Ухвала

від 22.11.2018 по справі 916/2747/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"22" листопада 2018 р.м. Одеса Справа № 916/2747/15

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В., при секретарі судового засідання Тодорові А.М., розглянувши у судовому засіданні скаргу Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Одеса" (65054, м. Одеса, Аеропорт ЦА, код ЄДРПОУ 30441902) на дії державного органу уповноваженого на примусове виконання рішень суду по справі №916/2747/15

за позовом: Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Одеса" (65054, м. Одеса, Аеропорт ЦА, код ЄДРПОУМ 30441902);

до відповідача: Державного підприємства "Одеський регіональний центр Державного земельного кадастру" (65078, м. Одеса, вул. Космонавтів, 32, пов.7, код ЄДРПОУ 2504019);

про розірвання договору та стягнення 30382,33грн.

за участю Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області (65023, м. Одеса, вул. Садова, 1-А, код ЄДРПОУ 37607526);

за участю представників сторін:

від КП "Міжнародний аеропорт Одеса": ОСОБА_1 за довіреністю;

від ДП "Одеський регіональний центр Державного земельного кадастру": не з'явився;

від ГУДКСУ в Одеській області: ОСОБА_2 за довіреністю;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.09.2015р. по справі №916/2747/15 позов Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Одеса" задоволено частково, розірвано договір на створення (передачу) науково-технічної продукції № 10/01-00857 (1186/10) від 30.09.2010 р. укладений між Комунальним підприємством "Міжнародний аеропорт Одеса" та Державним підприємством "Одеський регіональний центр Державного земельного кадастру", стягнуто з Державного підприємства "Одеський регіональний центр Державного земельного кадастру" на користь Комунального підприємства „Міжнародний аеропорт Одеса» 25712,51грн. та судовий збір у розмірі 3045,00грн., в решті позову відмовлено.

16.10.2015р. на виконання рішення був виданий відповідний наказ.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.12.2015р. рішення Господарського суду Одеської області від 10.09.2015р. залишено без змін.

12.11.2018р. за вх.суду№2-5606/18 Комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт Одеса" звернулося до суду зі скаргою на дії державного органу уповноваженого на примусове виконання рішень суду в порядку ст.338 ГПК України в якій просить зобов'язати Головне управління державної казначейської служби України в Одеській області прийняти до виконання та виконати наказ Господарського суду Одеської області від 06.10.2016р. у справі №916/2747/15.

Згідно протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 12.11.2018р. скаргу Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Одеса" (65054, м. Одеса, Аеропорт ЦА, код ЄДРПОУМ 30441902) на дії державного органу уповноваженого на примусове виконання рішень суду в порядку ст.338 ГПК України по справі №916/2747/15 передано на розгляд судді Степанової Л.В.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.11.2018р. скаргу Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Одеса" (65054, м. Одеса, Аеропорт ЦА, код ЄДРПОУМ 30441902) на дії державного органу уповноваженого на примусове виконання рішень суду в порядку ст.339 ГПК України по справі №916/2747/15 прийнято до розгляду суддею Степанової Л.В. та призначено розгляд скарги на 20.11.2018р. о 12:30.

Розглянувши матеріали скарги, заслухавши пояснення представників, суд встановив:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.09.2015р. по справі №916/2747/15 позов Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Одеса" задоволено частково, розірвано договір на створення (передачу) науково-технічної продукції № 10/01-00857 (1186/10) від 30.09.2010 р. укладений між Комунальним підприємством "Міжнародний аеропорт Одеса" та Державним підприємством "Одеський регіональний центр Державного земельного кадастру", стягнуто з Державного підприємства "Одеський регіональний центр Державного земельного кадастру" на користь Комунального підприємства „Міжнародний аеропорт Одеса» 25712,51грн. та судовий збір у розмірі 3045,00грн., в решті позову відмовлено.

16.10.2015р. на виконання рішення був виданий відповідний наказ.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.12.2015р. рішення Господарського суду Одеської області від 10.09.2015р. залишено без змін.

12.11.2018р. за вх.суду№2-5606/18 Комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт Одеса" звернулося до суду зі скаргою на дії державного органу уповноваженого на примусове виконання рішень суду в порядку ст.338 ГПК України в якій просить зобов'язати Головне управління державної казначейської служби України в Одеській області прийняти до виконання та виконати наказ Господарського суду Одеської області від 06.10.2016р. у справі №916/2747/15.

В обґрунтування своєї скарги КП "Міжнародний аеропорт Одеса" посилається на те, що ч. 2 ст. 6 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі вказаного положення законодавства КП "Міжнародний аеропорт Одеса" 28.08.2018р. направив наказ господарського суду на виконання до Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області, однак, 07.11.2018р. на адресу КП "Міжнародний аеропорт Одеса" надійшов лист Казначейства від 25.10.2018 року №16-08/2617-7184, яким наказ господарського суду був повернутий без виконання. Відмова Казначейства була мотивована тим, що в Казначействі немає відкритих рахунків ДП "Одеський регіональний центр Державного земельного кадастру". КП "Міжнародний аеропорт Одеса" вважає відмову необґрунтованою та незаконною зважаючи на те, що згідно із п. 3 Постанови Кабінету міністрів України від 03.08.2011 року №845 Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників , рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій). Закони України мають вищу юридичну силу по відношенню до інших нормативно-правових актів, зокрема постанов Кабінету міністрів України, і, відповідно саме положеннями законів України повинні керуватися усі фізичні та юридичні особи, державні органи та посадові особи у своїй діяльності. Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що рішення про стягнення коштів з державних органів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. При цьому, жодних виключень (зокрема щодо відсутності відкритих рахунків у органах казначейства) вказаним Законом України не передбачено. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Таким чином, як випливає із вищенаведеного, при виконанні рішення суду Казначейство повинне керуватися, в даному випадку, нормами Закону України Про виконавче провадження і, відповідно, прийняти до виконання наказ господарського суду Одеської області від 06.10.2016р. у справі № 916/2747/15. Повернення ж цього наказу без виконання с порушенням положень Закону України Про виконавче провадження , а також прав та законних інтересів КП "Міжнародний аеропорт Одеса".

Крім того в своїй скарзі КП "Міжнародний аеропорт Одеса" посилається на постанову Вищого господарського суду України від 26.04.2017р. справі № 916/376/15-г.

У судовому засіданні представник казначейства надав пояснення стосовно того, що вказана скарга підлягає розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали скарги, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу України рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами; невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України від 02 червня 2016 року № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» .

Відповідно до ст.6 Закону України Про виконавче провадження у випадках, передбачених законом, рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються органами доходів і зборів, а рішення щодо стягнення коштів - банками та іншими фінансовими установами. Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. У випадках, передбачених законом, рішення можуть виконуватися іншими органами. Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання.

З 01.01.2013р. набрав чинності Закон України від 05.06.2012р. № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» , який установлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження» та особливості їх виконання. Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган; державне підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства. Указаним Законом №4901-VI також визначено порядок виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу. Так, статтею 3 цього Закону передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015р. №215 , Держказначейство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначено Порядком.

За правилами пункту 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Держказначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Міністерства фінансів України, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

За положеннями зазначеного Порядку безспірне списання коштів за рішенням судів здійснюється з рахунків боржника у межах відкритих асигнувань, а в разі їх відсутності територіальний орган Держказначейства надсилає боржнику вимогу, якою зобов'язує здійснити дії, спрямовані на виконання рішення суду та пошук відкритих асигнувань. У такому випадку орган Держказначейства може заборонити боржнику здійснювати інші видатки, окрім захищених статей, передбачених Бюджетним кодексом України.

Згідно висновків ОСОБА_3 Верховного Суду, викладених в постанові від 29.08.2018р. по справі №916/376/15-г, Держказначейство не було та не є органом примусового виконання судових рішень і відповідно не здійснює заходів з примусового виконання рішень у порядку, визначеному Закону України «Про виконавче провадження» (№606-XIV, № 1404-VIII), а є встановленою Законом №4901-VI особою на здійснення гарантованого державою забезпечення виконання рішень суду способом безспірного списання коштів з рахунку боржника (державного органу, державного підприємства або підприємства, примусова реалізація майна якого забороняється) у визначених цим Законом випадках та з урахуванням установлених ним особливостей за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Відповідно до положень пункту 15 Порядку дії органів Держказначейства з виконання виконавчих документів можуть бути оскаржені до Держказначейства або суду. Проте ні в цьому Порядку, ні в Законі № 4901-VI не зазначено, до якого суду оскаржуються рішення, дії або бездіяльність органів Держказначейства. Закон України «Про виконавче провадження» (№1404-VIII) установлює правило, згідно з яким рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом; водночас можливість та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів Держказначейства цим Законом не передбачені.

Законом України «Про виконавче провадження» (№1404-VIII), а також Законом №1403-VIII, які визначають основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус, не визначено порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів Держказначейства.

Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Наведені норми права є підставою для висновку, що ГПК України та ЗУ «Про виконавче провадження» (№1404-VIII) передбачають порядок оскарження лише рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час примусового виконання ними судових рішень і лише до судового органу, який видав виконавчий документ.

Як зазначено в постанові ОСОБА_3 Верховного Суду від 29.08.2018р. по справі №916/376/15-г відповідно до Положення про державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011р. №460/2011, Держказначейство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів через міністра фінансів та утворюється для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Також згідно з пунктом 1 Положення № 215 державне казначейство - центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через міністра фінансів, який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Згідно з положеннями частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній на час звернення зі скаргою, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що спори, що виникають під час виконання судових рішень центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів у порядку, установленому Законом України від 05.06.2012р. №4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» , розглядаються в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічна правова думка викладена в постанові ОСОБА_3 Верховного Суду від 29.08.2018р. по справі №916/376/15-г.

Керуючись ст.ст. 339-343, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі №916/2747/15 з розгляду скарги Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Одеса" (65054, м. Одеса, Аеропорт ЦА, код ЄДРПОУ 30441902) на дії державного органу уповноваженого на примусове виконання рішень суду по справі №916/2747/15 - закрити.

Ухвалу складено та підписано 22.11.2018р.

Ухвала набрала чинності 22.11.2018р. та підлягає в порядку Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.В. Степанова