Постанова

від 30.11.2015 по справі 908/156/15-г

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

30.11.2015 справа №908/156/15-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 за участю представників сторін від позивача від відповідача не з'явився; не з'явився; розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Центр досугу "Промінь" Енергодарської міської ради, м. Енергодар, Запорізька область на рішення господарського судуЗапорізької області від 27.04.2015 р. (підписано 05.05.2015 р.) у справі№ 908/156/15-г (головуючий суддя Корсун В.Л., судді Алейникова Т.Г., Соловйов В.М.) за позовомКомунального підприємства "Центр досугу "Промінь" Енергодарської міської ради, м. Енергодар, Запорізька область до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-Ітера", м. Запоріжжя пророзірвання договору В С Т А Н О В И В:

У січні 2015 року до господарського суду звернулось Комунальне підприємство "Центр досугу "Промінь" Енергодарської міської ради, м. Енергодар, Запорізька область (Позивач) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-Ітера", м. Запоріжжя (Відповідач) про розірвання договору оренди №24-10 від 26.10.2010р.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.04.2015р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.06.2015р. рішення господарського суду Запорізької області від 27.04.2015р. скасовано. Прийнято нове рішення, яким розірвано договір оренди №24-10 від 26.10.2010р.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.10.2015р. постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.06.2015р. скасовано, справа скерована на новий розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2015р. справу № 908/156/15-г передано до розгляду судовій колегії у складі головуючого судді Стойка О.В., суддів Колядко Т.М., Радіонової О.О.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Донецького апеляційного господарського суду від 02.11.2015 р. у зв'язку з неможливістю повторно брати участь в новому розгляді справи суддею Радіоновою О.О. було змінено склад колегії, суддю Радіонову О.О. було змінено на суддю Бойченка К.І.

В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що рішення судом першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального і процесуального права України та при неповному з'ясуванні судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи.

Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на не з'ясування місцевим судом обставин, пов'язаних з помилковістю у розрахунку розміру заборгованості з орендної плати; ненадання оцінки наявним у матеріалах справи актам звірки взаємних рахунків та первинним бухгалтерським документам, у тому числі - представленим документам про здійснені Відповідачем платежі; помилковість висновку про не набрання законної сили рішенням Господарського суду Запорізької області від 12.03.2015р. у справі №908/6329/14, яким встановлено преюдиціальну обставину наявності заборгованості відповідача за спірним договором; ненадання доказів належного виконання відповідачем умов спірного договору

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про причини неявки судову колегію не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, тому судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників сторін, які не скористались правом участі в судовому засіданні, за наявними матеріалами справи.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Між сторонами укладено договір оренди № 24-10 від 26.10.2010 р. з договором про внесення змін та доповнень № 1 від 07.06.2011р. (далі - Договір), за умовами п. 1.1 якого на підставі протоколу засідання конкурсної комісії виконавчого комітету Енергодарської міської ради від 03.08.2010р. № 07-10, затвердженого виконувачем обов'язків голови Енергодарської міської ради 06.08.2010р., позивач передає, а відповідач приймає у тимчасове володіння та користування наступне майно: нежитлове приміщення № 158, загальною площею 157,5 м 2 , розташоване за адресою: Запорізька обл., м. Енергодар, проспект Енергетиків, буд. № 14, яке належить позивачу на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно б/н, виданого Виконавчим комітетом Енергодарської міської ради Запорізької області, 23.12.2009р.

Нежитлове приміщення № 158, загальною площею 157,5 м 2 , розташоване за адресою: Запорізька область, м. Енергодар, проспект Енергетиків, будинок № 14 і знаходиться на балансі позивача (абз. 2 п. 1.1. договору з урахуванням редакції договору про внесення змін та доповнень від 07.06.11 № 1).

Відповідно до п. 1.4. договору, передача орендованого майна позивачем і прийняття його відповідачем оформлюється актом, який підписується сторонами.

Пунктом 1.5. Договору встановлено, що відповідач використовує орендоване майно для розміщення магазину та офісу.

Даний договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення та державної реєстрації. Строк дії договору оренди складає 10 років з моменту підписання договору (п.п. 2.1., 2.2. Договору).

Одностороння відмова від договору не допускається (п. 2.3. Договору).

Відповідно до п. 2.6 Договору, позивач має право відмовитись від договору оренди та вимагати повернення майна, якщо відповідач не вносить орендну плату протягом трьох місяців підряд; в цьому разі договір буде розірваним з моменту отримання відповідачем повідомлення позивача про відмову від Договору.

Вбачається, що вказаний вище договір оренди № 24-10 та договір про внесення змін та доповнень від 07.06.2011р. № 1 був посвідчений приватним нотаріусом Енергодарського міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_4 та зареєстровані в реєстрі за № 5045 та № 2218 відповідно.

Пунктом 3.1. Договору визначено, що орендна плата за оренду комунального майна визначається згідно з Методикою розрахунку плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Енергодар, затвердженої рішенням Енергодарської міської ради від 27.06.2007р. № 10, на момент розрахунку складає 27 426,75 грн. на рік без врахування ПДВ і 2 285,57 грн. без урахування ПДВ за перший місяць оренди. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

За змістом п. 3.2. Договору (в редакції договору про внесення змін та доповнень від 07.06.11 № 1), відповідач зобов'язується сплачувати орендну плату не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача.

Згідно з наявним в матеріалах цієї справи актом приймання-передачі нежитлового приміщення від 26.10.2010р., позивач передав відповідачу за договором оренди № 24-10 спірне нежитлове приміщення в задовільному стані.

Предметом позовних вимог у цій справі є розірвання договору оренди від 26.10.2010р. № 24-10 з підстав порушення відповідачем умов спірного договору, а саме: невнесення орендної плати та проведення будівельних робіт без згоди позивача, згідно доданого позивачем розрахунку станом на 23.12.2014р. заборгованість складає 10 201,39 грн.

Крім того, в матеріалах цієї справи (а.с. 151) наявний розрахунок заборгованості, відповідно до змісту якого заборгованість в розмірі 10 201,39 грн. обліковується за відповідачем станом на 11.07.2013р.

Протягом розгляду справи позивач вказує, що заборгованість з орендної плати станом на 23.12.2014р. становить 5 825,19 грн., що виникла за період з 01.06.2011р. по 31.07.2013р.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.03.2015р. у справі № 908/6329/14, що залишено в силі постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.06.2015р. та набуло законної сили стягнута сума заборгованості з орендної плати в розмірі 5 826,19 грн.

Зазначеним рішенням встановлено, що ця заборгованість утворилась за червень-липень 2013 року.

З 31.07.2013 року позивач припинив доступ відповідача до орендованого приміщення.

Також визнано безпідставною відмову позивача від Договору в липні 2013 року на підставі п. 2.6 Договору, через недоведеність факту несплати орендної плати протягом трьох послідовних місяців.

Отже на даний період Договір не є розірваним у передбаченому законом порядку.

Відповідно до приписів ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. На відносини, пов'язані з передачею в оренду майна, що перебуває у комунальній власності, поширюється також дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Згідно з ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Разом з тим, згідно з ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", підставою для дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду може бути невиконання сторонами своїх зобов'язань. При цьому вказана норма застосовується з урахуванням наведених вище загальних положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.

Статтею 783 Цивільного кодексу України унормовано, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача. При цьому повинні враховуватися приписи частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, котрі є загальними для розірвання договору, та які передбачають можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом. За приписами цієї норми однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини другої статті 651 Цивільного кодексу України).

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 Цивільного кодексу України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення.

Звертаючись до суду із даним позовом, позивач вказував на таке систематичне істотне порушення відповідачем умов Договору, як несплата орендної плати в розмірі 5 825,19 грн., а потім - 10 201,39 грн., що утворилась за весь період дії Договору (а.с. 5, 13, 124 т. 1)

А ні в тексті позовної заяви, а ні в послідуючих поясненнях, позивач не обґрунтовує наявність заборгованості з орендної плати, як позбавлення значною мірою того, на що він розраховував при укладенні Договору. Про наявність будь-якої шкоди з цього приводу також не йдеться.

Оскільки позивачем не надано доказів систематичного порушення відповідачем обов'язку по оплаті орендної плати в розмірі 10 201,39грн., ним не обґрунтовано істотності порушення з боку відповідача обов'язку по оплаті орендної плати за червень-липень 2013 року в розмірі 5 825,19грн., судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав до розірвання Договору через несплату орендної плати у зазначеному розмірі.

Також, в якості підстави для розірвання договору оренди від 26.10.2010р. № 24-10, позивач вказує на проведені відповідачем будівельні роботи з реконструкції орендованого приміщення без отримання відповідного дозволу позивача

Пунктом 5.2. Договору оренди сторони узгодили право відповідача з письмового дозволу позивача вносити зміни у склад і стан орендованого майна, проводити його реконструкцію, технічне переозброєння, яке обумовлює підвищення його вартості. Для погодження відповідач надає: перелік поліпшень, обсяг запланованих робіт, кошторис витрат на проведення будівельних та інших робіт, пов'язаних з поліпшенням орендованого майна. Дозвіл на виконання таких робіт оформлюється листом позивача, в якому зазначається про надання дозволу.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з передачею на баланс КП "ЦД "Промінь" спірного нерухомого майна, сторони здійснили обстеження приміщення на предмет можливості його цільового використання за призначенням, про що між сторонами складено акт обстеження приміщення від 07.06.2011р.

Так, пунктом 2 вказаного акту сторонами встановлено, що приміщення знаходиться у задовільному стані, але для розміщення магазинів та офісу в приміщенні необхідно проведення запланованого відповідачем обсягу ремонтних, будівельних та інших робіт, пов'язаних з поліпшенням орендованого майна (перепланування, монтажні та демонтажні роботи, встановлення дверей, облаштування вбиральні тощо).

Згідно з п. 3 акту, позивач надав згоду відповідачу на проведення робіт, вказаних в п. 2 цього акту, власними силами або із залученням підрядних організацій. Фінансування ремонту буде здійснюватись за рахунок відповідача, напрями та обсяги використання витрат на поліпшення відповідач визначає самостійно відповідно до проектно-кошторисної документації. Заплановані покращення не спрямовані на зміну призначення орендованого майна.

Таким чином, наведений вище зміст акту обстеження приміщення від 07.06.2011р. свідчить, що проведені відповідачем роботи з поліпшення орендованого майна були здійсненні останнім за згодою позивача, тобто у відповідності до умов п. 5.2. Договору оренди від 26.10.10 № 24-10.

За таких підстав висновок суду першої інстанції про відмову у розірванні договору оренди є вірним.

Будь-яких порушень норм процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи судовою колегією не встановлено.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 27.04.2015 року у справі № 908/156/15-г ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на позивача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Центр досугу "Промінь" Енергодарської міської ради, м. Енергодар, Запорізька область залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 27.04.2015 року у справі № 908/156/15-г залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.В. Стойка

Судді К.І. Бойченко

ОСОБА_3

Надр. 5 прим

1 позивачу

2 відповідачу

3 до справи

4 ДАГС

5 ГС