Постанова

від 24.11.2015 по справі 910/9239/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2015 р. Справа№ 910/9239/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Дідиченко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Захарчук Н.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Ручка А.М. ( за довіреністю №07-303-15 від 19.10.2015)

від відповідача: Гевелюк В.М. ( за довіреністю б/н від 10.09.2015)

від третьої особи: не з'явився.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вікотек"

на рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2014р.

у справі № 910/9239/14 (суддя: Нечай О.В.)

за позовом публічного акціонерного товариства "Банк Руский Стандарт"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Вікотек"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

публічне акціонерне товариство "Світ Електроніки"

про звернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

У травні 2014 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про звернення стягнення на предмет іпотеки.

У подальшому в червні та серпні 2014 року позивач звернувся до суду першої інстанції із заявами про збільшення позовних вимог.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.09.2014р. по справі №910/9239/14, з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог, позов задоволено: в рахунок погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства "Світ Електроніки" (04212, м. Київ, вул. Тимошенка, будинок 9; ідентифікаційний код: 31611469) перед Публічним акціонерним товариством "Банк Руский Стандарт" (04107, м. Київ, вул. Половецька, будинок 3/42; ідентифікаційний код: 34186061) в розмірі 21 176 023 грн. 32 коп., в тому числі: заборгованість по поверненню кредитних коштів в розмірі 16 630 000 грн. 00 коп.; заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 1 459 968 грн. 46 коп.; пеню за несвоєчасне повернення кредитних коштів в розмірі 1 295 171 грн. 78 коп.; пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 67 790 грн. 88 коп.; штраф в розмірі 1 663 грн. 00 коп.; 3 % річних в розмірі 212 347 грн. 86 коп.; інфляційні втрати в розмірі 1 509 081 грн. 34 коп, звернуто стягнення на предмет іпотеки:

1) за Договором іпотеки № 014- 7 від 12 серпня 2011р., а саме: нежитлове приміщення, магазин, загальною площею 244,8 кв. м., що знаходиться за адресою: Полтавська область, місто Миргород, вулиця Гоголя, будинок 72 (початкова ціна 1 801 000, 00 грн.);

2) за Договором іпотеки № 014- 8 від 12 серпня 2011р., а саме: крамниця, загальною площею 600,4 кв. м., що знаходиться в підвалі та на першому поверсі чотирьохповерхового житлового будинку з підвалом, за адресою: Одеська область, місто Ізмаїл, проспект Леніна, будинок 5 (початкова ціна 2 657 000,00 грн.);

3) за Договором іпотеки № 014-9 від 02 вересня 2011р., а саме: квартира № 2, загальною площею 60,2 кв. м., житловою площею 36,8 кв. м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Верхньодніпровськ, проспект Леніна, будинок 14 в трьохповерховому жилому будинку на першому поверсі (початкова ціна 163 000,00 грн.);

4) за Договором іпотеки № 014- 10 від 02 вересня 2011р., а саме:

- нежитлова будівля, загальною площею 2647,66 кв. м., склад овочесховища з підвалом, що знаходиться за адресою: Донецька область, місто Артемівськ, вулиця Петровського, будинок номер 66;

- нежитлова будівля, загальною площею 79, 56 кв. м., - частина складу консервного цеху (столярна майстерня), що знаходиться за адресою: Донецька область, місто Артемівськ, вул. Петровського, будинок номер 66;

- нежитлові будівлі, а саме: адміністративна будівля, загальною площею 170,93 кв., що знаходиться за адресою: Донецька область, місто Артемівськ, вулиця Петровського, будинок номер 66 (початкова ціна 2 999 000,00 грн.);

5) за Договором іпотеки № 014- 11 від 02 вересня 2011р., а саме: нежиле приміщення, вбудоване в житловий будинок, загальною площею 401,30 кв. м., що знаходиться за адресою: Донецька область, місто Торез, проспект Гагаріна, будинок 22 (початкова ціна 1 898 000,00 грн.);

6) за Договором іпотеки № 014- 12 від 02 вересня 2011р., а саме: магазин, загальною площею 248,5 кв. м., що складається з приміщення магазину (літера А-5), замощення (літера 1), що находиться за адресою: Полтавська область, Хорольський район, місто Хорол, вулиця Маркса Карла, будинок номер 29 (початкова ціна 827 000,00 грн.);

7) за Договором іпотеки № 014- 13 від 02 вересня 2011р., а саме: нежиле приміщення, загальною площею 243,50 кв. м., що складається з: нежитлового приміщення (літера Б), загальною площею 234,3 кв. м., та приміщення (літера б), загальною площею 9,2 кв. м., що знаходиться за адресою: Запорізька область, місто Токмак, вулиця Шевченка, будинок 41 в п'ятиповерховому житловому будинку на першому поверсі (початкова ціна 640 000,00 грн.);

8) за Договором іпотеки № 014- 14 від 27 вересня 2011р., а саме: нежитлова будівля, загальною площею 2 262,7 кв. м., розташованої за адресою: Полтавська область, місто Полтава, вул. Половки, будинок 64 (початкова ціна 4 285 000,00 грн.);

9) за Договором іпотеки № 014-15 від 27 вересня 2011р., а саме: двокімнатна квартира № 51, загальною площею 43,3 кв. м., житловою площею - 30,5 кв. м., що знаходиться за адресою: Полтавська область, місто Миргород, вулиця Гоголя, будинок 72 в п'ятиповерховому житловому будинку на другому поверсі (початкова ціна 245 000,00 грн.);

10) за Договором іпотеки № 014-16 від 27 вересня 2011р., а саме:

- комплекс, загальною площею 621,9 кв. м., що складається з магазину побутової техніки площею 610,4 кв. м. та котельні загальною площею 11,5 кв. м., розташовані на земельній ділянці площею 681,0 кв. м., що знаходиться за адресою: Хмельницька область, місто Старокостянтинів, вулиця Острозького (вулиця Леніна), будинок 35 (початкова ціна 1 924 000,00 грн.);

- земельна ділянка, загальною площею 655 кв. м, кадастровий номер земельної ділянки 6810800000:04:020:0035, що знаходиться у місті Старокостянтинів по вулиці Острозького (вулиця Леніна), 35 (початкова ціна 125 000,00 грн.);

- земельна ділянка, загальною площею 26 кв. м., кадастровий номер земельної ділянки 6810800000:04:020:4035, що знаходиться у місті Старокостянтинів по вулиці Острозького (вулиця Леніна), 35 (початкова ціна 5 000,00 грн.);

11) за Договором іпотеки № 014-17 від 27 вересня 2011р., а саме: двоповерхова будівля магазину, загальною площею 745,80 кв. м., що знаходиться за адресою: Луганська область, місто Алчевськ, вулиця Леніна, будинок 60а (початкова ціна предмета іпотеки 2 559 000,00 грн.).

Встановлено процедуру реалізації предметів іпотеки за вищевказаними договорами іпотеки: шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з початковою ціною в загальному розмірі 20 128 000,00 грн.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що матеріалами справи належним чином доведено те, що позичальником було порушено зобов'язання по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків за їх користування за Кредитним договором, виконання яких, в свою чергу, забезпечено Іпотечним договором, укладеним з відповідачем.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач товариство з обмеженою відповідальністю "Вікотек" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2014р. скасувати в частині визначення початкової ціни предметів іпотеки для їх подальшої реалізації. Прийняти нове рішення, яким визначити нову початкову ціну предметів іпотеки для їх подальшої реалізації за результатами судової оціночно-будівельної експертизи, проведення якої доручити Київському науково - дослідному інституту судових експертиз. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, не було надіслано повний текст рішення, а також не було розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Також апелянт зазначає, що для визначення початкової вартості предмета іпотеки, судом першої інстанції не була призначена судова оціночно-будівельна експертиза.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2014 року було прийнято до провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вікотек" та призначено справу № 910/9239/14 до розгляду.

20.10.2014р. через відділ документального забезпечення суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

21.10.14р. через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача надійшло клопотання про призначення судової експертизи.

28.10.2014р. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду було призначено у справі № 910/9239/14 судову оціночно-будівельну експертизу, проведення якої, доручено Київському Науково дослідному інституту судових експертиз, експерту з урахуванням експертної спеціальності, який має свідоцтва Міністерства юстиції України на проведення судових експертиз відповідного виду. Провадження у справі зупинено.

У подальшому, на вимогу експерта, колегія суддів тричі зверталась до сторін з проханням виконати вимоги експерта стосовно надання всіх необхідних документів для проведення експертизи.

09.11.2015 року на адресу суду надійшов лист №14990/14991/14-42 від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз з повідомленням про неможливість надання висновку судової будівельно-технічної експертизи, оскільки, по теперішній час документи, які були витребувані у сторін на адресу експертної установи направлені не були.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2015 року поновлено апеляційне провадження у справі № 910/9239/14, справу призначено до розгляду.

24.11.2015 року через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи №910/22788/15 про банкрутство ТОВ «Вікотек».

У судовому засіданні, 24.11.2015 року представник відповідача підтримав своє клопотання, просив його задовольнити, також зазначив, що підтримує вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати.

Представник позивача, заперечив проти клопотання про зупинення провадження у справі та проти апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи всі представники сторін були повідомлені належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Інформаційний лист Вищого господарського суду від 13.08.2008 р. № 01-8/482 із змінами станом на 29.06.2010 року „Про деякі питання застосування норми Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представника третьої особи, за наявними у справі доказами

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 15.07.2014 р. між ПАТ "Банк Руский Стандарт" (банк, позивач) та ПАТ "Світ Електроніки" (позичальник, третя особа) було укладено Кредитний договір № 005-3 (Кредитний договір) (т.1 а.с.22).

За умовами зазначеного кредитного договору, банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію та надає грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, а позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом (п. 1.1. Кредитного договору). Банк відкриває позичальнику, в порядку, передбаченому цим договором відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом в сумі 28 195 000,00 грн., строком на 3 (три) роки, терміном з 15.07.2011 р. по 14.07.2014 р. зі сплатою 15 річних та щомісячним зменшенням ліміту кредитної лінії в розмірі 360 000,00 грн. протягом 35 місяців.( п. 1.1.1. Кредитного договору). Забезпеченням позичальником виконання своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат за цим договором виступає забезпечення, яке не суперечить вимогам банка та чинному законодавству України, про що укладаються відповідні договори, зокрема, до 15 жовтня 2011 року укладено договір іпотеки на загальну ринкову вартість об'єктів нерухомості в розмірі не менше 21 353 703,00 грн. Об'єкти нерухомості, які будуть надаватися в забезпечення виконання зобов'язань, згідно умов договору, будуть оцінені експертами, які акредитовані в банку. (п. п. 1.3.2.1 п. 1.3 Кредитного договору)

Відповідно до п. п. 2.7.1, 2.7.2 п. 2.7 кредитного договору, проценти за користування кредитом нараховуються банком наступним чином: проценти за користування кредитом нараховуються з дня перерахування коштів з позичкового рахунку позичальника до моменту фактичного повернення кредиту. Проценти за користування кредитом нараховуються виходячи з розміру процентної ставки, встановленої згідно п. 1.1.1 цього договору.

У подальшому між сторонами було укладено низку договорів про внесення змін до Кредитного договору, якими вони, зокрема, погодили нові терміни сплати відсотків за користування кредитними коштами, умови пункту Кредитного договору щодо забезпечення виконання позичальником виконання своїх зобов'язань в частині укладення договору застави майнових прав.(т.1 а.с.33-39).

Позивач звернувся з позовними вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу майна на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, оскільки, позичальник (третя особа) порушив вищезазначені положення Кредитного договору в частині повернення кредиту та сплати процентів за користування ним у встановлені кредитним договором строки.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що матеріалами справи належним чином доведено, що позичальником були порушені зобов'язання за Кредитними договором в частині повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно матеріалів справи, а саме - з банківських виписок (т.2 а.с. 2-132) по особовому рахунку третьої особи вбачається, що позивач свої зобов'язання за Кредитним договором виконав належним чином, надав третій особі кредит у розмірі 27 400 000 грн., що підтверджується меморіальними ордерами: № 490901 від 10.08.2011 року, № 883141 від 16.08.2011 року, № 1015799 від 18.08.2011 року, №62429 від 02.09.2011 року, №141292 від 05.09.2011 року, № 499751 від 12.09.2011 року (а.с. 189-194 том1). Проте, боржник зобов'язання по кредитному договору № 005-3 від 15 липня 2011 року в повному обсязі не виконав та відповідно до банківських виписок (а.с. 1-132 том 2), що є первинними документами, за останнім обліковується перед банком заборгованість по поверненню кредитних коштів в розмірі 16 630 000,00 грн. та заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 1 459 968,46 грн.

Дослідивши матеріалів справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позичальником були порушені зобов'язання за Кредитними договором в частині повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем.

З позовних вимог вбачається, що крім основної заборгованості банком була нарахована позичальнику пеня за несвоєчасне виконання своїх зобов'язань за Кредитним договором.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України, встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вбачається з ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 4.1. Кредитного договору, у випадку прострочення позичальником строків сплати процентів, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених цим договором, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період, за який сплачується пеня, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

Перевіривши розрахунок пені, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що він є вірним, а тому вимоги про стягнення пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів - 1 295 171,78 грн. та пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами - 67 790,88 грн. правомірно були визнанні судом першої інстанції обгрунтованими та доведеними. Контррозрахунку відповідачем та третьою особою не надавалось.

З позовних вимог вбачається, що позивачем були нараховані 3 % річних 212 347,86 грн. та інфляційні втрати 1 509 081,34 грн. на заборгованість позичальника.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів перевіривши розрахунки 3 % річних та інфляційні втрати, погоджується з висновком суду першої інстанції, що вони є вірними, тому вимоги щодо стягнення 3% річних 212 347,86 грн. та інфляційних втрат 1 509 081,34 грн. є обгрунтованими та доведеними. Контррозрахунку відповідачем та третьою особою не надавалось.

Стосовно позовних вимог щодо стягнення штрафу в розмірі 1 663,00 грн., а також одночасного стягнення пені та штрафу, колегія суддів зазначає наступне.

За умовами п. 4.2 Кредитного договору у випадку порушення позичальником вимог п. п. 3.3.2-3.3.10, 3.3.12, 3.3.13, 3.3.14, 3.3.18 цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 0,01% відсотків від суми кредиту, визначеного п. 1.1.1 цього договору, за кожний випадок.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено ст. 549 ЦК України, ст. 231 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 6 ст. 232 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено ч. 2 ст. 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань, чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 09.04.2012 р. у справі № 3-88гс11.

Колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем було вірно нараховано відповідачу штраф в розмірі 1 663,00 грн. за порушення умов Кредитного договору в частині повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами.

Як вбачається з матеріалів справи, в забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між позивачем та відповідачем було укладено низку кредитних договорів.

Так, 12.08.2011 р. між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вікотек" (іпотекодавець, відповідач) було укладено Договір іпотеки № 014-7 (т.1 а.с.40), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суляєвою А.Р., зареєстрований в реєстрі за № 522 (Іпотечний договір - 1). За умовами якого іпотекодавець, з метою забезпечення виконання зобов'язань, зазначених у п. 1.2 цього договору передає іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно, зазначене у п. 2.1 цього договору, а іпотекодержатель приймає його в іпотеку на умовах, визначених у цьому договорі.

Відповідно до п. 1.2 Іпотечного договору - 1, іпотекою за цим договором забезпечується виконання позичальником зобов'язань перед іпотекодержателем, що виникають з Кредитного договору, а також договорів про внесення змін (доповнень) до нього, додатків до нього, що є його невід'ємними частинами, якщо такі будуть укладені між сторонами в подальшому, в тому числі, щодо строку виконання зобов'язань, суми кредиту, процентів (збільшення/зменшення) за користування кредитом, комісій, пені та штрафів, а також інших обов'язкових платежів.

Згідно з п. п. 2.1.1 п. 2.1 Іпотечного договору - 1, іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно, яким є нежиле приміщення, магазин, загальною площею 244,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Полтавська обл., місто Миргород, вул. Гоголя, будинок за номером 72, та яке складається з: нежилого приміщення в будівлі А5 1969 року побудови, що належить іпотекодавцю на праві власності.

Відповідно до Звіту про оцінку майна від 23.04.2014 р., а саме - предмету Іпотеки за Іпотечним договором - 1, ринкова вартість майна без урахування ПДВ станом на 01.04.2014р. складає 1 801 000,00 грн. (т.1 а.с.206-247)

12.08.2011 р. між банком та відповідачем було укладено Договір іпотеки № 014-8 (т.1 а.с. 47), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суляєвою А.Р., зареєстрований в реєстрі за № 520 (далі - Іпотечний договір - 2), відповідно до умов якого іпотекодавець, з метою забезпечення виконання зобов'язань, зазначених у п. 1.2 цього договору передає іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно, зазначене у п. 2.1 цього договору, а іпотекодержатель приймає його в іпотеку на умовах, визначених у цьому договорі.

Відповідно до п. 1.2 Іпотечного договору - 2, іпотекою за цим договором забезпечується виконання позичальником зобов'язань перед іпотекодержателем, що виникають з Кредитного договору, а також договорів про внесення змін (доповнень) до нього, додатків до нього, що є його невід'ємними частинами, якщо такі будуть укладені між сторонами в подальшому, в тому числі щодо строку виконання зобов'язань, суми кредиту, процентів (збільшення/зменшення) за користування кредитом, комісій, пені та штрафів, а також інших обов'язкових платежів.

Згідно з п. п. 2.1.1 п. 2.1 Іпотечного договору - 2, іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно, яким є крамниця, загальною площею 600,40 кв.м., що знаходиться в підвалі та на першому поверсі чотирьохповерхового житлового будинку з підвалом, за адресою: Одеська область, місто Ізмаїл, проспект Леніна, будинок номер 5, що належить іпотекодавцю на праві власності.

Відповідно до Звіту про оцінку майна від 23.04.2014 р., а саме предмету Іпотеки за Іпотечним договором - 2, ринкова вартість майна без урахування ПДВ станом на 01.04.2014р. складає 2 657 000,00 грн. (т.1 а.с.206-247)

02.09.2011 р. між банком та відповідачем було укладено Договір іпотеки № 014-9 (т.1 а.с.55), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суляєвою А.Р., зареєстрований в реєстрі за № 634 ( Іпотечний договір - 3), відповідно до умов якого іпотекодавець, з метою забезпечення виконання зобов'язань, зазначених у п. 1.2 цього договору передає іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно, зазначене у п. 2.1 цього договору, а іпотекодержатель приймає його в іпотеку на умовах, визначених у цьому договорі.

Відповідно до п. 1.2 Іпотечного договору - 3, іпотекою за цим договором забезпечується виконання позичальником зобов'язань перед іпотекодержателем, що виникають з Кредитного договору, а також договорів про внесення змін (доповнень) до нього, додатків до нього, що є його невід'ємними частинами, якщо такі будуть укладені між сторонами в подальшому, в тому числі щодо строку виконання зобов'язань, суми кредиту, процентів (збільшення/зменшення) за користування кредитом, комісій, пені та штрафів, а також інших обов'язкових платежів.

Згідно з п. п. 2.1.1 п. 2.1 Іпотечного договору - 3, іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно, яким є квартира номер 2, загальною площею 60,2 кв.м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Верхньодніпровськ, просп. Леніна, будинок № 14, в трьохповерховому житловому будинку на першому поверсі.

Відповідно до Звіту про оцінку майна від 23.04.2014 р., а саме предмету Іпотеки за Іпотечним договором - 3, ринкова вартість майна без урахування ПДВ станом на 01.04.2014р. складає 163 000,00 грн. (т.1 а.с.206-247)

02.09.2011 р. між банком та відповідачем було укладено Договір іпотеки № 014-10 (т.1 а.с.63), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суляєвою А.Р., зареєстрований в реєстрі за № 632 (далі - Іпотечний договір - 4), відповідно до умов якого іпотекодавець, з метою забезпечення виконання зобов'язань, зазначених у п. 1.2 цього договору передає іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно, зазначене у п. 2.1 цього договору, а іпотекодержатель приймає його в іпотеку на умовах, визначених у цьому договорі.

Відповідно до п. 1.2 Іпотечного договору - 4, іпотекою за цим договором забезпечується виконання позичальником зобов'язань перед іпотекодержателем, що виникають з Кредитного договору, а також договорів про внесення змін (доповнень) до нього, додатків до нього, що є його невід'ємними частинами, якщо такі будуть укладені між сторонами в подальшому, в тому числі щодо строку виконання зобов'язань, суми кредиту, процентів (збільшення/зменшення) за користування кредитом, комісій, пені та штрафів, а також інших обов'язкових платежів.

Згідно з п. п. 2.1.1, 2.1.2 та 2.1.3 п. 2.1 Іпотечного договору - 4, іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно, яким є нежитлова будівля, загальною площею 2 647,66 кв.м. - склад овочесховища з підвалом, що знаходиться за адресою: Донецька обл., місто Артемівськ, вул. Петровського, будинок номер 66; нежитлова будівля. Загальною площею 79,56 кв.м. - частина складу консервного цеху (столярна майстерня), що знаходиться за адресою: Донецька обл., місто Артемівськ, вул. Петровського, будинок номер 66; нежитлові будівлі, а саме: адміністративна будівля, загальною площею 170,93 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька обл., місто Артемівськ, вул. Петровського, будинок номер 66.

Відповідно до Звіту про оцінку майна від 23.04.2014 р., а саме предметів Іпотеки за Іпотечним договором - 4, ринкова вартість майна без урахування ПДВ станом на 01.04.2014р. складає 2 999 000,00 грн. (т.1 а.с.206-247)

02.09.2011 р. між банком та відповідачем було укладено Договір іпотеки № 014-11 (т.1 а.с.71), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суляєвою А.Р., зареєстрований в реєстрі за № 638 (далі - Іпотечний договір - 5), відповідно до умов якого іпотекодавець, з метою забезпечення виконання зобов'язань, зазначених у п. 1.2 цього договору передає іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно, зазначене у п. 2.1 цього договору, а іпотекодержатель приймає його в іпотеку на умовах, визначених у цьому договорі.

Відповідно до п. 1.2 Іпотечного договору - 5, іпотекою за цим договором забезпечується виконання позичальником зобов'язань перед іпотекодержателем, що виникають з Кредитного договору, а також договорів про внесення змін (доповнень) до нього, додатків до нього, що є його невід'ємними частинами, якщо такі будуть укладені між сторонами в подальшому, в тому числі щодо строку виконання зобов'язань, суми кредиту, процентів (збільшення/зменшення) за користування кредитом, комісій, пені та штрафів, а також інших обов'язкових платежів.

Згідно з п. п. 2.1.1 п. 2.1 Іпотечного договору - 5, іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно, яким є нежиле приміщення, вбудоване в житловий будинок, загальною площею 401,3 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька обл., місто Торез, просп. Гагаріна, будинок номер 22.

Відповідно до Звіту про оцінку майна від 23.04.2014 р., а саме предметів Іпотеки за Іпотечним договором - 5 ринкова вартість майна без урахування ПДВ станом на 01.04.2014р. складає 1 898 000,00 грн. (т.1 а.с.206-247)

02.09.2011 р. між банком та відповідачем було укладено Договір іпотеки № 014-12 (т.1 а.с.79), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суляєвою А.Р., зареєстрований в реєстрі за № 636 (далі - Іпотечний договір - 6), відповідно до умов якого іпотекодавець, з метою забезпечення виконання зобов'язань, зазначених у п. 1.2 цього договору передає іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно, зазначене у п. 2.1 цього договору, а іпотекодержатель приймає його в іпотеку на умовах, визначених у цьому договорі.

Відповідно до п. 1.2 Іпотечного договору - 6, іпотекою за цим договором забезпечується виконання позичальником зобов'язань перед іпотекодержателем, що виникають з Кредитного договору, а також договорів про внесення змін (доповнень) до нього, додатків до нього, що є його невід'ємними частинами, якщо такі будуть укладені між сторонами в подальшому, в тому числі щодо строку виконання зобов'язань, суми кредиту, процентів (збільшення/зменшення) за користування кредитом, комісій, пені та штрафів, а також інших обов'язкових платежів.

Згідно з п. п. 2.1. п. 2.1 Іпотечного договору - 6, іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно, яким є магазин, загальною площею 248,5 кв.м., що складається з приміщення магазину (літера А-5), замощення (літера І), що знаходиться за адресою: Полтавська обл., Хорольський район, місто Хорол, вул. Маркса Карла, будинок номер 29, в п'ятиповерховому житловому будинку на першому поверсі.

Відповідно до Звіту про оцінку майна від 23.04.2014 р., а саме предметів Іпотеки за Іпотечним договором - 6, ринкова вартість майна без урахування ПДВ станом на 01.04.2014р. складає 827 000,00 грн. (т.1 а.с.206-247)

02.09.2011 р. між банком та відповідачем було укладено Договір іпотеки № 014-13 (т.1 а.с.87), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суляєвою А.Р., зареєстрований в реєстрі за № 640 (далі - Іпотечний договір - 7), відповідно до умов якого іпотекодавець, з метою забезпечення виконання зобов'язань, зазначених у п. 1.2 цього договору, передає іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно, зазначене у п. 2.1 цього договору, а іпотекодержатель приймає його в іпотеку на умовах, визначених у цьому договорі.

Відповідно до п. 1.2 Іпотечного договору - 7, іпотекою за цим договором забезпечується виконання позичальником зобов'язань перед іпотекодержателем, що виникають з Кредитного договору, а також договорів про внесення змін (доповнень) до нього, додатків до нього, що є його невід'ємними частинами, якщо такі будуть укладені між сторонами в подальшому, в тому числі щодо строку виконання зобов'язань, суми кредиту, процентів (збільшення/зменшення) за користування кредитом, комісій, пені та штрафів, а також інших обов'язкових платежів.

Згідно з п. п. 2.1.1 п. 2.1 Іпотечного договору - 7, іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно, яким є нежиле приміщення, загальною площею 243,5 кв.м. та складається з: нежитлового приміщення (літера Б), загальною площею 234,3 кв.м. та приміщення (літера б), загальною площею 9,2 кв.м., що знаходиться за адресою: Запорізька обл., місто Токмак, вул. Шевченка, будинок 41, в п'ятиповерховому житловому будинку на першому поверсі.

Відповідно до Звіту про оцінку майна від 23.04.2014 р., а саме предметів Іпотеки за Іпотечним договором - 7, ринкова вартість майна без урахування ПДВ станом на 01.04.2014р. складає 640 000,00 грн. (т.1 а.с.206-247)

27.09.2011 р. між банком та відповідачем було укладено Договір іпотеки № 014-14 (т.1 а.с.95), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суляєвою А.Р., зареєстрований в реєстрі за № 811 (далі - Іпотечний договір - 8), відповідно до умов якого іпотекодавець, з метою забезпечення виконання зобов'язань, зазначених у п. 1.2 цього договору, передає іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно, зазначене у п. 2.1 цього договору, а іпотекодержатель приймає його в іпотеку на умовах, визначених у цьому договорі.

Відповідно до п. 1.2 Іпотечного договору - 8, іпотекою за цим договором забезпечується виконання позичальником зобов'язань перед іпотекодержателем, що виникають з Кредитного договору, а також договорів про внесення змін (доповнень) до нього, додатків до нього, що є його невід'ємними частинами, якщо такі будуть укладені між сторонами в подальшому, в тому числі щодо строку виконання зобов'язань, суми кредиту, процентів (збільшення/зменшення) за користування кредитом, комісій, пені та штрафів, а також інших обов'язкових платежів.

Згідно з п. п. 2.1.1 п. 2.1 Іпотечного договору - 8, іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно, яким є нежитлова будівля, загальною площею 2 262,7 кв.м., що знаходиться за адресою: Полтавська обл., місто Полтава, вул. Половки, будинок 64.

Відповідно до Звіту про оцінку майна від 23.04.2014 р., а саме предметів Іпотеки за Іпотечним договором - 8, ринкова вартість майна без урахування ПДВ станом на 01.04.2014р. складає 4 285 000,00 грн. (т.1 а.с.206-247)

27.09.2011 р. між банком та відповідачем було укладено Договір іпотеки № 014-15 (т.1 а.с.113), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суляєвою А.Р., зареєстрований в реєстрі за № 813 (далі - Іпотечний договір - 9), відповідно до умов якого іпотекодавець, з метою забезпечення виконання зобов'язань, зазначених у п. 1.2 цього договору передає іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно, зазначене у п. 2.1 цього договору, а іпотекодержатель приймає його в іпотеку на умовах, визначених у цьому договорі.

Відповідно до п. 1.2 Іпотечного договору - 9, іпотекою за цим договором забезпечується виконання позичальником зобов'язань перед іпотекодержателем, що виникають з Кредитного договору, а також договорів про внесення змін (доповнень) до нього, додатків до нього, що є його невід'ємними частинами, якщо такі будуть укладені між сторонами в подальшому, в тому числі щодо строку виконання зобов'язань, суми кредиту, процентів (збільшення/зменшення) за користування кредитом, комісій, пені та штрафів, а також інших обов'язкових платежів.

Згідно з п. п. 2.1.1 п. 2.1 Іпотечного договору - 9, іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно, яким є двокімнатна квартира номер 51, загальною площею 43,3 кв.м., житловою площею - 30,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Полтавська обл., місто Миргород, вул. Гоголя, будинок 72, в п'ятиповерховому житловому будинку на другому поверсі.

Відповідно до Звіту про оцінку майна від 23.04.2014 р., а саме предметів Іпотеки за Іпотечним договором - 9, ринкова вартість майна без урахування ПДВ станом на 01.04.2014р. складає 245 000,00 грн. (т.1 а.с.206-247)

27.09.2011 р. між банком та відповідачем було укладено Договір іпотеки № 014-16 (т.1 а.с.121), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суляєвою А.Р., зареєстрований в реєстрі за № 815 (далі - Іпотечний договір - 10), відповідно до умов якого іпотекодавець, з метою забезпечення виконання зобов'язань, зазначених у п. 1.2 цього договору, передає іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно, зазначене у п. 2.1 цього договору, а іпотекодержатель приймає його в іпотеку на умовах, визначених у цьому договорі.

Відповідно до п. 1.2 Іпотечного договору - 10, іпотекою за цим договором забезпечується виконання позичальником зобов'язань перед іпотекодержателем, що виникають з Кредитного договору, а також договорів про внесення змін (доповнень) до нього, додатків до нього, що є його невід'ємними частинами, якщо такі будуть укладені між сторонами в подальшому, в тому числі щодо строку виконання зобов'язань, суми кредиту, процентів (збільшення/зменшення) за користування кредитом, комісій, пені та штрафів, а також інших обов'язкових платежів.

Згідно з п. п. 2.1.1, 2.1.2 та 2.1.3 п. 2.1 Іпотечного договору - 10, іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно, яким є:

- комплекс, загальною площею 621,9 кв.м., що складається з магазину побутової техніки, загальною площею 610,4 кв.м. та котельні, загальною площею 11,5 кв.м., та знаходиться за адресою: Хмельницька обл., м. Старокостянтинів, вул. Острозького (вул. Леніна), будинок 35. Відповідно до Звіту про оцінку майна від 23.04.2014 р., а саме даного предмету Іпотеки за Іпотечним договором - 10, ринкова вартість майна без урахування ПДВ станом на 01.04.2014 р. складає 1 924 000,00 грн.;

- земельна ділянка, загальною площею 655 кв.м., кадастровий номер земельної ділянки 6810800000:04:020:0035, що знаходиться за адресою: Хмельницька обл., м. Старокостянтинів, вул. Острозького (вул. Леніна), будинок 35. Відповідно до Звіту про оцінку майна, а саме даного предмету Іпотеки за Іпотечним договором - 10, ринкова вартість майна без урахування ПДВ станом на 01.04.2014 р. складає 125 000,00 грн.;

- земельна ділянка, загальною площею 26 кв.м., кадастровий номер земельної ділянки 6810800000:04:020:0035, що знаходиться за адресою: Хмельницька обл., м. Старокостянтинів, вул. Острозького (вул. Леніна), будинок 35. Відповідно до Звіту про оцінку майна, а саме даного предмету Іпотеки за Іпотечним договором - 10, ринкова вартість майна без урахування ПДВ станом на 01.04.2014 р. складає 5 000,00 грн.

27.09.2011 р. між банком та відповідачем було укладено Договір іпотеки № 014-17 (т.1 а.с.129), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суляєвою А.Р., зареєстрований в реєстрі за № 817 (далі - Іпотечний договір - 11), відповідно до умов якого іпотекодавець, з метою забезпечення виконання зобов'язань, зазначених у п. 1.2 цього договору передає іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно, зазначене у п. 2.1 цього договору, а іпотекодержатель приймає його в іпотеку на умовах, визначених у цьому договорі.

Відповідно до п. 1.2 Іпотечного договору - 11, іпотекою за цим договором забезпечується виконання позичальником зобов'язань перед іпотекодержателем, що виникають з Кредитного договору, а також договорів про внесення змін (доповнень) до нього, додатків до нього, що є його невід'ємними частинами, якщо такі будуть укладені між сторонами в подальшому, в тому числі щодо строку виконання зобов'язань, суми кредиту, процентів (збільшення/зменшення) за користування кредитом, комісій, пені та штрафів, а також інших обов'язкових платежів.

Згідно з п. п. 2.1.1 п. 2.1 Іпотечного договору - 11, іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно, яким є двоповерхова будівля магазину, загальною площею 745,80 кв.м., що знаходиться за адресою: Луганська обл., місто Алчевськ, вул. Леніна, буд. 60 а.

Відповідно до Звіту про оцінку майна від 23.04.2014 р., а саме предметів Іпотеки за Іпотечним договором - 11, ринкова вартість майна без урахування ПДВ станом на 01.04.2014р. складає 2 559 000,00 грн. (т.1 а.с.206-247)

Відповідно до ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно з ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до абз. 2 ст. 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Як вбачається з ч. ч. 1 та 2 ст. 3 Закону України "Про іпотеку", іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. У разі іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з дня вчинення відповідного правочину, на підставі якого виникає іпотека, або з дня набрання законної сили рішенням суду.

Згідно з ч. ч. 5 - 7 ст. 3 Закону України "Про іпотеку", іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Як вбачається з ч. ч. 1 та 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Апелянтом не було доведено суду належними та допустимими доказами відсутність або наявність у меншому розмірі заборгованості позичальника перед банком по поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування кредитними коштами за Кредитним договором.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що так як позичальником було порушено зобов'язання по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків за їх користування за Кредитним договором, виконання яких, в свою чергу, забезпечено Іпотечними договорами, укладеними з відповідачем, позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки є обґрунтованими та доведеними.

Стосовно доводів апелянта, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, не було надіслано повний текст рішення апелянту, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач приймав участь у судових засіданнях, що підтверджено протоколами судових засідань, також відповідач приймав учать у останньому судовому засіданні, в якому судом першої інстанції було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Крім того, на зворотньому боці останнього аркуша рішення міститься штамп-відмітка про надсилання рішення сторонам у справі, а також відмітка про видачу рішення наручно уповноваженому представнику позивача, за клопотанням останнього.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу (пункт 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року).

Колегія суддів, вважає доводи апеляційної скарги в цій частині необґрунтованими та безпідставними, оскільки, уповноважений представник відповідача, який був присутній у судовому засіданні, у розмінні ст. 87 ГПК України, не був позбавлений права звернутись до суду першої інстанції з клопотанням про отримання повного тексту рішення суду, якщо скаржником відповідне рішення не було отримано через відділ поштового зв'язку України.

Стосовно доводів апелянта, що для визначення початкової вартості предмета іпотеки судом першої інстанції не була призначена судова оціночно-будівельна експертиза, колегія суддів зазначає наступне.

Статею 41 ГПК України передбачено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 23.03.2012р. № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінка в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2015 року було задоволено клопотання відповідача та призначено у справі судову оціночно-будівельну експертизу, враховуючи те, що предметом позову є звернення стягнення на предмет іпотеки, між сторонами існує спір стосовно вартості предмету іпотеки на час звернення позивача до суду, визначення його вартості потребує спеціальних знань.

У період з 19.12.2014 року по 09.11.2015 рік судом, на неодноразову вимогу експерта, було зобов'язано сторін надати низку документів, які зазначені в матеріалах справи, а саме - в клопотаннях експерта, які необхідні для проведення експертного дослідження (т.4 а.с.155-164). Проте, оскільки, зазначені вимоги експерту виконанні не були, листом від 09.11.2015 року за №14990/14991/14-42 останній повідомив про неможливість проведення експертизи (т.4 а.с165).

У судовому засіданні 24.11.2015 року представник відповідача не надав жодних пояснень, в зв'язку з чим не були виконанні вимоги експерта та не було надано витребуваних документів для проведення експертного дослідження.

У зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги в цій частині необґрунтованими та недоведеними, а тому задоволенню вони не підлягають.

Крім того, представник відповідача 24.11.2015 року через відділ документального забезпечення суду надав клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи №910/22788/15 про банкрутство ТОВ «Вікотек».

Стосовно клопотання про зупинення, колегія суддів вважає його необґрунтованими та таким, що не підлягає задоволенню.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу встановлено перелік підстав зупинення провадження у справі. Так, відповідно до частини першої ст. 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаною з нею справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з нею справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі.

Відповідно до рекомендацій Пленуму Вищого господарського суду України, викладених у постанові від 26 грудня 2011 року N 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Відповідно до абз. 2 п.3.16 Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.

Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Враховуючи зазначені вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

При цьому, пов'язаність справ полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на зібрання та оцінку доказів у даній справі і ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Колегія суддів зазначає, що апелянтом не вказано, яким чином з'ясування обставин в ході розгляду справи №910/22788/15 господарського суду міста Києва унеможливить розгляд даної справи, та яким чином встановлені у вказаній справі обставини впливають на оцінку доказів, якими сторони обґрунтовують свої доводи у даній справі.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 03.09.2014 року у справі № 910/9239/14, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вікотек" на рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2014 року у справі № 910/9239/14 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2014 року у справі № 910/9239/14 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/9239/14 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Дідиченко

Є.Ю. Пономаренко