Постанова

від 02.12.2015 по справі 916/2747/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2015 р.Справа № 916/2747/15 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі :

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.

Суддів: Гладишевої Т.Я.,

ОСОБА_1

(склад судової колегії змінено відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату суду №854 від 30.11.2015р. та протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 30.11.2015р.)

при секретарі судового засідання Селиверстовій М.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 02.12.2015р.:

від позивача: ОСОБА_2, за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства В«Міжнародний аеропорт ОдесаВ»

на рішення господарського суду Одеської області

від 10 вересня 2015 року

по справі №916/2747/15

за позовом Комунального підприємства В«Міжнародний аеропорт ОдесаВ»

до відповідача Державного підприємства В«Одеський регіональний центр Державного земельного кадастру

про розірвання договору та стягнення 30382,33 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 02.12.2015р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Одеської області від 10.09.2015р. по справі №916/2747/15 (суддя Степанова Л.В.) частково задоволено позовні вимоги Комунального підприємства В«Міжнародний аеропорт ОдесаВ» до Державного підприємства В«Одеський регіональний центр Державного земельного кадастру про розірвання договору та стягнення 30382,33 грн., розірвано договір на створення (передачу) науково-технічної продукції № 10/01-00857 (1186/10) від 30.09.2010р., укладений між Комунальним підприємством "Міжнародний аеропорт Одеса" та Державним підприємством "Одеський регіональний центр Державного земельного кадастру", стягнуто з відповідача на користь позивача 25712,51 грн. та судовий збір у розмірі 3045,00 грн. з посиланням на те, що відповідач не надав до суду доказів належного виконання умов договору № 10/01-00857 від 30.09.2010 р., отже вимога позивача про розірвання підлягає задоволенню, при цьому, беручи до уваги розірвання укладеного між сторонами договору № 10/01-00857 від 30.09.2010 р., суд вважає вимогу позивача щодо стягнення 25712,51 грн. попередньої оплати такою, що підлягає задоволенню. Судом першої інстанції відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних з посиланням на п. 5.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", крім того, вимога про стягнення пені не підлягає задоволенню, оскільки укладеним між сторонами по справі договору не передбачено жодних домовленостей щодо нарахування пені.

Не погоджуючись з рішення господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернувся позивач - Комунальне підприємство В«Міжнародний аеропорт В«ОдесаВ» з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 10.09.2015р. по справі №916/2747/15 в частині відмови стягнення 3% річних у сумі 1557,54 грн., інфляційних збитків у розмірі 19506,40 грн. та пені у сумі 1998,18 грн. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги КП В«Міжнародний аеропорт В«ОдесаВ» у повному обсязі, мотивуючи це тим, що судом першої інстанції неповно досліджені обставини, які мають значення для справи, а оскаржуване рішення прийняте з порушення норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судове засідання 02.12.2015р. не з'явився, про час, дату і місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 05.11.2015р.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги Комунального підприємства В«Міжнародний аеропорт В«ОдесаВ» , заслухавши представника позивача , перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.09.2010р. між Державним підприємством „Центр державного земельного кадаструВ» (виконавець) та Комунальним підприємством „Міжнародний аеропорт ОдесаВ» (замовник) укладено договір на створення (передачу) науково-технічної продукції № 10/01-00857, згідно з умовами якого виконавець взяв на себе виконання, а замовник доручив та зобов'язався оплатити роботи по інвентаризації земельних ділянок у межах населених пунктів, а саме: земельної ділянки за адресою: Овідіопольський р-н, с. Грибівка, вул. Приморська, 10.

Відповідно до положень п. п. 2.1, 2.2 договору виконавець прийняв на себе зобов'язання виконати роботу відповідно до технічного завдання і передати одержані результати замовнику в обумовлений договором термін, повідомити замовника про неможливість через об'єктивні причини досягти передбаченого договором результату та про недоцільність подальшого продовження роботи або необхідного доопрацювання та термін його виконання. В свою чергу, замовник зобов'язався прийняти виконану роботу та оплатити її вартість в повному обсязі в обумовлений договором термін.

За п. 3.3 договору сторонами договору було узгоджено, що строк здачі робіт по договору в цілому, за умови виконання сторонами зобов'язань, є березень 2011р.

Згідно з п. п. 4.1, 4.2 договору за виконану роботу замовник повинен був перерахувати виконавцю договірну ціну - 25712 грн. 51 коп. (в т.ч. ПДВ). Оплата робіт здійснювалась на умовах передплати.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що при завершенні робіт по договору, виконавець передає замовнику акт прийому-передачі робіт з додатком комплексу технічної чи іншої документації, передбаченої технічним завданням та умовами договору.

Як вбачається зі змісту положень п.п. 6.1, 6.4 укладеного між сторонами договору - зміна та дострокове розірвання договору можливе за взаємною згодою сторін, а в разі відсутності взаємної згоди сторін щодо зміни умов договору, його дострокового розірвання, на вимогу заінтересованої сторони, ці питання вирішуються у судовому порядку.

На виконання умов договору № 10/01-00857 від 30 вересня 2010 року Комунальним підприємством „Міжнародний аеропорт ОдесаВ» на підставі платіжного доручення № 974 від 03.11.2010 р. сплачено Одеській регіональній філії Центру державного земельного кадастру суму передплати у розмірі 25712 грн. 51 коп.

Як стверджує позивач, відповідачем у встановлені договором строки, прийняті на себе зобов'язання по виконанню робіт по інвентаризації земельної ділянки за адресою: Овідіопольський р-н, с. Грибівка, вул. Приморська, 10, не виконані.

Відповідно до даних акту звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2012р., складеного представниками сторін, заборгованість Одеської регіональної філії Центру державного земельного кадастру перед Комунальним підприємством „Міжнародний аеропорт ОдесаВ» складала 25712 грн. 51 грн.

У зв'язку з невиконанням прийнятих на себе зобов'язань листом від 18.07.2013р. за вих. № 34-607 Комунальним підприємством „Міжнародний аеропорт ОдесаВ» було повідомлено Одеську регіональну філію Центру державного земельного кадастру про односторонню відмову та розірвання договору №1 0/01-00857 від 30.09.2010 р. на підставі положень ст. 849 Цивільного кодексу України.

Письмовими вимогами від 18.07.2013р. за вих. № 34-608 та від 30.07.2013р. за вих. № 34-630 Комунальне підприємство „Міжнародний аеропорт ОдесаВ» повідомляло відповідача про необхідність повернення сплаченої суми передплати у розмірі 25712,51 грн., пені та 3% річних у зв'язку із простроченням виконання зобов'язання за договором.

Вищезазначені листи-вимоги відповідачем були отримані, про що свідчить відповідь Одеської регіональної філії Центру державного земельного кадастру від 02.09.2013р. № 07-08/3160, у якій відповідач зазначає, що дані листи ними було отримано, та повідомляє, що з претензіями та вимогами викладеними у даних листах вони не погоджуються, оскільки станом на лютий 2011р. роботи по розробці технічної документації були виконані у повному обсязі, однак при передачі технічної документації до територіального органу Держкомзему з метою проведення державної реєстрації земельної ділянки відповідачем було виявлено те, що дана земельна ділянка знаходиться у оренді ФОП ОСОБА_3, про що листом від 17.02.2011 р. за вих. № 03-03/2431 інформувалось позивача та зазначалось на необхідності звернення до Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області з метою отримання інформації відносно правовстановлюючих документів на земельну ділянку у ФОП ОСОБА_3

Враховуючи те, що положеннями договору № 10/01-00857 від 30.09.2010р. передбачається право на розірвання договору лише за згодою іншої сторони, а в разі відсутності взаємної згоди сторін щодо зміни умов договору, його дострокового розірвання, на вимогу заінтересованої сторони, вирішуються у судовому порядку., а оскільки до моменту розірвання договору № 10/01-00857 від 30.09.2010 р. у Комунального підприємства „Міжнародний аеропорт ОдесаВ» відсутні правові підстави вимагати повернення сплачених на виконання договору грошових коштів, Комунальне підприємство „Міжнародний аеропорт ОдесаВ» звернулося до господарського суду Одеської області з вимогою розірвати договір № 10/01-00857 від 30.09.2010 р., укладений між Державним підприємством „Центр державного земельного кадаструВ» та Комунальним підприємством „Міжнародний аеропорт ОдесаВ» , та стягнути з Державного підприємства „Центр державного земельного кадаструВ» борг у розмірі 30382,33 грн., який складається з: 25712,51 грн. основної заборгованості, 773,49 грн. 3% річних та пені у розмірі 3869,33 грн.

21.08.2015р. від позивача до канцелярії місцевого господарського суду надійшла заява про збільшення позовних вимог № 04-737 від 20.08.2015р.,у якій позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 48774,63 грн., а саме: 25712,51 грн. - основну суму боргу (авансовий платіж), 1998,18 грн. - пені, 19506,40 грн. - інфляційне збільшення суми боргу та 1557,54 грн. - 3% річних.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

У якості обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ч. 3 ст. 651, ч. 4 ст. 653 Цивільного Кодексу України, якими визначаються підстави та правові наслідки зміни або розірвання договору та ч. 2 ст. 852 Цивільного Кодексу України, якою визначено право замовника вимагати розірвання договору та відшкодування збитків, в разі наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків.

Зазначаючи на належному виконанні прийнятих на себе зобов'язань по сплаті вартості обумовлених робіт та невиконанні таких робіт відповідачем, позивач вважає, що в нього виникло право відмовитись у односторонньому порядку від договору та вимагати повернення сплачених коштів.

Частиною. 3 статті 651 Цивільного кодексу України закріплено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Як вбачається зі змісту положень п.п. 6.1, 6.4 укладеного між сторонами договору - зміна та дострокове розірвання договору можливе за взаємною згодою сторін, а в разі відсутності взаємної згоди сторін щодо зміни умов договору, його дострокового розірвання, на вимогу заінтересованої сторони, ці питання вирішуються у судовому порядку.

З урахуванням приписів ч. 4 ст. 653 Цивільного кодексу України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приймаючи до уваги те, що положеннями договору № 10/01-00857 від 30.09.2010р. передбачається право на одностороннє розірвання договору лише за згодою іншої сторони, та враховуючи відсутність доказів у справі, які б свідчили про досягнення такої згоди, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що питання про розірвання вказаного договору підлягає вирішенню у судовому порядку.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Колегія суддів, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, зазначає, що відповідач не надав до суду жодних доказів того, що ним було належним чином виконано умови договору № 10/01-00857 від 30.09.2010р., отже, з урахуванням ч. 2 ст. 852 Цивільного Кодексу України, апеляційний господарський суд вважає обґрунтованими та законними позовні вимоги в частині розірванні спірного договору.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача 25712,51 грн. попередньої оплати, яку позивачем було сплачено на рахунок відповідача на виконання умов договору, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжного доручення № 974 від 03.11.2010 року на суму 25712,51 грн., колегія суддів зазначає наступне.

За положеннями ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору. Відповідно до ч.2 ст.653 цього Кодексу у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Беручи до уваги розірвання укладеного між сторонами договору № 10/01-00857 від 30.09.2010р. апеляційний господарський суд погоджується з твердженням суду першої інстанції про те, що стягнення 25712,51 грн. попередньої оплати, яку позивачем було сплачено на рахунок відповідача на виконання умов договору є правомірним.

Щодо заявлених позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 1557,54 грн. та інфляційних на суму 19506,40 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За положеннями п. 5.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Враховуючи вищезазначені приписи законодавства, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що право нараховувати інфляційні та 3% річних у даному випадку у позивача відсутнє.

Таким чином, твердження скаржника є безпідставними, а позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Стосовно позовної вимоги про стягнення пені у розмірі 1998,18 грн., апеляційних господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пеня, за визначенням частини третьої статті 549 Цивільного кодексу України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

У таких випадках нарахування пені здійснюється не за Законом України "Про відповідальність за невиконання грошових зобов'язань", а на підставі спеціального нормативного акта, який регулює відповідні правовідносини.

Аналогічні положення викладені в п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань"

Таким чином, приймаючи до уваги те, що договором сторони жодним чином не передбачили можливість нарахування пені та враховуючи відсутність нормативного акта, який є підставою для такого нарахування, колегія суддів приходить до висновку, що вказана позовна вимога задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищенаведене, Одеський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення господарського суду Одеської області від 10.09.2015р. по справі №916/2747/15 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу КП „Міжнародний аеропорт ОдесаВ» - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П о с т а н о в и в :

Рішення господарського суду Одеської області від 10.09.2015р. по справі №916/2747/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 07.12.2015р.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Гладишева Т.Я.

Суддя Разюк Г.П.