Рішення

від 25.07.2012 по справі 5011-64/6727-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-64/6727-2012 25.07.12

За позовом Публічного акціонерного товариства «БМ Банк»

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Апм Фінанс»

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лео Комп»

до відповідача-3: Приватного підприємства «МОНМАРТ»

про визнання договорів недійсними

Суддя Зеленіна Н.І.,

при секретарі судового засідання Наумкіній П.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Даниленко С.І., дов. № 05/69 від 25.05.2012 року,

від відповідача-1: не з'явився,

від відповідача-2: не з'явився,

від відповідача-3: не з'явився,

Суть спору:

22.05.2012 року Публічне акціонерне товариство «БМ Банк»(далі -позивач) звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Апм Фінанс»(далі -відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Лео Комп»(далі -відповідач-2) та Приватного підприємства «МОНМАРТ»(далі -відповідач-3) про визнання недійсними договорів № 4872/11 від 08.06.2011 року та № 4872/11-Д-1 від 15.06.2011 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що договори № 4872/11 від 08.06.2011 року та № 4872/11-Д-1 від 15.06.2011 року були укладені відповідачами без наміру настання юридичних наслідків, а тому повинні бути визнані судом недійсними на підставі ст.ст. 203 та 215 ЦК України.

Ухвалою суду від 25.05.2012 року порушено провадження у справі № 5011-64/6727-2012, розгляд справи призначено на 01.06.2012 року.

У судовому засіданні 01.06.2012 року від представника позивача надійшли додаткові документи по справі.

Ухвалою суду від 01.06.2012 року розгляд справи було відкладено на 27.06.2012 року у зв'язку із неявкою в судове засідання представників відповідачів.

27.06.2012 року від представника відповідача-3 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він позов не визнав та просив суд відмовити у його задоволенні у зв'язку із необґрунтованістю.

Ухвалою суду від 27.06.2012 року розгляд справи було відкладено на 06.07.2012 року у зв'язку із неявкою в судове засідання представників відповідачів та продовжено строк розгляду спору у справі на п'ятнадцять днів.

Розпорядженням голови господарського суду міста Києва від 06.07.2012 року, у зв'язку із перебуванням судді Зеленіної Н.І. у відпустці, справу було передано для вирішення питання щодо вчинення відповідних процесуальних дій судді Ярмак О.М.

Ухвалою суду від 06.07.2012 року розгляд справи було відкладено на 18.07.2012 року у зв'язку із перебуванням судді Зеленіної Н.І. у відпустці.

Розпорядженням голови господарського суду міста Києва від 10.07.2012 року справу передано для подальшого розгляду судді Зеленіній Н.І.

Ухвалою суду від 18.07.2012 року розгляд справи було відкладено на 25.07.2012 року у зв'язку із неявкою в судове засідання представників відповідачів.

У судовому засіданні 25.07.2012 року представник позивача позов підтримав та просив суд про його задоволення.

У судове засідання 25.07.2012 року представник відповідача-1 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином.

У судове засідання 25.07.2012 року представник відповідача-2 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином.

У судове засідання 25.07.2012 року представник відповідача-3 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином.

У судовому засіданні 25.07.2012 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.

08.06.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Апм Фінанс»(за договором -Продавець) та Приватним підприємством «МОНМАРТ»(за договором - Покупець) було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № 4872/11, відповідно до умов якого Продавець в порядку і на умовах, визначених цим договором зобов'язався передати у власність Покупця, а Покупець в порядку і на умовах, визначених цим договором зобов'язався оплатити та прийняти ЦІННІ ПАПЕРИ згідно із переліком, передбаченим п. 1.1. Договору.

08.06.2011 року цінні папери були передані у власність ПП «Монмарт», що підтверджується актом прийому-передачі цінних паперів № 1.

15.06.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Апм Фінанс»(за договором -Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лео Комп»(за договором -Новий кредитор) було укладено договір відступлення права вимоги № 4872/11-Д-1, відповідно до умов якого в порядку і на умовах, визначених цим договором Первісний кредитор відступив Новому кредиторові, а Новий кредитор набув право вимоги і став кредитором за зобов'язаннями, які виникли між Первісним кредитором та Приватним підприємством «МОНМАРТ»на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів № 4872/11-Д від 08.06.2011 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.11.2011 року порушено справу про банкрутство відповідача-3 ПП «МОНМАРТ»№ 46/171-б внаслідок його фінансової неспроможності.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.02.2012 року за результатами попереднього засідання по справі № 46/171-б про банкрутство ПП «МОНМАРТ»грошові вимоги ПАТ «БМ Банк»визнані боржником та розпорядником майна у повному обсязі та включені до реєстру вимог кредиторів.

З огляду на вимоги чинного законодавства України, питання порушення прав кредитора у процедурах банкрутства розглядаються судом, у провадженні якого знаходиться справа про банкрутство, відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

В обґрунтування недійсності оскаржуваних договорів, позивач посилався на те, що сторони вчинили ці договори, знаючи заздалегідь, що вони не будуть виконані. Окрім того, сторони мали інші цілі, ніж ті, що передбачені договорами, та мали на меті шляхом укладання невигідних угод збільшити кредиторську заборгованість та довести відповідача-1 до фіктивного банкрутства.

Згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»від 06.11.2009 року № 9 для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину.

Судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 ЦК України цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам.

Судом встановлено, що цінні папери за договором були передані ПП «МОНМАРТ», що підтверджено відповідним актом приймання-передачі № 1 від 08.06.2011 року, копія якого міститься в матеріалах справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що на виконання договору купівлі-продажу цінних паперів № 4872/11 від 08.06.2011 року було передано майно, а саме цінні папери. В зв'язку із чим вказаний договір не може бути кваліфікований як фіктивний та визнаний судом недійсним.

Окрім того, позивач просив суд визнати недійсним договір відступлення права вимоги № 4872/11-Д-1 від 15.06.2011 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Апм Фінанс»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лео Комп»у зв'язку із тим, що його укладення має регулюватися положеннями глави 73 Цивільного кодексу України, Законом України «Про банки та банківську діяльність», Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Згідно із ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Проте із умов договору про відступлення права вимоги вбачається, що він не є договором факторингу та містить посилання виключно на норми, що регулюють відступлення права вимоги, а саме ст.ст. 512-519 ЦК України.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не надано суду належних доказів того, що спірні № 4872/11 від 08.06.2011 року та № 4872/11-Д-1 від 15.06.2011 року були укладені відповідачами без наміру настання юридичних наслідків.

За таких обставин суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «БМ Банк»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Апм Фінанс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Лео Комп»та Приватного підприємства «МОНМАРТ»про визнання договорів недійсними -відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Н.І. Зеленіна

Дата підписання рішення: 27.07.2012 року.