Ухвала

від 25.11.2015 по справі 810/588/14-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2015 року м. Київ К/800/43160/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - Інспекція)

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2014

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2014

у справі № 810/588/14-а

за позовом товариства з додатковою відповідальністю "Зв'язок" (далі - Товариство)

до Інспекції

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У січні 2014 року Товариство звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати операцію за договором купівлі-продажу квартири від 17.11.2011 такою, що звільняється від оподаткування ПДВ, та визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.09.2013 № 0001392201.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2014, позов задоволено частково; оспорюване податкове повідомлення-рішення визнано протиправним та скасовано з посиланням на те, що операції з постачання житла звільнені від оподаткування ПДВ; в іншій частині позовних вимог провадження у справі закрито з причин їх невідповідності матеріально-правовому способу захисту порушеного права, визначеному законом.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить скасувати оскаржувані судові рішення. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що відчужений платником нерухомий об'єкт не є квартирою у розумінні підпункту «г» підпункту 14.1.129 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК); наведене, на думку відповідача, виключає можливість поширення правил оподаткування, встановлених підпунктом 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 ПК на розглядувані правовідносини.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог виходячи з такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що оспорюване податкове повідомлення-рішення, згідно з яким Товариству визначено грошове зобов'язання з ПДВ у сумі 120 000 грн. (у тому числі 96 000 грн. за основним платежем та 24 000 грн. за штрафними санкціями) було прийнято Інспекцією за наслідками проведення позапланової виїзної перевірки Товариства з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток з операцій з купівлі-продажу квартири та придбання і реалізації земельної ділянки за періоди з 01.10.2011 по 31.12.2012 та з 01.10.2012 по 31.12.2012, оформленої актом від 10.09.2013 № 294/2204-04791116.

Під час перевірки Інспекція дійшла висновку про заниження платником бази та об'єкта оподаткування ПДВ внаслідок невключення до їх складу операції з продажу квартири № 60 по вул. Климента, 40 у м. Києві вартістю 480 000 грн. за договором купівлі-продажу від 17.11.2011.

За висновком Інспекції, вказана квартира не належить до об'єктів житлового фонду, оскільки оплата платежів за житлово-комунальні послуги здійснювалася з розрахункового рахунку Підприємства, а тому зазначена операція має оподатковуватись за загальними правилами.

За змістом підпункту 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 ПК звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання житла (об'єктів житлового фонду), крім їх першого постачання, якщо інше не передбачено цим підпунктом.

У цьому підпункті перше постачання житла (об'єкта житлового фонду) означає:

а) першу передачу готового новозбудованого житла (об'єкта житлового фонду) у власність покупця або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника;

б) перший продаж реконструйованого або капітально відремонтованого житла (об'єкта житлового фонду) покупцю, який є особою, іншою, ніж власник такого об'єкта на момент виведення його з експлуатації (використання) у зв'язку з такою реконструкцією або капітальним ремонтом, або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) на таку реконструкцію чи капітальний ремонт за рахунок замовника.

Норми цього підпункту поширюються також на перший продаж дачних або садових будинків, а також будь-яких інших об'єктів власності, зареєстрованих згідно із законодавством як житло (житловий фонд).

Таким чином, кваліфікуючою ознакою об'єкта житлового фонду для цілей оподаткування за аналізованою нормою Закону є реєстрація відповідного об'єкта нерухомості як житла.

А відтак власне порядок оплати платежів за житлово-комунальні послуги не має правового значення для встановлення належності приміщення до об'єктів житлової нерухомості.

З установлених судами обставин даної справи вбачається, що спірну квартиру було придбано Товариством за договором купівлі-продажу нерухомості від 29.07.1999, укладеним на Київській універсальній біржі. Зі змісту пункту 3 цього договору вбачається факт реєстрації зазначеної квартири як житла. Доказів подальшого переведення спірного житлового приміщення в нежитловий фонд матеріали справи не містять.

З урахуванням викладеного суди дійшли цілком об'єктивного висновку про те, що відчуження Товариством спірної квартири за договором купівлі-продажу від 17.11.2011 є операцією з постачання житла, що звільнена від оподаткування ПДВ на підставі підпункту 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 ПК. З цих мотивів суди обґрунтовано задовольнили позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

В частині позовних вимог щодо визнання розглядуваної операції такою, що звільнена від оподаткування, суди цілком правомірно зазначили про невідповідність обраного позивачем способу захисту порушеного права вимогам закону. Адже надання податкової кваліфікації господарській операції та визначення порядку її оподаткування здійснюється при перевірці правомірності податкового повідомлення-рішення та не може виступати самостійним предметом матеріально-правової вимоги.

Норми права при вирішенні спору застосовані судами правильно. Порушень процесуальних норм, що тягнуть зміну або скасування судових актів, не виявлено, а тому підстав для скасування оскаржуваних судових актів зі спору не вбачається.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 231 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області відхилити, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2014 у справі № 810/588/14-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько