Ухвала

від 08.12.2015 по справі 5024/1408/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

У Х В А Л А

"08" грудня 2015 р. Справа № 5024/1408/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. при секретарі Короткій Ю.А., розглянувши заяву Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі

за позовом: Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт",

м. Херсон

до: Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області, м. Херсон

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача: Відділ капітального будівництва Управління матеріально-технічного забезпечення УМВС України в Херсонській області, м.Херсон

про розірвання договору та стягнення 561334,09 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, юрисконсульт юридичного відділу за довіреністю № 18-1513 від 05.01.2015р.;

від відповідача: не прибув;

від 3-ї особи: не прибув.

в с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 12.11.2012 року позовні вимоги задоволено частково. Розірвано договір № 1659/1 від 28.09.2000р., укладений між державним підприємством "Херсонський морський торгівельний порт" та Управлінням міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області. З відповідача користь позивача стягнено 1073 грн. 00 коп. судових витрат. В решті позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2013 року, яка залишена в силі постановою Вищого господарського суду України від 22.04.2013 року, рішення господарського суду Херсонської області скасовано частково, у зв'язку з чим п. 3 рішення викладено в наступній редакції: Стягнути з Управління міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області на користь Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" 507369,18 грн. витрат на дольову участь у будівництві житлового будинку, 16294,18 грн. судового збору, в т.ч. за апеляційний перегляд.

25.02.2013 року судом видано наказ.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 03.06.2013 року, яка залишена в силі постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.08.2013 року, відмовлено в задоволенні заяви Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області про заміну боржника на державне підприємство "Будівельне управління УМВС України в Херсонській області".

21.08.2013 року до суду надійшла заява Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області про зміну порядку виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2013 року шляхом заміни сторони безспірного списання коштів з УМВС України в Херсонській області на державне підприємство "Будівельне управління УМВС України в Херсонській області".

22.08.2013 року до суду надійшла заява Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області про відстрочку виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2013 року на 2 місяці.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 05.09.2013 року в задоволенні заяви Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області про зміну порядку виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2013 року шляхом заміни сторони безспірного списання коштів з УМВС України в Херсонській області на державне підприємство "Будівельне управління УМВС України в Херсонській області" відмовлено.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 06.09.2013 року Управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області надано відстрочку виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2013 року по справі № 5024/1408/2012 до 01.11.2013 року.

07 листопада 2014 року до господарського суду надійшла заява Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області про відстрочку виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2013 року на 18 місяців.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 18.11.2014 року Управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області надано відстрочку виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2013 року до 18.05.2016р.

27 листопада 2015 року до господарського суду надійшла заява Державного підприємства "Херсонський морський торгівельний порт" про зміну способу та порядку виконання рішення суду шляхом скасування (припинення) відстрочки його виконання, оскільки Управлінням міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області з 10.11.2015р. перебуває в стані припинення за рішенням засновників, а строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, не може становити менше двох і більше шести місяців, а відтак позивач позбавлений можливості заявити у встановлений строк свої кредиторські вимоги до ліквідаційної комісії боржника.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 30 листопада 2015 року дану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні.

07 грудня 2015 року відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду заяви, у зв'язку з великою завантаженістю представника.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача, належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання, у судове засідання не прибула. Ухвалу суду від 30.11.2015р. отримала 03.12.2015р., що підтверджується поштовим повідомленням.

За змістом ст. 121 ГПК України неявка решти учасників процесу не перешкоджає суду розглянути заяву по суті. Заява повинна бути розглянута у десятиденний термін.

Відповідно до ч.5 ст. 124 Конституції України, ст.45, ст.115 ГПК України, ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" рішення господарського суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для виконання на всій території України.

Згідно ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Стаття 36 Закону України "Про виконавче провадження" також передбачає можливість відстрочки або розстрочки виконання, встановлення чи зміни способу і порядку виконання рішення.

В пункті 7.1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом (п.7.2 вищезазначеної постанови).

Отже, аналіз вищевказаних норм вказує, що головною умовою для зміни способу та порядку виконання рішення є неможливість його виконання або наявність обставин, які ускладнюють його виконання.

Зміна способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних та юридичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом, який спрямований на гарантування виконання судового рішення.

Зміна способу та порядку виконання рішення не спричиняє трансформацію одного зобов'язання на інше, а полягає лише в заміні одного виду виконання іншим.

Згідно приписів п.7.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. №9 "про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" - господарський суд не має права самостійно скасувати надану ним відстрочку чи розстрочку виконання судового рішення, в тому числі й з тих мотивів, що такі умови не виконуються відповідачем. Але, оскільки відстрочка і розстрочка є складовими способу та порядку виконання судового рішення, то умови їх надання може бути переглянуто у процесі розгляду господарським судом заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення.

Загальновідомою є інформація, що Кабінет Міністрів України в Постанові від 16.09.2015 р. №730 "Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ" постановив ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства внутрішніх справ.

З огляду на закріплений ст. 124 Конституції України та ст.ст.45, 115 ГПК України принцип обов'язковості виконання судового рішення та враховуючи те, що іншим способом виконати рішення суду (Постанову Одеського апеляційного суду від 07.02.2013 р.) неможливо і обраний заявником спосіб не порушує прав інших осіб та гарантує ефективне виконання судового рішення, - суд приходить до висновку про наявність в даному випадку підстав для задоволення заяви Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" про зміну способу та порядку виконання рішення.

Також при розгляді заяви Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" суд враховує наступні приписи законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом.

За практикою Європейського суду з прав людини, право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду (рішення у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року).

У рішенні від 17.05.2005 року по справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені в параграфі 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Конституційний Суд України в абз. 11 п.п.3.3 п.3 мотивувальної частини Рішення від 11.03.2011р. № 2-рп/2011, посилаючись на позицію Європейського суду з прав людини, зазначив, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежене державою, якщо це обмеження на завдає шкоди самій суті права.

Затримка у виконанні рішення може бути виправдана за виняткових обставин. Але затримка не повинна бути такою, що позбавляє сутності право, яке захищається п.1 ст.6 Конвенції ("ОСОБА_2 проти Італії", заява № 22774/93, § 74, ЄСПЛ 1999-V).

З урахуванням наведених положень, суд зазначає про необхідність вжиття всіх необхідних, встановлених законом заходів для виконання рішення суду у даній справі та недопустимості зволікань, оскільки такі порушення стають підставою для ще більшого затягування виконання рішення суду або унеможливлять його виконання, що є неприпустимим.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Вищого господарського суду України від 07.07.2011 року по справі №11/168 (16/4, 14/54, 14/66)

За таких обставин, враховуючи викладене, оскільки постанова Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2013 року до сих пір залишається невиконаною, суд прийшов до висновку про задоволення заяви Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт".

На підстав вищевикладеного та керуючись ст.ст.86, 87, 115, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в:

1. Заяву Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" про зміну способу та порядку виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2013 року по справі № 5024/1408/2012 задовольнити.

2. Змінити спосіб виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2013 року шляхом скасування ухвали господарського суду Херсонської області від 18.11.2014р. про надання Управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області відстрочки виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2013 року по справі № 5024/1408/2012.

3.Копію ухвали направити сторонам по справі.

Суддя В.В.Литвинова