Ухвала

від 08.12.2015 по справі 2а-10623/12/1370

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2015 року м. Київ К/800/66981/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.04.2013

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2014

у справі № 2а-10623/12/1370

за позовом Малого підприємства "Руно"

до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.04.2013, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2014, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної зі сторін, які беруть участь у справі, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження, у відповідності до п.2 ч.1 ст.222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом було проведено документальну планову виїзну документальну перевірку МП «Руно» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства в період з 01.04.2011 по 30.06.2012, за результатами якої складено акт від 12.11.2012 № 176/22-20/19323361, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог: п. 135.1, пп. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135, п. 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 2131411,00 грн., в тому числі за II квартал 2011 року в сумі 1212352,00 грн., за ІІ-ІІІ квартали 2011 року в сумі 2123641,00 грн. (II квартал -1 212 352,00 грн., III квартал - 911 289,00 грн.), півріччя 2012 року (II квартал) - в сумі 7770,00 грн.; п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 88699,00 грн., в тому числі за квітень 2011 року - в сумі 88699,00 грн.

Підставою наведених порушень є висновок відповідача про те, що господарські операції по контрагентах ПП «Дніпрокомплект», ТОВ «Транс Нафта 2009» та ПП «Інтранском», які відображені позивачем в пред'явлених до перевірки документах, не мають достатньої доказовості фактичного здійснення господарських операцій, і, як наслідок, така діяльність була спрямована лише на створення умов для отримання права на формування податкового кредиту та валових витрат. Крім того, податковим органом зроблено висновок про безпідставне невключення безнадійної заборгованості ліквідованого підприємства ТОВ «СК «Ново-Строй» до валових доходів.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем 03.12.2012 прийнято спірні податкові повідомлення-рішення: № 0000142200, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 2133354 грн., в тому числі за основним платежем - 2131411,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1943,00 грн., № 000015220, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 88701,00 грн., в тому числі за основним платежем - 88699,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 грн.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про задоволенні позову, враховуючи наступне.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності із п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Факт здійснення господарських операцій з поставки товару між позивачем та його контрагентами - ПП «Дніпрокомплект», ТОВ «Транс Нафта 2009» та ПП «Інтранском» підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами бухгалтерського обліку, зокрема, видатковими накладними, податковими накладними, рахунками, рахунками-фактури, накладними на залізничні перевезення, товарно-транспортними накладними, актами прийому-передачі, паспортами товару (продукції). Оплата отриманого товару здійснювалась позивачем в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальників. Отриманий товар зберігався позивачем в належному йому на праві власності об'єкті, а саме, нафтобазі (Львівська обл., Мостиський р-н, м. Судова Вишня, вул. Лісозаводська, 2-А). Реалізація придбаних у ПП «Дніпрокомплект», ТзОВ «Транс Нафта 2009» та ПП «Інтранском» нафтопродуктів здійснювалась позивачем через мережу його АЗС.

В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з вказаними контрагентами, що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Крім того, слід зазначити, що чинне податкове законодавство України не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей.

Також, матеріали справи свідчать, що 19.05.2010 між позивачем (покупець) та ТОВ «СК «Ново-Строй» (продавець) було укладено договір № 19/05-2010/2 купівлі-продажу нафтопродуктів. Копіями видаткових накладних підтверджено поставку постачальником ТОВ «СК «Ново-Строй» одержувачу МП «Руно» бензину А-76 на суму 474841,55 грн. Оплата товару здійснювалась у безготівковій формі згідно з платіжними дорученнями. Карточкою рахунку 631 (розрахунки з вітчизняними постачальниками) позивача за IV квартал 2010 року по розрахунках із ТОВ «СК «Ново-Строй», станом на 01.01.2011, кредитове сальдо по операціях з поставки на склад бензину складає 37000,00 грн.

Відповідач посилається на те, що у відповідності до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 26.03.2013, ТОВ «СК «Ново-Строй» припинено згідно з ухвалою Господарського суду Донецької області від 06.09.2011 у справі №5/24б за заявою ТОВ «СК «Новострой» про визнання його банкрутом. ТОВ «СК «Ново-Строй» знято з податкового обліку 17.10.2011, держану реєстрацію скасовано 16.09.2011. Відтак, податковий орган вважає заборгованість в сумі 37000,00 грн. безнадійною.

У відповідності до пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, безнадійна заборгованість - це заборгованість, що відповідає, зокрема, такій ознаці: заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

В пп. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України визначено, що доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Таким чином, заборгованість суб'єкта господарювання ТОВ «СК «Новострой», що визнаний банкрутом у встановленому законом порядку та припинений як юридична особа, у зв'язку з його ліквідацією, є безнадійною.

Судами правомірно не прийнято до уваги доводи позивача про те, що строк давності по стягненню заборгованості у ТОВ "СК "Новострой" ще не закінчився, а тому, відсутні підстави для віднесення такої заборгованості до доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Згідно зі ст. 609 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність у МП «Руно» обов'язку збільшити доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, ІІ кварталу 2011 року за рахунок безнадійної заборгованості ТОВ «СК «Новострой» в сумі 37000,00 грн.

Разом з тим, суди, констатуючи неправомірне заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на прибуток по контрагенту ТОВ "СК "Ново-Строй", дійшли вірного висновку про те, що не може бути визнано недійсним повідомлення-рішення від 03.12.2012 №0000142200 в якійсь певній сумі, оскільки таку частину суд не уповноважений виокремлювати з суми податкового повідомлення-рішення в цілому, підміняючи при цьому уповноважений орган, у зв'язку з чим судами правомірно скасовано зазначене рішення вцілому.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись ст. ст. 222-224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.04.2013 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис)О.А. Моторний Судді (підпис)І.В.Борисенко (підпис)В.В. Кошіль