Рішення

від 03.12.2015 по справі 922/4326/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2015 р.Справа № 922/4326/15

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Сальнікова Г.І.

судді: Лавренюк Т.А. , Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Гончарові В.В.

розглянувши справу

за позовом Заступника прокурора Харківської області (м. Харків) 3-я особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна інспекція сільського господарства в Харківській області (м. Харків); до ОСОБА_2 міської ради (м. Харків) , ОК "ЖБК "Віртус" (м. Харків) про скасування рішення, визнання недійсним акту за участю представників сторін:

прокурор - не з'явився;

відповідача (ХМР) - не з'явився;

відповідача (ОК "ЖБК "Віртус") - ОСОБА_3 (дов. від 01.09.2015 року); ОСОБА_4 (дов. від 01.09.2015 року);

3-я особа (ДІСГ в Х/о) - не з'явилась

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд: 1) визнати незаконним та скасувати п. 16 додатку 1 до рішення ОСОБА_2 міської ради "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 30.09.2009 №206/09; 2) визнати недійсним державний акт від 04.11.2010 серія ЯЛ №179850 на право власності на земельну ділянку, площею 3,1618 га, кадастровий номер 6310136600:10:001:0097, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Білгородське шосе, виданий ОК "ЖБК "Віртус"; 3) визнати недійсним запис у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №321070600024 щодо державної реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку; 4) зобов'язати ОК "ЖБК "Віртус" повернути земельну ділянку площею 3,1618 га з кадастровим номером 6310136600:10:001:0097 у власність територіальної громади м. Харкова. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Позовні вимоги прокурор обґрунтовує порушенням інтересів держави, зокрема, п. 16 додатку 1 до рішення ОСОБА_2 міської ради "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 30.09.2009 №206/09 про надання обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Віртус" земельної ділянки, за рахунок земель житлової та громадської забудови загальною площею 3,1618 га, в межах акту встановлення меж земельної ділянки на місцевості від 03.09.2009 №688/09, зі зміною функціонального призначення для будівництва та подальшої експлуатації житлової забудови по Білгородському шосе.

На думку прокурора, ОСОБА_5 кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Віртус" не відповідає вимогам ст. 41 Земельного кодексу України, статей 133, 135, 137 Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 №186 в частині мети його діяльності, як житлово-будівельного кооперативу та метою його діяльності не являється житлове будівництво.

21.09.2015 від представника відповідача (ОСОБА_2 міської ради) надійшов відзив на позов, в якому з позовними вимогами не погоджується та вважає їх не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, посилаючись при цьому на те, що реалізація норм законодавства УРСР, на які посилається прокурор, неможлива з точки зору додержання процедури їх реалізації, в зв'язку із відсутністю певних органів, а також відсутністю повноважень у існуючих органів місцевого самоврядування на виконання процедур, передбачених цими актами за часів СРСР. Як зазначає у наданому відзиві відповідач ОСОБА_2 міська рада, створення кооперативів, в тому числі житлово-будівельних, ґрунтується не тільки на нормах ЖК УРСР та Примірного статуту, а й відповідно до норм Закону України В«Про коопераціюВ» від 10.07.2003 № 1087-IV.

Через канцелярію господарського суду 21.09.2015 від представника відповідача (ОСОБА_5 кооператив "ЖБК "Віртус") надійшов відзив на позовну заяву, в якому повністю заперечує проти позовних вимог, посилаючись, зокрема, що застосування норм ЖК УРСР та Примірного статуту, як спеціальних норм по відношенню до норм Закону України "Про кооперацію" відносно умов та суб'єктів створення житлово-будівельних кооперативів в Україні є неправомірним; на час створення ОК "ЖБК "Віртус" діяли законодавчі акти України, що регулюють питання створення кооперативів, а саме: ОСОБА_6 України "Про кооперацію" та ОСОБА_6 України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", які є спеціальними законами; ОК "ЖБК "Віртус" створений та діє відповідно до положень Закону України "Про кооперацію", тому на відносини створення та дії ОК "ЖБК "Віртус" не розповсюджуються положення ОСОБА_7 5 ЖК УРСР та положення Примірного статуту, у зв'язку з чим, ОК "ЖБК "Віртус" створений у повній відповідності до законодавства України; оскаржуване Рішення міської ради прийнято у повній відповідності до вимог ст.41 Земельного кодексу України, а ст.ст.133, 135, 137 ЖК УРСР та положення Примірного статуту взагалі не розповсюджуються на правовідносини, що виникли внаслідок винесення оскаржуваного Рішення міської ради.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.09.2015 продовжено розгляд справи на 15 днів до 09.10.2015 та розгляд справи відкладено на 05.10.2015 об 11:45 год.

Відповідач (ОСОБА_5 кооператив "ЖБК "Віртус") у наданих додаткових запереченнях на позовну заяву від 05.10.2015, посилається на положення статті 261 Цивільного кодексу України, вказує на сплив позовної давності, оскільки, відповідно до ч.11 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов'язковому оприлюдненню. Рішення ОСОБА_2 міської ради та її органів розміщено на офіційному сайті ОСОБА_2 міської ради, на сайті "Єдиний міській реєстр актів" та опубліковано в газеті "Харьковские известия", Бюлетенях міської ради. До того ж, посилається на ОСОБА_6 України від 20.12.2011 "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" (набрав чинності 15.01.2012року), яким виключено пункт 4 частини першої статті 268 ЦК України, а п.5 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону передбачено, що протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом особа має право звернутися до суду з позовом про:...3)визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи.

За таких умов, на думку відповідача (ОСОБА_5 кооперативу "ЖБК "Віртус"), вищевказане рішення ОСОБА_2 міської ради було офіційно опубліковано та вважається таким, що доведено до відома зацікавлених осіб, отже, посилання прокурора на те, що він довідався про незаконний продаж земельної ділянки під час проведення перевірки є необґрунтованим, тому просить суд відмовити у задоволенні позову Заступника прокурора Харківської області. Як зазначає відповідач (ОСОБА_5 кооператив "ЖБК "Віртус"), доводи прокурора свідчать про наявність підстав застосування позовної давності, оскільки, відповідно до зазначених законодавчих положень строк позовної давності для звернення прокурора, як позивача, до суду з позовом про визнання незаконним та скасування п. 16 додатку 1 до рішення ОСОБА_2 міської ради "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 30.09.2009 №206/09 починає свій перебіг не з дати здійснення прокурором перевірки оскаржуємого Рішення ОСОБА_2 міської ради, а з дати, коли прокурору стало відомо про існування оскаржуваного Рішення ОСОБА_2 міської ради. Але прокурором не було здійснено жодного заходу прокурорського нагляду на оскаржуване Рішення міської ради протягом 6 років. Прокурор звернувся з даним позовом до суду лише у липні 2015 року. На підставі чого відповідач (ОСОБА_5 кооператив "ЖБК "Віртус") заявляє про необхідність застосування позовної давності до даного спору.

В судовому засіданні 05.10.2015 було оголошено перерву до 07 жовтня 2015 о 10:45 год.

07 жовтня 2015 року прокурором надані письмові пояснення, в яких він зазначає, що прокурором строк позовної давності не пропущено та заперечує проти задоволення клопотання відповідача (ОСОБА_5 кооператив "ЖБК "Віртус") про застосування строку позовної давності з огляду на те, що безпосередні дані, які свідчать про порушення порядку передачі земельної ділянки відповідачу (ОСОБА_5 кооператив "ЖБК "Віртус"), прокуратурою було виявлено у липні 2015 року.

В судовому засіданні 07.10.2015 було оголошено перерву до 09 жовтня 2015 о 11:30 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 жовтня 2015 для розгляду справи №922/4326/15 призначено судову колегію.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 09 жовтня 2015 р. визначено склад колегії суддів: Сальнікова Г.І. - головуючий суддя, ОСОБА_8, ОСОБА_9

В судовому засіданні 09 жовтня 2015 було оголошено ухвалу про відкладення розгляду справи на 16 листопада 2015 р. о 11:30 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 листопада 2015 р. розгляд справи відкласти на 03 грудня 2015 р. о 11:40 год.

В судове засідання 03 грудня 2015 р. прокурор не з'явився. Про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про дату, час та місце наступного судового засідання суду від 16 листопада 2015 р. у справі №922/4326/15, яке долучене судом до матеріалів справи.

Представники відповідача (ОК "ЖБК "Віртус") в судовому засіданні 03 грудня 2015 р. заперечили проти позовних вимог.

Представник відповідача (ХМР) в судове засідання 03 грудня 2015 р. не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про причину неявки суд не повідомив. Про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення, яке долучене судом до матеріалів справи.

Представник 3-ї особи в судове засідання 03 грудня 2015 р. не з'явився. Про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення, яке долучене судом до матеріалів справи.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На підставі п. 16 додатку 1 до рішення ОСОБА_2 міської ради "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 30.09.2009 №206/09 ОСОБА_5 кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Віртус" надано у власність земельну ділянку, за рахунок земель житлової та громадської забудови загальною площею 3,1618 га, в межах акту встановлення меж земельної ділянки на місцевості від 03.09.2009 №688/09, зі зміною функціонального призначення для будівництва та подальшої експлуатації житлової забудови по Білгородському шосе.

На підставі вказаного рішення ХМР ОК "ЖБК "Віртус" отримано державний акт на право власності на земельну ділянку від 04.11.2010 серія ЯЛ №179850, площею 3,1618 га, яка розташована за адресою: м. Харків, Білгородське шосе.

Вказаний державний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №321070600024.

Відповідно до податкової декларації з плати за землю ОК "ЖБК "Віртус" за 2013 рік нормативно-грошова оцінка 1 кв.м. вказаної земельної ділянки складає 254 грн. 82 коп., тобто при площі 31618 кв.м. нормативно-грошова оцінка всієї земельної ділянки складає 8 056 898,76 грн.

Підставою звернення з даним позовом прокурор вказував те, що вказане рішення ОСОБА_2 міської ради прийнято всупереч вимогам ст.41 Земельного кодексу України, ст. ст.133, 135, 137 Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 №186.

Прокурор вважає п. 16 додатку 1 до рішення ХМР та державний акт на право власності на земельну ділянку незаконними, у зв'язку з чим просить суд їх скасувати.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам суд виходить з наступного.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

У відповідності до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ст.12 Земельного кодексу України до повноважень ОСОБА_2 міської ради, у тому числі, віднесено розпорядження землями територіальних громад та передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Положеннями ст.116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Частиною 1 ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Як вбачається із матеріалів справи, спірна земельна ділянка була безоплатно передана у власність відповідачу ОК "ЖБК "Віртус" на підставі положень ст.41 Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 41 Земельного кодексу України житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації. Житлово-будівельні (житлові) та гаражно-будівельні кооперативи можуть набувати земельні ділянки у власність за цивільно-правовими угодами.

Тобто, наведеною нормою передбачено можливість безоплатної передачі земельних ділянок у власність юридичної особи для здійснення житлового будівництва за умови, що така особа створена як житлово-будівельний кооператив, а тому при вирішенні питання щодо безоплатного надання земельної ділянки в порядку, визначеному наведеною нормою, слід враховувати саме мету створення кооперативу, яка має відповідати встановленим вимогам до порядку створення такого кооперативу.

Відповідно до ст. 94 Господарського кодексу України кооперативи як добровільні об'єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо).

Статтею 6 Закону України "Про кооперацію" (в редакції, чинній на момент прийняття Рішення) встановлено, що кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо. Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням.

Згідно статей 133, 137 Житлового кодексу Української РСР громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, вправі вступити до житлово-будівельного кооперативу і одержати в ньому квартиру. Однією із умов вступу до житлово-будівельного кооперативу є перебування на квартирному обліку в даному населеному пункті. Житлово-будівельні кооперативи організовуються при виконавчих комітетах місцевих Рад народних депутатів, при підприємствах, установах і організаціях. Порядок організації та діяльності житлово-будівельних кооперативів установлюється законодавством Союзу РСР, Житловим кодексом УРСР, Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу та іншими актами законодавства України. Житлово-будівельний кооператив діє на основі статуту, прийнятого відповідно до Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу загальними зборами громадян, які вступають до організовуваного кооперативу, і зареєстрованого в установленого порядку. Кількість членів кооперативу повинна бути відповідною кількості квартир у будинку. Квартири, які надаються членам кооперативу, повинні відповідати граничному розміру жилої площі, сумі пайового внеску та кількості членів сім'ї.

Пунктом 1 розділу I Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.85 р. № 186, встановлено, що житлово-будівельний кооператив організовується з метою забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного жилого будинку (будинків), а у випадках, передбачених законодавством, - одно - і двоквартирних жилих будинків садибного типу або багатоквартирного блокованого жилого будинку (будинків) з надвірними будівлями за власні кошти кооперативу за допомогою банківського кредиту, а також для наступної експлуатації та управління цим будинком (будинками).

Відповідно до ст. 137 ЖК України житлово-будівельні кооперативи організуються при виконавчих комітетах місцевих Рад народних депутатів, при підприємствах, установах і організаціях. Порядок організації та діяльності ЖБК установлюється цим Кодексом, Примірним статутом та іншими актами законодавства.

Відповідно до ч. б ст.137 ЖК та абз. 2 п. 4 Примірного статуту рішення зборів про організацію кооперативу, список громадян, які вступають до кооперативу, і членів їх сімей, що виявили бажання оселитися в будинку кооперативу, затверджуються виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів.

Відповідно до абз. 2 п. 5 Примірного статуту ЖБК діє на підставі статуту, прийнятого відповідно до цього Примірного статуту і зареєстрованого у виконавчому комітеті Ради народних депутатів, який затвердив рішення про організацію кооперативу.

Відповідно до п. 5 Примірного статуту, число громадян, які вступають до організованого кооперативу, повинно відповідати кількості квартир в житловому будинку (будинках) кооперативу, запланованому до будівництва. При будівництві одно - і двоквартирних жилих будинків садибного типу число громадян, необхідне для організації кооперативу, визначається виконавчим комітетом районної, міської, районної в міста Ради народних депутатів, але не може бути менше 5 чоловік.

Відповідно до абз. 2 п. 7 Примірного статуту до членів ЖБК приймаються особи віком до 30 років.

Відповідно до абз. 1 п. 45 Примірного статуту громадянин може бути членом тільки одного ЖБК, крім випадку до новостворюваного кооперативу у зв’язку з потребою у поліпшенні житлових умов.

Відповідно до абз. 1 п. 74 Примірного статуту контроль за діяльністю житлово - будівельних кооперативів, за експлуатацією та ремонтом належних їм будинків здійснюють виконавчі комітети місцевих рад народних депутатів.

Вирішуючи питання про те, яким нормативно-правовим актом слідує керуватися при створенні ЖБК: ст. 7 Закону України В«Про коопераціюВ» або Примірним статутом, необхідно врахувати, що зазначені нормативно-правові акти співвідносяться як загальний (ОСОБА_6 України В«Про коопераціюВ» ) та спеціальний (примірний статут), а тому слід застосовувати норми спеціального нормативно-правового акту.

Разом з тим, матеріали справи свідчать про те, що ОК "ЖБК "Віртус" створено із порушенням вищевказаних норм.

Так, відповідач ОСОБА_5 кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Віртус" згідно статуту створений в організаційно-правовій формі обслуговуючого кооперативу (п.1.1.), що також відображено у реєстраційній картці форми 1 кооперативу.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про кооперацію" обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об’єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності.

Таким чином, ОК "ЖБК "Віртус" фактично не є житлово-будівельним кооперативом в розумінні вимог глави 5 ЖК України та ст.41 ЗК України. Вказаний кооператив фактично є обслуговуючим його фактична мета створення, порядок створення, організації та діяльності не відповідає вимогам до житлово-будівельного кооперативу.

Стаття ж 41 Земельного кодексу України, на підставі якої було прийнято спірне рішення, передбачає можливість надання земельних ділянок не обслуговуючим, а лише житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам.

Як вбачається зі статуту відповідача ОК "ЖБК "Віртус" та протоколу загальних зборів засновників від 12.02.2009 року, даний кооператив не створено при виконавчому комітеті місцевої ради народних депутатів, при підприємстві, установі чи організації, що суперечить ст.137 ЖК.

Також, в матеріалах справи відсутні, а відповідачами, в порушення ст.ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, не надано доказів на підтвердження того, що члени ОК "ЖБК "Віртус" на момент їх вступу в кооператив відповідали встановленому віковому цензу - 30 років.

Крім того, всупереч ч. 6 ст. 137 та абз. 2 п. 4 Примірного статуту рішення про створення ОК ОК "ЖБК "Віртус" (протокол №1 загальних зборів від 12.02.2009) та список членів кооперативу не затверджено виконавчим комітетом ОСОБА_2 міської ради, в той час як статут кооперативу зареєстровано.

У відповідності до ст. 135 ЖК України та абз.1 п.8 Примірного статуту однією із умов вступу до житлово-будівельного кооперативу є перебування на квартирному обліку в даному населеному пункті.

Втім, доказів про те, що члени кооперативу, а саме: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_1, ОСОБА_13 на момент прийняття зазначеного рішення ОСОБА_2 міської ради на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов, в матеріалах справи не міститься та сторонами до суду не надано.

Згідно з п. 3.1. статуту ОК "ЖБК "Віртус" формально метою створення кооперативу є забезпечення житлом членів кооперативу шляхом будівництва житлових будинків. Однак, ця мета не відповідає діяльності, адже станом на момент розгляду справи ОК "ЖБК "Віртус" не побудовано житловий будинок. (докази протилежного матеріали справи не містять).

Також, у статуті ОК "ЖБК "Віртус" не визначено кількість квартир у житловому будинку, які заплановано до будівництва кооперативом, що не відповідає меті кооперативу.

До того ж, п.5.1 статуту кооперативу всупереч ст.ст. 133, 135 ЖК та абз.1 п.8 Примірного статуту передбачає можливість юридичних осіб бути членами кооперативу, п.5.4 статуту кооперативу всупереч абз.1 п.45 Примірного статуту передбачає можливість членів кооперативу бути членами кількох кооперативів, а також в статуті ОК "ЖБК "Віртус" всупереч ст. 135 ЖК та абз.1 п.8 Примірного статуту не зазначено, що члени кооперативу повинні постійно проживати у місті Харкові і потребувати поліпшення житлових умов (перебувати на відповідному обліку).

Враховуюче викладене суд приходить до висновку про те, що спірне рішення (п. 16 додатку 1 до рішення ОСОБА_2 міської ради "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 30.09.2009 №206/09) є незаконним.

При цьому, судом встановлено, що відповідач, ОСОБА_2 міська рада, вирішуючи питання про наявність правових та фактичних підстав для прийняття спірного рішення мала можливість, і в силу покладених на неї публічних функцій діяти в інтересах усієї територіальної громади, мала й обов’язок з’ясувати правовий статус, мету та підстави створення відповідача ОК "ЖБК "Віртус", мала переконатись у додержанні відповідачем ОК "ЖБК "Віртус" порядку його створення та у відповідності його вимогам чинного законодавства, що регулює порядок передачі землі житлово-будівельним кооперативам.

Саме така правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 17.06.2014р. у справі № 21-195а14, прийнятій за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Відповідно до ч. 1 ст. 111 - 28 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Відповідачі доказів на спростування викладених обставин та висновків, всупереч вимогам ст.4-3 та 33 ГПК України, не надали.

Однак відповідачем ОК "ЖБК "Віртус" до прийняття рішення по суті спору заявлено про застосування наслідків пропущення прокурором строку позовної давності.

Доводи прокурора щодо не застосування строку позовної давності через подання позову прокурором, який дізнався про факт порушення порядку передачі земельної ділянки ОК "Житлово-будівельний кооператив "Віртус" в ході здійснення перевірки правомірності передачі земель, розташованих на території м. Харкова у приватну власність, є неспроможними виходячи з наступного.

Відповідно ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно з ч. 1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня. коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Пунктом.4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 10 роз’яснено, що у разі коли згідно із законом позивачем у справі виступає прокурор, позовна давність обчислюється від дня, коли про порушення або про особу, яка його допустила, довідався або мав довідатися відповідний прокурор.

Також у ч. 2 п. 1 вищезазначеної постанови Пленуму ВГСУ судам роз'яснено про необхідність мати на увазі, те що, оскільки закон (пункт 10 частини другої статті 16, стаття 21 ЦК України, абзац третій частини другої статті 20 ГК України) визначає визнання недійсними актів державних та інших органів, що суперечать законодавству і порушують права та законні інтереси осіб, як спосіб захисту цивільних прав, то до позовних заяв юридичних осіб і зазначених громадян про визнання недійсними таких актів застосовується загальна позовна давність (з урахуванням, водночас, викладеного в підпункті 3 пункту 5 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" від 20.12.2011 № 4176-VI).

Відповідно до п.п. 3 ч. 1 п. 5 Прикінцевих та перехідних положень "Закону України від 20.12.2011 № 4176-VI протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом особа має право звернутися до суду з позовом про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи.

ОСОБА_6 набрав чинності 15.01.2012 року, отже строк позовної давності для звернення із даним позовом закінчився 15.01.2015 року. Крім того, з моменту прийняття оскаржуваного рішення ОСОБА_2 міської ради (30.09.2009) минуло понад 6 років.

Разом з тим, прокурор звернувся до господарського суду Харківської області 24 липня 2015 року.

Беручи до уваги приписи статей 253, 257, 261, 267 ЦК України, суд дійшов висновку, що строк позовної давності оскарження рішення ОСОБА_2 міської ради від 30.09.2009 сплив, а отже Заступник прокурора Харківської області звернувся до суду поза межами строку позовної давності, про застосування наслідків якої було заявлено відповідачем ОК "ЖБК "Віртус".

Згідно абз. 3 п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі.

Як зазначено в постанові судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 22.04.2015 по справі № 916/2122/13, ч.ч.1,2,4 ст.29 ГПК України встановлено, що прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії іі розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що норми про початок перебігу позовної давності, встановлені для особи, права або інтереси якої порушено, поширюються й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд України у постановах від 27.05.2014 3-23гс14, від 02.09.2014 в справі № 3-82гс14, від 23.12.2014 № 3-194гс14.

Отже, враховуючи те, що суд дійшов висновку про доведеність позовних вимог, тим самим встановивши про наявність порушеного права, однак встановлено факт пропуску прокурором строку позовної давності, заява про застосування позовної давності підлягає задоволенню.

Суд констатує, що строк позовної давності про визнання незаконним та скасування спірного рішення ОСОБА_2 міської ради сплив, поважних причин для його поновлення прокурор не довів, та їх судом не встановлено, а тому у позові в цій частині слід відмовити.

Щодо решти позовних вимог про визнання недійсним акту від 04.11.2010 серія ЯЛ №179850 на право власності на земельну ділянку, площею 3,1618 га, кадастровий номер 6310136600:10:001:0097, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Білгородське шосе, виданий ОК "ЖБК "Віртус", визнання недійсним запису у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №321070600024 щодо державної реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку, зобов'язання ОК "ЖБК "Віртус" повернути земельну ділянку площею 3,1618 га з кадастровим номером 6310136600:10:001:0097 у власність територіальної громади м. Харкова, суд зазначає, оскільки вони є похідними від позовних вимог про визнання незаконним та скасування спірного рішення ОСОБА_2 міської ради, враховуючи відмову в задоволенні позову в цій частині у зв'язку з застосуванням строків позовної давності, ці вимоги також не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, у зв'язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати у даній справі покладаються на позивача. Втім, враховуючи, що органи прокуратури були звільнені від сплати судового збору згідно п. 11 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, яка діяла на час подання даного позову до суду - 31.08.2015 р.), судовий збір у даному випадку стягненню не підлягає.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.6, 13, 14, 19, Конституції України, ст. ст. 21, 256, 257, ч.1 ст.261, 267 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 41, 116 Земельного кодексу України, ст. 94 Господарського кодексу України, ст. 6 Закону України "Про кооперацію", ст.ст.133, 135, 137 Житлового кодексу УРСР, ст.ст.1, 4, 12, 22, 29, 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити в повному обсязі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.12.2015 р.

Головуючий суддя Суддя Суддя ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_9