Рішення

від 08.12.2015 по справі 904/4839/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.12.15 Справа № 904/4839/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Агропродукт", с. Балівка, Дніпропетровський р-н, Дніпропетровська обл.

до Фермерського господарства "Славутич", с. Балівка, Дніпропетровський р-н, Дніпропетровська обл.

про стягнення 97480,68 грн.

Головуючий колегії ОСОБА_1

Суддя Бондарєв Е.М.

Суддя Кеся Н.Б.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 - представник за довіреність від 15.05.2015

від відповідача: ОСОБА_3 - представник за довіреністю від 23.06.2015 року

ОСОБА_4 - керівник

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВК Агропродукт" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фермерського господарства "Славутич" про стягнення основного боргу в сумі 60 000,00 грн., 3% річних в сумі 880,68 грн., інфляційних втрат в сумі 36 600 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань за усною домовленістю в частині своєчасної поставки оплаченого ТОВ "ВК Агропродукт" товару, що призвело до втрати інтересу до продукції (морква) ТОВ "ВК Агропродукт" в зв'язку з чим останній просить повернути сплачені в якості передоплати кошти та сплатити 3% річних й інфляційні втрати за користування чужими грошовими коштами.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2015 (суддя Панна С.П.) порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 24.06.2015.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2015 розгляд справи відкладений на 14.07.2015.

14.07.2015 позивач надав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що договір № 12/05 від 12.05.2014, який зазначений у призначенні платежу в платіжних дорученнях № 216 від 12.05.2014, № 240 від 22.05.2014 та № 231 від 19.05.2014, між сторонами не укладався.

14.07.2015 відповідач надіслав відзив на позов, в якому просить залишити позовну заяву без розгляду, у зв'язку з невиконанням позивачем вимог ухвал Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2015 та від 24.06.2015. Також, відповідач зазначає що ТОВ "ВК Агропродукт" виконав прийняті на себе зобов'язання в повному обсязі, що підтверджується накладними, підписаними сторонами.

14.07.2015 відповідач подав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що договір № 12/05 від 12.05.2014, який зазначений у призначенні платежу в платіжних дорученнях № 216 від 12.05.2014, № 240 від 22.05.2014 та № 231 від 19.05.2014, між сторонами не укладався.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2015 розгляд справи відкладений на 22.07.2015.

22.07.2015 відповідач подав до суду заяву про фіксування судового процесу під час розгляду справи № 904/4839/15 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно з ч. 7 ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу. Суд задовольнив дану заяву.

В наступних судових засіданнях, на підставі вищезазначеної заяви відповідача, відповідно до ч. 7 ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України, здійснювався запис судової справи № 904/4839/15 за допомогою технічних засобів, а саме: автоматизованої системи "Документообіг господарських судів". Для архівного оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер № 1011106LC36933.

22.07.2015 від відповідача до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відкриттям кримінального провадження № 12015040440001471 за правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 192 КК України за фактом невиконання умов усного договору посадовою особою ТОВ «ВК Агропродукт» ОСОБА_5, чим заподіяно матеріальну шкоду заявнику та надіслати матеріали судової справи до слідчого відділу Дніпропетровського РВ ГУМВС України у Дніпропетровській області.

22.07.2015 від відповідача надійшов відвід судді Панні С.П.

22.07.2015 представник позивача надав письмові заперечення на відвід судді Панни С.П., заявлений позивачем.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2015 відмовлено в задоволенні клопотання ФГ «Славутич» про відвід судді Панни С.П., задоволено заяву судді Панни С.П. про самовідвід від розгляду справи № 904/4839/15. Передано справу №904/4839/15 керівнику апарату суду для повторного розподілу через автоматизовану систему документообігу та визначення іншого складу суду для її подальшого розгляду.

Розпорядженням керівника апарату суду від 24.07.2015 № 625 відповідно до п. 2.3.52 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв'язку з задоволенням заяви судді Панни С.П. про самовідвід від розгляду справи, призначено повторний автоматичний розподіл справи № 904/4839/15.

Відповідно до протоколу про автоматичний розподіл справ між суддями справу № 904/4893/15 передано на розгляд судді Ярошенко В.І.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2015 справу № 904/4839/15 прийнято до провадження суддею Ярошенко В.І. та її розгляд призначено на 17.08.2015.

14.08.2015 відповідач надіслав пояснення, в яких зазначив, що копії накладних містяться в матеріалах справи, а оригінали даних накладних були надані на вимогу слідчого органу в межах кримінального провадження № 12015040440001471 та просить суд або зупинити провадження у справі до розгляду вищезазначеного кримінального провадження, або залишити позов без розгляду.

Відповідно до ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках: призначення господарським судом судової експертизи; надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів; заміни однієї з сторін її правонаступником.

Тобто, даною статтею передбачений виключний перелік підстав зупинення провадження у справі.

Оскільки кримінальне провадження № 12015040440001471 перебувало у стадії досудового розслідування та, на момент розгляду даної справи, не передано до суду, у господарського суду відсутній обов'язок зупинити провадження у даній справі.

В матеріалах справи наявне клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, як надійшло до суду 22.07.2015, в якому він просить суд направити матеріали справи № 904/4839/15 до слідчого органу.

Однак, заявник не обґрунтував необхідність надіслання до слідчих органів матеріалів справи № 904/4839/15.

Вимога відповідача про залишення позову без розгляду на підстав п. 2, 5 ст. 81 ГПК України також не підлягає задоволенню, оскільки остання відповідачем належними та допустимими доказами не доведена та не обґрунтована.

В судовому засіданні 17.08.2015, відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 03.09.2015. Після перерви розгляд справи було продовжено.

02.09.2015 позивач надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з відрядженням представника.

03.09.15 відповідач подав до суду письмові пояснення, в яких зазначає, що ним додаються до справи протоколи допитів свідків в межах кримінального провадження № 12015040440001471, з яких можна встановити, що позивачем отримана свіжа морква від відповідача.

В судовому засіданні 03.09.2015 представник відповідача, відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України, подав клопотання про продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2015 строк розгляду спору продовжено на п'ятнадцять днів та розгляд справи відкладено на 05.10.2015.

05.10.2015 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначає, що погоджується з фактом поставки товару на суму 2100 грн. та просить стягнути з відповідача 57900 грн. основної заборгованості, 23194, 74 грн. інфляційних втрат, 1168, 50 грн. трьох відсотків річних.

Суд, розглянувши заяву про уточнення позовних вимог, встановив, що дана заява по суті є заявою про зменшення розміру позовних вимог. Дану заяву прийнято судом до розгляду.

05.10.2015 відповідач подав клопотання, в якому просить опитати, згідно з діючим Господарським процесуальним кодексом, ОСОБА_6 К,С., ОСОБА_7, ОСОБА_8 - директора ТОВ "Агропродукт", ОСОБА_9 - директора ТВК "Еталон"

Розглянувши клопотання відповідача суд встановив, що відповідачем не доведено факту наявності трудових відносин між ОСОБА_6С, ОСОБА_7 та однією зі сторін спору. ОСОБА_9В, як зазначає відповідач, є директором підприємства, яке не є стороною у даній справі. Щодо ОСОБА_8- відповідачем не доведено необхідності виклику даної особи до суду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2015 призначено колегіальний розгляд справи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2015 справу прийнято до розгляду колегіально у складі: головуючий колегії - ОСОБА_1, суддя Бондарєв Е.М., суддя Кеся Н.Б. та розгляд справи призначено на 10.11.2015.

09.11.2015 відповідач надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою голови ФГ "Славутич".

У зв'язку із перебуванням судді Ярошенко В.І на лікарняному з 10.11.2015 слухання справи № 904/4839/15 призначене на 10.11.2015 о 14:30 год. не відбулося, про що було повідомлено сторін листом Господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2015.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2015 справу призначено до розгляду на 24.11.2015.

В судовому засіданні 24.11.2015 представник відповідача подав клопотання про припинення провадження у справі, в якому зазначає, що орган досудового слідства слідчим шляхом встановив безпідставність вимог ТОВ "ВК Агропродукт", та факт поставки моркви свіжої ФГ "Славутич" за попередньою оплатою у повному обсязі та просить припинити провадження у даній справі на підставі п. 1-1, п. 2, ч. 1 ст. 80 ГПК України, відповідно до яких господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору, або є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами про той же предмет з тих же підстав.

Суд, розглянувши вищезазначене клопотання відповідача, відмовив у його задоволенні, оскільки відповідачем не надано доказів відсутності предмету спору або рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами про той же предмет з тих же підстав. Зі змісту наданої відповідачем копії постави про закриття кримінального провадження від 04.11.2015 винесеної слідчим відділу Дніпропетровського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області капітаном міліції - ОСОБА_10, кримінальне провадження, внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 120150404400001471 від 13.07.2015 за ч. 2 ст. 192 КК України закрито, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Також, колегія суддів зазначає, що компетенцією органу досудового розслідування не передбачено вирішення господарських спорів.

В судовому засіданні представник відповідача висловив усне клопотання про витребування у органу досудового розслідування, Слідчого відділу Дніпропетровського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області, матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015040440001471 від 13.07.2015, для з'ясування фактичних обставин справи.

Відповідно до ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, що перешкоджають його наданню; підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; обставини, які може підтвердити цей доказ.

У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Господарський суд може витребувати докази також до подання позову як запобіжний захід у порядку, встановленому статтями 431 - 4310 цього Кодексу.

Господарський суд може уповноважити на одержання таких доказів заінтересовану сторону.

Ухвалою суду від 24.11.2015 розгляд справи відкладено на 07.12.2015. Зобов'язано Слідчий відділ Дніпропетровського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області надати копії матеріалів кримінального провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015040440001471 від 13.07.2015. Уповноважено представника Фермерського господарства «Славутич» одержати, необхідні для розгляду господарської справи № 904/4839/15, копії матеріалів кримінального провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015040440001471 від 13.07.2015.

07.12.2015 відповідач подав до суду клопотання про виклик у судове засідання для надання пояснень: слідчого СВ Дніпропетровського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області капітана міліції ОСОБА_10, директора ТОВ "ВК Агропродукт" - ОСОБА_5, директора - ОСОБА_9 та комірників - ОСОБА_11 та ОСОБА_7 працівників ТОВ ВК "Еталон".

Суд відмовив у задоволенні вищезазначеного клопотання з огляду на те, що відповідачем не доведено факту наявності трудових відносин між ОСОБА_6С, ОСОБА_7 та однією зі сторін спору. ОСОБА_9В, як зазначає відповідач, є директором підприємства, яке не є стороною у даній справі. Щодо директора ТОВ "ВК Агропродукт" ОСОБА_8 та слідчого СВ Дніпропетровського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області капітана міліції ОСОБА_10 - відповідачем не доведено необхідності виклику даних осіб до суду.

У судовому засіданні 07.12.2015 відповідач висловив усну заяву про відвід колегії суддів від розгляду даної справи.

У судовому засіданні 07.12.2015 оголошено перерву до 07.12.2015 о 16:15 год. для надання часу відповідачеві для підготування заяви про відвід колегії суддів у письмовому вигляді. Після перерви розгляд справи продовжено.

07.12.2015 відповідач подав заяву про відвід колегії суддів від розгляду справи № 904/4839/15.

Ухвалою суду від 07.12.2015 у задоволенні заяви відповідача про відвід колегії суддів від розгляду справи № 904/4829/15 відмовлено.

У судовому засіданні 07.12.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВК Агропродукт» (далі - позивач) та Фермерським господарством «Славутич» (далі - відповідач) було досягнуто усної домовленості, згідно якої ТОВ «ВК Агропродукт» зобов'язалось сплатити передплату ФГ «Славутич» у сумі 60000 грн., а останній зобов'язався поставити йому товар - свіжу моркву у кількості 30000 кг.

Позивач, на виконання вищевказаної усної домовленості, перерахував відповідачу передплату у розмірі 60000 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень № 216 від 12.05.2014 на суму 30000 грн., № 231 від 19.05.2014 на суму 5000 грн. та № 240 від 22.05.2014 на суму 25000 грн. (арк. с. 37-39 том 1).

Відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 2100 грн., що підтверджується видатковою накладною № 22 від 04.09.2014, підписаною обома сторонами (арк. с. 81 том 1).

Як зазначає позивач, відповідач поставку товару на повну суму передплати не здійснив. У зв'язку з чим позивач звернувся до відповідача з претензією від 25.03.2015, в якій вимагав протягом 5 робочих днів або поставити недопоставлену продукцію, або повернути передплату за товар (арк. с. 40-42 том 1). Дана претензія була отримана відповідачем 31.03.2015, що підтверджується копією поштового повідомлення про вручення цінного листа (арк. с. 43 том 1) Крім того, факт отримання даної претензії не заперечується відповідачем, про що він зазначив у своїй заяві про скоєння злочину посадовими особами ТОВ «ВК Агропродукт», направленої начальнику Дніпропетровського РВ УМВС України в Дніпропетровській області (арк. с. 88-90 том 1). Претензія від 25.03.2015 залишена відповідачем без відповіді.

25.06.2015 позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення суму передплати, а також сплати інфляційних втрат та трьох відсотків річних (арк. с. 96-97 том 1), яка була надіслана на адресу відповідача 26.06.2015 цінним листом з описом вкладення (арк. с. 98-99 том 1). Дана вимога була залишена відповідачем без відповіді.

Відповідач у відзиві на позовну заяву стверджує, що товар ним був поставлений позивачу на всю суму передплати, в загальній кількості 33118 кг, що підтверджується видатковою накладною № 22 від 04.09.2014 на суму 2100 грн., підписаною обома сторонами, та іншими накладними (арк. с. 84-87 том 1).

Позивач не заперечує проти того, що отримав продукцію за накладною № 22 від 04.09.2014 на суму 2100 грн., однак не визнає поставку за іншими накладними. Також, позивач зазначає, що надані відповідачем копії накладних є накладними внутрішнього використання, товар на підставі цих накладних він не отримував, також дані накладні не можуть бути належним доказом поставки товару, оскільки останні не містять необхідних реквізитів первинних документів та підписані зі сторони ТОВ «ВК Агропродукт» невстановленими особами.

Згідно ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/70, визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Зі змісту накладних, наданих відповідачем, як доказ поставки позивачу моркви свіжої на суму 57900 грн. (арк. с. 85-87), вбачається, що останні не мають обов'язкових складових первинних документів у відповідності до вимог статті 9 Закону України "Бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а саме не містять посад осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність їх оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, у накладних від 24.12.2014 та від 26.12.2014 у найменуванні отримувача зазначено найменування населеного пункту.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що накладні (арк. с. 84-86 том 1) не є належними доказами поставки товару, а тому не можуть засвідчувати факт поставки товару.

Крім того, суд звертає увагу на те, що з наданих відповідачем до суду копій протоколів допитів свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, проведених слідчим СВ Дніпропетровського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області капітаном міліції ОСОБА_10 в межах кримінального провадження № 12015040440001471 (арк. с. 169-170, 173), вбачається, що останні під час здійснення поставок моркви, у період з 24.12.2014 по 04.02.2015, перебували у трудових відносинах з ТОВ ТКВ "Еталон" та саме вони приймали моркву за представленими відповідачем до суду накладними внутрішнього користування. Що свідчить про те, що поставка моркви за даними накладними відбувалась не ТОВ "ВК Агропродукт", а іншій юридичній особі.

На момент звернення позивача із позовом до суду, відповідач товар на суму 57900 грн. не поставив та передплату на вищезазначену суму позивачу не повернув.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 57900 грн.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (ст. 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 181 Господарського суду України (далі - ГК України) господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Дії сторін (передача продавцем товару покупцю за видатковими накладними, прийняття товару покупцем) свідчать про виникнення між ними правовідносин поставки.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Частиною першою ст. 222 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб'єктів, поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно з приписами ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На час розгляду спору у господарському суді, відповідачем не заперечено факт отримання передплати за представленими платіжними дорученнями та не надано належних доказів поставки товару або повернення передплати на суму 57900 грн., а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми передплати підлягає задоволенню в розмірі 57900 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 23194, 74 грн. за період з 01.12.2014 по 05.10.2015 та трьох відсотків річних у сумі 1658, 50 грн. за період з 01.12.2014 по 05.10.2015, нарахованих позивачем у зв'язку з неповерненням відповідачем суми передплати, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 № 14 обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Враховуючи викладене, господарський суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 23194, 74 грн. та трьох відсотків річних у сумі 1168, 50 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 1285, 91 грн..

Керуючись ст. 22, 33, 34, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства «Славутич» (52010, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Балівка, вул. Леніна, буд. 213; ідентифікаційний код 20268472) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК Агропродукт» (52010, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Балівка, вул. Леніна, буд. 49; ідентифікаційний код 38873352) заборгованість у розмірі 57900 грн. та 1285, 91 грн. витрат зі сплати судового збору у розмірі грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 14.12.2015

Головуючий колегії ОСОБА_1

Суддя Е.М. Бондарєв

Суддя Н.Б. Кеся