Рішення

від 08.12.2015 по справі 906/1564/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "08" грудня 2015 р. Справа № 906/1564/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Лозинської І.В.

при секретарі: Шундрик Т.В.

за участю представників сторін:

- від позивача: не прибув

- від відповідача: ОСОБА_1 - представник за дов. від 10.11.2015

- прокурор: Шевчук М.М. - посв. №031781 від 26.01.2015

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом В.о. Коростенського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Комунального підприємства "Теплозабезпечення" (м. Коростень, Житомирська область)

до Публічного акціонерного товариства "Коростенський хлібозавод" (м. Коростень, Житомирська область)

про стягнення 51587,71 грн.

Коростенська міжрайонна прокуратура звернулась з позовом до господарського суду Житомирської області в інтересах Комунального підприємства "Теплозабезпечення" до ПАТ "Коростенський хлібозавод" про стягнення заборгованості на загальну суму 51587,71 грн, з яких, 20010,14 грн основного боргу, 26906,35 грн пені, 4245,98 грн інфляційних, 425,24 грн 3% річних за не належне виконання договору

Ухвалою від 22.10.2015 господарський суд порушив провадження у справі, призначив засідання суду, зобов'язав сторони надати необхідні документи.

09.11.2015 до господарського суду електронною поштою від Коростенської міжрайонної прокуратури надійшла заява про припинення провадження у справі щодо стягнення основної суми боргу у зв'язку із його сплатою відповідачем 12.10.2015, та стягнення решти заборгованості.

В засіданні суду 10.11.2015 представник відповідача зазначила про відсутність основної суми боргу та заявила клопотання про зменшення розміру пені на 90%.у зв'язку з тяжким фінансовим станом підприємства згідно з поданими звітами про фінансовий стан на 31.12.2014, 01.10.2015 та звітом про фінансові результати,

Ухвалою від 10.11.2015 господарський суд відклав розгляд справи для надання прокурором та позивачем письмового відзиву на вказане клопотання відповідача про зменшення розміру пені.

19.11.2015 від Коростенської міжрайонної прокуратури електронною поштою надійшло клопотання про припинення провадження у справі щодо стягнення основного боргу та 3% річних, також заперечення на клопотання про зменшення розміру пені (а. с. 67, 68)

Ухвалою від 19.11.2015 господарський суд відклав розгляд справи для надання відповідачу доказів сплати залишку суми боргу.

27.11.2015 на адресу суду надійшла заява від Коростенської міжрайонної прокуратури від 26.11.2015, вих. №06-33-4548 про часткову відмову від позову в частині стягнення з позивача основної суми боргу в розмірі 20010,14 грн та припинення провадження у цій частині (а. с. 81. 82).

Прокурор в засіданні суду підтримав позов з урахуванням заяви від 27.11.2015 та заяви від 19.11.2015.

Представник позивача в засідання суду не прибув, до суду 07.12.2015 надійшло клопотання (вх.№17399) про розгляд справи без уповноваженого представника, що обумовлено необхідністю бути присутнім при розгляді іншої справи у Рівненському апеляційному господарському суді (а. с. 83 - 85) .

Представник відповідача в засіданні суду просила зменшити розмір пені, оскільки заборгованості за договором №32 від 01.09.2012 відсутня, за прострочення грошового зобов'язання відповідачем сплачено 3% річних у сумі 425,24 грн; крім того повідомила, що на рахунок позивача перераховано 4245,98 грн інфляційних, на підтвердження чого надала оригінал платіжного доручення №13588 від 26.11.2015 (а. с. 86).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

01.09.2012 між Комунальним підприємством теплозабезпечення (позивач/ виконавець) та ПАТ "Коростенський хлібзавод" (відповідач/споживач) укладено Договір № 32 про надання послуг з централізованого опалення (далі - Договір, а. с. 17 - 20), згідно з п. 1 якого виконавець зобов'язався своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, а споживач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, що передбачені Договором.

Сторони погодили, що згідно з п. 5.2 Договору, розмір щомісячної плати за надані послуги з центрального опалення, на момент укладення договору, становить в опалювальний сезон - 3767,74 грн., в міжопалювальний сезон - 382,09 грн.

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що до моменту встановлення побудинкових засобів обліку теплової енергії розрахунки за фактично спожиту теплову енергію проводиться по щомісячних фактичних витратах пропорційно до теплового навантаження 0,016 Гкал/год.

Плата за теплову енергію надані послуги за наявності засобів обліку теплової енергії справляється за їх показаннями згідно з пунктами 10-13 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення (п. 6 Договору).

У відповідності до п. 7 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

За п.8 Договору послуги оплачуються в безготівковій формі. За умови домовленості між сторонами у виняткових випадках форма розрахунків може бути іншою.

Як вбачається з розрахунку заборгованості в період квітень 2014 - травень 2015 років, позивачем було надано відповідачу послуги з теплопостачання на загальну суму 33186,65 грн. (а. с. 26).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо оплати товару виконав частково, внаслідок чого станом на день звернення позивача з позовом до суду перед позивачем існувала заборгованість в сумі 20010,14 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем була направлена на адресу відповідача претензія (а. с. 30) з вимогою сплатити наявну заборгованість за надані послуги, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Судом встановлено що відповідач сплатив борг у повному обсязі до подачі позову до суду, що підтверджується платіжним дорученням від 12.10.2015 №12692 та не заперечується прокурором та представником позивача (а. с. 55).

Враховуючи заяву прокурора про відмову від позову в частині стягнення основної суми боргу від 26.11.2015 р. №06-33-4548, суд приходить до висновку про припинення провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 20010,14 грн основного боргу у зв'язку з відмовою позивача від позову на підставі п. 4 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Крім того, в позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 4245,98 грн інфляційних та 425,24 грн 3% річних, про що суд зазначає таке.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Однак, після подачі позову до суду, відповідач сплатив 3% річних в сумі 425,24 грн та інфляційні втрати в сумі 4245,98 грн, що підтверджується платіжними дорученнями, відповідно, від 29.10.2015 №13057 (а. с. 56) та від 26.11.2015 №13586 (а. с. 86).

Даний факт не заперечується прокурором.

Відповідно до п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про припинення провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 425,24 грн 3% річних та інфляційних втрат в сумі 4245,98 грн за відсутністю предмета спору.

У зв'язку з несвоєчасним виконанням грошових зобов'язань, прокурор просить також стягнути з відповідача 26906,35 грн. пені, про що суд зазначає наступне.

Відповідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

За змістом ч.1 ст.230 ГК України пеня є одними з видів штрафних санкцій, яка визнається як господарська санкція у вигляді грошової суми, котру учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Разом з тим, прокурором заявлено до стягнення пеню, розмір якої (26906,35 грн перевищує розмір боргу (20010,14 грн); проте, як вбачається зі справи, позивач здійснював нарахування пені щомісячно (а. с. 27-29), а тому суми нарахованої пені не перевищували сум боргу, отже правомірною є вимога щодо стягнення 26906,35 грн пені.

Разом з тим, керуючись п. 3 ст. 83 ГПК України, суд вбачає за доцільне зменшити розмір нарахованої пені з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (ч.2 ст.233 ГК України).

Стаття 551 ЦК України також передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно із ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Пунктом 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 №18 визначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України.

Враховуючи сплату відповідачем основного боргу, 3% річних та інфляційних, а також його клопотання про зменшення розміру пені у зв'язку з перебуванням підприємства у тяжкому фінансовому становищі, що підтверджується звітом про фінансовий стан на 31.12.2014 та звітом за 9 місяців 2015 року (а. с. 57 - 62), суд дійшов висновку про зменшення розміру пені на 90%, який становить 2692,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково в розмірі 2692,00 грн пені.

У стягненні 24214,35 грн пені суд відмовляє.

Витрати, пов'язані з оплатою судового збору покладаються на відповідача, оскільки він спонукав прокурора звернутись з позовом до суду.

При цьому суд враховує роз'яснення, надані в п.9.4. постанови Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення", згідно з яким у резолютивній частині рішення господарські суди повинні зазначати: у рішеннях про часткове задоволення майнових вимог, у тому числі в разі зменшення розміру неустойки згідно з пунктом 3 ст.83 ГПК України - про відмову в позові, в решті вимог - припинення провадження або залишення без розгляду позову у цій частині.

Керуючись ст. 49, п. п. 1-1, 4 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82 - 85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Коростенський хлібозавод" (11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Ш. Алейхема, б. 62, код ЄДРПОУ 00377791) на користь Комунального підприємства "Теплозабезпечення" (11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Кірова, 8 А, код 31871157):

- 2692,00 грн пені.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Коростенський хлібозавод" (11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Ш. Алейхема, б. 62, код ЄДРПОУ 00377791)в доход Державного бюджету України:

- 1218 грн судового збору.

4. В частині стягнення 20010,14 грн - основної суми боргу, 425,24 грн - 3% річних та 4245,98 грн - інфляційних, припинити провадження.

5. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 09.12.2015.

Суддя Лозинська І.В.

Віддрукувати:

1- в справу

2,3 - сторонам

4 - прокуратурі Житомирської області