Постанова

від 02.11.2011 по справі 2а-3131/11/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2011 р. справа № 2a-3131/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Чуприни О.В.

за участю секретаря судового засідання Галімурки Т.Є.

прокурора Рогатинського району Івано-Франківської області -не з'явився

представників позивача: Державної податкової інспекції в Рогатинському районі Івано-Франківської області -ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача: закритого акціонерного товариства "Аква-Сервіс" -не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом прокурора Рогатинського району Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Рогатинському районі Івано-Франківської області до закритого акціонерного товариства "Аква-Сервіс" про стягнення податкового боргу в сумі 10 551,57 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Рогатинського району Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Рогатинському районі Івано-Франківської області (надалі -позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до закритого акціонерного товариства "Аква-Сервіс" (надалі -відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 10 551,57 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем в порушення підпункту 14.1.175. пункту 14 статті 14, пунктів 57.1., 57.3. статті 57, пункту 287.3. статті 287 Податкового кодексу України не погашено в повному обсязі податкові зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за період з грудня 2010 року по липень 2011 року в загальному розмірі 10 551,57 грн., в тому числі за основним платежем - 6 178,50 грн., штрафними санкціями - 4 373,07 грн.

В судовому засіданні представник позивача, в інтересах якого заявлений позов, подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій зазначив, що відповідачем частково погашено податкові зобов'язання з орендної плати за землю в розмірі 4 384,00 грн., а тому податковий борг відповідача станом на 02.11.2011 року становить 6 405,38 грн., в тому числі: за основним платежем - 3 040,55 грн., штрафні (фінансові) санкції - 3 097,02 грн. та пеня - 267,81 грн. Просив стягнути із закритого акціонерного товариства "Аква-Сервіс" з його розрахункових рахунків, що є наявними у банківських установах в дохід бюджету податковий борг в сумі 6 405,38 грн. (а.с. 118, 119).

Прокурора у відповідності до вимог частини 3 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України належним чином повідомлено про дату, час та місце судового розгляду справи, про що свідчить наявна у матеріалах адміністративної справи розписка-повідомлення про розгляд справи (а.с. 114). В судове засідання прокурор не з'явився, причини неявки не повідомив, клопотання до суду не подав. Судом продовжено розгляд справи за відсутності прокурора на підставі частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі. Однак, 24.10.2011 року в судовому засіданні представник позивача подав заперечення проти адміністративного позову, в якому зазначив, що штрафні (фінансові) санкції в розмірі 4 373,07 грн. застосовані позивачем безпідставно, так як 22.07.2011 року відповідачем сплачено податкові зобов'язання в розмірі 1 769,00 грн., тим самим не порушено встановленого законом терміну погашення орендної плати за земельні ділянки. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог (а.с. 78-79).

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши і оцінивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з таких мотивів.

Судом встановлено, що 08.11.2002 року Рогатинською районною державною адміністрацією в Івано-Франківській області проведено державну реєстрацію закритого акціонерного товариства "Аква-Сервіс", що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 за №669975 від 29.07.2008 року, та 10.12.2002 року взятий на облік Державною податковою інспекцією у Рогатинському районі Івано-Франківської області як платник податків і зборів (а.с. 10, 73).

Суд зазначає, що правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем були врегульовані положеннями Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в редакції чинній на час його дії. Частина правовідносин з приводу виникнення податкового боргу врегульовані нормами Податкового кодексу України, який вступив в дію із 01.01.2011 року.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до вимог статті 36 вказаного Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 15.1. статті 15 Податкового кодексу України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.147. пункту 14.1. статті 14 Кодексу плата за землю -загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності .

Згідно підпункту 14.1.136. пункту 14.1. статті 14 Кодексу орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності -обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Підпунктом 9.1.10. пункту 9.1. статті 9 коментованого Кодексу плату за землю віднесено до загальнодержавних податків і зборів.

Відповідач у відповідності до підпункту 288.2. статті 288 Кодексу являється платником орендної плати як орендар земельної ділянки.

Пунктом 286.2. статті 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Судом встановлено, що відповідач використовує землі комунальної і державної власності і 20.05.2010 року та 19.02.2011 року подав декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2010 та 2011 роки, де ним розраховано розмір вказаних зобов'язань на 2010 рік в сумі 11 037,54 грн. та на 2011 рік в сумі 15 301,46 грн. із розбивкою сум платежів по місяцях (а.с. 18-21, 136-137). Крім того, 19.07.2011 року відповідач подав уточнюючу декларацію, де ним самостійно обчислено суму податкових зобов'язань за січень-липень 2011 року в загальному розмірі 8 103,18 грн. (а.с. 23-26). Даних зобов'язань відповідачем в повному обсязі не виконано та не сплачено і на момент розгляду справи податковий борг з орендної плати за землю за травень-липень 2011 року становить 6 137,57 грн. (а.с. 119).

Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно підпункту 1.1 пункту 1 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Відповідно до підпункту 4.1.4. пункту 4.1 статті 4 вказаного Закону платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2. пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Пунктом 5.1 та підпунктом 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4. пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до підпункту 5.4.1. пункту 5.4 статті 5 вищевказаного Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Аналогічні норми адміністрування податків визначені нормами пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України, відповідно до вимог якої платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що самостійно обраховані податкові зобов'язання відповідача визначені ним в податкових деклараціях орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2010 року та 2011 року, та які ним в повному обсязі не сплачені є узгодженими з дня подання таких декларацій та являються податковим боргом відповідача.

Крім того, судом встановлено, що 20.06.2011 року позивачем за наслідками проведеної камеральної перевірки податкової звітності складено акт за №422/153/19400015 від 20.06.2011 року, яким встановлено порушення відповідачем вимог пункту 126.1. статті 126 Податкового кодексу України в частині недотримання граничних строків сплати грошового зобов'язання з орендної плати за землю, суми яких затримувались до сплати до 30 календарних днів та більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання (а.с. 15-17).

Відповідно до пункту 126.1. статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

На підставі вказаного акту позивачем винесено податкові повідомлення-рішення за №0004581500 від 22.06.2011 року, за №0004571500 від 22.06.2011 року та за №0004591500 від 22.06.2011 року, згідно яких відповідачу нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 435,78 грн., в розмірі 2 921,26 грн. та в розмірі 16,03 грн. відповідно, які ним отримані 22.06.2011 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на корінцях податкових повідомлень-рішень (а.с. 15).

Вимоги щодо обов'язковості виконання і сплати визначеного податковими органами податкового зобов'язання регламентовані в пункті 57.3. статті 57 Податкового кодексу України, відповідно до якого у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1.-54.3.6. пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

За умови, що відповідач не оскаржив рішення позивача за №0004581500 від 22.06.2011 року, за №0004571500 від 22.06.2011 року та за №0004591500 від 22.06.2011 року, суд зазначає, що застосовані позивачем штрафні санкції із орендної плати за землю в загальному розмірі 4 373,07 грн. є узгодженими.

Як встановлено судом відповідачу за несвоєчасну сплату в 2010 та 2011 роках податкових зобов'язань нараховано пеню в розмірі 267,81 грн. (а.с. 26).

Відповідно до підпункту 16.1.1. пункту 16.1 статті 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно підпункту 16.4.1. пункту 16.4 статті 16 вище вказаного Закону пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Такі ж вимоги визначені у Податковому кодексі України, відповідно до підпункту 129.1.1. пункту 129.1 статті 129 якого після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пунктом 129.4. статі 129 вказаного Кодексу передбачено, що пеня, визначена підпунктом 129.1.1. пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем частково сплачено заборгованість по податкових зобов'язаннях з орендної плати за земельні ділянки в розмірі 4 384,00 грн., що підтверджується квитанцією за №К4/96 від 28.10.2011 року, копія якої міститься матеріалах справи (а.с. 107).

У відповідності до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно підпункту 6.2.1. пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем надсилалися відповідачу податкова вимога форми "Ю1" за №1/83 від 02.04.2009 року та податкова вимога форми "Ю2" за №2/111 від 12.05.2009 року. Перша та друга податкові вимоги отримані відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на корінцях податкових вимог (а.с. 13). Відповідач податкові вимоги не оскаржував у строк передбачений законом, а тому сума податкових зобов'язань у відповідності до вказаного закону є узгодженою.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання -це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та в строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Податковий борг (недоїмка) -податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Аналогічна норма відображена у підпункті 14.1.175. пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України, за змістом вимог якої податковий борг -сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгоджених податкових зобов'язань в загальному розмірі 6 405,38 грн., є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.

Податковий борг відповідача підтверджується податковими деклараціями за 2010 та 2011 роки, актом перевірки від 20.06.2011 року за №422/153/19400015, податковими повідомленнями-рішеннями від 22.06.2011 року першою та другою податковими вимогами від 02.04.2009 року та 12.05.2009 року відповідно, обліковою карткою платника податків, а також довідками про суми боргу платника податків, які містяться в матеріалах справи (а.с. 13, 14, 15-17, 18-21, 23-26, 28-37, 92, 93-97, 108-110, 119, 120-134, 135, 136).

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості в повному обсязі відповідач суду не надав.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити суму податкового боргу в повному обсязі. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення із закритого акціонерного товариства "Аква-Сервіс" податкового боргу в сумі 6 405,38 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути із закритого акціонерного товариства "Аква-Сервіс" (ідентифікаційний код 19400015, вул. Галицька, 102 "а", м. Рогатин, Івано-Франківська область, 77000) з його розрахункових рахунків, що є наявними у банківських установах, в дохід бюджету податковий борг в сумі 6 405 (шість тисяч чотириста п'ять) гривень 38 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя /підпис/ ОСОБА_3

Постанова в повному обсязі складена 07.11.2011 року.