ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
10 грудня 2015 року Справа № 922/2301/15
Провадження №14/913/47/15
За скаргою Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат»
на дії відділу державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції, щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про стягнення виконавчого збору
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мегадонбас», м. Луганськ
до Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м. Алчевськ
про стягнення 1844615,48 грн.
Суддя Масловський С.В.
У засіданні брали участь:
від позивача: не з’явились
від відповідача: ОСОБА_1 довіреність № 01-026-1824 від 25.12.2014.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Луганської області від 30.06.2015 у справі №922/2301/15, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду 30.10.2015, позов Товариства з обмеженою відповідальністю В«Керуюча Компанія «Мегадонбас» до Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» задоволено частково та присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м.Алчевськ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Керуюча Компанія «Мегадонбас», м.Луганськ основний борг у розмірі 1109484 грн. 80 коп., 3% річних у розмірі 74921 грн. 44 коп., інфляційні нарахування у розмірі 420951 грн. 65 коп. та витрати на сплачений судовий збір у розмірі 32107 грн. 16 коп.
17.11.2015 Публічне акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат» звернулось до господарського суду Луганської області зі скаргою №026-756 на дії Органу державної виконавчої служби, щодо визнання недійсною постанови про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Луганської області від 20.07.2015 по справі №922/2301/15 та визнання недійсною постанови про стягнення виконавчого збору від 02.09.2015. Крім того, позивачем подано клопотання №026-755 від 17.11.2015 про відновлення строку на оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження.
Враховуючи те, що скаржник дізнався про відкриття виконавчого провадження 11.11.2015, доказів протилежно станом на момент розгляду клопотання, суду надано не було, а п. 6 ст. 25 ЗУ «Про виконавче провадження» та ст. 121-2 ГПК України, встановлено строк на оскарження дій або бездіяльності органів Державної виконавчої служби - 10 (десять) днів, судом було відновлено строк на оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження.
Скарга мотивована тим, що станом на момент відкриття виконавчого провадження та винесення постанови про стягнення виконавчого збору, рішення господарського суду Луганської області від 30.06.2015 у справі № №922/2301/15 не набрало законної сили, а тому на думку скаржника, виконавець на підставі статті ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» повинен був відмовити у відкритті виконавчого провадження, та як наслідок не міг виносити постанову про стягнення виконавчого збору. На підтвердження своєї позиції позивачем долучено до матеріалів справи копію ухвали про порушення апеляційного провадження від 07.08.2015.
Суб’єкт оскарження, відділ державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції, надав заперечення, в якому доводи викладені у скарзі спростовує тим, що 25.08.2015 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, але в супереч вимог статті 31 ЗУ «Про виконавче провадження» направити боржнику постанову не було можливості , адже УДППЗ «Укрпошта» не здійснювала пересилання кореспонденції до міста Алчевська. Крім того в запереченнях, ВДВС Алчевського міського управління юстиції підтвердили факт того, що постанова про стягнення виконавчого збору була вручена представнику боржника наручно 11.11.2015.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1212 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
Відповідно до ст.50 Господарського процесуального кодексу України процесуальні дії вчиняються у строки, встановлені цим Кодексом. У тих випадках, коли процесуальні строки не встановлено, вони призначаються господарським судом. Строки для вчинення процесуальних дій визначаються точною календарною датою, зазначенням події, що повинна неминуче настати, чи періодом часу. В останньому випадку дію може бути вчинено протягом всього періоду. Перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.
Приписами ст.53 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
У пп.9.7 п.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» зазначено, що встановлений у частині першій статті 1212 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання.
Відповідно до ч. 1 статті 25 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Згідно з ч. 2 статті 25 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» відмова у відкритті виконавчого провадження державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;
Згідно з ч. 1 статті 28 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов’язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення
виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч. 1 статті 31 ЗУ «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Враховуючи вищевикладене судом встановлено, що постанова про відкриття виконавчого провадження була винесена 25.08.2015, належних доказів на підтвердження того факту, що ВДВС Алчевського міського управління юстиції було відомо про те, що рішення не набрало законної сили, суду надано не було. Крім того, статтею 116 ГПК України встановлено, що наказ господарського суду видається після набрання рішенням законної сили, а отже вимога скаржника про визнання недійсною постанови про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Луганської області по справі № 922/2301/15 з посиланням на п. 3 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» не є обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягає.
Твердження позивача про те, що постанова про відкриття виконавчого провадження підлягає скасуванню оскільки 07.08.2015 Донецьким апеляційним господарським судом було прийнято апеляційну скаргу до провадження, а тому рішення не набрало законної сили, судом до уваги не приймаються, адже в такому випадку скаржник не був обмежений звернутись до суду з вимогою про зобов’язання вчинити дії, а саме повернути виконавчий документ у зв’язку з відновленням строку для подачі апеляційної скарги в порядку статті 48 ЗУ «Про виконавче провадження».
Також судом встановлено, що постанова про стягнення виконавчого збору була винесена 02.09.2015, але належних доказів направлення постанови про відкриття виконавчого провадження, суду надано не було, а навпаки, ВДВС Алчевського міського управління юстиції у запереченнях зазначив, що реалізувати приписи статті 31 ЗУ «Про виконавче провадження», а саме направити постанову рекомендованим листом, не було можливості, адже УДППЗ «Укрпошта» не здійснювала пересилання кореспонденції до міста Алчевська. Суд звертає увагу, що виконавчий збір підлягає стягненню у разі невиконання рішення в добровільному порядку, у строк встановлений державним виконавцем в постанові про відкриття виконавчого провадження , з урахуванням приписів статті 25 ЗУ «Про виконавче провадження». Таким чином, передумовою стягнення виконавчого збору, є надання боржнику строку для добровільного виконання, а отже обов’язковою умовою є отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження.
Враховуючи те, що скаржник не отримував постанови про відкриття виконавчого провадження, що підтверджується ВДВС Алчевського міського управління юстиції, а вищезазначеною постановою встановлюється строк для добровільного виконання рішення, з пропуском якого закон пов’язує виникнення права у виконавчої служби на стягнення виконавчого збору, суд дійшов висновку що вимога про визнання недійсною постанови про стягнення виконавчого збору від 02.09.2015., є законною обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою що підлягає задоволенню.
Згідно з вимогами ст. 6 Закону державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
За таких обставин, керуючись положеннями ЗУ України «Про виконавче провадження» , ст. ст. 86 , 121-2 ГПК України , суд, -
УХВАЛИВ:
1. Скаргу Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» задовольнити частково.
2. Визнати недійсною Постанову про стягнення виконавчого збору від 02.09.2015, винесену в.о. начальника відділу державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції ОСОБА_2 при примусовому виконанні наказу 922/2301/15 від 20.07.2015, виданого господарським судом Луганської області.
3. В іншій частині скаргу залишити без задоволення.
4. Ухвала може бути оскаржена у встановленому законом порядку.
5. Копію ухвали розіслати сторонам та відділу держаної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції.
Суддя С.В. Масловський
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 10.12.2015 |
Оприлюднено | 18.12.2015 |
Номер документу | 54331272 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Луганської області
Масловський С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні