Рішення

від 10.12.2015 по справі 922/5258/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2015 р.Справа № 922/5258/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Кріциній В.Е.

розглянувши справу

за позовом ФОП ОСОБА_2, м.Миколаїв до 1-ого відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Біловезька медова компанія», м. Брест, Республіка Беларусь , 2-ого відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична група "Кворум", м. Харків про стягнення коштів за участю представників:

позивача - не з*явився

1-ого відповідача - не з'явився

2-ого відповідача - Яковець І.Ю.(Керівник)

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_5, з місцезнаходженням в м. Первомайськ, резидент України, звернулась до господарського суду Харківської області із позовною заявою до 1-ого відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Біловезька медова компанія», з місцезнаходженням в м. Брест, резидента Республіки Білорусь, та 2-ого відповідача Товариства з обмеженоювідповідальністю "Юридична група "Кворум", з місцезнаходженням в м. Харків, резидента України, про стягнення солідарно суму боргу в розмірі 43512,00 (сорок три тисячі п'ятсот дванадцять) доларів США, що в еквіваленті, станом 01.09.2015,становить 948 796,56грн.

Позовні вимоги до відповідача-1 обґрунтовані порушенням зобов'язань за договором купівлі - продажу №8-У від 25.09.2013року в частині повного та своєчасного розрахунку, до відповідача-2 порушенням договору поруки № П-01/08 від 15.01.2014року.

Ухвалою господарського суду від 10.09.2015 року, керуючись Конвенцією «Про вручення за кордоном судових та позасудових документів по цивільним та комерційним справам» від 15.11.1965 року, судом визначено 8 березня 2016 року як строк, достатній для вирішення зазначеної справи. Призначено справу до розгляду у судовому засіданні на «01» жовтня 2015 р. о 10:00.

30.09.2015 р. за вх. №39286 до канцелярії суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів, зокрема переклад ухвали суду від 10.09.2015року про порушення провадження та клопотання про витребування доказів в порядку ст. 38 ГПК України, в якому просив суд витребувати у Брестської митниці Республіки Білорусь (місцезнаходження: Республіка Білорусь, м. Брест, вул. Гаврилова 45, поштовий індекс 224028) належним чином завірену копію митної декларації, на митне оформлення меду бджолиного натурального квіткового, в загальній кількості 8880 (вісім тисяч вісімсот вісімдесят) загальною вартістю 43512,00 (сорок три тисячі п'ятсот дванадцять доларів США) 00 центів, яка була подана ТОВ «Біловезька медова компанія» (код ОКПО: 29229516, місцезнаходження: 224029, Республіка Білорусь, м Брест, вул. Комерційна, 19).

Ухвалою суду у задоволенні вказаного клопотання було відмовлення, у зв'язку з його необґрунтованістю.

30.09.2015 року від представника позивача надійшло клопотання, в якій останній просив суд замінити в порядку процесуального правонаступництва первісного позивача ФОП ОСОБА_5, номер запису в ЄДР: 25240000000009366 від 21.06.2012 року, на ФОП ОСОБА_2, що зареєстрована в ЄДРПОУ 25.10.2007року № 25240000000005231, та зареєстрована з адресом: АДРЕСА_1.

Обґрунтовуючи вказане клопотання, позивач мотивував це укладенням 15 вересня 2015 року між ФОП ОСОБА_5, номер запису в ЄДР: 25240000000009366від 21.06.2012 року, що діє на підставі чинного законодавства України (Цедент) та ФОП ОСОБА_2(Цесіонарій), що зареєстрована в ЄДР від 25 жовтня 2007 року за № 25240000000005231, яка діє на підставі чинного законодавства України, був підписаний, у відповідності до вимог чинного законодавства України, Договір відступлення права вимоги (цесії) від 15 вересня 2015 року.

В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Цедент відступив Цесіонарієві, аЦесіонарій набув право вимоги, належне Цедентові, і стає кредитором за Договором купівлі продажу №8-У від 25 вересня 2013 року, який укладено між Цедентом і ТОВ «Біловезька медова компанія».

29.09.2015року до канцелярії господарського суду від першого відповідача, за допомогою засобів факсимільного зв'язку за (вх.№39151) надійшли пояснення по справі, в яких останній наголошував на відсутності заборгованості за договором купівлі - продажу №8-У від 25.09.2014року, оскільки в силу положень п.3.3. договору купівлі - продажу поставлений мед в кількості 8 880 кг був утилізований відповідно до вимог законодавства РБ.

З приводу цього, суд критично ставиться до вищевказаних пояснень, та керується наступним.

У відповідності до ст. 32 ГПК України - доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких гуртуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами:

- письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

- поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

У відповідності до ст. 36 ГПК України - письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Даючи безпосередню юридичну оцінку поясненням відповідача -1, суд вважає за неможливе їх використання в якості доказів по справі та не бере їх до уваги, оскільки такі пояснення надані суду з порушенням вимог ст.ст.32, 36 ГПК України.

30.09.2015 року до канцелярії господарського суду від другого відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву(вх.№39285), в якому він вказує на те, що дія договору поруки припинилася на підставі до п. 2.3. Договору, так як строк виконання зобов'язання Поручителя, забезпеченого Договором становив 180 (сто вісімдесят) календарних днів, від дня настання строку виконання зобов'язання Боржника згідно умов Основного договору та внаслідок цього просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог до другого відповідача. Наданий відзив досліджений судом та долучений до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 01.10.2015року здійснено заміну позивача у справі № 922/5258/15, а саме: ФОП ОСОБА_5, номер запису в ЄДР: 25240000000009366 від 21.06.2012 року на ФОП ОСОБА_2, що зареєстрована в ЄДРПОУ 25.10.2007року № 25240000000005231, з місцезнаходженням: АДРЕСА_1.

07.10.2015року до канцелярії господарського суду від першого відповідача (вх.№40600), за допомогою засобів факсимільного зв'язку надійшли пояснення по справі, які за змістом аналогічні тим, які були дослідженні судом в судовому засіданні від 29.09.2015 року, в яких останній наголошував на відсутності заборгованості за договором купівлі - продажу №8-У від 25.09.2014року, оскільки, поставлений мед був неякісний, тому вищевказаний товар в кількості 8880 кг утилізований відповідно до вимог законодавства РБ, посилаючись на положення п.3.3. договору купівлі - продажу останній вказує на те, що неякісний товар оплаті не підлягає.

Досліджуючи зміст вказаних пояснень, суд зауважує що вказані пояснення не можуть розглядатися судом в якості доказів, оскільки вони надані суду не в оригіналі та/або неналежним чином завірених копіях, що є порушенням вимог ст.ст. 32, 36 ГПК України.

03.11.2015 року від Економічного суду м. Бреста (Республіка Білорусь), надійшла ухвала про виконання судового доручення іноземної держави, а саме ухвали господарського суду Харківської області від 01.10.2015року у справі №922/5258/15, з огляду на що суд вважає, що судом виконані всі вимоги діючого законодавства України та приписів норм міжнародного законодавства згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, в частині належного повідомлення осіб які беруть участь в справі, про час, місце та дату розгляду справи.

В судове засідання призначене на 11.11.2015 р. за (вх. №45495 ) до канцелярії суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення(вх.№45496), в яких останній наголошував, що товар був поставлений у відповідності до вимог укладеного договору, прийнятий відповідачем-1 без будь-яких зауважень щодо кількості та якості товару,в повній мірі відповідав характеристикам (ДСТУ) щодо якості товару, про що свідчить експертний висновок Випробувального центру державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно- санітарної експертизи від 02 жовтня 2013 року, відсутність претензій від відповідача-1 або його уповноважених осіб, як це передбачено умовами договору, з огляду на що просив задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, Відповідач-1 повторно в судове засідання не з'явився, своїх уповноважених представників до суду не направив.

Окрім цього, у підтвердження факту поставки товару відповідачу-1, представником позивача через канцелярію суду за (вх. №45495) надійшло клопотання про витребування доказів в порядку ст. 38 ГПК України, в якому останній просив суд витребувати у Брестської митниці Республіки Білорусь (місцезнаходження: Республіка Білорусь, м. Брест, вул. Гаврилова 45, поштовий індекс 224028) належним чином завірену копію митної декларації, на митне оформлення меду бджолиного натурального квіткового, в загальній кількості 8880 (вісім тисяч вісімсот вісімдесят) загальною вартістю 43512,00 (сорок три тисячі п'ятсот дванадцять доларів США) 00 центів, яка була подана ТОВ «Біловезька медова компанія» (код ОКПО: 29229516, місцезнаходження: 224029, Республіка Білорусь, м Брест, вул. Комерційна, 19).

Ухвалою суду від 11.11.15 року вказане клопотання, представника позивача було задоволене в повному обсязі, витребувано від Брестської митниці Республіки Білорусь (місцезнаходження: Республіка Білорусь, м. Брест, вул. Гаврилова 45, поштовий індекс 224028) належним чином завірену копію митної декларації, на митне оформлення меду бджолиного натурального квіткового, в загальній кількості 8880 (вісім тисяч вісімсот вісімдесят) загальною вартістю 43512,00 (сорок три тисячі п'ятсот дванадцять доларів США) 00 центів, яка була подана ТОВ «Біловезька медова компанія» (код ОКПО: 29229516, місцезнаходження: 224029, Республіка Білорусь, м Брест, вул. Комерційна, 19), на підставі наступних документів:

- Договору купівлі-продажу № 8-У від 23 вересня 2013 року;

- СМR №017475 від 11.10.13 року;

- Рахунку-фактури №1 від 25.09.13 року;

- Рахунку-проформи №1 від 25.09.13 року;

- Митної декларації типу ЕК-10 № 504040000/2013/000890 від 17 жовтня 2013 року.

Розгляд справи відкладено на «10» грудня 2015 р. о 10:00.

В судове засідання призначене на 10.12.15 року, до суду надійшла ухвала від Економічного суду м. Брест, про неможливість виконання ухвали Господарського суду Харківської області від 10.11.15 року, у зв'язку з виникненням в суду, сумнівів щодо справжності доручення як документа на підставі якого необхідно здійснити відповідні процесуальні дії, а також клопотання представника позивача, про розгляд справи без його участі. У вказаному клопотанні представник позивача ОСОБА_1 просив суд розгляд справи здійснювати без його участі. Позовні вимоги підтримував та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача-1 у судове засідання призначене на 10.12.15 року, в третє не з'явився, свого повноважного представника не направив, про місце, дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином, про що свідчить ухвала Економічного суду міста Брест від 03.11.2015 року.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача-2 наполягав, що у зв'язку з повторною неявкою представника відповідача-1, який був належним чином повідомлений про місце, час та дату судового засідання, просив розгляд справи здійснювати за відсутності відповідача-1, або його уповноважених представників, за наявними доказами по справі, та просив прийняти рішення відповідно до вимог діючого законодавства України, з врахуванням відзиву до позовної заяви поданого до суду від 30.09.15 року за вх.№39285.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті87 ГПК України.

Суд також зазначає, що згідно ч.3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Подача клопотань спрямованих на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист праві людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Враховуючи те, що відповідач-1 був повідомлений належним чином, про дату та час розгляду справи, та те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, суд згідно статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення присутніх представників сторін, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості, суд встановив наступне.

25 вересня 2013 року між відповідачем-1 та первісним позивачем (ФОП ОСОБА_5, резидент України) був укладений Договір купівлі-продажу № 8-У, у відповідності до якого Позивач був зобов'язаний у власність Відповідачу 1 товар згідно до Специфікації, яка являлась невід'ємною частиною Основного договору, а Відповідач 1 зобов'язувався прийняти товар та своєчасно провести оплату на умовах визначених Договором.

Згідно Специфікації № 1 від 25.09.13 року до Договору - предметом купівлі-продажу по Основному договору був мед бджолиний натуральний квітковий відповідно до ГОСТу 19792, ДР-97 (п.3.1. Договору) в загальній кількості 8880 (вісім тисяч вісімсот вісімдесят) кілограм, ціною 4,9 долара США за один кілограм, загальною вартістю 43512,00 (сорок три тисячі п'ятсот дванадцять доларів США) 00 центів.

Факт поставки товару підтверджується митною декларацією № 504040000/2013/000890 від 17.10.13 року, СМR № 017475, та рахунком-фактурою № 1 від 25.09.13 року (копії додаються).

Поміж іншим, відповідно до п.4.4. Основного договору оплата товару проводиться протягом 90 (дев'яноста) банківських днів від дати поставки. Датою поставки товару, Сторони прийняли вважати, дату оформлення митних документів в країні одержувача (п.2.2. Основного договору).

В подальшому з метою забезпечення належного виконання зобов'язання за Основним договором між Позивачем та ТОВ «Юридична група «Кворум» (відповідач-2) було укладено Договір № П- 01/08 поруки від 15 січня 2014 року (далі за текстом - Договір поруки), у відповідності до якого Відповідач 2 зобов'язувався в порядку та на умовах передбачених Договором відповідати перед Позивачем за виконання зобов'язань Відповідача 1, які виникли на підставі договорукупівлі-продажу № 8-Увід 25 вересня 2013 року(п.1.1. Договору).

У відповідності до п.3.1. Договору поруки Відповідач 2 відповідає перед Позивачем за виконання зобов'язання Відповідачем 1 за Основним договором в повному обсязі, на суму, в розмірі 43512,00 (сорок три тисячі п'ятсот дванадцять доларів США) 00 центів, з перерахунком в гривню відповідно до курсу НБУ на дату платежу, або пред'явлення Відповідачу 2 претензії, або позовної заяви.

Відповідно до п.2.3. Строк виконання зобов'язання Відповідачем 2, яке забезпечене Договором становить 180 (сто вісімдесят) календарних днів, від дня настання строку виконання зобов'язання Відповідачем 1 за Основним договором.

Факт поставки товару, зі сторони позивача підтверджується митною декларацією № 504040000/2013/000890 від 17.10.13 року, СМR № 017475, та рахунком-фактурою № 1 від 25.09.13 року.

При прийманні товару, відповідач-1 зобов'язувався перевірити його відповідність відомостям, що зазначені у транспортних і супровідних документах, по найменуванню, кількості і якості (п.3.2. Договору).

У разі не відповідності якості поставленого товару супровідним документам про якість, відповідач-1, зобов'язувався негайно сповістить позивача, і скласти Акт вибракування в відповідності з міжнародними правилами. Неякісний товар підлягав заміні, поверненню або утилізації відповідно до можливостей наданими законодавством РБ.

Не якісний товар не підлягав оплаті. (п.3.3. Договору).

Таким чином, сторонами по договору, а саме між позивачем та відповідачем-1., було досягнуто згоди, щодо всіх істотних умов договору та порядку врегулювання спору у випадку поставки товару неналежної якості.

На виконання умов Договору до поставки товару, позивачем було здійснено експертне дослідження товару на предмет відповідності фізико-хімічних показників «Єдиним санітарно-епідеміологічним і гігієнічним вимогам до товарів, що підлягають санітарно-епідеміологічному нагляду (контролю)» затверджених Рішенням комісії митного союзу від 28.05.2010 року № 299.

Експертним висновком №011452 е / 13, який був зроблений Державним науково-дослідним інститутом з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи від «02» жовтня 2013 року, було зроблено висновок про те, що якість меду, на дату його поставки, за своїми фізико-хімічними показниками повністю відповідає «Єдиним санітарно-епідеміологічним і гігієнічним вимогам до товарів, що підлягають санітарно-епідеміологічному нагляду (контролю)» затверджених Рішенням комісії митного союзу від 28.05.2010 року № 299, і може бути експортований в Російську Федерацію або інші країни Митного Союзу.

Крім цього, разом з товарно-супровідними документами на партію товару позивачем було передано відповідачу-1, Ветеринарне свідоцтво Ф-25 № 022528 від 15.10.2013 року (разом з додатком до нього), а також Посвідчення якості № 54 від 11 жовтня 2013 видане ДП «Кіровоградстандартметрологія», з огляду на що суд приходить до висновку, що позивачем виконано в повному обсязі обов'язок в частині поставки товару, належної якості. Який визначений умовами Договору купівлі - продажу № 8-У від 25 вересня 2013 року.

Згідно до пояснень представника позивача ОСОБА_1, 23.10.13 року жовтня, партія товару в загальній кількості 8880 (вісім тисяч вісімсот вісімдесят) кілограм, була ввезена на митну територію Республіки Білорусь, згідно СМR 017475 від 11.10.13 року, рахунком-фактурою №1 від 25.09.13 року та рахунком-проформою №1 від 25.09.13 року, і прийнята відповідачем-1, без будь-яких нарікань щодо якості та кількості поставленого товару, як це передбачено умовами договору (п.3.3. Договору). Факт прийняття поставленого товару не заперечується відповідачем-1, про що свідчать належним чином завірені та залучені до матеріалів справи копії листів за вих. № 56 від 08.16.14 року, за вих. № 91 від 20.10.14 року, та копія претензії № 1 за вих. № 14 від 13.02.14 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач виконав свої в частині поставки товару, обов'язки в повному обсязі, у строки та порядку передбаченими умовами Договору.

Відповідно до п.4.4. Договору оплата товару проводиться протягом 90-а банківських днів від дати поставки. Датою поставки товару, Сторони прийняли вважати, дату оформлення митних документів в країні одержувача (п.2.2. Договору).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого відповідачем-1 за Договором купівлі - продажу № 8-У від 25 вересня 2013 року у розмірі 43512,00 (сорок три тисячі п'ятсот дванадцять) доларів США, що в еквіваленті, станом 01.09.2015,становить 948796,56 грн. що підтверджується належним чином завіреними копіями виписок, з розрахункового рахунку первісного позивача, які були надані представником позивача, та залучені судом до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач-1 не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, свого контррозрахунку позовних вимог, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача-1, суми основного боргу у розмірі 43512,00 (сорок три тисячі п'ятсот дванадцять) доларів США, що в еквіваленті, на дату подачі позову, становить 948796,56 грн(дев'ятсот сорок вісім тисяч сімсот дев'яносто шість гривень, 56 копійок) суд вважає є обґрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо стягнення з відповідача-2 суми боргу, як солідарного боржника, суд зазначає наступне.

15 січня 2014 між ТОВ «Юридична група« Кворум» (відповідач-2) та ФОП ОСОБА_5 (первісний позивач) був укладений договір П-01/8 поруки від «15» січня 2014 р (далі за текстом «Договір поруки») відповідно до якого відповідач-2 зобов'язується в порядку та на умовах передбачених договором поруки, відповідати перед первісним позивачем за виконання зобов'язань відповідачем-1, які виникли у нього на підставі Договору № 8-У від «25» вересня 2013 року, (далі за текстом - Основний договір), укладеним між позивачем та відповідачем-1, - п 1.1. Договору поруки.

Крім цього, у відповідності до п.2.4. Договору поруки передбачено, що у разі порушення відповідачем-1 Основного договору відповідач-2 несе солідарну відповідальність перед позивачем.

Представник відповадача-2, Яковець І.Ю. під час судового розгляду справи, яку відбулося 10.12.15 року, не заперечував факту укладення вищезазначеного договору поруки, і його дійсності, та не заперечував щодо взятих згідно ним прав та обов'язків, проте зазначив, що у відповідності до п. 2.3. Договору поруки, строк виконання зобов'язання, яке забезпечене Договором поруки становив 180 (сто вісімдесят) календарних днів, від дня настання строку виконання зобов'язання відповідачем-1 згідно умов Основного договору.

З огляду на те, що датою поставки товару було 23.10.13 року,позивачем у визначений сторонами строк, не було вжито належних заходів, що визначені сторонами в Договорі, в частині стягнення з відповідача-2 суми боргу, з огляду на що вважав договір поруки є припиненим, та просив суд відмовити у задоволенні позову, в частині стягнення суми боргу з відповідача-2 в повному обсязі.

Вимоги позивача, в частині стягнення з відповідача-1 суми боргу за поставлений товар, вважав обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 7.4. Договору поруки передбачено, що Договір припиняється, якщо позивач протягом 6 (шести місяців) від дня настання строку виконання зобов'язання відповідачем-1 за Основним договором не пред'явить вимоги до відповідача-2.

Враховуючи пояснення представника позивача ОСОБА_1, та представника відповідача-2, які були надані під час судового розгляду справи, що датою поставки була дата 23.10.13 року, тому останнім днем, коли позивач мав право звернутися до відподача-2 з вимогою про виконання зобов'язання відповідача-1, яке забезпечено Договором поруки була дата 20.07.14 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. Коли такий строк не встановлено, то порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, то порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Оскільки станом на 20 липня 2014 року, від позивача не надійшло будь-якої вимоги, у будь-якій формі, про виконання обов'язку, яке забезпечено порукою відповідачем-2, то суд вважає, що на підставі ч.4 ст.559 Цивільного Кодексу України, та п.7.4 Договору, договір П-01/8 поруки від «15» січня 2014 року є припиненим, а тому позовні вимоги позивача, про стягнення з відповідача-2, суми боргу, як солідарного боржника, є необґрунтованими, та такими що не підлягають задоволенню.

Крім цього суд зазначає, що за своєю правовою природою шестимісячний строк, який встановлено в договорі поруки, є преклюзивним строком, тобто його сплив припиняє суб'єктивне право позивача на задоволення своїх вимог, шляхом пред'явлення позову до відповідача-2, оскільки і право позивача, і обов'язок відповідача-2 після його закінчення вважаються припиненими, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, позивач вчиняти не може. Аналогічний висновок зробив Верховний Суд України у справі N 6-6цс14-1 (постанова від 17 вересня 2014 р.).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України та постановою № 18 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції". Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати покладаються на відповідача-1 в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 530, 611 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 49, 75, п.1-1. ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Общества с ограниченной ответственностью «Беловежская медовая компания» (код ОКПО 29229516, местонахождение:224029, Республика Беларусь, г. Брест, ул. Коммерческая, 19), на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків:НОМЕР_1,що зареєстрована в ЄДРПОУ 25 жовтня 2007 року за № 25240000000005231, та зареєстрована з адресою: АДРЕСА_1)- суму боргу у розмірі 43512,00 (сорок три тисячі п'ятсот дванадцять) доларів США, що в еквіваленті, на дату подачі позову, становить 948796,56 грн. (дев'ятсот сорок вісім тисяч сімсот дев'яносто шість гривень, 56 копійок).

3. Стягнути з Общества с ограниченной ответственностью «Беловежская медовая компания» (код ОКПО 29229516, местонахождение:224029, Республика Беларусь, г. Брест, ул. Коммерческая, 19), на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків:НОМЕР_1,що зареєстрована в ЄДРПОУ 25 жовтня 2007 року за № 25240000000005231, та зареєстрована з адресою: АДРЕСА_1) суму судового збору в розмірі 14 231,95грн.

4. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ТОВ «Юридична група «Кворум» (код ЄДРПОУ: 39021929; місцезнаходження; 61144, Україна, м. Харків, вул. Уборевича, буд. кв.1) суми боргу як з солідарного боржника - відмовити в повному обсязі.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.12.2015 р.

Суддя О.О. Присяжнюк