Постанова

від 08.12.2015 по справі 908/3073/15

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

08.12.2015 справа №908/3073/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді:ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3

При секретарі Виноградовій В.В.

За участю представників сторін:

від позивача (за первісним позовом) - ОСОБА_4, за довіреністю

від відповідача (за первісним позовом) - не з'явився

від третьої особи 1 (за первісним позовом) - не з'явився

від третьої особи 2 (за первісним позовом) - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю В«СКАЙСОФТВ» , м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 15.07.2015р. у справі№ 908/3073/15 (суддя Хуторной В.М.) за первісним позовомПублічного акціонерного товариства В«Комерційний банк В«НАДРАВ» , м. Київ до треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю В«СКАЙСОФТВ» , м. Запоріжжя 1. ОСОБА_5, м. Запоріжжя 2. ОСОБА_6, м. Запоріжжя про за зустрічним позовом до про стягнення 561 303,09 грн. Товариства з обмеженою відповідальністю В«СКАЙСОФТВ» , м. Запоріжжя Публічного акціонерного товариства В«Комерційний Банк В«НАДРАВ» , м. Київ визнання правовідносин такими, що припинилися та визнання відсутнім права на стягнення за Кредитним договором №24/2014/0005-Юкл від 28.10.2014р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «НАДРА» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Надра», звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙСОФТ» про стягнення заборгованості за кредитним договором № 24/2014/0005-Юкл від 28.10.2014р. у розмірі 561 303,09 грн., в т.ч.: заборгованість за кредитною лінією у розмірі 545 000,00 грн., по процентах у розмірі 15 941,25 грн., за комісією у розмірі 50,00 грн., по пені від прострочених зобов'язань за процентами у розмірі 295,66 грн., по пені від прострочених зобов'язань за комісією у розмірі 1,34 грн., 3% річних від прострочених зобов'язань по процентах у розмірі 14,78 грн. та 3% річних від прострочених зобов'язань за комісією у розмірі 0,06 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором про надання відновлювальної кредитної лінії з вільним режимом кредитування № 24/2014/0005-Юкл від 28.10.2014р.

30.06.2015р. ТОВ «СКАЙСОФТ» звернулося з зустрічною позовною заявою до ПАТ «КБ «НАДРА» про визнання правовідносин за кредитним договором про надання відновлювальної кредитної лінії з вільним режимом кредитування № 24/2014/0005-Юкл від 28.10.2014р. між ТОВ «СКАЙСОФТ» та ПАТ «КБ «НАДРА» такими, що припинилися; визнання відсутнім у ПАТ «КБ «НАДРА» права на стягнення з ТОВ «СКАЙСОФТ» заборгованості та штрафних санкцій за кредитним договором про надання відновлювальної кредитної лінії з вільним режимом кредитування № 24/2014/0005-Юкл від 28.10.2014р.

В обґрунтування зустрічного позову ТОВ «СКАЙСОФТ» наполягає, що в якості забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «СКАЙСОФТ» за кредитним договором про надання відновлювальної кредитної лінії з вільним режимом кредитування №24/2014/0005-Юкл від 28.10.2014р. між ПАТ В«КБ В«НАДРАВ» (банк), гр.ОСОБА_5 (заставодавець), та гр. ОСОБА_6, які є учасниками ТОВ «СКАЙСОФТ» 28.10.2014р. були укладені: договори застави майнових прав № 24/2014/0005-Юкл-1, №24/2014/0005-Юкл-2, №24/2014/0005-Юкл-3, № 24/2014/0005-Юкл-4, за якими гр. ОСОБА_5 передає в заставу майнові права за договором строкового банківського вкладу (депозиту) № 2055229 від 29.10.2014р. на суму 141 100,00 грн.; майнові права за договором строкового банківського вкладу (депозиту) № 2055217 від 28.10.2014р. в сумі 13 500,00 дол. США.; гр.ОСОБА_6 передає в заставу майнові права за договором строкового банківського вкладу(депозиту)№ 2055179 від 28.10.2014р. в сумі 141 100,00 грн.; майнові права за договором строкового банківського вкладу в сумі 13 500,00 дол. США.

Зазначає, що станом на 28.05.2015 року, відповідно до наданих ОСОБА_7 звітів, залишок коштів перевищує суму заборгованості за кредитним договором, яку просить стягнути Банк. На думку ТОВ «СКАЙСОФТ», Банк як заставодержатель має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. В даному випадку за вище переліченими договорами застави сторони погодили реалізацію предмета застави шляхом уступки заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає із заставленого права. Вважає, що в момент неповернення в обумовлений кредитним договором строк суми кредиту та несплати в повному обсязі процентів за його користування, Банк автоматично набув право на депозитні вклади вкладників (заставодавців), шляхом здійснення договірного списання депозитних грошових коштів в рахунок погашення заборгованості відповідача за кредитним договором, що призвело до погашення кредиторських вимог банку в межах вартості предмету застави та припинення зобов'язань за кредитним договором.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.07.2015р. у справі № 908/3073/15, на підставі ст. 60 ГПК України, прийнято зустрічну позовну заяву ТОВ «СКАЙСОФТ» та приєднано до розгляду за первісним позовом ПАТ «КБ «НАДРА».

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.07.2015р. у справі № 908/3073/15 відкладено розгляд справи, продовжено строк розгляду справи на 15 днів; залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом - ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Рішенням господарського суду Запорізької області від 01.07.2015 у справі № 908/3073/15 позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю В«СКАЙСОФТВ» на користь Публічного акціонерного товариства В«Комерційний Банк В«НАДРАВ» заборгованість за кредитною лінією у розмірі 545 000,00 грн., заборгованість по процентах у розмірі 15 941,25 грн., заборгованість за комісією у розмірі 50,00 грн., пеню від прострочених зобов'язань за процентами у розмірі 291,61 грн., пеню від прострочених зобов'язань за комісією у розмірі 1,15 грн., 3% річних від прострочених зобов'язань за процентами у розмірі 14,58 грн., 3 % річних від прострочених зобов'язань за комісією у розмірі 0,06 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю В«СКАЙСОФТВ» на користь користь Одержувача: Державний бюджет Орджонікідзевського району, 22030001 Банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДР 38025409, № рахунку 31215206783007, код класифікації доходів бюджету 22030001 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)» судовий збір в розмірі 11224 (одинадцять тисяч двісті двадцять чотири) грн. 94 коп. за подання позову до суду.

Рішення господарського суду в частині задоволення первісних позовних вимог мотивоване неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором №24/2014/0005-Юкл від 28.10.2014р. стосовно повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, сплати комісії, що стало підставою для нарахування 3% річних та пені. В підставу відмови у задоволенні частини позовних вимог судом покладено неточність розрахування пені та 3 % річних. В підставу відмови у задоволенні зустрічного позову судом зазначено про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Не погодившись з рішенням господарського суду, ТОВ «СКАЙСОФТ» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 15.07.2015р. у справі № 908/3073/15 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний позов задовольнити у повному обсязі.

Вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято на підставі не повністю досліджених доказів, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Наполягає, що судом помилково застосовано до спірних правовідносин Закон України «Про фонд гарантування вкладів», оскільки зазначений закон втратив чинність на підставі Закону № 4452 - VI (4452-17) від 23.02.2012р. Ухвалення господарським судом рішення, яким задоволено первісний позов та відмовлено у зустрічному, фактично призвело до подвійного стягнення з ТОВ «СКАЙСОФТ» суми заборгованості за кредитним договором (набуття у власність грошових коштів, що були розміщені на депозитних рахунках та стягнення грошових коштів за рішенням суду).

19.11.2015р. від ПАТ «КБ «НАДРА» через канцелярію суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «СКАЙСОФТ» на рішення господарського суду Запорізької області від 15.07.2015р. у справі № 908/3073/15 відмовити повністю; рішення господарського суду Запорізької області від 15.07.2015 у справі № 908/3073/15 залишити без змін.

Зазначив, що рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 26 від 05.02.2015р. ПАТ «КБ «НАДРА» віднесено до категорії неплатоспроможних та розпочато процедуру виведення ПАТ «КБ «НАДРА» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації. Прострочена заборгованість по відсотках за березень 2015 року у розмірі 12 671,25 грн. виникла у ТОВ «СКАЙСОФТ» вже під час тимчасової адміністрації, яка фактично і виключила можливість проведення автоматичного списання грошових коштів.

ТОВ «СКАЙСОФТ» не скористався правом участі представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Ухвалами суду сторони не зобов'язувалися забезпечити явку повноважних представників в судове засідання, тому згідно зі ст. 75, 99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.

Згідно з положеннями ст.ст.101, 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень та ухвал місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.ст. 4 2 , 4 3 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника ПАТ «КБ «НАДРА», перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено.

28.10.2014р. між ПАТ «КБ «НАДРА» (банк) та ТОВ «СКАЙСОФТ» (позичальник) укладено кредитний договір про надання відновлювальної кредитної лінії з вільним режимом кредитування № 24/2014/0005-Юкл, відповідно до п. 1.1 якого, предметом цього договору є порядок та умови надання банком позичальнику кредитних коштів в межах відновлювальної кредитної лінії на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Зобов'язання банку щодо надання кредитних коштів є відкличним, тобто без попереднього повідомлення позичальника в односторонньому порядку банк може відмовитися від подальшого виконання взятих на себе зобов'язань, у тому числі в разі погіршення фінансового стану позичальника та/або несвоєчасного виконання ним договірних зобов'язань перед банком.

Відповідно до п. п. 1.1.1., 1.1.2., 1.1.3. кредитного договору ліміт видачі кредитних коштів за кредитною лінією встановлюється в сумі, яка не може перевищувати 545 000,00 грн. Строк користування кредитною лінією встановлюється з 28 жовтня 2014 року по 21 квітня 2015 року (включно). Відсоткова ставка за користування кредитними коштами в межах кредитної лінії складає: 27,0 % річних по строковій заборгованості; 30,0 % річних по простроченій заборгованості.

Видача кредитних коштів здійснюється на підставі анкети-заяви Позичальника в межах вільного залишку ліміту кредитування окремими сумами (траншами) (п. 1.2. кредитного договору).

За умовами п. 1.3. кредитного договору, позичальник сплачує банку відсотки у розмірі та в строки, обумовлені цим договором та відповідними додатковими угодами до нього, та комісії у розмірі та в порядку, визначеному у відповідних додатках до цього договору, що є невід'ємними частинами цього договору.

Кредитна лінія надається позичальнику на поповнення обігових коштів (п. 1.4. кредитного договору).

Надання кредитних коштів або траншів в межах кредитної лінії на визначені договором цілі, проводиться після оформлення договорів забезпечення виконання зобов'язань по цьому договору шляхом списання відповідної суми коштів меморіальним ордером з позичкового рахунку № 20625112157800 у відділенні ПАТ «КБ «НАДРА» Запорізького РУ, код банку 380764 та зарахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника №26000121578000 у відділенні ПАТ «КБ «НАДРА» Запорізького РУ, код банку 380764 в межах ліміту кредитування, що діє на дату оплати, на підставі письмового звернення позичальника та надання копій документів, що підтверджують необхідність даного платежу (п. 2.1. кредитного договору).

Повернення кредитних коштів та сплата відсотків відбувається шляхом зарахування коштів на рахунок, відкритий у відділення ПАТ В«КБ В«НАДРАВ» . Позичальник сплачує відсотки в строк до 5 числа кожного місяця, наступного за звітним. В призначенні платежу необхідно вказувати погашається кредит чи відсотки та номер і дату цього договору (п. 2.2. Кредитного договору).

Відсотки за користування кредитними коштами в межах ліміту кредитування нараховуються у валюті траншу щомісячно, в останній робочий день місяця на суму заборгованості за кредитною лінією. Період нарахування відсотків починається з дня надання кредитних коштів і не включає останній календарний день користування кредитними коштами. Відсотки нараховуються методом В«факт/360В» (п. 2.3. кредитного договору).

Сплата комісій, обумовлених тарифами як щомісячні (щоквартальні) здійснюється в національній валюті по офіційному курсу НБУ на дату платежу в строк до 5-го числа кожного місяця, наступного за звітним (п. 2.4. кредитного договору).

Підписавши договір, позичальник надав право банку списувати без додаткового погодження (право договірного списання), суми коштів з рахунків позичальника, які відкриті у банку, у разі ненадходження платежів, що передбачені умовами договору (погашення траншу, відсотків за користування кредитними коштами, штрафів, пені та платежі відповідно до тарифів) у встановлені договором строки (п. 2.7. кредитного договору).

За умовами п. 2.9.1. п.2.9. кредитного договору, який узгоджується з п. 3.2.9. договору, банк має право вимагати від позичальника негайного дострокового повернення кредитних коштів, відсотків, інших платежів та можливої неустойки (штрафів, пені) за цим договором та/або припинити видачу чергового траншу у разі наявності простроченої заборгованості по основному боргу, за нарахованими відсотками, передбаченими цим договором, невиконання або неналежного виконання умов цього договору, тощо.

У випадку прострочення позичальником строків оплати відсотків та/або інших платежів, визначених цим договором та тарифами, а також прострочення строків повернення кредитних коштів, банк має право вимагати, а позичальник в такому разі зобов'язується сплатити банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення (п. 4.1. кредитного договору).

Відповідно до п. 6.3. кредитного договору, сторони домовились про збільшення терміну загальної та спеціальної позовної давності до відносин за цим договором до 10 років.

Договір набуває чинності з дати підписання та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п. 6.7. кредитного договору).

Відповідно до п. 1.2. додатку № 1 до кредитного договору, позичальник щомісячно сплачує банку комісію за управління кредитною лінією, згідно встановленого тарифу, у розмірі 50,00 грн.

На підставі звернення відповідача з заявою № 11 від 11.11.2014р. про перерахування кредитних коштів у сумі 200 000,00 грн. з відсотковою ставкою 27% річних по 21.04.2015р., 11.11.2014р. між ПАТ «КБ «НАДРА» (банк) та ТОВ «СКАЙСОФТ» (позичальник) укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору, відповідно до якої сторони домовились викласти п. 1.1.2. кредитного договору у наступній редакції: термін користування кредитом - до 21.04.2015 (включно); банк надає позичальнику кредитний транш в сумі 200 000,00 грн. в рамках кредитного договору з 11.11.2014р. по 21.04.2015р. (включно); банк встановлює наступний графік погашення траншів кредиту: 21.04.2015р. - сума до повернення 200 000,00 грн.; відсоткова ставка за користування кредитними коштами - 27 % річних в гривні по строковій заборгованості.

На підставі заяви відповідача № 12 від 17.11.2014р. про перерахування кредитних коштів у сумі 299 800,00 грн. з відсотковою ставкою 27% річних по 21.04.2015р., 17.11.2014р. між ПАТ «КБ «НАДРА» (банк) та ТОВ «СКАЙСОФТ» (позичальник) укладено додаткову угоду № 2 до кредитного договору, відповідно до якої сторони домовились викласти п. 1.1.2. кредитного договору у наступній редакції: термін користування кредитом - до 21.04.2015 (включно); банк надає позичальнику кредитний транш в сумі 299 800,00 грн. в рамках кредитного договору з 17.11.2014р. по 21.04.2015р. (включно); банк встановлює наступний графік погашення траншів кредиту: 21.04.2015р. - сума до повернення 499 800,00 грн.; відсоткова ставка за користування кредитними коштами - 27 % річних в гривні по строковій заборгованості.

На підставі звернення відповідача з заявою вих. №16 від 20.11.2014р. про перерахування кредитних коштів у сумі 45 200,00 грн. з відсотковою ставкою 27% річних по 21.04.2015р., 20.11.2014р. між ПАТ «КБ «НАДРА» (банк) та ТОВ «СКАЙСОФТ» (позичальник) укладено додаткову угоду № 3 до кредитного договору, відповідно до якої сторони домовились викласти п. 1.1.2. кредитного договору у наступній редакції: термін користування кредитом - до 21.04.2015р. (включно); банк надає позичальнику кредитний транш в сумі 45 200,00 грн. в рамках кредитного договору з 20.11.2014р. по 21.04.2015р. (включно); банк встановлює наступний графік погашення траншів кредиту: 21.04.2015р. сума до повернення - 545 000,00 грн.; відсоткова ставка за користування кредитними коштами - 27 % річних в гривні по строковій заборгованості.

З матеріалів справи вбачається виконання банком прийнятих на себе зобов'язань. Факт надання банком на підставі кредитного договору кредитних коштів підтверджується матеріалами справи, зокрема виписками з рахунків позичальника.

В якості забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «СКАЙСОФТ» за кредитним договором про надання відновлювальної кредитної лінії з вільним режимом кредитування №24/2014/0005-Юкл від 28.10.2014р. між ПАТ В«КБ В«НАДРАВ» (банк) та гр.ОСОБА_5 (заставодавець) були укладені:

- договір застави майнових прав № 24/2014/0005-Юкл-1 від 28.10.2014р., за яким гр. ОСОБА_5 передає в заставу майнові права за договором строкового банківського вкладу (депозиту) № 2055229 від 29.10.2014р., що оцінені сторонами в сумі 141 100,00 грн.;

- договір застави майнових прав №24/2014/0005-Юкл-2 від 28.10.2014р., за яким гр.ОСОБА_5 передає в заставу майнові права за договором строкового банківського вкладу (депозиту) № 2055217 від 28.10.2014р., що оцінені сторонами в сумі 13 500,00 дол. США.

В якості забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «СКАЙСОФТ» за кредитним договором про надання відновлювальної кредитної лінії з вільним режимом кредитування №24/2014/0005-Юкл від 28.10.2014р., між ПАТ В«КБ В«НАДРАВ» (банк) та гр. ОСОБА_6 (заставодавець) були укладені:

- договір застави майнових прав №24/2014/0005-Юкл-3 від 28.10.2014р., за яким гр.ОСОБА_6 передає в заставу майнові права за договором строкового банківського вкладу (депозиту)№ 2055179 від 28.10.2014р., що оцінені сторонами в сумі 141 100,00 грн.;

- договір застави майнових прав № 24/2014/0005-Юкл-4 від 28.10.2014р., за яким гр. ОСОБА_6 передає в заставу майнові права за договором строкового банківського вкладу (депозиту), що оцінені сторонами в сумі 13 500,00 дол. США.

Відповідно до п. 1.3. договорів застави майнових прав, розпорядження коштами, що обліковуються на вкладному (депозитному) рахунку заставодавця відповідно до договору банківського вкладу, майнові права на які є предметом застави за цими договорами, до повного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором в обсязі, забезпеченому цими договорами застави, здійснюється заставодавцем виключно за згодою заставодержателя. Право застави за цими договорами розповсюджується на грошові кошти, що обліковуються на відповідному вкладному (депозитному) рахунку.

У разі невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором та/або заставодавцем за договорами застави, заставодержатель має право звернути стягнення на грошові кошти, які є предметом застави за договорами застави у розмірі невиконаних зобов'язань позичальника за кредитним договором, виконання яких забезпечено договорами застави майнових прав. При частковому виконанні позичальником зобов'язань за кредитним договором застава майнових прав за договорами застави зберігається у первісному обсязі (п. 1.4., 1.5. договорів застави).

Звернення стягнення та реалізація майнових прав здійснюється заставодержателем на підставі встановленого цими договорами застереження про уступку заставодавцем заставодержателю заставлених майнових прав на кошти, що були розміщені заставодавцем на вкладному рахунку згідно з договором банківського вкладу (п. 4.2. договорів застави).

Отримання заставодержателем коштів у власність внаслідок уступки заставодавцем майнових прав відбувається шляхом самостійного списання заставодержателем коштів з вкладного рахунку в порядку, встановленому Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (п. 4.3.3. договорів застави).

У зв'язку з невиконанням позичальником прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором про надання відновлювальної кредитної лінії з вільним режимом кредитування №24/2014/0005-Юкл від 28.10.2014р. стосовно сплати процентів за користування кредитом, претензією № 1-5-8633 від 09.04.2015р. ПАТ «КБ «НАДРА», на підставі п.п. 2.9.1., 3.2.9. кредитного договору, вимагав повного виконання зобов'язань за кредитним договором, за яким загальна сума заборгованості станом на 07.04.2015р. становить 557 671,25 грн., з яких: 545 000,00 грн. - сума заборгованості по основному боргу, 12 671,25 грн. - сума прострочених відсотків за березень 2015 року. Розмір пені та відсотків підлягає уточненню на дату фактичного повернення коштів.

На підтвердження надсилання претензії на адресу ТОВ «СКАЙСОФТ» банком надані копії опису вкладення у цінний лист від 10.04.2015р., списку згрупованих поштових відправлень за 10.04.2015р., фіскального чеку № 6154 від 10.04.2015р.

Докази належного, своєчасного та повного виконання позичальником прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором про надання відновлювальної кредитної лінії з вільним режимом кредитування № 24/2014/0005-Юкл від 28.10.2014р. стосовно повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісії, також як і докази виконання вимоги (претензії) за вих. № 1-5-8633 від 09.04.2015р., в матеріалах справи відсутні, відповідачем до матеріалів справи не надавалися.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Визначення поняття зобов'язання міститься у частині першій статті 509 ЦК України, за якою зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За умовами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами ( ст.629 Цивільного кодексу України).

За своєю правовою природою договір № 24/2014/0005-Юкл від 28.10.2014р. з додатковими угодами до нього, є кредитним договором, згідно з яким, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На час звернення позивача з позовом до суду кінцевий строк повернення кредиту настав.

Факт наявності заборгованості відповідача за кредитним договором № 24/2014/0005-Юкл від 28.10.2014р. в сумі 545 000,00 грн. за кредитом, в сумі 15 941,25 грн. по процентах за користування кредитом, в сумі 50,00 грн. зі сплати комісії за управління кредитною лінією підтверджується виписками з особових рахунків, що додані до матеріалів справи, які, за змістом ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", є належними доказами, які підтверджують наявність/відсутність та розмір відповідної заборгованості. У відповідності до ст. 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", бухгалтерський облік це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Отже, вірним є висновок місцевого господарського суду про обґрунтованість вимог позивача та стягнення заборгованості за кредитним договором про надання відновлювальної кредитної лінії з вільним режимом кредитування № 24/2014/0005-Юкл від 28.10.2014р. в сумі 545 000,00 грн. за кредитом, в сумі 15 941,25 грн. по процентах за користування кредитом, в сумі 50,00 грн. зі сплати комісії за управління кредитною лінією.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки ( ст.611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч. 1 ст.550 Цивільного кодексу України). Сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі (ч. 1 ст. 552 Цивільного кодексу України).

На підставі п. 4.1. кредитного договору, позивачем нараховані та вимагається до стягнення 295,66 грн. пені за період з 06.04.2015р. по 19.04.2015р. за порушення строків сплати процентів за користування кредитом та 1,34 грн. пені за період з 06.11.2014р. по 19.04.2015р. за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитною лінією.

Факт прострочення позичальником виконання зобов'язання з повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом та комісії за управління кредитною лінією підтверджується матеріалами справи № 908/3073/15 та не спростовано відповідачем.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про неточність розрахунку позивачем пені та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 291,61 грн. пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом за період з 06.04.2015р. по 19.04.2015р., та 1,15 грн. пені за порушення строків сплати комісії за управління кредитною лінією за період з 06.11.2014р. по 19.04.2015р., та про відмову у задоволенні залишку вимог позивача про стягнення пені.

За приписами ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом ( ст.625 ЦК України).

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми, так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п. 4.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14).

За порушення виконання відповідачем грошового зобов'язання позивач просив стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 14,78 грн., що нараховані за період з 06.04.2015р. по 19.04.2015р. за прострочення сплати процентів за користування кредитом та 3% річних в сумі 0,06 грн. за період з 06.04.2015р. по 19.04.2015р. за прострочення сплати комісії за управління кредитною лінією.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про неточність розрахунку позивачем 3 % річних, часткове задоволення вимог позивача в цій частині та стягнення з відповідача 3 % річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом в сумі 14,58 грн., 3% річних за прострочення сплати комісії за управління кредитною лінією в сумі 0,06 грн.

Стосовно зустрічного позову ТОВ «СКАЙСОФТ» слід зазначити наступне.

Відповідно до рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.02.2015 року «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «НАДРА», що прийняте на підставі постанови правління НБУ від 05.02.2015р. № 83 «Про віднесення ПАТ «КБ «НАДРА» до категорії неплатоспроможних» з 06.02.2015р. розпочато процедуру виведення ПАТ «КБ «НАДРА» з ринку, шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на три місяці з 06.02.2015р. по 05.05.2015р. (включно), та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_8 на строк з 06.02.2015 по 05.05.2015 (включно).

23.04.2015 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 85 про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «НАДРА» по 05.06.2015 (включно). Продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_9 по 05.06.2015 (включно).

05.06.2015р. року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі постанови Правління НБУ від 04.06.2015р. № 356 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «НАДРА», прийнято рішення № 113 про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «НАДРА». Відповідно до п. 4 зазначеного рішення призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «НАДРА» ОСОБА_9 строком на 1 рік з 05.06.2015 по 04.06.2016 (включно).

Як вбачається з матеріалів справи прострочена заборгованість у відповідача виникла вже після запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Надра».

Процедура щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку, питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку регулюються нормами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Положеннями ст.2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом; ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Згідно з приписами ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом, тощо.

Статтею 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань. Вкладником, за ст.2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», є фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Виходячи з правової позиції Верховного Суду України від 01.04.2015р., викладеної у постанові від 01.04.2015р. по справі № 910/5560/14, відповідач, на підставі договору банківського рахунку, виступає кредитором ОСОБА_7 за майновою вимогою з розпорядження належними йому коштами, на якого поширюється обмеження, встановлені п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Треті особи, за договорами строкового банківського вкладу (депозиту), є вкладниками банку та одночасно кредиторами банку, на яких також поширюються обмеження, встановлені п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Наполягання заявника апеляційної скарги, що всупереч укладеному між сторонами кредитному договору, договорам застави майнових прав та договорам строкового банківського вкладу (депозиту), якими забезпечено виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором, позивач не скористався правом договірного списання коштів з рахунку відповідача та правом звернення стягнення на предмет застави, спростовується приписами чинного законодавства, зокрема ст. 572 Цивільного кодексу України та ст. 1 Закону України "Про заставу", ст. 23 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", та наведених договорів, згідно з якими договірне списання коштів з рахунку позичальника та звернення стягнення на предмет застави є правом кредитора, а не його обов'язком.

Крім того, оскільки Постановою Правління Національного банку України від 04.06.2015р. № 356 відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «НАДРА», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 05.06.2015р. прийнято рішення про початок ліквідації ПАТ «КБ «НАДРА», то задоволення вимог кредиторів банку здійснюється виключно у межах процедури ліквідації банку та у порядку, передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Статтею 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Глава 50 ЦК України визнає підставами припинення договірних зобов'язань: виконання; передання відступного; зарахування; шляхом заміни кредитора; за домовленістю сторін; прощення боргу; поєднання боржника та кредитора в одній особі; неможливість виконання; смерть фізичної особи; ліквідація юридичної особи.

Як вірно встановлено місцевим судом, кредитним договором №24/2014/005-Юкл від 28.10.2014 р. передбачений лише один порядок припинення кредитного зобов'язання шляхом його виконання. Обставини, що свідчать про підстави припинення договору за законом чи договором, відсутні.

Отже, кредитні зобов'язання за кредитним договором №24/2014/005-Юкл від 28.10.2014р. є чинними.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні зустрічної позовної заяви ТОВ «СКАЙСОФТ» про визнання правовідносин кредитним договором про надання відновлювальної кредитної лінії №24/2014/005-Юкл від 28.10.2014р. такими, що припинилися, та визнання відсутнім у ПАТ «КБ «Надра» права на стягнення за кредитним договором №24/2014/005-Юкл від 28.10.2014 р.

Враховуючи вищенаведене, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст. 33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду Запорізької області від 15.07.2015р. у справі № 908/3073/15.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на заявника апеляційної скарги.

Результати апеляційного провадження у справі №908/3073/15 оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 49, 91, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙСОФТ» на рішення господарського суду Запорізької області від 15.07.2015р. у справі № 908/3073/15 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 15.07.2015р. у справі № 908/3073/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Н.М.Дучал

Судді: О.І. Склярук

ОСОБА_3

Надруковано 7 екз.:

1- позивачу,

1 - відповідачу

2 - третім особам

1- у справу,

1- ДАГС,

1- ГСЗО