися заходи для отримання оригіналів вказаних документів, та суд першої інстанції не мотивував, яким чином неможливість оглянути оригінали документів впливає на розгляд справи, тоді як, у справі наявні належним чином завірені їх копії, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом помилково було залишено позов без розгляду, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.

Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що такої ж правової позиції дотримується й Вищий господарський суд України, зокрема у своїх постановах від 29.09.2015 року по справі № 904/2049/15, від 06.08.2015 року по справі № 910/19957/14, від 22.07.2015 року по справі № 908/652/15-г, від 30.06.2015 року по справі № 30/5005/4087/2012, від 17.06.2015 року по справі № 908/5409/14.

Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи а також порушення або неправильне застосування норм матеріального права чи процесуального права, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Відповідно до ч. 7 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що господарським судом Черкаської області ухвалу від 29.10.2015 року у справі № 925/1457/15 про залишення позову без розгляду прийнято помилково та необгрунтовано, тому ухвала суду підлягає скасуванню, а справа направленню на розгляд до господарського суду Черкаської області.

Відповідно до п. 4.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій статті 106 ГПК або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу з числа зазначених у частині четвертій статті 111-13 ГПК з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідних апеляційної та/або касаційної скарг, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 49 ГПК.

Керуючись ст. ст. 99, 101-106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу прокурора Христинівського району Черкаської області на ухвалу господарського суду Черкаської області від 29.10.2015 року по справі № 925/1457/15 задовольнити.

2. Апеляційну скаргу головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на ухвалу господарського суду Черкаської області від 29.10.2015 року по справі № 925/1457/15 задовольнити.

3. Ухвалу господарського суду Черкаської області від 29.10.2015 року по справі № 925/1457/15 скасувати.

4. Матеріали справи № 925/1457/15 повернути до господарського суду Черкаської області для розгляду.

Головуючий суддя О.І. Лобань

Судді Р.В. Федорчук

А.Г. Майданевич

Дата підписання 07.12.2015 року