Ухвала

від 25.11.2015 по справі 822/2988/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2015 року м. Київ К/800/54355/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

за участю секретаря Загороднього А.А.,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області (далі - Інспекція)

на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.08.2014

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.10.2014

у справі № 822/2988/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Залізничник "УБ ХАЕС" (далі - Товариство)

до Інспекції

про визнання дій та бездіяльності протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача - Романової Н.І.,

відповідача - Трасковської С.В.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про визнання протиправними дій та бездіяльності Інспекції при проведенні планової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за той самий період та складенні акта від 05.03.2014 № 171/22/31161856, а також про скасування податкових повідомлень-рішень від 20.03.2014 № 0001132203, № 0001142203, та № 0001152203.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.08.2014, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.10.2014, позов задоволено частково; оспорювані акти індивідуальної дії визнано протиправними та скасовано; в решті позову відмовлено.

У прийнятті цих судових актів попередні судові інстанції виходили з того, що реальність виконання господарських операцій з придбання позивачем товарів та послуг у рамках взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельний дім «Асторіон» та з товариством з обмеженою відповідальністю «Спілка товаровиробників» підтверджується належними первинними документами, що засвідчують реальні факти господарської діяльності, тоді як допущені цими контрагентами правопорушення не можуть впливати на податковий облік позивача у справі. У той же час суди зазначили, що дії Інспекції з оформлення акта перевірки, а також бездіяльність відповідача, яка виявилася у ненаправленні листів до інших контролюючих органів для проведення зустрічних звірок постачальників не можуть виступати предметом судового оскарження.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить скасувати ухвалені у справі судові акти та повністю відмовити у позові. На обґрунтування касаційних вимог скаржник посилається, що фактичне виконання задекларованих операцій не підтверджено документами, типовими для даних видів операцій, спірні контрагенти не мають необхідних умов для провадження господарської діяльності та виконання договірних зобов'язань перед позивачем, підписи на поданих платником паперових податкових накладних не відповідають електронним цифровим підписам контрагентів.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог виходячи з такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Інспекцією було проведено планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за той самий період, оформлену актом від 05.03.2014 № 171/22/31161856.

Під час цієї перевірки Інспекцією зроблено висновок про відсутність реальних фінансово-господарських операцій між позивачем та заявленими постачальниками (товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельний дім «Асторіон» та товариством з обмеженою відповідальністю «Спілка товаровиробників»), що виключає правомірність формування позивачем у податковому обліку витрат та податкового кредиту за операціями з придбання у цих постачальників товарів та послуг.

Наведений висновок слугував підставою для прийняття Інспекцією:

податкового повідомлення-рішення від 20.03.2014 № 0001132203, за яким Товариству збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 374 102 грн. за основним платежем та на 187 051 грн. за штрафними санкціями;

податкового повідомлення-рішення від 20.03.2014 № 0001142203 про визначення платникові суми завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 510 019 грн.;

податкового повідомлення-рішення від 20.03.2014 № 0001152203, за яким позивачеві нараховано грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 18 493 грн. за основним платежем та 4623,25 грн. за штрафними санкціями.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За змістом пункту 198.3 цієї ж статті ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог пункту 198.6 статті 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з класифікацією витрат, наведеною у статті 138 ПК, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг належить до витрат операційної діяльності, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування та визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2).

Керуючись наведеними положеннями закону, суди сформували обґрунтовану правову позицію відносно того, що податкові наслідки у вигляді формування податкового кредиту з ПДВ та витрат у податковому обліку є правомірними лише у випадку реального виконання господарської операції та її підтвердження належними первинними документами, що відповідають критерію повноти та достовірності представлення інформації про юридичний факт.

Досліджуючи дотримання платником наведених законодавчих вимог при оцінці відображенні у податковому обліку операцій з товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельний дім «Асторіон», суди встановили, що фактичне виконання поставки товару (струмоз'єму ЄО 2503 вартістю 16008 грн.) підтверджується наявними у справі рахунком-фактурою, видатковою накладною, податковою накладною; оплата товару була здійснено позивачем шляхом виконання зустрічної поставки цементу в адресу названого контрагента. Згідно з наданими позивачем поясненнями, придбаний струмоз'єм було встановлено на екскаватор електричний, який використовується у виробничій діяльності Товариства.

Наведені доводи та подані докази були цілком об'єктивно розцінені судами попередніх інстанцій як свідчення реального виконання господарських операцій з придбання, у зв'язку з чим суди цілком об'єктивно визнали у податковому обліку Товариства задекларовані податкові наслідки розглядуваної операції.

Посилання Інспекції на непідтвердження реальності цих операцій зустрічною звіркою товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний дім «Асторіон» обґрунтовано були відхилені судами, позаяк дана обставина стосується порядку взаємодії постачальника як самостійного платника з контролюючим органом, а тому не може впливати на податковий облік позивача у справі.

По епізоду, пов'язаному з формуванням Товариством даних податкової звітності за операціями з товариством з обмеженою відповідальністю «Спілка товаровиробників», суди встановили, що за договором транспортної експедиції від 17.05.2012 № 17/05-12-01 названий постачальник (експедитор) зобов'язався на підставі заявок клієнта (позивача у справі) організувати перевезення його вантажів залізничним транспортом; виконання цих операцій оформлено складенням актів виконання робіт (надання послуг), податкових накладних. Також позивачем подано залізничні накладні на підтвердження дійсного виконання цих операцій.

Фактичне виконання розглядуваним постачальником операцій з організації перевезень вантажів позивача було встановлено й у рішенні господарського суду Хмельницької області від 21.06.2013 зі справи № 924/509/13.

Доводи Інспекції про невідповідність підпису уповноваженої особи постачальника на паперових податкових накладних електронному цифровому підпису отримали належну правову оцінку в судах попередніх інстанцій. Адже наявність у податковій накладній усіх обов'язкових реквізитів та факт реєстрації такої накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних виключає наявність у платника податку-покупця обґрунтованих сумнівів щодо правильності оформлення податкової накладної та достовірності зазначених у ній відомостей. Платник не повинен перевіряти автентичність підпису на кожній податковій накладній, виписаній постачальником.

За таких обставин суди обох попередніх інстанцій з урахуванням сукупності встановлених у справі обставин та наявних у ній доказів дійшли цілком обґрунтованого висновку про недоведеність Інспекцією порушення платником правил оподаткування при відображенні у податковому обліку наслідків розглядуваних операцій та правомірно задовольнили позов.

В частині відмови у задоволенні позовних вимог судові акти зі спору учасниками провадження в касаційному порядку не оскаржуються, а тому у касаційного суду відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів.

Норми права при вирішенні спору застосовані судами правильно. Порушень процесуальних норм, що тягнуть зміну або скасування судових актів, не виявлено, а тому підстав для скасування оскаржуваних судових актів зі спору не вбачається.

З огляду на реорганізацію відповідача у справі Вищий адміністративний суд України здійснює заміну Інспекції її правонаступником - Славутською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Хмельницькій області.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 55, 160, 167, 220, 221, 223, 224, 231 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Замінити Славутську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області її правонаступником - Славутською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Хмельницькій області.

2. Касаційну скаргу Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області залишити без задоволення.

3. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.08.2014 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.10.2014 у справі № 822/2988/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько