Рішення

від 08.12.2015 по справі 913/926/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

08 грудня 2015 року Справа № 913/926/15

Провадження №34/913/926/15

Господарський суд Луганської області у складі:

судді Іванова А.В.

при секретарі судового засідання Kалашніковій В.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № 305 від 18.05.2015 року,

від відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду Луганської області матеріали справи № 913/926/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Союз", смт. Родакове, Слов'яносербський район, Луганської обл.

про стягнення 87752,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Аграрний фонд" (позивач) звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Союз", про стягнення заборгованості в розмірі 87 752,00 грн. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання покладених на відповідача обов`язків за Біржовим договором поставки зерна врожаю 2014 року № 790Ф від 28.04.2014 року, в частині здійснення відповідачем поставки обумовленого договором товару (ячмінь 3-го класу), з урахуванням чого та враховуючи приписи ст. ст. 15, 530, 610, 612, Цивільного Кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, просить суд стягнути з останнього суму попередньої оплати в розмірі 87 752,00 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 1316,28 грн.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 15.10.2015 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 27.10.2015 року о 15:40 год.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 27.10.2015 року розгляд справи було відкладено на 08.12.2015 року о 15:00 год.

Представник позивача в призначене судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити та стягнути з відповідача суму попередньої оплати в розмірі 87 752,00 грн. та судовий збір в розмірі 1316,28 грн. ОСОБА_1 пояснення по суті справи.

Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно до п.п.3.9.1, 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв’язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців місцезнаходженням відповідача є: 93743, Луганська область, Слов'яносербський район, смт. Родакове, вул. Ворошилова, 3а.

Відповідно до п.3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст.17 Закону України В«Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємцівВ» ).

Згідно з ст.18 Закону України В«Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємцівВ» , якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За інформацією Українського державного підприємства поштового зв’язку В«УкрпоштаВ» розміщеній на офіційному веб-сайті (http://www.ukrposhta.com/www/upost.nsf/(documents)/05B89C5B88C05079C2257D7E002C3293) пересилання пошти до/з міста обласного значення Луганськ тимчасово не здійснюється.

Відповідно до пп.3) п.6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 (з наступними змінами) В«Про Закон України В«Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операціїВ» якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв’язку) відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту. У такому разі, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством зв’язку через неможливість вручення, суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв’язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв’язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. У такому разі на примірнику переданого тексту, що залишається у матеріалах справи, зазначаються дата і година його передачі і прізвища та ініціали осіб, які передали і прийняли текст. У матеріалах справи мають міститися документи, що підтверджують отримання учасником судового процесу повідомлення (завірений судом витяг з журналу реєстрації телефонограм, журналу реєстрації електронних поштових відправлень тощо). Підпунктом 4) п.6 вказаного Інформаційного листа передбачено, що за неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі В«Новини та події судуВ» ) офіційного веб-порталу В«Судова влада в УкраїніВ» в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.

Господарським судом було розміщено на офіційному веб-порталі В«Судова влада в УкраїніВ» в мережі Інтернет: http://lg.arbitr.gov.ua/sud5014/ інформацію про дату, час і місце розгляду даної справи, що підтверджується відповідною роздруківкою (арк.с.33).

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, не забезпечив явку представника у судове засідання, не надання відзиву на позовну заяву та не прибуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх нез'явлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості, суд встановив наступне.

28.04.2014 року між Публічним акціонерним товариством "Аграрний фонд" (позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Союз" (відповідач, постачальник) було укладено біржовий договір поставки зерна врожаю 2014 року за №790Ф (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору, постачальник передає покупцю у власність товар: ячмінь 3 класу, (далі Товар), у кількості 80,000 тонн, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його.

Крім того, пунктом 2.2. Договору, передбачено, що однією з істотних умов Договору є укладання сторонами нотаріально посвідченого договору застави зерна майбутнього врожаю або зерна, що перебуває у власності постачальника.

Так, на виконання умов вказаного пункту договору, сторонами у справі 08.04.2014 року було укладено договір застави майбутнього врожаю, яке буде вирощено (зібрано) відповідачем на площі посіву 362,0209 га, на полях за №№ 1, 202, 4, розташованих на території Родаківської селищної ради Слов'яносербського району Луганської області та на полях за №№ 1, 2, 3, розташованих на території Зимогір'ївської міської ради Слов'яносербського району Луганської області.

Відповідно до п.4.1. Договору, покупець протягом 5 робочих днів з дня надходження на його адресу документів визначених пунктом 2.5. Договору та надання постачальником актів огляду посівів сільськогосподарських культур, які підтверджують прийняття на страхування посівів після початку вегетації, перераховує на поточний рахунок постачальника попередню оплату у сумі визначеній пунктом 3.1. цього Договору.

Постачальник у день надходження попередньої оплати на поточній рахунок видає покупцю податкову накладну на відповідну суму, зареєстровану в установленому порядку.

Так, пунктом 3.1. Договору передбачено, що сума попередньої оплати (Пп), за цим договором складає 70 % вартості всього обсягу товару, виходячи з мінімальної інтервенційної ціни на момент укладання Договору і становить 87 752,00 грн., у тому числі ПДВ 14 625,33 грн.

З матеріалів даної справи вбачається, що на виконання умов п.3.1. та п. 4.1. Договору, 30.04.2014 року позивачем була здійснена попередня оплата за товар у розмірі 70% його вартості, а саме, на рахунок відповідача було перераховано грошові кошти в розмірі 87 752,00 грн., про що свідчить банківська виписка на відповідну суму. (арк.с. 15)

Пунктом 1.2. Договору, сторони погодили, що термін поставки складає 01.10.2014 року включно.

Так, враховуючи вищевикладені обставини даної справи, у відповідача виникло зобов'язання передати позивачу вищезазначений товар. Втім, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав. А саме, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було отримано грошові кошти в розмірі 87 752,00 грн., проте, станом на момент розгляду справи, поставка товару, у визначені п.1.2. Договору, здійснена не була.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

При цьому суд зазначає, що така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 28.11.2011 р. у справі № 43/308-10.

Відповідно до ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

З матеріалів справи вбачається, 02.10.2014 року позивачем було направлено на адресу відповідача повідомлення за № 2436 про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання (арк.с. 16).

17.01.2015 року позивачем було повторно направлено на адресу відповідача повідомлення за № 03/99 про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання (арк.с. 17).

Крім того, 29.01.2015 року позивачем в газеті "Урядовий кур'єр" №16 (5390) здійснено публікацію про порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань за Біржовим договором поставки зерна врожаю 2014 року № 790Ф від 28.04.2014 року та виставлено вимогу про повернення суми попередньої оплати.

Втім, вказані повідомлення та вимога позивача щодо повернення суми попередньої оплати в розмірі 87 752,00 грн. станом на момент розгляду справи залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Враховуючи вищевикладене господарський суд прийшов до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на користь позивача суму передплати в розмірі 87 752,00 грн. підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України та постановою № 18 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції". Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 208, 525, 526, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 49, 75, 77, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Союз" про стягнення 87752,00 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Союз" (93743, Луганська область, Слов'яносербський район, смт. Родакове, вул. Ворошилова, 3а, код ЄДРПОУ 32672350) на користь Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" (01001, м.Kиїв, вул. Б. Грінченка, 1, код ЄДРПОУ 38926880) суму заборгованості в розмірі 87 752,00 грн. та суму сплаченого судового збору в розмірі 1316,28 грн.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 11.12.2015.

Суддя А.В.Іванов