Постанова

від 30.06.2011 по справі 2а-1463/11/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2011 р. Справа № 2a-1463/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Грицюка П.П.

при секретарі Кузишин Р.М.

за участю представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Перун Плюс"

до відповідача: Державної податкової інспекції у Дніпропетровському районі м.Києва

про скасування податкових повідомлень-рішень №0000452305/0 та №0000462305/0 від 25.11.2010 року,-

ВСТАНОВИВ:

29.04.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Перун Плюс" звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва про скасування податкових повідомлень-рішень №0000452305/0 та №0000462305/0 від 25.11.2010 року (том. 1 а.с. 4-10).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.04.2011 року відкрито провадження в даній адміністративній справі, судове засідання призначено на 17.05.2011 року (том. 1 а.с. 1).

Позовні вимоги мотивовано тим, що висновки податкового органу, викладені в ОСОБА_3 перевірки №4901/23-522-34876138 від 05.11.2010р. є необґрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству, в зв'язку з чим, прийняті на підставі вказаного ОСОБА_3 перевірки податкові повідомлення-рішення від 25.11.2010р. №№0000452305/0 та №0000462305/0 підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю з підстав зазначених у позовній заяві, надавши усні та письмові пояснення.

Представник відповідача в судове засідання 17.05.2011 року не з'явився, хоча про час, дату та місце розгляду адміністративної справи відповідач повідомлявся належним чином (том. 1 а.с. 129). Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неявки суду не подав. Розгляд справи з даних підстав відкладено на 03.06.2011 року.

В судовому засіданні 03.06.2011 року представником відповідача подано заперечення на адміністративний позов (том. 2 а.с. 218-225). Даним запереченням наведено підстави проведення перевірки позивача, виявлені порушення, відповідно до яких визначені суми податкових зобов'язань та застосовані штрафні (фінансові) санкції. Представник відповідача надав суду часткові пояснення з приводу оскаржуваних рішень та заявив клопотання про відкладення розгляду справи (в зв'язку з складністю спірних правовідносин) для залучення Державною податковою інспекцією у Дніпропетровському районі м.Києва представника, який проводив перевірку. Розгляд справи з даних підстав відкладено на 30.06.2011 року.

Представник відповідача в судове засідання 30.06.2011 року не з'явився, хоча про час, дату та місце розгляду адміністративної справи повідомлявся належним чином (том. 3 а.с. 62). На адресу суду надійшло клопотання відповідача про відкладення справи з підстав знаходженням представника на плановій податковій перевірці (том. 3 а.с. 63-64). При цьому, до клопотання не долучені документи підтверджуючі вказані причини неприбуття представника відповідача в судове засідання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач не забезпечив прибуття повноважених представників в судове засідання без поважних причин, оскільки знаходженням представника на плановій податковій перевірці не є підставою неприбуття в судове засідання, крім того відсутні обґрунтування щодо неможливості залучення до справи в якості представників інших осіб.

Відповідно до вимог ч. 4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд вбачає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності представника відповідача.

При вирішенні даної справи суд керується законодавчими актами та інших підзаконними нормативно-правовими актами в редакції, чинній на час дії спірних правовідносин.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши подані письмові докази, заперечення відповідача, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований і належний до задоволення виходячи із наступних підстав.

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м.Києва проведено виїзну планову перевірку ТзОВ "Перун Плюс" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року, за результатами якої складено ОСОБА_3 №4901/23-522-34876138 від 05.11.2010 року (том. 1 а.с. 13-63) .

В ході перевірки встановлені порушення ст. 4 п.п 4.1,4.2 "Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємств", затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 року №143, пп.4.1.4, п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, із змінами та доповненнями, пп.4.1.6., п.4.1. ст.4, пп.7.8.9. п. 7.8. ст.7 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" із змінами та доповненнями, п.п. 7.2.3., п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1. та п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість".

Враховуючи дані порушення Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м.Києва 25.11.2010 року прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення: №0000452305/0 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю "Перун Плюс" податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 155480,00 грн., в тому числі за основним платижем 103654,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 51826,00 грн.; №0000462305/0 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю "Перун Плюс" податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 4596383,00 грн., в тому числі за основним платижем 2530223,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 2066160,00 грн. (том. 1 а.с. 11-12).

Розрахунки даних донарахувань в розрізі податків, періодів та порушень надані суду та досліджені в судовому засіданні (том. 3 а.с. 58-59, 66).

В ході перевірки відповідачем виявлені і інші порушення вимог податкового законодавства, які не вплинули на розміри податкових зобов'язань позивача визначених даними рішеннями та не оскаржуються в межах адміністративного позову.

Позивачем податкові повідомлень-рішень №0000452305/0 та №0000462305/0 від 25.11.2010 року оскаржені до Державної податкової адміністрації в м.Києві, за результатами розгляду таких скарг податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги без задоволення (том. 1 а.с. 64-75).

Суд не погоджується з висновками Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва зазначеними в акті перевірки №4901/23-522-34876138 від 05.11.2010 року, які стали підставою винесення оскаржуваних повідомлень-рішень.

Так, за висновками акту перевірки порушення ТзОВ "Перун Плюс" ст. 4 п.п 4.1,4.2 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 року №143, та пп.4.1.4, п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, із змінами та доповненнями, полягає у ненаданні до ДПІ у Дніпровському районі м.Києва у строки, визначенні законом, податкових декларацій з податку на прибуток за IV квартал 2009 року та ІІ квартал 2010 року.

Порядок подання податкової декларації визначено ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, із змінами та доповненнями, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин та Порядком складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженим Наказом ДПА України від 29.03.2003 року №143, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 року за №271/7592.

У відповідності до п.4.1. Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємств, декларація подається платником податку до державного податкового органу для реєстрації протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду.

Пунктом 4.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкова звітність може бути надана за добровільним рішенням платника податків податковому органу в електронній формі, за умови реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Як вбачається з наданої до матеріалів справи, Декларація з податку на прибуток за 2009 року подана ТзОВ "Перун Плюс" до ДПІ у Дніпровському районі м.Києва у електронному вигляді 09.02.2010 року, що підтверджено квитанцією №2, яка у відповідності до п. 7.5 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10 квітня 2008 року N 233, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 року за N 320/15011 є підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС (том. 1 а.с. 108-115).

Таким чином, належними, документально обґрунтованими доказами підтверджено подання ТзОВ "Перун Плюс" Декларації з податку на прибуток за 2009 рік в порядку та у строки, визначені чинним законодавством.

Декларація з податку на прибуток ТзОВ "Перун Плюс" за перше півріччя 2010 року була відправлена на адресу ДПІ у Дніпровському районі м.Києва цінним листом з повідомленням про вручення поштового відправлення 09.08.2010 року та отримана податковим органом 11.08.2010 року, що підтверджується долученими до матеріалів справи описом вкладення у цінний лист (том. 1 а.с. 116-122, том. 3 а.с. 76-77).

У відповідності до п.п.4.1.2. п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Відповідачем не надано суду належних доказів на підтвердження невизнання контролюючим органом як податкової декларації поданих ТзОВ "Перун Плюс" Декларацій з податку на прибуток за IV квартал 2009 року та ІІ квартал 2010 року та доказів не погашення Позивачем зобов'язання, самостійно визначених ним у таких податкових деклараціях, протягом строків, установлених пунктом 5.3 статті 5 цього зазначеного вище Закону.

В той же час, п.п. 17.1.1. п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено відповідальність платника податків у випадку не подання податкової декларації у строки, визначені законодавством, у вигляді сплати штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку. Таким чином, в будь-якому випадку, подання податкової декларації з порушенням встановленого чинним законодавством строку не тягне за собою донарахування податковим органом податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Відтак, висновки ДПІ у Дніпровському районі м.Києва про порушення ТзОВ "Перун Плюс" ст. 4 п.п 4.1,4.2 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 №143, та пп.4.1.4, п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000р. спростовуються документальними доказами що, в свою чергу свідчить про безпідставність донарахування оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням податку на прибуток в сумі, зокрема 52 098,00 грн. за IV квартал 2009 року та безпідставно не враховано задеклароване Товариством від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток (-1 772 058,00 грн.) за перше півріччя (ІІ квартал) 2010 року.

Суд також погоджується з доводами позивача про те, що посилання податкового органу на порушення позивачем п.4.2 зазначеного вище Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємств є безпідставним, оскільки норми зазначеного пункту стосується строків подання декларації підприємствами, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, яким позивач не являється.

За висновками ОСОБА_3 перевірки, також встановлено порушення позивачем п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" від 28.12.1994 року №334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), що призвело до заниження ним скоригованого валового доходу за 4-ий квартал 2009 року від операцій з цінними паперами на суму 6 200 000,00 грн.

Обґрунтовуючи висновки ОСОБА_3 перевірки в цій частині відповідач покликається на те, що згідно розпорядження №117-З від 18.08.2006 року уповноваженої особи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, т.в.о. директора департаменту корпоративних відносин, на підставі Постанови №179/12 від 15.08.2006 року про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання Ухвали № 2а650/06 Солом'янського районного суду м.Києва від 04.08.2006 року зупинено обіг акцій ВАТ "Артем" (02090, м.Київ, вул. Алма-Атинська, 2/1, код ЄДРПОУ 25634510). Таким чином, на думку податкового органу, виходячи зі змісту ст.178 Цивільного кодексу України, оборот вказаних акцій був обмежений, а, відтак, ТзОВ "Перун Плюс" не могло їх реалізовувати, сума коштів або вартість майна, внаслідок відчуження таких акцій та/або корпоративних прав, відповідно до п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 вказаного вище Закону повинна включатись до складу валового доходу як доходи з інших джерел.

Статтею 177 Цивільного кодексу України визначено, що об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Відповідно до частини першої статті 178 Цивільного кодексу України об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.

Відповідно до Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" обіг акцій дозволяється після реєстрації Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати розміщення акцій та видачі свідоцтва про реєстрацію випуску акцій. Реєстрацію випуску акцій здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку в установленому нею порядку. Відповідно до ст.5 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Відповідно до пункту 1 ч.2 ст.7 вказаного Закону Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку встановлює вимоги щодо випуску (емісії) і обігу цінних паперів, а згідно з Положенням про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку, затвердженим. Указом Президента України від 14.02.1997 року №142/97 - здійснення державного регулювання та контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних на території України, додержання вимог законодавства у цій сфері є одним з основних завдань Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку У ч.20 п.4 цього Положення зазначено, що Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює контроль за випуском та обігом цінних паперів.

Порядок зупинення обігу акцій, відновлення обігу акцій, скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій встановлений Порядком скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій, затвердженим рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.12.1998 року №222, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.03.1999 року за N 180/3473 (далі - Порядок №222).

Відповідно до пункту 1 розділу 1 Порядку №222 зупинення обігу акцій, відновлення обігу акцій, скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій здійснюються уповноваженими особами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку або її територіальних органів (далі - реєструвальний орган) відповідно до цього Порядку. Пунктом 3 розділу 1 Порядку №222 визначено, що припинення діяльності акціонерного товариства шляхом його ліквідації або реорганізації здійснюється на підставі рішення вищого органу товариства або суду.

Пунктами 1.4, 1.5 та 1.6 розділу 2 Порядку №222 встановлено, що реєструвальний орган забезпечує опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному зі своїх офіційних друкованих видань протягом п'ятнадцяти календарних днів з дати видання розпорядження про зупинення обігу акцій. Починаючи з дати опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному з офіційних друкованих видань реєструвального органу, забороняється здійснення цивільно-правових договорів з акціями, обіг яких зупинено. Дата опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному з офіційних друкованих видань реєструвального органу є датою закриття реєстру (при документарній формі випуску акцій) або датою, на яку складається зведений обліковий реєстр і здійснюється операція обмеження в обігу акцій (при бездокументарній формі випуску акцій). Відповідно до підпунктів 3.2, 3.4 розділу 2 Порядку №222 уповноважена особа реєструвального органу видає розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій (додаток 7) протягом п'ятнадцяти робочих днів з дати надходження до реєструвального органу документів, зазначених у пункті 3.1 цього розділу. Реєструвальний орган забезпечує опублікування інформації про скасування реєстрації випуску акцій в одному зі своїх офіційних друкованих видань протягом п'ятнадцяти календарних днів з дати видання розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій.

Таким чином, цінні папери вилучаються з обігу та втрачають ознаки товару після прийняття Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку або її територіальними органами рішення про зупинення обігу акцій або про скасування реєстрації випуску акцій та їх опублікування.

Як встановлено судом, ТзОВ "Перун Плюс" придбало у ТзОВ "Полар-Інвест" згідно договорів купівлі-продажу цінних паперів № ПНП-1109-Д-501 від 16.11.2009 року та №ПНП-1109-Д-505 від 17.11.2009 року акції документарні, знерухомлені в Депозитарії емітовані ВАТ "Артем" на загальну суму 6190000,00 грн. На виконання вказаних договорів ТзОВ "Перун Плюс" перерахувало на рахунок ТОВ "Полар-Інвест" кошти в розмірі 6 190 000,00 грн. (том. 1 а.с. 84-91, 132).

20.11.2009 року ТзОВ "Перун Плюс" реалізувало вищевказані акції відповідно до договору купівлі-продажу цінних паперів № Д09-79, укладеного з ТзОВ "Укрсервіс". На виконання вказаного договору ТОВ "Укрсервіс" перерахувало на рахунок ТзОВ "Перун Плюс" кошти в розмірі 6200000,00 грн. (том. 1 а.с. 92-95).

Крім того, судом встановлено, що згідно з розпорядженням уповноваженої особи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, директора департаменту корпоративних відносин, на підставі Постанови №210/12 від 09.11.2006р. про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання Ухвали Апеляційного суду м.Києва №22-3230-а/2006року від 01.11.2006 року відновлено обіг акцій акціонерних товариств, зокрема ВАТ "Артем" (02090, м.Київ, вул.Алма-Атинська. 2/1; код ЄДРПОУ 25634510) -розпорядження №18-ВО від 20.12.2006 року. Вказане оголошення було опубліковане 16.01.2007 року в газеті "Єкономіка плюс" №3 (409), що є офіційним виданням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (том. 1 а.с. 96-99).

Зазначені обставини ДПІ у Дніпровському районі м.Києва не спростовано.

Не можуть бути прийняті судом до уваги доводи відповідача про те, що оскільки підприємство - емітент акцій ліквідоване згідно рішення судів, зокрема Постанови Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №2а-13112/09/2670 від 11.01.2010 року за позовом ДПІ у Дніпровському районі м.Києва про припинення ВАТ "Артем", то кошти, які отримані за продані акції такого емітента, необхідно включити до складу валового доходу тому, що такі акції втратили «ознаки акцій». Такі доводи не відповідають чинному законодавству, оскільки юридичним наслідком припинення державної реєстрації підприємств є здійснення ліквідаційної процедури. Сам факт припинення державної реєстрації не тягне за собою «втрату акціями ознак акцій», крім того чинне законодавство не містить визначення поняття «втрата ознак акції».

Обіг акцій Відкритого акціонерного товариства "Артем" було зупинено Розпорядженням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку №88-3 від 02.06.2010 року.

Відтак, укладені 16.11.2009 року та 17.11.2009 року між ТзОВ "Перун Плюс" та ТзОВ "Полар-Інвест" договори купівлі - продажу цінних паперів відповідно №ПНП-1109Д-501 та №ПНП -1109-Д-505 та договір №Д09-79 від 20.11.2009 року на продаж цінних паперів між ТзОВ "Перун Плюс" та ТзОВ "Укрсервіс" укладені відповідно до чинного законодавства в період перебування цінних паперів у вільному обігу. Податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами ТзОВ "Перун Плюс" правомірно здійснено, у відповідності до вимог п.7.6 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства", що висновками акту перевірки не спростовано.

З огляду на викладене, встановленими обставинами та матеріалами справи спростовано висновки ДПІ у Дніпровському районі м.Києва, про порушення позивачем п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" та заниження ним скоригованого валового доходу за 4-ий квартал 2009 р. від операцій з цінними паперами на суму 6200000,00 грн.

Як зазначено в акті перевірки, згідно договорів купівлі-продажу ПР/1-1-10/6 від 12.04.2010 року та № ПР/1-1-10/5 від 12.04.2010 року, укладеного з ПП "ОККО-Нафтопродукт" (Покупець) про передачу у власність майна - несамоходних бункеровщиків "Пульс-2" на суму відповідно 1707380,18 грн. (в тому числі ПДВ - 284563,36 грн.) та 1711764,72 грн. (в тому числі ПДВ - 285294,12 грн.) актами приймання передачі об'єктів продажу б/н від 12.04.2010 року, Покупцю були передані у власність 2 об'єкти основних засобів 1 групи (вартість продажу без ПДВ 2849287,41 грн. Відповідно до бухгалтерського обліку рахунку 10.31 "Споруди" балансова вартість об'єктів продажу складає 2661880,45 грн. (без ПДВ). Отриманий дохід від продажу склав суму в розмірі 187406,96 грн. (том. 1 а.с. 76-83).

Відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем п.п.4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" та заниження скоригованого валового доходу від реалізації основних засобів за 2-ий кв. 2010 року на суму 187407,00 грн., на обґрунтування якого ДПІ у Дніпровському районі м.Києва покликається на те, що враховуючи вимоги п.п.8.4.3 п.8.4 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме, що у разі виведення з експлуатації окремих об'єктів основних фондів групи 1 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи 1 зменшується на суму балансової вартості такого об'єкта. Сума перевищення виручки від продажу над балансовою вартістю окремих об'єктів основних фондів групи 1 та нематеріальних активів включається до валових доходів платника податку, а сума перевищення балансової вартості над виручкою від такого продажу включається до валових витрат платника податку. В даному випадку сума перевищення виручки над балансовою вартістю дорівнює 187407,00 грн. ОСОБА_3 Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій із змінами, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 21.12.1999р. №893/4186 -доходи отримані від операцій з продажу основних засобів ведеться на субрахунку 742 "Дохід від реалізації необоротних активів". Як стверджує відповідач, відповідно до додатку 13 до загальної інформації акту перевірки Реєстр кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників валових доходів ТзОВ "Перун Плюс" за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року, яке складено за участю товариства, субрахунок 742 "Дохід від реалізації необоротних активів" в додаток 13 товариством не включений.

Проте, висновки відповідача в цій частині спростовуються наступним.

Судом встановлено, що на підставі укладених договорів купівлі - продажу № ПР/1-1-10/6 від 12.04.2010 року та № ПР/1-1-10/5 від 12.04.2010 року ТОВ "Перун Плюс" передав у власність ПП "ОККО-Нафтопродукт" майно - несамохідні бункеровщики "Пульс-2" з обладнанням. Загальна вартість реалізованого майна склала 3419144,90 грн., в т.ч. ПДВ - 569857,48 грн. В тому числі, згідно даних договорів та специфікацій до них, було реалізовано основні засоби 1 групи, які обліковувались на бухгалтерському рахунку 10.31 "Споруди". Вартість продажу основних засобів 1 групи без ПДВ складає 2600539,99 грн. Первісна вартість даних об'єктів складає 2690213,34 грн. без ПДВ, сума зносу 307108,33 грн. Таким чином, отриманий дохід від продажу становить 217434,98 грн. Даний дохід був відображений у рядку 1.1 "Доходи від продажу товарів (робіт, послуг)" Декларації з податку на прибуток підприємства за 1-е півріччя 2010 р. і, відповідно, врахований у р. 03 Скоригований валовий дохід. Скоригований валовий дохід, згідно декларації з податку на прибуток підприємства за 1-е півріччя 2010р. становить 226 144 178грн., що підтверджується даними перевірки, наведеними в таблиці № 4 ОСОБА_3 перевірки. (том. 1 а.с. 116-122).

Порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій з вибуття основних засобів регулюється Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 року № 92, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 року за № 288/4509, зі змінами та доповненнями, надалі за текстом -ПБО 7 та Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 27 "Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2003 року № 617, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2003 року за № 1054/8375, зі змінами та доповненнями, надалі за текстом -ПБО 27.

Так, відповідно до п. 33 ПБО 7 об'єкт основних засобів вилучається з активів (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом. Проте, якщо вибуття основних засобів безпосередньо пов'язано з їх продажем, слід враховувати ПБО 27, яке встановлює обов'язковість переведення їх зі складу необоротних активів до складу оборотних активів (товарів), якщо виконуються умови, наведені у п. 1 розділу другого ПБО 27, тобто якщо: економічні вигоди очікується отримати від їх продажу, а не від використання за призначенням; вони готові до продажу в їх теперішньому стані; їх продаж, як очікується, буде завершено протягом року з дати визнання їх такими, що утримуються для продажу; умови їх продажу відповідають звичайним умовам продажу для подібних активів; здійснення їх продажу має високу ймовірність, зокрема якщо керівництвом підприємства підготовлено відповідний план або укладено твердий контракт про продаж, здійснюється їх активна пропозиція на ринку за ціною, що відповідає справедливій вартості.

У цьому випадку на дату, коли щодо активів, групи вибуття задовольняються усі вищезазначені умови (п. 3 розділу другого ПБО 27), об'єкт основних засобів переводиться до складу оборотних активів записом за дебетом субрахунку 286 "Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу" рахунку 28 "Товари" з кредитом рахунків 10, 11, 15. Сума зносу переведеного об'єкта основних засобів списується за дебетом субрахунку 13 у кореспонденції з кредитом рахунків 10, 11.

Амортизація на необоротні активи та групу вибуття, утримувані для продажу, не нараховується (п. 6 розділу другого ПБО 27). Такі активи відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності на дату балансу за найменшою з двох величин -балансовою вартістю або чистою вартістю реалізації (п. 9 розділу другого ПБО 27).

Дохід від реалізації основних засобів, що утримуються для продажу, відображається за кредитом субрахунку 712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів". При цьому, балансова вартість реалізованих активів списується у дебет субрахунку 943 "Собівартість реалізованих виробничих запасів".

Відповідачем не спростовано доводів ТзОВ «Перун Плюс" про те, що операції з продажу несамохідних бункеровщиків відображено останнім у відповідності до вимог Положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

ОСОБА_3 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03. 2003 року N143, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 року за N 271/7592, із змінами і доповненнями при заповненні рядка 01.1 Декларації з податку на прибуток підприємства слід керуватись положеннями пп.4.1.1 п. 4.1 ст. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" із змінами і доповненнями.

ОСОБА_3 з пп.4.1.1 п. 4.1 ст. 4 вказаного Закону валовий доход включає, зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Таким чином, ТзОВ "Перун Плюс" правомірно і у відповідності до вимог чинного законодавства відобразило дохід від продажу несамохідних бункеровщиків в рядку 01.1 Декларації з податку на прибуток підприємства за 1-е півріччя 2010 року, що підтверджено матеріалами справи.

ОСОБА_3 перевірки податковим органом встановлено порушення п.п.7.8.9 п.7.8 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" (зі змінами та доповненнями) внаслідок чого, на думку відповідача, до складу валових витрат безпідставно віднесено вартість витрат, понесених ТОВ "Перун Плюс" на придбання корпоративних прав підприємства, яке ліквідовано на суму 5297151,00 грн.

Висновки акту перевірки в цій частині обґрунтовано тим, що відповідно до Довідки про загальну інформацію акту "Реєстр кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників валових витрат ТзОВ "Перун Плюс" за період з 01.04.09 року по 30.06.10 року" товариством в рядку 04.13 Декларації "інші витрати, крім визначених у 04.1-04.12" списано вартість корпоративних прав ТОВ "Укргазресурс" (код ЄДРПОУ 31215293) в сумі 5297151,00 грн., яке рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради №16021110026000553 від 02.12.09р. ліквідовано (припинено).

Відповідно до п.п.7.8.9 п.7.8 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у разі коли під час розподілу ліквідаційною комісією коштів чи майна платника податку, що ліквідується, власник корпоративних прав отримує кошти або майно, сума (для майна звичайна вартість) яких відрізняється від суми витрат, понесених таким платником на придбання таких корпоративних прав, то сума такого перевищення включається до складу валових доходів такого платника податку, а від'ємна сума включається до його валових витрат.

Одночасно, підпунктом 7.6.1 п.7.6 ст.7 вказаного Закону визначено, що платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому, облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

ОСОБА_3 з п.п.7.6.3 та 7.6.4 п.7.6 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" під терміном "витрати" розуміють суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості, а під терміном «доходи»слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податків в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням. Оскільки доходи та витрати від операцій з корпоративними правами відображаються в окремому обліку, визначеному п.7.6 ст.7 вказаного вище Закону, то подальше включення до складу валових доходів сум перевищення отриманих при ліквідації коштів або вартості майна над витратами на придбання корпоративних прав або від'ємного значення до складу валових витрат, на думку податкового органу, приведе до подвоєння доходів або витрат в податковому обліку, що суперечить економічному змісту податку на прибуток.

Отже, як стверджує відповідач, при ліквідації підприємства платник податку -власник корпоративних прав цього підприємства застосовує норми п.п.7.8.9 п.7.8 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" з урахуванням спеціального порядку оподаткування цінних паперів, встановленого п.7.6 цього Закону. Таким чином, якщо сума коштів або вартість майна, отримана платником при ліквідації підприємства, є меншою за витрати, понесені цим платником на придбання корпоративних прав такого підприємства, то така від'ємна сума згідно п.п.7.6.1 п.7.6 ст.7 вказаного вище Закону бере участь у зменшенні фінансових результатів від операцій з цінними паперами відповідного виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному ст.6 цього Закону.

На додаткове підтвердження своїх висновків відповідач покликається на лист ДПА України від 19.03.2008 р. N 5234/7/15-0317 "Про порядок застосування підпункту 7.8.9 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Як вбачається з матеріалів справи, в квітні 2008 р. ТОВ "Перун Плюс" оплатило частку корпоративних прав ТОВ "Укргазресурс" на загальну суму 6800000,00 грн. Дана операція була відображена Товариством у витратах в додатку К3 до Декларації з податку на прибуток підприємства за відповідний звітний період. 12.06.2009 року учасники ТзОВ "Укргазресурс" (в т.ч. ТзОВ "Перун Плюс") прийнято рішення про припинення шляхом ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазресурс" у зв'язку з відсутністю економічної доцільності у подальшій діяльності та непотрібності подальшого функціонування Товариства як самостійної юридичної особи. Розподіл між учасниками грошових коштів статутного капіталу ТзОВ "Укргазресурс", які залишилися після погашення Товариством дебіторської та кредиторської заборгованості відбувся 04.08.2009 року та затверджений протоколом (рішенням) зборів учасників ТзОВ "Укргазресурс" № 04/08/09 від 04 серпня 2009 року. Залишок грошових коштів був розподілений між учасниками пропорційно до їх часток у статутному капіталі. На підставі розподілу ТзОВ "Перун Плюс" на розрахунковий рахунок було перераховано 1502849,31 грн. платіжним дорученням № 253 від 04.08.2009 року з призначенням платежу: "Повернення учаснику товариства внеску в статутний капітал товариства зг. протоколу зборів учасників №04/08/09 від 04.08.2009 року". На момент зарахування коштів на рахунок ТзОВ "Перун Плюс" витрати по додатку К3 до Декларації з податку на прибуток за відповідний звітний період були зменшені на суму 1502849 грн.

Підпунктом 7.8.9 п.7.8 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" зазначено: "у разі коли під час розподілу ліквідаційною комісією коштів чи майна платника податку, що ліквідується, власник корпоративних прав отримує кошти або майно, сума (для майна - звичайна вартість) яких відрізняється від суми витрат, понесених таким платником на придбання таких корпоративних прав, то сума такого перевищення включається до складу валових доходів такого платника податку, а від'ємна сума включається до складу його валових витрат. При цьому такий розподіл не вважається виплатою дивідендів.

Відтак, ТзОВ "Перун Плюс" правомірно і у відповідності до вимог п.п.7.8.9 п.7.8 ст.7 вказаного Закону відобразило витрати на списання вартості корпоративних прав ТзОВ "Укргазресурс" в рядку 04.13 Декларації з податку на прибуток підприємства за 1-е півріччя 2010 року.

Щодо посилання відповідача на роз'яснення, викладені в листі ДПА України від 19.03.2008 року N 5234/7/15-0317 "Про порядок застосування підпункту 7.8.9 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" то слід зазначити, що у відповідності до ст.1 Закону України "Про систему оподаткування", чинного на час виникнення спірних правовідносин, ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. В той же час, згідно п.п. 4.4.2. п.4.4. ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" роз'яснення окремих положень податкового законодавства надаються контролюючими органами у порядку, визначеному відповідним центральним (керівним) органом контролюючого органу, виходячи із положень підпункту 4.4.1 цього пункту, принципів оподаткування, викладених у Законі України "Про систему оподаткування", та економічного змісту податку, збору (обов'язкового платежу), який розглядається.

Наказом ДПА України від 12.04.2003 року N176, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.04.2003 року за N 326/7647 було затверджено Порядок надання роз'яснень окремих положень податкового законодавства. Відповідно до вказаного Порядку надання роз'яснень окремих положень податкового законодавства роз'яснення податковими органами окремих положень податкового законодавства здійснюється шляхом надання узагальнюючих податкових роз'яснень і податкових роз'яснень; узагальнюючі податкові роз'яснення і податкові роз'яснення не мають сили нормативно-правового акта; податковим роз'ясненням уважаються будь-які відповіді податкового органу з питань окремих положень податкового законодавства, надані на запит зацікавленої особи; узагальнюючі податкові роз'яснення надаються Державною податковою адміністрацією України і затверджуються її наказом; податкові органи всіх рівнів при підготовці податкових роз'яснень та під час проведення апеляційних процедур користуються узагальнюючими податковими роз'ясненнями.

Оскільки лист ДПА України від 19.03.2008 року N 5234/7/15-0317 "Про порядок застосування підпункту 7.8.9 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не затверджено наказом Державної податкової адміністрації, він не може вважатись узагальнюючим податковим роз'ясненням, а, відтак, його положення не тягнуть за собою будь-яких юридичних наслідків для платників податку.

ОСОБА_3 п.п. 4.4.1. п.4.4. ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Таким чином, висновки ОСОБА_3 перевірки про порушення ТзОВ "Перун Плюс" п.п.7.8.9 п.7.8 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" суперечать фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства.

ОСОБА_3 висновків ОСОБА_3 перевірки встановлено, що ТзОВ "Перун Плюс" порушено п.п.7.2.3, п.п. 7.2.6 п.7.2 , п.п.7.4.1 та п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 103654,00 грн., в тому числі за червень 2009 року на суму 47381,00 грн. та за квітень 2010 року на суму 56273,00 грн.

Висновки в цій частині ОСОБА_3 перевірки обґрунтовано тим, що відображення у податковій звітності податкових накладних, фактичне отримання яких відбулося в податкових періодах, наступних за тим податковим періодом, в якому такі податкові накладні були виписані, має здійснюватися шляхом внесення до неї відповідних корегувань в порядку, встановленому пунктом 4.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 р. №166 із змінами і доповненнями.

Проте, суд вважає такі доводи відповідача безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), при цьому такі витрати повинні бути підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Таким чином, п.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону забороняє включати до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) лише у випадку їх не підтвердження податковими накладними. При цьому, ні п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 вказаного Закону, ні будь-яка інша норма закону не встановлює зв'язку між моментом виникнення права на податковий кредит та моментом фактичного отримання податкової накладної.

Податкова накладна є первинним звітним податковим документом одночасно розрахунковим документом, що підтверджує право на податковий кредит у покупця в зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг). Відповідно до п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. При цьому, правом видачі податкової накладної користується виключно платник ПДВ, зареєстрований як такий на підставі ст. 2 Закону України "Про податок на додану вартість".

ОСОБА_3 п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

ДПІ у Дніпровському районі м.Києва не спростовано доводи позивача, підтверджені долученими до матеріалів справи доказами, про те, що податок на додану вартість по спірних податкових накладних був включений до складу податкового кредиту у періоді їх фактичного отримання, податкові накладні відображені в реєстрі отриманих податкових накладних датою їх отримання. За висновками акту перевірки не вбачається порушення встановленого чинним законодавством порядку оформлення спірних податкових накладних, не спростовано факту сплати сум податку на додану вартість в ціні придбання товарів (робіт, послуг), визначених у спірних податкових накладних.

Спірні податкові накладні, суми податку на додану вартість по яких було включено до складу податкового кредиту в червні 2009 року та в квітні 2010 року, були виписані в 2008 та 2009 роках, а, отже, позивачем, виходячи із змісту вимог п.п.15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-III, мало право включити їх до складу податкового кредиту протягом 1095 днів.

Перелік таких накладних відображено у наданих суду та досліджених в судовому засіданні реєстрах отриманих та виданих податкових накладних (том. 1 а.с. 134-247, том. 2 а.с. 1-211, том. 3 а.с. 67-75).

Суд також зазначає, що у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення, в силу приписів п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у отримувача товарів (послуг) було право додати до податкової декларації за звітний податковий період, в якому було придбано товар, заяву зі скаргою на такого постачальника і включити суми цього податку до складу податкового кредиту. Утім, нереалізація отримувачем товару такого права не може позбавити його права сформувати податковий кредит із сум податків, сплачених протягом певного попереднього звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів, у податковому періоді, в якому було фактично отримано податкову накладну, оскільки закон забороняє включати до складу податкового кредиту сплачений (нарахований) податок на додану вартість не підтверджений податковими накладними. До того ж, нереалізація позивачем права, передбаченого п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", фактично не призвела до негативних наслідків: заниження податкових зобов'язань та завищення податкового кредиту у будь-якому звітному періоді.

Розглядаючи позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

ОСОБА_3 з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Перун Плюс" щодо скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Дніпропетровському районі м.Києва №0000452305/0 та №0000462305/0 від 25.11.2010 року, а позов таким, що підлягає задовленню.

Відповідно статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтвердженні витрати з Державного бюджету України.

Враховуючи, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Перун Плюс" при поданні позовної заяви понесено витрати по сплаті державного мита в сумі 3,40 грн., а також те, що позов до суб'єкта владних повноважень задоволено, то сплачена сума державного мита підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпропетровському районі м.Києва №0000452305/0 та №0000462305/0 від 25.11.2010 року про визначення товариству з обмеженою відповідальністю "Перун Плюс" податкових зобов'язань та штрафних санкцій.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Перун Плюс" судові витрати в сумі 3 (три) гривні 40 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано

Суддя: /підпис/ ОСОБА_4

Постанова складена в повному обсязі 05.07.2011 року.