Ухвала

від 27.10.2015 по справі 760/12160/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУДМІСТА КИЄВА

Справа № 11-сс/796/2761/2015 Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 191 КПК Доповідач в суді Апеляційної інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_5

за участю прокурора ОСОБА_6

представника власника майна ОСОБА_7

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу подану ТОВ «АМЛАК» на ухвалу слідчого судді Соломянського районного суду м. Києва від 15 вересня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Цією ухвалою було задоволено клопотання старшого слідчого СУ ФР ДПІ у Соломянському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_8 , погоджене зі старшим прокурором прокуратури Соломянського району м. Києва ОСОБА_6 та накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 (код валюти 980), відкритий ТОВ «АМЛАК» (код ЄДРПОУ 37075045) в АТ «ТАСКОМБАНК» (МФО 339500), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30.

Приймаючи рішення слідчий суддя перевірив матеріали додані до клопотання слідчого, дослідив докази по цих матеріалах та дійшов висновку про те, що існує необхідність у накладенні арешту з метою відшкодування заподіяних злочином збитків та забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Не погоджуючись з рішенням слідчого судді директор ТОВ «АМЛАК» ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану ухвалу, постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на поточні рахунки в повному обсязі.

Мотивуючи вимоги апеляційної скарги, автор апеляції посилається на невідповідність оскаржуваної ухвали вимогам діючого законодавства.

Так, апелянт вважає, що при винесенні ухвали слідчий суддя не перевірив наявність належних правових підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді арешту майна, та не врахував відсутність у клопотанні слідчого доказів що вказують на вчинення ТОВ «АМЛАК» кримінального правопорушення, також, не було перевірено інформацію про пред`явлення особі підозри у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки у кримінальному проваджені за № 32014100090000167 від 17.10.2014 року, всі слідчі дії стосовно ТОВ «АМЛАК» проводились, як зі свідком.

Одночасно, апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Соломянського району суду м. Києва від 15.09.2015 року про накладення арешту на грошові кошти.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ТОВ «АМЛАК», який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, доводи прокурора, який просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, вважаючи ухвалу суду законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали провадження за клопотанням слідчого, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе поновити строк на апеляційне оскарження, а апеляційну скаргу задовольнити частково.

Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів СУ ФР ДПІ у Солом`янському району ГУ ДФС у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32014100090000167 внесене в ЄРДР 17.10.2014р. за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.212, ч. 21 ст. 205 КК України.

Зокрема, в ході досудового розслідування зібрано дані про те, що невідомі особи, шляхом незаконного використання реквізитів підприємств з ознаками «фіктивності», серед яких ТОВ «АМЛАК» надають зацікавленим юридичним особам-клієнтам послуги з мінімізації податкових зобов`язань та вчиняють пособництво в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах.

Встановивши зазначені обставини, перевіривши обґрунтованість висновків органу досудового розслідування з приводу обставин підозри вчинення злочинів та врахувавши положення ст.ст. 167, 170 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на грошові кошти, які перебувають на рахунках ТОВ «АМЛАК», проте приймаючи таке рішення слідчий суддя помилково зазначив, як одну з підстав для накладення арешту забезпечення цивільного позову, оскільки така підстава може бути застосована лише у разі наявності підозрюваного та подання потерпілим цивільного позову, що у цьому випадку не мало місця.

Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді та вважає, що матеріали кримінального провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим і необхідним у даному кримінальному провадженні, оскільки сприятиме досягненню мети щодо швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, а також запобігатиме настанню будь-яких негативних наслідків, в тому числі і втраті грошових коштів, до яких може бути застосована конфіскація, проте з огляду на наведені порушення та положення ч.3 ст.407 КПК України ухвала підлягає скасування з постановленням нової ухвали про накладення арешту на рахунки з мотивів наведених апеляційним судом.

Посилання апелянта на відсутність у ТОВ «АМЛАК» процесуального статусу підозрюваного, як на підставу для скасування ухвали є помилковим, оскільки закон не пов`язує вирішення питання про накладення арешту на майно, яке відповідає положенням ч.2 ст.167 КПК України, з особою підозрюваного, наявність якого не є обов`язковою у цьому випадку.

Доводи апелянта щодо порушення слідчим суддею вимог ч.3 ст.132 КПК України не спростовують висновків слідчого судді щодо доведеності обставин визначених цією правовою нормою, оскільки ці висновки ґрунтуються на матеріалах, доданих слідчим до клопотання та містять необхідні на цьому етапі кримінального провадження докази необхідності такого ступеню втручання у права і свободи апелянта.

Разом з цим, апелянт, заперечуючи проти доказів доданих слідчим до свого клопотання, та маючи право, відповідно до положень ч.4 ст.172 КПК України, подати клопотання про дослідження матеріалів, що мають значення для вирішення питання про арешт майна, цим правом не скористався та не надав апеляційному суду доказів на спростування доводів слідчого та не використав своє право подавати клопотання про скасування арешту згідно положень ст..174 КПК України.

Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає.

З урахуванням викладеного, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову ухвалу про задоволення клопотання слідчого.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Поновити ТОВ «АМЛАК» строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Соломянського районного суду м. Києва від 15 вересня 2015 року.

Ухвалу слідчого судді Соломянського районного суду м. Києва від 15 вересня 2015 року, якою ухвалою було задоволено клопотання старшого слідчого СУ ФР ДПІ у Соломянському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_8 , та накладено арешт грошові кошти, що знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 (код валюти 980), відкритий ТОВ «АМЛАК» (код ЄДРПОУ 37075045) в АТ «ТАСКОМБАНК» (МФО 339500), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30 -скасувати, а апеляційну скаргу ТОВ «АМЛАК» задовольнити частково.

Постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання старшого слідчого СУ ФР ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_8 та накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 (код валюти 980), відкритий ТОВ «АМЛАК» (код ЄДРПОУ 37075045) в АТ «ТАСКОМБАНК» (МФО 339500), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри, 30.

Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4