Постанова

від 09.12.2015 по справі 815/1566/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/1566/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2015 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Завальнюка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Малого приватного підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Полімікс» до Державної інспекції сільського господарства в Одеській області, за участю прокуратури міста ОСОБА_1, про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки та скасування припису,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними дії Державної інспекції сільського господарства в Одеській області щодо проведення 04.12.2012 року перевірки МП ТОВ «Полімікс» з питань дотримання вимог земельного законодавства; скасувати припис № 000487 від 04.12.2012 року, виданий державним інспектором сільського господарства в Одеській області ОСОБА_2

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перевірка, оформлена актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 04.12.2012 р., була проведена відповідачем без належних правових підстав, передбачених Законом України «Про основні засади держаного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». При цьому висновки перевірки щодо використання позивачем земельної ділянки площею 0,2988 га без правовстановлюючих документів є необґрунтованими і не підтверджується жодними доказами. Так, МП TOB «Полімікс» правомірно та на законних підставах використовує земельну ділянку загальною площею 5291 кв.м, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, пр-т. Маршала Жукова, 32Б. Окрім вказаної земельної ділянки Позивач жодної іншої земельної ділянки не використовує. Той факт, що земельна ділянка площею 0.2988 га прилягає до земельної ділянки МП TOB «Полімікс» жодним чином не свідчить та не може бути доказом самовільного її зайняття саме МП TOB «Полімікс».

До суду з'явився представник позивача, який позовні вимоги із викладених вище підстав підтримав у повному обсязі та просив задовольнити позов, зазначивши, що ним надані всі докази в обґрунтування позовних вимог, потреби в заслуховуванні свідка чи експерта немає.

Інші учасники процесу до суду не з'явилися, про час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим згідно ч.6 ст.128 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що Управління Служби Безпеки України в Одеській області 01.08.2012 р. звернулося з листом №3/3/1-50001нт до начальника Державної інспекції сільського господарства в Одеській області, в якому просило провести перевірку інформації відносно використання МП ТОВ «Полімікс» без правоустановчих документів земельної ділянки площею близько 0,6 га, яка належить авіаремонтному заводу «Авіаремсервіс».

На підставі вказаного відповідачем був виданий наказ №119-пр від 20.09.2012 р. «Про проведення позапланової перевірки», згідно якого державному інспектору з контролю за використанням та охороною земель було доручено провести позапланову перевірку дотримання вимог земельного законодавства України при використанні ТОВ «Полімікс» земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Одеса, проспект Маршала Жукова, 32-Б.

В подальшому на виконання вищеозначеного наказу державному інспектору було видане посвідчення (направлення) на проведення перевірки при використанні МП ТОВ «Полімікс» вказаної земельної ділянки та за участю співробітників Управління державної служби боротьби з економічною злочинністю ГУМВС України в Одеській області у присутності директора МП TOB «Полімікс» ОСОБА_3 була проведена перевірка дотримання МП TOB «Полімікс» земельного законодавства, за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 04.12.2012 р.

Перевіркою встановлено, що МП ТОВ «Полімікс» використовує земельну ділянку 5291 кв. м за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Жукова, 32-Б для експлуатації цеха по ремонту електродвигунів автопідприємства на підставі договору оренди землі від 16.04.2004 р., укладеного із Одеською міською радою терміном на 25 років, який зареєстрований в Одеському міському управлінні ОРФ ЦДЗК, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 16.09.2004 р. № 040450500152.

Також перевіркою встановлено, що земельна ділянка загальною площею 0,2988 га, яка є прилеглою до земельної ділянки, яка надана МП ТОВ «Полімікс», використовується без правовстановлюючих документів на землекористування, що є самовільним зайняттям земельної ділянки та порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

У зв'язку із встановленими перевіркою порушеннями посадовими особами Держінспекції сільського господарства в Одеській області складені протокол про адміністративне правопорушення № 00083 від 04.12.2012 р. та припис № 000487 від 04.12.2012 року на усунення виявленого порушення земельного законодавства у 30-ти денний термін. Але в зазначений термін, вимоги припису не виконано.

Оскільки вимоги припису у встановлений термін не виконані, Держсільгоспінспекцією в Одеській області складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 04.01.2013 р. та повторний припис № 000480 від 04.01.2013 р.

Крім того, 18.12.2012 р. Державною інспекцією сільського господарства в Одеській області в особі державного інспектора Хобти В.В. була складена постанова про накладення адміністративного стягнення № 000246, якою директора МП TOB «Полімікс» ОСОБА_3 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн. (а.с.65).

Не погоджуючись з вищевказаною постановою про накладення адміністративного стягнення, директор МП TOB «Полімікс» ОСОБА_3 звернулась до Малиновського районного суду міста ОСОБА_1 з адміністративним позовом про її скасування. Постановою Малиновського районного суду міста ОСОБА_1 від 18.12.2013 року по справі № 521/132/13-а адміністративний позов задоволено, постанову про накладення адміністративного стягнення №000246 від 18.12.2012 року, ухвалену державним інспектором сільського господарства в Одеській області ОСОБА_2 про притягнення до відповідальності ОСОБА_4, передбаченої ст.53-1 КУпАП, - скасовано (т.І, а.с.132-134). Вказана постанова набрала законної сили відповідно до ст.171-2 КАС України.

Не погодившись із діями співробітників Держсільгоспінспекції в Одеській області щодо проведення перевірки та складеним за її результатами приписом, МП ТОВ «Полімікс» оскаржило останні в судовому порядку.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17.11.2014 р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2015 р., позовні вимоги задоволені. Визнані протиправними дії Державної інспекції сільського господарства в Одеській області щодо проведення 04.12.2012 р. перевірки Малого приватного підприємства у вигляді ТОВ «Полімікс» з питань дотримання вимог земельного законодавства. Визнаний протиправним та скасований припис Державної інспекції сільського господарства в Одеській області № 000487 від 04.12.2012 р. про усунення виявлених порушень земельного законодавства України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.11.2015 р. вищезазначені постанова Одеського окружного адміністративного суду від 17.11.2014 р. та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2015 р. скасовані, справа направлена на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Підставою для скасування рішень першої та апеляційної інстанції слугувало те, суди попередніх інстанцій дійшли невірного висновку про застосуванні у спірних правовідносинах ст.2 Закону України «Про основні засади нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (яким встановлена заборона на проведення перевірок суб'єктів спрощеної системи оподаткування, діяльність яких не віднесена до високого ступеня ризику), дія якого не поширюється на відносини, що виникають під час використання державного та комунального майна (в редакції від 20.11.2012 р. - чинній на момент проведення перевірки). Перевірка МП ТОВ «Полімікс» не стосувалась господарської діяльності позивача, її предметом було дотримання позивачем вимог земельного законодавства, зокрема правомірності використання земельної ділянки (державного майна).

Крім того, за висновком суду касаційної інстанції, суди, задовольняючи позов, належним чином не перевірили доводи відповідача, що МП ТОВ «Полімікс» не надано жодного належного документа, який би підтверджував правомірність використання земельної ділянки площею 0,2988 га або відомостей про її зайняття іншою особою та не дали вказаній обставині належної правової оцінки.

Вищезазначені висновки і мотиви Вищого адміністративного суду України, з яких скасовані рішення, в силу ч.5 ст.227 КАС України, є обов'язковими для суду першої інстанції при розгляді справи.

Вирішуючи спір, суд враховує, що правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля врегульовані Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».

Згідно ч.2 ст.5 вищевказаного Закону державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідні повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, визначені у ст.6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», а повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель - у ст.7 цього Закону.

Так, державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності та ін.

Процедуру планування та проведення перевірок, оформлення матеріалів за їх результатами, визначає підготовчі заходи, які необхідно здійснити перед початком проведення перевірки на момент виникнення спірних правовідносин було установлено Порядком планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12 грудня 2003 р. N 312 (втратив чинність 02.04.2013 р.).

Згідно п.3.2 Порядку № 312 позаплановою перевіркою є перевірка, яка не передбачена планом роботи відповідного інспекційного органу Держкомзему. У разі неможливості своєчасного повідомлення юридичних і фізичних осіб про проведення позапланової перевірки (обмежені строки на її проведення тощо), вона проводиться без попереднього їх повідомлення, незалежно від кількості раніше проведених перевірок, за наявності таких обставин, зокрема, але не виключно, - отримання доручення від Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, органів прокуратури, місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування та Держземінспекції; за наявності інформації щодо самовільного зайняття земельної ділянки та використання її без правовстановлюючих документів.

Державні інспектори проводять перевірки стану дотримання земельного законодавства в присутності власників земельних ділянок чи землекористувачів або уповноважених ними осіб, а також осіб, які вчинили порушення земельного законодавства. У разі відсутності при перевірці власника чи землекористувача або уповноважених ними осіб перевірка проводиться за наявності двох свідків (п.4.1 Порядку № 312).

При проведенні перевірки державний інспектор: установлює особу, яка є власником земельної ділянки чи землекористувачем; при встановленні факту зміни власника чи користувача об'єкта нерухомості уживає заходів для з'ясування особи фактичного власника чи користувача; установлює правомірність використання земельних ділянок іншими землекористувачами, яким вони не надані у власність чи користування; перевіряє наявність документів, що посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою; перевіряє дотримання режиму використання земельної ділянки відповідно до цільового призначення; уточнює відповідність місця розташування та меж земельної ділянки, мір ліній, визначених у документах, які посвідчують право користування земельною ділянкою, фактичним мірам ліній на місцевості (п.4.1 Порядку № 312).

При виявленні порушення земельного законодавства державний інспектор: з'ясовує обставини та суть скоєного порушення земельного законодавства; установлює особу, яка здійснила порушення земельного законодавства; установлює, чи є в діях чи бездіяльності особи, яка вчинила порушення земельного законодавства, ознаки адміністративного правопорушення або склад злочину; обстежує земельну ділянку і встановлює, чи завдана юридичними чи фізичними особами шкода земельним ресурсам унаслідок їхньої господарської та іншої діяльності (п.4.3 Порядку № 312).

Згідно п.5.1 Порядку № 312 при проведенні всіх видів перевірок державний інспектор складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства (додаток 1).

Відповідно до п.п.6.1, 6.2 Порядку № 312 у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення; з метою усунення наслідків виявленого порушення державний інспектор видає особі, яка скоїла правопорушення, припис про їх усунення (додаток 3). Термін усунення наслідків правопорушення встановлюється державним інспектором, але не більше 30-денного строку.

Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до ч.7 ст.7 Закону №877-V в редакції, чинній на час проведення перевірки та складання оскаржуваного припису, на підставі акта, який складено за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно абзацу 3 ч.1 ст.10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель мають право давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги підстави для проведення позапланової перевірки дотримання МП ТОВ «Полімікс» вимог земельного законодавства, вчинені державним інспектором сільського господарства в Одеській області перевірочні заходи та складені за їх результатом документи, суд дійшов висновку про відсутність з боку відповідача допущення порушень вимог чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства щодо проведення перевірки, оформленої актом від 04.12.2012 р. Натомість, з матеріалів справи вбачається, що дії співробітника Держінспекції сільського господарства в Одеській області щодо проведення перевірки вчинені у суворій відповідності до Порядку № 312, при наявності законних підстав для цього.

При цьому суд відхиляє посилання МП ТОВ «Полімікс» на вимоги Закону України «Про основні засади держаного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», які на думку позивача були порушені, оскільки в редакції від 20.11.2012 р. - чинній на момент проведення перевірки, ст.2 вказаного Закону обмежувала його дію на відносини, що виникають під час здійснення заходів контролю за використанням державного та комунального майна, а перевірка не стосувалась господарської діяльності позивача, оскільки її предметом було дотримання позивачем вимог земельного законодавства, зокрема правомірності використання земельної ділянки, про що зазначив Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 05.11.2015 р.

Оцінюючи доводи та заперечення сторін щодо правомірності припису № 000487 від 04.12.2012 р., суд виходить з наступного.

З огляду на матеріали справи, площа самовільно захопленої земельної ділянки була визначена фахівцями МПП «Лідер», які були присутні під час проведення перевірки.

Згідно пояснень інспектора, що проводив перевірку, територія орендованої та самовільно захопленої земельних ділянок по всьому периметру була огороджена спільним парканом. На в'їзді на вказані земельні ділянки був розташований контрольно-пропускний пункт, на якому знаходився охоронець. Самовільно зайнята земельна ділянка мала форму прямокутника. Згідно письмових пояснень ОСОБА_2 (т.І, а.с. 150-151), були усі ознаки того, що земельна ділянка, огороджена парканом, використовується саме МП ТОВ «Полімікс».

Крім того, допитані під час первинного судового розгляду Одеським окружним адміністративним судом даної справи свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_1 пояснили, що в грудні 2012 р. вони, як співробітники Управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю ГУМВС України в Одеській області, були залучені до проведення перевірки МП ТОВ «Полімікс» з метою забезпечення громадського порядку. Директор МП ТОВ «Полімікс» була присутня під час проведення перевірки, надала доступ до земельної ділянки і не заперечувала проти проведення перевірки. Вказана земельна ділянка знаходилась в місті ОСОБА_1 на вулиці Маршала Жукова. По всьому периметру земельна ділянка була огороджена суцільним парканом, який мав один вхід.

Також суд враховує план-схему земельної ділянки, що фактично знаходиться в користуванні ТОВ «Полімікс», яка складена МПП «Лідер» (т.І, а.с. 71-75) - ліцензованою землевпорядною організацією. Так, відповідно до листа від 22.11.2012 р. № 067 (т.І, а.с. 70) у зв'язку із неможливістю доступу до території підприємства, межі встановлювалися по існуючій огорожі з зовнішньої сторони вказаної земельної ділянки. За результатами розрахунку виявлено: - фактична площа земельної ділянки, що використовується - 0,8279 га; площа земельної ділянки, що надана в оренду ТОВ «Полімікс» - 0,5291 га; площа земельної ділянки, що є різницею між вказаними - 0,2988 га. Складання вищезазначеної схеми фахівцями МПП «Лідер» по зовнішній стороні паркану свідчить про встановлення відповідної площі занятої земельної ділянки і її меж, про що вказано у листі від 13.11.2012 р. про виконання МПП «Лідер» відповідних робіт.

При цьому доводи позивача про те, що спірна земельна ділянка може використовуватися, наприклад, ДП «Одеський авіаційний завод», що не перевірялось відповідачем, спростовуються Планом земельної ділянки, що є додатком до договору оренди (т.І, а.с. 9-15), а також додатком до акту встановлення меж земельної ділянки в натурі (т.І, а.с. 74), з яких вбачається, що надана у користування МП ТОВ «Полімікс» земля площею 0,5291 га не межує з землями ДП «Одеський авіаційний завод».

В той же час, суд не приймає до уваги постанову Малиновського районного суду міста ОСОБА_1 від 18.12.2013 року по справі № 521/132/13-а, якою задоволено адміністративний позов директора МП ТОВ «Полімікс» ОСОБА_4 до Державної інспекції сільського господарства в Одеській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Так, відповідно до частини першої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Водночас частиною четвертою статті 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Наведеними нормами КАС України встановлені преюдиційні обставини, тобто ті обставини, що встановлені в судовому рішенні, яке набрало законної сили. Зазначені преюдиційні обставини є підставами для звільнення від доказування.

При застосуванні цих процесуальних норм судам варто враховувати, що правове значення преюдиційних обставин, які передбачені частиною першою статті 72 КАС України, відрізняється від такого для обставин, що визначені частиною четвертою цієї ж статті.

Так, звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене частиною першою статті 72 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Отже, за змістом частини першої статті 72 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.

Водночас передбачене частиною першої статті 72 КАС України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Адміністративні суди не повинні сприймати як обов'язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях за інших адміністративних, цивільних чи господарських справ.

Для спростування преюдиційних обставин, передбачених частиною першою статті 72 КАС України, учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами статті 86 КАС України.

При цьому суди також повинні враховувати вимоги частин четвертої та п'ятої статті 11 КАС України щодо необхідності офіційного з'ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках витребувати ті докази, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.

Частиною четвертою статті 72 КАС України установлено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Диспозиція наведеної правової норми, на відміну від норми частини першої статті 72 КАС України, прямо вказує на те, що обов'язковими для суду, який розглядає справу, є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок.

Разом із тим розглядувана норма встановлює межі обов'язковості зазначених різновидів судових рішень для адміністративного суду, що розглядає конкретну адміністративну справу. Така обов'язковість поширюється лише на те питання, чи мало місце певне діяння та чи вчинене воно особою, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову.

Отже, обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

Водночас правова кваліфікація діяння особи, наведена у вироку в кримінальній справі або постанові про адміністративний проступок (тобто застосування тих чи інших правових норм до відповідної поведінки), не є обов'язковою для адміністративного суду. Це стосується також і правової кваліфікації, наведеної у чинних рішеннях судів в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі. Відповідно висновки інших судів щодо правомірності чи протиправності дій особи, поведінка якої є предметом розгляду в адміністративній справі, не є обов'язковими для адміністративного суду, який таку справу розглядає.

Висновки та оцінки іншого суду щодо правомірності поведінки особи, її винуватості у вчиненні правопорушення тощо не позбавляють адміністративний суд, який розглядає по суті справу, предмет якої пов'язаний із відповідними діяннями цієї особи, права надати їм власну оцінку.

Крім того, обов'язковість преюдиційних обставин, передбачена частиною четвертою статті 72 КАС України, відповідно до буквального тлумачення зазначеної норми поширюється лише на обставини, встановлені безпосередньо: 1) або вироком у кримінальній справі; 2) або постановою про адміністративний проступок.

Відповідно обставини, установлені в інших процесуальних актах у кримінальних справах чи справах про адміністративні проступки, не можуть розглядатися як обов'язкові відповідно до частини четвертої статті 72 КАС України.

В листі «Щодо застосування статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України» № 2379/12/13-12 від 14.11.2012 р. Вищий адміністративний суд відзначив, що норма частини четвертої статті 72 КАС України поширюється лише на особу, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову. Тому обов'язковими є лише обставини щодо безпосередньо цієї особи (засудженого (виправданого) або притягнутого (не притягнутого) до адміністративної відповідальності), а не щодо інших осіб. Наприклад, не можна вважати обов'язковими обставини щодо діяння фізичної особи, встановлені під час розгляду справи про її адміністративний проступок, при оцінці правомірності поведінки юридичної особи, працівником (представником) якої була ця фізична особа, якщо йдеться про відповідальність за порушення юридичною особою законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами.

З урахуванням викладеного, наявність у судовому рішенні № 521/132-13-а висновків щодо неправомірності позицій, викладених в акті перевірки/протоколі про адміністративне правопорушення, не може бути беззастережною підставою для визнання протиправним спірного припису через установлені контролюючим органом порушення МП ТОВ «Полімікс» норми земельного законодавства.

Поряд із тим, матеріали справи у сукупності свідчать про те, що МП ТОВ «Полімікс» було здійснено самовільне зайняття земельної ділянки площею 0,2988 га, що підтверджується складеними під час перевірки документами, поясненнями учасників перевірки, актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради від 07.02.2013 р. (після проведеної відповідачем перевірки), планом-схемою, який складений 22.11.2012 р. ліцензованою землевпорядною організацією МПП «Лідер». При цьому вказані докази є належними та допустимими у спірних правовідносинах.

Так, належність доказу означає встановлення інформації (фактичних даних), які визначають предмет доказування. Зміст фактичних даних повинен відповідати їх формі, а саме документально підтверджувати певні обставини, на які посилається сторона, тобто мати ознаку допустимості, що виключає суперечливість поєднання змісту та форми доказу. Останній критерій є обов'язковою ознакою для правової придатності доказу та його достовірності, що, в свою чергу, визначає якісну оцінку вже наявного доказу як належного та допустимого, тобто дозволяє перевірити його правдоподібність та відповідність реальній дійсності у співвідношенні з іншими засобами доказування.

При таких обставинах суд вважає, що відповідач відповідно до ч.2 ст.71 КАС України довів правомірність своїх дій та рішення, з приводу який поданий адміністративний позов.

Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, при здійсненні відповідних контролюючих заходів та складанні спірного припису діяв у передбачений законодавством спосіб, обґрунтовано, з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), та з дотриманням принципу верховенства права.

Таким чином, за результатами з'ясування обставини у справі та їх правової оцінки суд дійшов висновку про те, що в задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Малого приватного підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Полімікс» до Державної інспекції сільського господарства в Одеській області, за участю прокуратури міста ОСОБА_1, про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки та скасування припису відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя

---

І.В. Завальнюк