Рішення

від 10.12.2015 по справі 913/957/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

10 грудня 2015 року Справа № 913/957/15

Провадження №15/913/957/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«Вента.ЛТДВ» , м.Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Марс ФармасіВ» , м.Луганськ

про стягнення 161468 грн 67 коп.

Суддя Смола С.В.

Секретар судового засідання Заєць С.І.

У засіданні брали участь:

від позивача - ОСОБА_1 - представник за довіреністю, довіреність №38 від 20.08.2015;

від відповідача - представник не прибув.

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю В«Вента.ЛТДВ» звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Марс ФармасіВ» про стягнення заборгованості за договором поставки товару №171 від 20.02.2014 в сумі 171546 грн 43 коп., 10% річних у сумі 20719 грн 36 коп., інфляційних нарахувань в сумі 84191 грн 77 коп., пені в сумі 15807 грн 43 коп., штрафу у розмірі 10% у сумі 17154 грн 64 коп.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 21.10.2015 було порушено провадження у справі та її розгляд призначений на 02.11.2015.

Господарський суд направляв поштову кореспонденцію у справі на адресу аптеки №2 Товариства з обмеженою відповідальністю В«Марс ФармасіВ» , яка зазначена позивачем у позовній заяві: вул.Гагаріна, 100, м.Сєвєродонецьк Луганської області, 93412.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 02.11.2015 розгляд справи відкладений на 17.11.2015, а потім відповідною ухвалою - на 01.12.2015.

Позивач письмовими поясненнями №331-юр від 27.11.2015 зазначив, що ним у розрахунку пені помилково вказано дату, в яку закінчується її нарахування - 13.10.2015, і що пеня нараховується 182 дні; що позивач нараховував пеню за обліковою ставкою НБУ за ставкою 9,5% за весь період прострочення; що оплати відповідача зараховувались позивачем у відповідності до п.4.2 договору в рахунок погашення заборгованості за товар, що поставлений раніше; що у відповідача існує заборгованість по останнім 96 накладним.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 01.12.2015 розгляд справи відкладений на 10.12.2015.

Заявою про зменшення розміру позовних вимог №347/юр від 10.12.2015 позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки товару №171 від 20.02.2014 в сумі 161468 грн 63 коп., 10% річних у сумі 20719 грн 36 коп., інфляційні нарахування в сумі 79324 грн 15 коп., пеню в сумі 15807 грн 43 коп., штраф у розмірі 10% у сумі 16146 грн 86 коп. Також позивач просив повернути судовий збір в частині зменшення позовних вимог.

Заявою про зменшення розміру позовних вимог №б/н від 10.12.2015 позивач відмовився від раніше поданої заяви про зменшення розміру позовних вимог №347/юр від 10.12.2015, просив стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки товару №171 від 20.02.2014 в сумі 161468 грн 63 коп., 10% річних у сумі 00 грн 01 коп., інфляційні нарахування в сумі 00 грн 01 коп., пеню в сумі 00 грн 01 коп., штраф у розмірі 10% у сумі 00 грн 01 коп. Також позивач просив повернути судовий збір в частині зменшення позовних вимог.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України заява приймається судом до розгляду.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, отриманої на сайті https://usr.minjust.gov.ua , місцезнаходженням відповідача є: кв.Гайового, б.36, м.Луганськ, 91021, тел. (0642)555322.

Відповідно до п.3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст.17 Закону України В«Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємцівВ» ).

Згідно з ст.18 Закону України В«Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємцівВ» від 15.05.2003 №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За інформацією Українського державного підприємства поштового зв'язку В«УкрпоштаВ» , розміщеній на офіційному веб-сайті (http://www.ukrposhta.com/www/upost.nsf/(documents)/05B89C5B88C05079C2257D7E002C3293) пересилання пошти до/з міста обласного значення Луганськ тимчасово не здійснюється.

Господарським судом було розміщено на офіційному веб-порталі В«Судова влада в УкраїніВ» в мережі Інтернет: http://lg.arbitr.gov.ua/sud5014/ інформацію про дату, час і місце розгляду даної справи, що підтверджується відповідною роздруківкою (т.1 а.с.161, 208, 228, 240).

Господарський суд намагався повідомити відповідача про розгляд справи за телефоном, який значиться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, але не вдалося, про що свідчать відповідні довідки (т.1 а.с.162, 227, 239).

Крім того, господарським судом поштова кореспонденція у справі надсилалася за адресою однієї з аптек Товариства з обмеженою відповідальністю В«Марс ФармасіВ» - аптеки №2: вул.Гагаріна, б.100, м.Сєвєродонецьк Луганської області, 93412.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, не забезпечив явку представника у судове засідання, не надання відзиву на позовну заяву та не прибуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті.

Згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 10.12.2015 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю В«Вента.ЛТДВ» (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю В«Марс ФармасіВ» (покупець, відповідач) 20.02.2014 був укладений договір поставки товару №171, за умовами якого постачальник зобов'язався поставляти і передавати у власність покупця лікарські препарати та медичні товари (товар), передбачені договором, а покупець зобов'язався приймати вищевказаний товар і вчасно оплачувати його на умовах, передбачених договором (п.1.1 договору).

Згідно з п.1.2 договору асортимент, кількість і ціна товару, що поставляється, визначаються в специфікаціях чи накладних, що визнаються сторонами специфікаціями, що складаються на кожну партію товару, що поставляється, і є невід'ємною частиною договору.

Вартість кожної партії товару є твердою і зміні не підлягає. Ціна на товар, переданий за договором, визначається без урахування вартості тари і упаковки (п.1.3 договору).

Відповідно до п.1.4 договору загальна ціна договору визначається сумою всіх товарів, отриманих за накладними протягом всього терміну дії договору, і орієнтовно складає 2000000 грн 00 коп.

Згідно з п.3.1 договору поставка товару здійснюється транспортом постачальника та за рахунок постачальника, окремими партіями, після складання та узгодження заявки. Заявка узгоджується сторонами по телефону, факсу, або в іншій формі.

Сторони використовують до договору умови DDP (доставка товару в пункт, вказаний покупцем), згідно міжнародних правил Інкотермс в редакції 2010 року, які застосовуються з урахуванням внутрішньодержавного характеру договору (п.3.2 договору).

В п.4.2 договору сторони передбачили, що термін оплати покупцем кожного конкретного постачання постачальник вказує у відповідній накладній, при цьому перебіг терміну оплати починається з першого дня дати відвантаження товару покупцю. У випадку, якщо постачальником в накладній не зазначений конкретний термін чи дата оплати, оплата покупцем повинна бути здійснена у повному обсязі в термін, не більш десяти календарних днів з дати відвантаження товару. У випадку наявності у покупця заборгованості за товар по двом або більше накладним, всі платежі, що покупець перераховує постачальнику, зараховуються насамперед в рахунок погашення заборгованості за товар, що отриманий раніше, незалежно від призначення платежу, вказаному в платіжному документі.

Відповідно до п.5.1 договору за несвоєчасну оплату поставленого товару покупець на вимогу постачальника сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, а також відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України сплачує постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та сплачує десять відсотків річних з простроченої суми. Якщо порушення строків оплати триває більш ніж 30 календарних днів, покупець додатково на вимогу постачальника оплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасно оплаченого товару.

Згідно з п.8.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє протягом дванадцяти місяців, а в частині виконання грошових зобов'язань - до повного завершення. У випадку відсутності повідомлення від сторін про намір розірвати договір у період не менш, ніж за два тижні до закінчення терміну дії договору, останній вважається пролонгованим на той же строк і на тих же умовах.

На виконання вказаних умов договору позивач здійснював відповідачеві поставки товару, які останній оплачував частково, внаслідок чого за ним за період з 20.06.2014 по 07.07.2014 виникла заборгованість в сумі 161468 грн 63 коп.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами по справі договір №171 від 20.02.2014 є договором поставки, до якого слід застосовувати відповідні положення Господарського та Цивільного кодексів України.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення передбачені і ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В п.4.2 договору сторони передбачили, що термін оплати покупцем кожного конкретного постачання постачальник вказує у відповідній накладній, при цьому перебіг терміну оплати починається з першого дня дати відвантаження товару покупцю. У випадку, якщо постачальником в накладній не зазначений конкретний термін чи дата оплати, оплата покупцем повинна бути здійснена у повному обсязі в термін, не більш десяти календарних днів з дати відвантаження товару. У випадку наявності у покупця заборгованості за товар по двом або більше накладним, всі платежі, що покупець перераховує постачальнику, зараховуються насамперед в рахунок погашення заборгованості за товар, що отриманий раніше, незалежно від призначення платежу, вказаному в платіжному документі.

Відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно зі ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Факт поставки позивачем продукції відповідачу за договором №171 від 20.02.2014 підтверджений матеріалами справи, в т.ч. товарно-транспортними накладними (т.1 а.с.32-133), генеральними довіреностями (т.1 а.с.23-31), податковою накладною (т.1 а.с.134-151) та відповідачем не оспорений.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В п.4.2 договору сторони передбачили, що термін оплати покупцем кожного конкретного постачання постачальник вказує у відповідній накладній, при цьому перебіг терміну оплати починається з першого дня дати відвантаження товару покупцю. У випадку, якщо постачальником в накладній не зазначений конкретний термін чи дата оплати, оплата покупцем повинна бути здійснена у повному обсязі в термін, не більш десяти календарних днів з дати відвантаження товару. У випадку наявності у покупця заборгованості за товар по двом або більше накладним, всі платежі, що покупець перераховує постачальнику, зараховуються насамперед в рахунок погашення заборгованості за товар, що отриманий раніше, незалежно від призначення платежу, вказаному в платіжному документі.

Відповідач в зазначені в товарно-транспортних накладних строки оплату в повному обсязі не здійснив, тобто має місце неналежне виконання зобов'язань за договором відповідачем.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про обґрунтованість та задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором №171 від 20.02.2014 в сумі 161468 грн 63 коп.

Відносно вимог позивача про стягнення з відповідача пені за період з 12.07.2014 по 19.01.2015 в сумі 00 грн 01 коп. та штрафу у розмірі 10% у сумі 00 грн 01 коп. (з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог б/н від 10.12.2015) суд зазначає наступне.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.5.1 договору за несвоєчасну оплату поставленого товару покупець на вимогу постачальника сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, а також відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України сплачує постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та сплачує десять відсотків річних з простроченої суми. Якщо порушення строків оплати триває більш ніж 30 календарних днів, покупець додатково на вимогу постачальника оплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасно оплаченого товару.

З огляду на те, що справа розглядається в межах заявлених позовних вимог, враховуючи принцип диспозитивності судового процесу, суд прийшов висновку про те, що позовна вимога про стягнення з відповідача пені за період з 12.07.2014 по 19.01.2015 в сумі 00 грн 01 коп. є обґрунтованою і підлягає задоволенню повністю (з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог б/н від 10.12.2015).

Вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 10% від вартості несвоєчасно поставленого товару в сумі 00 грн 01 коп. (з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог б/н від 10.12.2015) є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Сторони в п.5.1 договору поставки товару №171 від 20.02.2014 встановили інший розмір річних, а саме 10%.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 10% річних за період з 12.07.2014 по 13.10.2015 в сумі 00 грн 01 коп. (з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог б/н від 10.12.2015) є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю.

Вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат за період з серпня 2014 року по вересень 2015 року в сумі 00 грн 01 коп. з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог б/н від 10.12.2015) є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю.

З огляду на викладене позов підлягає задоволенню повністю (з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог б/н від 10.12.2015).

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України В«Про судовий збірВ» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

При зверненні позивача з даним позовом до суду було сплачено за платіжним дорученням №50317 від 15.10.2015 судовий збір у сумі 4641 грн 30 коп., в той час як, виходячи із заявленої до стягнення суми (309419 грн 63 коп.) повинно було бути сплачено судовий збір у сумі 4641 грн 29 коп. Таким чином, наразі існує необхідність повернення Товариству з обмеженою відповідальністю В«Вента.ЛТДВ» судового збору в сумі 00 грн 01 коп.

Розмір судового збору, сплачений позивачем у відсотковому співвідношенні до ціни позову, становить 4641 грн 29 коп., але у зв'язку з фактичним зменшенням розміру позовних вимог на 147950 грн 96 коп. сума судового збору зменшується пропорційно сумі позову з урахуванням вказаної заяви.

Тобто, на даний час існує переплата судового збору в загальному розмірі 2219 грн 27 коп., який підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України ухвалою господарського суду на підставі клопотання позивача, викладеного у заяві про зменшення розміру позовних вимог.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 2422 грн 03 коп. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю В«Вента.ЛТДВ» до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Марс ФармасіВ» задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Марс ФармасіВ» , кв.Гайового, б.36, м.Луганськ, ідентифікаційний код 36189263, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Вента.ЛТДВ» , узвіз Селянський, б.3а, м.Дніпропетровськ, ідентифікаційний код 21947206, заборгованість за поставлений товар у сумі 161468 грн 63 коп., пеню в сумі 00 грн 01 коп., 10% річних у сумі 00 грн 01 коп., інфляційні втрати в сумі 00 грн 01 коп., штраф у сумі 00 грн 01 коп., судовий збір у сумі 2422 грн 03 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.12.2015.

Суддя С.В. Смола