Постанова

від 07.12.2015 по справі 2а-2565/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 грудня 2015 року № 2а-2565/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Спільного Українсько-іспанського підприємства "Іберус-Київ" доДержавної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень В С Т А Н О В И В:

Українсько-іспанське спільне підприємство "Іберус-Київ" звернулось до суду з позовом до ДПІ у Подільському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання неправомірними дій щодо визнання нікчемними правочинів, укладених позивачем з ТОВ "Фронтект", ТОВ "ТК "Альянс" та ТОВ "Модульмонтажгрупп" та скасування податкових повідомлень-рішень від 13 лютого 2012 року № 00000132360, № 00000142360; визнання неправомірними дій щодо визнання нікчемними правочинів, укладених позивачем з ТОВ "Фронтект", ТОВ "ТК "Альянс" та ТОВ "Модульмонтажгрупп".

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09 червня 2015 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року скасовано з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2015 року суддею Бояринцевою М.А. адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні.

Згідно з Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 жовтня 2015 року адміністративну справу передано на розгляд судді Гарнику К.Ю.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2015 року адміністративну справу № 2а-2565/12/2670 прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 03 листопада 2015 року, яке відкладалось на 26 листопада 2015 рок у зв'язку з неявкою позивача.

У судовому засіданні 26 листопада 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти адміністративного позову.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року, за підсумками якої складено акт № 27/23-611/05760537 від 25.01.2012 року та виявлено порушення позивачем п. 1.32 ст. 1, пп. 5.2.1 п. 5.2, п. пп. 5.3.2 та пп. 5.3.9 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 112228 грн., в т.ч. за 2008 рік на суму 44157 грн., за 2009 рік на суму 68071 грн., пп. пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 89783 грн., в тому числі за грудень 2008 року на суму 31303 грн., за січень 2009 року на суму 45587 грн., лютий 2009 року на суму 12893 грн.

За наслідками виявлених правопорушень, 13.02.2012 року відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 00000142360, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі на 73100 грн., з них 58480 грн. - за основним платежем, 14620 грн. - за штрафними санкціями, №00000132360 від 13.02.2012 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в загальному розмірі на 85089 грн., з них 68071 грн. - за основним платежем, 17018 грн. - за штрафними санкціями.

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковим повідомленням - рішенням та податковою вимогою й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження нереальності господарських відносин між ним та контрагентами.

Заперечення відповідача, співпадають з висновками акта № 27/23-611/05760537 від 25.01.2012 року.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ "Фронтект", ТОВ "Модульмонтажгрупп" і ТОВ "ТК "Альянс", обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Як свідчать обставини справи, у в 2009 році між УІСП "Іберус-Київ" (Покупець/Замовник) та ТОВ "Фронтект", ТОВ "Модульмонтажгрупп" і ТОВ "ТК Альянс" (Постачальник/Виконавець) були укладені усні угоди щодо поставки товарів і письмовий договір на виконання робіт, а саме:

- договір від 12.02.2009р. за № 1201/09, у відповідності до якого Замовник (УІСП "Іберус-Київ") доручає, а Виконавець (ТОВ "Фронтект", що діє в т.ч. на підставі ліцензії серії АВ № 409741 на право здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, строком дії з 21.10.2008р. по 21.10.2011р.) бере на себе зобов'язання по ремонту обладнання, яке знаходиться в експлуатації за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 51-а. Всі роботи за даним Договором Виконавець виконує з використанням своїх засобів і матеріалів (п. 1.1 і 1.2 цього Договору). Згідно п. 3 Договору строки виконання робіт - з 12.01.2009р. по 25.02.2009р. Вартість, різновиди робіт та найменування обладнання відносно якого мають проводитися ремонтні роботи закріплені у Додатку № 1 до вказаного Договору - Протоколі № 1 узгодження договірної ціни. Зокрема, Сторонами визначена вартість ремонтних робіт відносно станка фрезерного 67М20 ВФ2 та станка токарного 16К20 у розмірі 77 358, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 12 893, 00 грн.);

- усна угода згідно якої ТОВ "Фронтект" (Постачальник) здійснювало поставку на адресу УІСП "Іберус-Київ" (Покупець) протягом січня 2009 року товару (пластин) на суму 100 689, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 16 781, 60 грн.);

- усна угода у відповідності до якої ТОВ "Модульмонтажгрупп" (Постачальник) здійснювало поставку на адресу УІСП "Іберус-Київ" (Покупець) протягом січня 2009 року товару (кругів) на суму 52 504, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 8 750, 80 грн.);

- усна угода у відповідності до якої ТОВ "ТК Альянс" (Постачальник) здійснювало поставку на адресу УІСП "Іберус-Київ" (Покупця) протягом січня 2009 року товару (ножів) на суму 96 189, 60 грн. (в т.ч. ПДВ - 16 031, 60 грн.).

Факт виконання Сторонами своїх договірних зобов'язань (поставки товару, виконання робіт та оплати отриманих товарів і робіт) протягом січня-лютого 2009 року за вказаними Угодами і Договором підтверджуються копіями наступних первинних і розрахункових документів, що наявні в матеріалах справи:

- видаткової накладної від 30.01.2009р. № РН-300104 на суму 96 189, 60 грн. (в т.ч. ПДВ - 16 031, 60 грн.), рахунку-фактури від 12.01.2009р. № СФ-0300104 на суму 96 189, 60 грн. (в т.ч. ПДВ - 16 031, 60 грн.), прибуткової накладної на склад від 30.01.2009р. № ИБ-00036 на суму 96 189, 60 грн. (в т.ч. ПДВ - 16 031, 60 грн.), прибуткового ордеру від 30.01.2009р. № 23/1 - щодо поставки ТОВ "ТК Альянс" та отримання УІСП "Іберус-Київ" придбаного товару (ножів TS20/12/30/50/14.20) на склад позивача;

- видаткової накладної від 29.01.2009р. № 290103 на суму 52 504, 80 грн. (в т.ч. ПДВ - 8 750, 80 грн.), рахунку-фактури від 21.01.2009р. № 290103 на суму 52 504, 80 грн. (в т.ч. ПДВ - 8 750, 80 грн.), прибуткової накладної на склад від 29.01.2009р. № ИБ-00034 на суму 52 504, 80 грн. (в т.ч. ПДВ - 8 750, 80 грн.), прибуткового ордеру від 30.01.2009р. № 22/1 - щодо поставки ТОВ "Модульмонтажгрупп" та отримання УІСП "Іберус-Київ" придбаного товару (кругів 160 ст. 45/300 ст. 45) на склад позивача;

- видаткової накладної від 30.01.2009р. № 300106 на суму 100 689, 60 грн. (в т.ч. ПДВ - 16 781, 60 грн.), рахунку-фактури від 15.01.2009р. № 300106 на суму 100 689, 60 грн. (в т.ч. ПДВ - 16 781, 60 грн.), прибуткової накладної на склад від 30.01.2009р. № ИБ-00035 на суму 100 689, 60 грн. (в т.ч. ПДВ - 16 781, 60 грн.), прибуткового ордеру від 30.01.2009р. № 25/1 - щодо поставки ТОВ "Фронтект" та отримання УІСП "Іберус-Київ" придбаного товару (пластин різного розміру) на склад позивача;

- договору від 12.02.2009р. № 1201/09 щодо виконання ремонтних робіт відносно обладнання позивача з додатком до нього, акта здачі-прийняття робіт від 25.02.2009р. № 250201 на суму 77 358, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 12 893, 00 грн.), рахунку-фактури від 25.02.2009р. № 250201 на суму 77 358, 60 грн. (в т.ч. ПДВ - 12 893, 00 грн.) - щодо виконання ТОВ "Фронтект" на користь УІСП "Іберус-Київ" ремонтних робіт відносно фрезерного і токарного станків.

Приймання поставленого товару на складі Покупця (м. Київ, вул. Фрунзе, 51, на території Командитного товариства "Забєліна-Фільковська Т.С. і Компанія Київська нотна фабрика", де також й розміщені виробничі потужності позивача) від імені УІСП "Іберус-Київ" здійснювалося уповноваженою особою позивача - інженером комерційного відділу Підприємства ОСОБА_12 (повноваження підтверджено наявними в матеріалах даної справи наказами позивача від 02.06.1997р. за № 16-л та від 01.03.2011р. № 12-к "По особовому складу"), що було підтверджено ним особисто в судовому засіданні по даній справі, призначеному на 16 липня 2012 року, при допиті його в якості свідка, копіями аркушів журналу реєстрації довіреностей за 2005 рік - другий місяць 2010 року;

- оборотно-сальдовою відомістю та журналом-ордером (відомістю) по рахунку 201 "Сировина й матеріали" за 2009 рік;

- видатковими касовими ордерами від 22.01.2009р. за № 7 на суму 10 000, 00 грн., від 29.06.2009р. за № 22 на суму 10 000, 00 грн., від 21.07.2009р. за № 26 на суму 6 917, 00 грн., від 27.07.2009р. за № 28 на суму 3 956, 32 грн., від 13.08.2009р. за № 31 на суму 5 571, 00 грн., від 23.09.2009р. за № 33 на суму 6 000, 00 грн., від 30.09.2009р. за № 35 на суму 2 101, 00 грн., від 27.10.2009р. за № 38 на суму 5 000, 00 грн., від 16.12.2009р. за № 44 на суму 10 000, 00 грн., від 13.11.2009р. за № 39 на суму 10 000, 00 грн., від 15.06.2010р. за № 29 на суму 5 012, 28 грн., від 19.05.2010р. за № 28 на суму 7 000, 00 грн., від 12.05.2010р. за № 26 на суму 6 800, 00 грн., від 07.07.2010р. за № 43 на суму 2 400, 00 грн., від 28.04.2010р. за № 24 на суму 1 500, 00 грн., від 27.04.2010р. за № 23 на суму 2 500, 00 грн., від 08.04.2010р. за № 18 на суму 2 000, 00 грн., від 07.04.2010р. за № 17 на суму 10 000, 00 грн., від 06.04.2010р. за № 16 на суму 10 000, 00 грн., від 01.04.2010р. за № 15 на суму 2 000, 00 грн., від 26.02.2010р. за № 8 на суму 10 000, 00 грн., від 15.01.2010р. за № 4 на суму 10 000, 00 грн. - щодо сплати коштів ТОВ "ТК Альянс", видатковими касовими ордерами від 22.01.2009р. за № 5 на суму 10 000, 00 грн., від 10.04.2009р. за № 15 на суму 6 700, 00 грн. - щодо сплати коштів ТОВ "Модульмонтажгрупп", видатковими касовими ордерами від 09.09.2010р. за № 57 на суму 10 000, 00 грн., від 25.06.2010р. за № 36 на суму 8 500, 00 грн., від 16.07.2010р. за № 46 на суму 10 000, 00 грн., від 07.07.2010р. за № 41 на суму 10 000, 00 грн., - щодо сплати коштів ТОВ "Фронтект"; аркушів касової книги Підприємства за відповідні дати. Оплата за придбані товари та виконані роботи здійснювалося УІСП "Іберус-Київ" шляхом видачі готівкових коштів з каси Підприємства безпосередньо уповноваженим посадовим особам -керівникам ТОВ "Фронтект" (ОСОБА_3.), ТОВ "Модульмонтажгрупп" (ОСОБА_4.) і ТОВ "ТК Альянс" (спочатку ОСОБА_5, а потім - ОСОБА_6.);

- нотаріально засвідченими заявами ОСОБА_3 та ОСОБА_5 з питань підтвердження фактів ведення ними особисто протягом періодів з 27.05.2008р. по 07.04.2012р. та з 08.07.2008р. по 16.07.2009р. фінансово-господарської діяльності від імені ТОВ "Фронтект" і ТОВ "ТК Альянс" (без посилання на конкретних контрагентів і господарські операції).

Відповідно до письмових довідок позивача станом на 31 грудня 2011 року заборгованість УІСП "Іберус-Київ" перед ТОВ "ТК Альянс" і ТОВ "Фронтект" по поставкам товарів за січень 2009 року відсутня. Заборгованості позивача перед ТОВ "Модульмонтажгрупп" у розмірі 108 306, 51 грн. була ліквідована 18 січня 2010 року шляхом укладення договору про відступлення права вимоги за № 24/10 між УІСП "Іберус-Київ" (Боржник), ТОВ "Модульмонтажгрупп" (Цедент) і КТ "Забєліна-Фільковська Т.С. і Компанія Київська нотна фабрика" (Цесіонарій).

За результатами здійснення поставок товарів та виконання робіт протягом січня-лютого 2009 року контрагентами УІСП "Іберус-Київ" були виписані податкові накладні № 300104 від 30.01.2009р. на суму 96 189, 60 грн. (в т.ч. ПДВ - 16 031, 60 грн.), № 290103 від 29.01.2009р. на суму 52 504, 80 грн. (в т.ч. ПДВ - 8 750, 80 грн.), № 300106 від 30.01.2009р. на суму 100 689, 60 грн. (в т.ч. ПДВ - 16 781, 60 грн.) та № 250201 від 25.02.2009р. на суму 77 358, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 12 893, 00 грн.), які містять усі обов'язкові реквізити, передбачені пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

За результатами дослідження вище перелічених первинних документів суд дійшов висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону № 996-ХІV та вказаного Положення.

Згідно вимог п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону та (або) суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 названого Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Із матеріалів справи вбачається, що придбані товари і роботи були використанні позивачем у своїй подальшій господарській діяльності: виробництво та подальша реалізація фрезів деревообробних, ножів (окремо та в комплектації з фрезами), тощо, реалізація металевих виробів без їх переробки (ножів), про що свідчать журнали-ордери і відомості по бухгалтерському рахунку 26 "Готова продукція" за 2009 рік, зовнішньоекономічні контракти, укладені з покупцями-нерезидентами ТОО "BMG-Engineering" (Республіка Казахстан), ОДО "ПАН-СТП" і СЗАТ "Трансінформ" (Республіка Беларусь), Компанія "IBERUS POLSKA MARCIN ROGACEWICH" (Республіка Польща), та ін., вантажні митні декларації, видаткові накладні, специфікації на товари, рахунки-фактури, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, сертифікати про походження товару.

Окрім того, на підтвердження факту наявності необхідної матеріальної бази для ведення господарської діяльності позивач надав суду копії договору оренди і надання комунальних послуг від 30.09.2008 року № 30/09-08, акта прийому-передачі основних фондів (офісних і виробничих приміщень) від 01.10.2008 року, договору оренди нежитлового приміщення від 25.08.2011 року № 25/08-11, акта прийому-передачі від 25.08.2011 року, платіжних доручень за 2009 - 2010 роки на підтвердження оплати орендних платежів.

Отже, суд доходить висновку, що придбані позивачем товари та отримані послуги з ремонту обладнання за договорами з ТОВ "Фронтект", ТОВ "Модульмонтажгрупп" і ТОВ "ТК "Альянс" безпосередньо пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) Українсько-іспанського спільного підприємства "Іберус-Київ", а тому правомірно віднесені останнім до валових витрат.

Згідно виписки про рух коштів на рахунках контрагентів позивача, надані банківськими установами на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів. В даних виписках банків відсутні відомості про здавання ТОВ "Фронтект", ТОВ "Модульмонтажгрупп" і ТОВ "ТК Альянс" сум готівкових коштів (виручки від реалізації товарів) до цих банківських установ. Однак, відповідачем не було надано жодних документальних доказів (первинних і розрахункових документів, матеріалів перевірок з питань дотримання касової дисципліни), які б свідчили про те, що цими підприємствами фактично не були отриманні суми готівкових коштів від УІСП "Іберус-Київ".

Відповідно до додаткових документів, наданих ним до суду 23 липня 2012 року, придбані товари і роботи були використанні Підприємством в своїй подальшій господарській діяльності (виробництво та подальша реалізація фрезів деревообробних, ножів (окремо та в комплектації з фрезами), тощо), реалізація металевих виробів без їх переробки (ножів), про що свідчать оригінали та копії наступних документів: внутрішні документи позивача - журнали-ордери і відомості по бухгалтерському рахунку 26 "Готова продукція" за 2009 рік; зовнішньоекономічних контрактів купівлі-продажу від 07.04.2008р. № 14/0704/08, від 06.05.2009р. № 06/05/09, від 09.06.2009р. № 06/0906/09, від 07.09.2009р. № 10/0709/09, від 12.10.2009р. № 12/10-09, від 28.05.2008р. № 18/2805/08, тощо, укладених з Покупцями-нерезидентами (ТОО "BMG-Engineering" (Республіка Казахстан), ОДО "ПАН-СТП" і СЗАТ "Трансінформ" (Республіка Беларусь), Компанії "IBERUS POLSKA MARCIN ROGACEWICH" (Республіка Польща), та ін.; вантажних митних декларацій, видаткових накладних, специфікацій на товари, рахунків-фактур, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, сертифікатів про походження товару.

Також на підтвердження факту наявності необхідної матеріальної бази (офісні, складські приміщення, виробничі потужності) для ведення названих вище видів господарської діяльності позивач надав до суду копії договору оренди і надання комунальних послуг від 30.09.2008р. № 30/09-08, акта прийому-передачі основних фондів (офісних і виробничих приміщень) від 01.10.2008р. б/н, договору оренди нежитлового приміщення від 25.08.2011р. № 25/08-11, акта прийому-передачі від 25.08.2011р. б/н, платіжних доручень за 2009 - 2010 роки на підтвердження оплати орендних платежів.

Відповідачем не надано доказів відсутності у контрагентів позивача (ТОВ "Фронтект", ТОВ "Модульмонтажгрупп" і ТОВ "ТК Альянс") спеціальної податкової правосуб'єктності на момент укладення і виконання спірних правочинів, зокрема того, що вказані підприємства не були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість або того, що їх реєстрація платниками податку на додану вартість була анульована в грудні 2008 року - лютому 2009 року. Крім того, у відповідності до витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЖ № 527697, № 527801 і № 527699 станом на 20 лютого 2012 року ТОВ "Фронтект", ТОВ "Модульмонтажгрупп" і ТОВ "ТК Альянс" були зареєстровані як юридичні особи. Відтак, наявні в матеріалах справи копії податкових накладних, на підставі яких позивач сформував податковий кредит за січень-лютий 2009 року, відповідають вимогам, встановленим п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Також відповідачем не було надано до суду доказів, які б свідчили про відсутність у ТОВ "Фронтект", ТОВ "Модульмонтажгрупп" і ТОВ "ТК Альянс" умов для здійснення господарської діяльності (відсутність майна, складських приміщень, обладнання та виробничих потужностей, трудових ресурсів, тощо), в т.ч. із залученням третіх осіб, певних дозвільних документів з обґрунтуванням необхідності таких.

Щодо правомірності віднесення позивачем до складу валових витрат сплаченого по дослідженим відносинам з ТОВ "Фронтект", ТОВ "Модульмонтажгрупп" і ТОВ "ТК "Альянс" податку на додану вартість на підставі виписаних контрагентами податкових накладних до податкового кредиту, суд виходить із наступного.

Податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно із Законом України "Про податок на додану вартість" (п. 1.7 ст. 1).

За правилами пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 зазначеного закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Частиною 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до п.п. 7.2.1, 7.2.6 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

За приписами п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, суд зауважує, що законодавцем визначено єдину підставу виникнення права у платника податку на отримання податкового кредиту, пов'язану з отриманням таким платником податку податкової накладної, оформленої належним чином із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів, визначених Законом України "Про податок на додану вартість", та видану суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Скасовуючи постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від13 травня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року, колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначила, що суди попередніх інстанцій під час розгляду адміністративної справи прийшли до передчасного висновку, що підприємство надало всі первинні документі для підтвердження здійснення господарських операцій з контрагентами з таких підстав. Відповідно до постанови Богунського районного суду м. Житомира від 9 липня 2013 року під час розгляду кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_9 за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 212, ч. 2 ст. 358 Кримінального кодексу України, ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених ч.,ч. 1, 2 ст. 205 Кримінального кодексу України встановлено, що ОСОБА_10 умисно були створені фіктивні підприємства ТОВ "Фронтект", ТОВ "ТК "Альянс" для прикриття незаконної діяльності.

Частиною 5 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

За таких обставин, враховуючи вказаний висновок Вищого адміністративного суду України, суду необхідно дослідити питання порушення кримінальної справ и та/або існування вироку, який набрав законної сили, щодо контрагентів позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2015 року зобов'язано сторін надати письмові пояснення та докази на підтвердження висновків, встановлених в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 09 червня 2015 року, разом з тим відповідачем не надано жодних додаткових доказів на щодо порушення кримінальної справ и та/або вироку, який набрав законної сили, щодо контрагентів позивача.

В силу ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Аналогічну норму містить ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України.

Частинами 2, 3 ст. 323 цього Кодексу передбачено, що суд може обґрунтовувати свій вирок лише тими доказами, які були розглянуті ним у судовому засіданні. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У відповідності до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до ч. 1, ч. 4 ст. 70 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до листа ДПС у Житомирській області від 24.04.2012р. № 5925/10/09-006, наданого на виконання вимог ухвали суду, суду стало відомо, що кримінальна справа № 079002/11 по обвинуваченню ОСОБА_11 у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 212, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_9 у скоєнні злочинів передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 212, ч. 2 ст. 358, ОСОБА_10 у скоєнні злочинів передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 205 КК України із затвердженим обвинувальним висновком направлена прокуратурою Житомирської області до Богунського районного суду м. Житомира. При цьому, ОСОБА_10 були пред'явлено обвинувачення у скоєнні злочинів передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 205 КК України по факту фіктивного підприємництва ТОВ "Фронтект" та ТОВ "ТК "Альянс". Матеріали по факту фіктивності ТОВ "Модульмонтажгрупп" були виділені з матеріалів кримінальної справи № 079002/11 та направлені до ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва.

Згідно листів ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 25.07.2012р. № 7034/9/02-09 та від 03.08.2012р. № 7744/9/07-06/52, наданих у відповідь на судові запити від 22.05.2012р. та 05.07.2012р. за № 2а-2565/12/2670 щодо надання інформації про порушення кримінальної справи за фактом фіктивного створення ТОВ "Модульмонтажгрупп", суду стало відомо, що ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС кримінальна справа за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 205 КК України, не порушувалась.

Листом від 19.07.2012р. за № 1-281/12, наданим у відповідь на судові запити від 22.05.2012р. та 05.07.2012р. за № 2а-2565/12/2670, Богунський районний суд м. Житомира повідомив суд, що станом на 19 липня 2012 року кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_11 у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 212, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_9 у скоєнні злочинів передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 212, ч. 2 ст. 358 та ОСОБА_10 - ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 205 КК України, не розглянута і знаходиться на стадії судового розгляду.

Разом х тим, відсутні будь-які вироки судів за вищезазначеними обвинуваченнями відсутні в матеріалах справи.

Посилання відповідача на протоколи допитів східчиків, в яких надано свідчення про непричетність до господарської діяльності контрагентів не є належними в розумінні статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами. При цьому, матеріали справи містять нотаріально завірені заяви ОСОБА_5 та ОСОБА_3 про те, що останні виконували обов'язки директора ТОВ «Альянс та ТОВ «Фронтект» відповідно.

З урахуванням того, що по справі було встановлено реальне здійснення господарських операцій за 2009 рік та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд дійшов висновку про протиправність донарахування позивачу сум податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість, а також застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Щодо вимоги позивача про визнання неправомірними дій щодо визнання нікчемними правочинів, укладених позивачем з ТОВ "Фронтект", ТОВ "ТК "Альянс" та ТОВ "Модульмонтажгрупп" суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу 1 та 2 пункту 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року № 984 (далі по тексту Порядок № 984) результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Тобто акт перевірки за своєю правовою природою є службовим документом та який містить висновки податкового органу щодо результатів перевірки, не є актом державного чи іншого органу в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки такий акт не породжує жодних правових наслідків, що спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і не має обов'язкового характеру для платника податків, який перевірявся, а висновки податкового органу не порушують прав позивача.

Враховуючи викладене, акт перевірки, складений органом державної податкової служби, не є нормативно-правовим актом або правовим актом індивідуальної дії, не є рішенням суб'єкта владних повноважень, оскільки не встановлює, не змінює та не припиняє жодних прав та обов'язків.

При цьому, інтересом юридичної особи у сфері публічно-правових відносин слід розуміти інтерес, що може бути об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення потреб юридичної особи, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Крім цього, слід звернути увагу, що розділом II Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року № 984 визначено вимоги до змісту акта (довідки) документальної перевірки, зокрема, встановлено, що акт (довідка) документальної перевірки складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку.

Висновок акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином: зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень; виявлені порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, відображаються у гривнях у розрізі податків та зборів з розбивкою за роками та податковими періодами у межах періоду, що перевіряється. Виявлені порушення валютного законодавства відображаються у розрізі зовнішньоекономічних договорів (контрактів); в акті не допускається визначення виду і розміру штрафних (фінансових) санкцій за встановлені порушення; у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для отримання; відображається кількість складених примірників акта (довідки) перевірки та відмітка про вручення одного примірника посадовим особам платника податків або його законним представникам.

Суд зазначає, що справа в адміністративному суді може бути порушена за наявності між сторонами публічно-правового спору, оскільки в розумінні статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод (стаття 2, пункт 1 частини 1 статті 17 КАС України).

Із наведених норм випливає, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Таким чином, висновки ревізора, викладені в акті перевірки, не породжують та не змінюють права та обов'язки позивача, а тому вимоги про визнання таких висновків неправомірними не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

При цьому, як свідчить позовна заява, оскаржуючи дії по визнанню неправомірними дій щодо визнання нікчемними правочинів, укладених позивачем з ТОВ "Фронтект", ТОВ "ТК "Альянс" та ТОВ "Модульмонтажгрупп" позивач не вказує на протиправність активної поведінки відповідача, а вказує лише на помилковість його висновків, викладених в акті.

Проте, такі доводи позивача є необґрунтованим, оскільки висновки ревізора, викладені в акті перевірки, не породжують та не змінюють права та обов'язки позивача, а тому вимоги про визнання таких висновків неправомірними не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відтак, позов в цій частині не підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлень-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Українсько-іспанського спільного підприємства "Іберус-Київ" задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби від 13 лютого 2012 року № 00000132360, № 00000142360.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник