Окрема думка

від 28.09.2015 по справі 922/2778/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

ОКРЕМА ДУМКА СУДДІ

"28" вересня 2015 р.Справа № 922/2778/15

Рішенням господарського суду Харківської області від 28.09.2015 у справі №922/2778/15 відмовлено в позові Первомайського міжрайонного прокурора Харківської області в інтересах держави в особі: Державного агентства водних ресурсів України, м. Київ, до Балаклійського міжрайонного управління водного господарства Харківського обласного управління водних ресурсів, м.Балаклея Харківської області, та Комунального підприємства «Первомайський-водгосп» Первомайської районної ради Харківської області, с.Правда Харківської області, про визнання недійсним договору про співпрацю від 02.07.2012, укладеного між Балаклійським міжрайонним управлінням водного господарства та КП «Первомайський-водгосп» та додаткових угод до даного договору, а також про застосування наслідків недійсності вищевказаного правочину, шляхом зобов'язання сторін повернути майно передане на виконання недійсного правочину.

На підставі частини 3 статті 82 Господарського процесуального кодексу України вважаю за необхідне викласти свою окрему думку.

У пункті 1.1 оспорюваного Договору про співпрацю від 02.07.2012 сторонами передбачені наступні напрямки співпраці:

- утримання в належному стані всіх гідроспоруд водойм Первомайського району Харківської області, в тому числі Берецького водосховища (далі - об'єкти),

- експлуатація об'єктів;

- виконання доглядових і ремонтних робіт на об'єктах, згідно технічних вимог.

Разом із тим, в тексті Договору не визначено конкретних дій, які повинні вчинятися КП «Первомайський-водгосп» та в чому саме вони повинні виражатися. Не передбачено сторонами і переліку робіт, які мав виконувати другий відповідач, а також календарних строків їх виконання.

Предмет договору фактично дублює обов'язки щодо утримання в належному технічному стані водогосподарських споруд, які покладені безпосередньо на першого відповідача (Балаклійське міжрайонне управління водного господарства Харківського обласного управління водних ресурсів) відповідно до його Положення.

З матеріалів справи вбачається, і не заперечувалося представниками сторін в судовому засіданні, що другий відповідач не здійснював жодних робіт по утриманню гідроспоруд водойм Первомайського району Харківської області, у тому числі Берецького водосховища, а також не оплачував виконання таких робіт відповідно до умов пункту 3.4 Договору.

Не виконано сторонами і умов пункту 3.5 Договору про співпрацю щодо здійснення протягом 30 днів з дня набуття чинності даного Договору спільного обстеження водного об'єкту та технічного стану гідротехнічних споруд. Відповідні акти технічного стану не складалися.

Крім того, сторони Договору про співпрацю не визначили передбачених частиною 2 статті 1131 Цивільного кодексу України умов договору про спільну діяльність щодо координації спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ.

Аналіз змісту Договору про співпрацю свідчить також про те, що його сторони фактично не мали спільної мети, яка визначена у пункті 1.2 Договору (покращення екологічно-технічного стану об'єктів).

Так, з пункту 3.1 Договору вбачається, що перший відповідач отримав право щодо проведення ремонтних робіт на водних об'єктах та вільного доступу до них. Як зазначалося вище, здійснення цих повноважень покладено на першого відповідача згідно Положення про Балаклійське міжрайонне управління водного господарства.

В той же час, другий відповідач згідно умов пункту 3.2 Договору отримав право використовувати водні об'єкти та проводити на них діяльність у сфері водного господарства.

Підсумовуючи викладене, слід дійти висновку, що сторони Договору, по-перше, не мали наміру вчиняти дії, спрямовані на реальне виконання умов Договору про співпрацю щодо утримання водних об'єктів у належному стані, по-друге, не мали наміру щодо досягнення мети співпраці, визначеної в Договорі.

Відповідно до статті 234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, є фіктивним. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

За таких обставин вважаю, що оспорюваний Договір про співпрацю мав бути визнаний недійсним як фіктивний.

Суддя ОСОБА_1