Постанова

від 02.12.2015 по справі 810/5146/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2015 року           810/5146/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Березанська суконна фабрика" до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про скасування рішення та податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Березанська суконна фабрика"(далі - позивач) з позовом до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області(далі - відповідач) про скасування рішення та податкового повідомлення-рішення від 25.05.2015 №001632201(далі - оскаржуване рішення).

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем донараховано суму грошового зобов'язання визначеного в оскаржуваному рішенні безпідставно, без врахування первинних документів, за умови довільного тлумачення перевіряючими норм чинного податкового законодавства при повній відсутності правового підгрунття для зроблених відповідачем висновків викладених в Акті про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 28.04.2015 №66/22-00-32545649(далі - Акт перевірки).

У запереченнях проти позову відповідач вважає свої дії правомірними, а позовні вимоги не обгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки при здійсненні ним своїх управлінських функцій діяв в межах та спосіб передбачені чинним законодавством України, а тому просить суд відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову.

В судове засідання сторони, повідомлені належним чином про місце, дату та час, не з'явились. Від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Судом встановлено, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, та зважаючи на клопотання представника позивача, суд вирішив подальший розгляд справи проводити в порядку письмового провадження на основі наявних у матеріалах справи доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Посадовими особами відповідача на підставі направлення від 07.04.2015, виданого Переяслав-Хмельницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства позивачем за період 01.01.2013 по 31.12.2014.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено Акт перевірки, в якому зазначено наступні порушення:

- п. 17.6 п.21 підрозділу 4 Розділу XX Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12 2010 року із змінами та доповненнями (далі - Податковий кодекс України) , абз «г») п.135.1 ст.135, абз. «г» п.п.138.1.1 п.138.ст.138 Податковий кодекс України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 479543,88 грн., у тому числі за 2013 рік в сумі 173464,45 грн., за 2014 рік в сумі 306 079,43 грн.;

- п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податковий кодекс України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 81603,57 грн., в тому числі за січень 2013 року в сумі 54335,0 грн., за лютий 2013 року в сумі 14990,0 грн., за березень 2013 року в сумі 2560,0 грн., за січень 2014 року в сумі 6933,0 грн., за березень 2014 року в сумі 1049,75 грн., за травень 2014 року в сумі 1735,82 грн.

Такі висновки зроблені у зв'язку з тим, що при перевірці відповідності обсягів задекларованих пільгових операцій у періоді, що перевіряється, встановлено завищення задекларованих пільгових операцій всього на суму 1 166 611,36 грн., у тому числі за 2013 рік в сумі 913 509,80 грн., за 2014 рік в сумі 253 102,28 грн. внаслідок відображення у складі пільгових операцій, обсягів реалізації товарів, які не підпадають під визначення п.17.б підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, а також порушення позивачем вимог п.21 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України щодо цільового використання вивільнених від оподаткування коштів, що в свою чергу призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1 440 364,00 за 2014 рік.

Не погодившись з висновки вказаного акту 13.05.2015 року позивач надав свої письмові заперечення до Переяслав-Хмельницької ОДГП ГУ ДФС у Київській області.

19 травня 2015року відповідач листом №1070/10-17-22-00 надав відповідь про розгляд заперечень, відповідно до якої висновки акту залишено без змін.

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем 25.05.2015 винесено оскаржуване рішення, однак позивач не погодившись з ним висловило свої заперечення в скарзі №3715/10/10-36 від 11.06.2015 року до ГУ ДФС у Київській області.

Рішенням ГУ ДФС у Київській області від 17.06.2015 року №1657/10/10- 36-10-01-04 продовжено строк розгляду скарги позивача до 10.08.2015 року.

13.08.2015 позивач отримав рішення про результати розгляду скарги №2102/10/10-36-10-01-04 від 10.08.2015, відповідно до якого ГУ ДФС у Київській області залишило без змін оскаржуване рішення, а скаргу позивача без задоволення.

Викладені вище обставини стали підставою для звернення позивача з адміністративним позовом, що стало предметом розгляду даного спору.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами спору, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Спеціальним законом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, функції та правові основи діяльності органів державної податкової служби є Податковий кодекс України.

Положеннями ст. 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи (органи державної податкової служби) мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, як платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Згідно із п. 86.1 ст. 86 Податкового Кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати. Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження). У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до п. 86.3 ст. 86 Податкового кодексу України, акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику.

Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв'язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених у цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт.

Відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 №984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки) (п.86.7 ст. 86 ПКУ).

Відповідно до пункту 86.7 статті 87 Податкового кодексу України, з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності) керівником органу державної податкової служби (або його заступником) приймається рішення про визначення платнику податків грошових зобов'язань.

Таке рішення податковим органом приймається у формі податкового повідомлення-рішення - письмового повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996-ХІV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення.

За змістом частин 4, 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів до своєчасного їх подання.

Відповідно до абз. «б» п.17 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України тимчасово, строком на 10 років, починаючи з 1 січня 2011 року звільняється від оподаткування прибуток, отриманий від основної діяльності підприємств легкої промисловості (група17-19КВЕД ДК 009- 2005), крім підприємств, які виробляють продукцію на давальницькій сировині. Таким чином, єдиний підклас, до якого можливо віднести матраци набивні, за класифікатором ДК 009:2005 є підклас 17.40.0, якому у класифікаторі ДК 009:2010 відповідає підклас 13.92.24, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно відображено у складі пільгових операцій, обсягів реалізації товарів.

Разом з тим відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Однак представником відповідача в судовому засіданні ніяким чином не було доведено правомірність винесеного ним рішення, як і не надано доказів на підтвердження висновків викладених в Акті перевірки.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованим так такими, що підтверджені доказами наявними в матеріалах справи, оскаржуване рішення винесено в супереч вимогам чинного законодавства України, а тому вважає його таким, що підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Податкове повідомлення-рішення Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 25.05.2015 №001632201, - скасувати.

3. Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Березанська суконна фабрика"(код ЄДРПОУ:32545649) сплачений ним судовий збір в сумі 8975(вісім тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять )грн. 28 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя           (підпис)                                                                       Терлецька О.О.

З оригіналом згідно. Суддя: