Рішення

від 07.12.2015 по справі 5017/2108/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2015 р.Справа № 5017/2108/2012

Господарський суд Одеської області у складі

судді Петрова В.С.

при секретарі Ільєвій Л.М.

за участю представників:

від прокуратури - ОСОБА_1,

від позивача - не з'явився,

від відповідача (заявника) - ОСОБА_2,

від третьої особи - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Міленіум-2000" про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 29.10.2012 р. за нововиявленими обставинами у порядку ст. 112-114 Господарського процесуального кодексу України у справі № 5017/2108/2012 за позовом Заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міленіум-2000", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Департамент комунальної власності Одеської міської ради, про розірвання договору оренди земельної ділянки, зобов'язання звільнити та повернути земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2012 р. Заступник прокурора Приморського району м. Одеси звернувся до господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі в особі Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міленіум-2000" про розірвання договору оренди земельної ділянки від 17.12.2003 р., зобов'язання відповідача звільнити та повернути земельну ділянку за актом прийому-передачі міськраді.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.07.2012 р. (суддя Д'яченко Т.Г.) позовну заяву Заступника прокурора Приморського району м. Одеси прийнято до розгляду, порушено провадження по справі № 5017/2108/2012 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.09.2012 р. до участі у справі № 5017/2108/2012 залучено Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача.

Рішенням господарського суду Одеської області від 29.10.2012 р. по справі № 5017/2108/2012, що набрало законної чинності 09.11.2012 р., позов Заступника прокурора Приморського району м. Одеси задоволено, розірвано договір оренди земельної ділянки від 17.12.2003 р., укладений між Одеською міською радою та ТОВ "Міленіум-2000", також зобов'язано ТОВ "Міленіум-2000" звільнити земельну ділянку площею 2471 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Приморська, 17, та повернути вказану земельну ділянку за актом приймання-передачі Одеській міській раді.

09.11.2012 р. господарським судом Одеської області на виконання вказаного судового рішення видано наказ про його примусове виконання щодо зобов'язання ТОВ "Міленіум-2000" звільнити земельну ділянку площею 2471 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Приморська, 17, та повернути вказану земельну ділянку за актом приймання-передачі Одеській міській раді .

06.11.2015 р. ТОВ "Міленіум-2000" було подано до господарського суду Одеської області заяву (вх. № 2-6114/15) про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 29.10.2012 року по справі № 5017/2108/2012 за нововиявленими обставинами в порядку, передбаченому ст.ст. 112-114 Господарського процесуального кодексу України, в якій просить суд скасувати вказане рішення суду та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ТОВ "Міленіум-2000" про розірвання договору оренди земельної ділянки від 17.12.2003 р., укладеного між Одеською міською радою та ТОВ "Міленіум-2000" щодо ділянки площею 2471 кв.м, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Приморська, 17, та про зобов'язання звільнити і повернути вказану земельну ділянку.

В обґрунтування вказаної заяви ТОВ „Міленіум-2000" зазначає, що рішенням господарського суду Одеської області від 29.10.2012 року були задоволені позовні вимоги заступника прокурора Приморського району м. Одеса в інтересах Одеської міської ради по справі за позовом до ТОВ „Міленіум-2000" про розірвання договору оренди земельної ділянки від 17.12.2003 року, укладеного між Одеською міською радою та ТОВ „Міленіум-2000" площею 2471 кв.м, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Приморська, 17, зобов'язання звільнити та повернути земельну ділянку. В апеляційному порядку вказане рішення не переглядалось внаслідок того, що відповідач - ТОВ „Міленіум-2000" участі у судовому розгляді не приймало у зв'язку з неотриманням повідомлень від суду та не отриманням прийнятого рішення. Про факт прийняття зазначеного рішення суду ТОВ „Міленіум-2000" дізналось випадково під час звернення до Одеської міської ради для розроблення ДПТ з метою здійснення забудови спірної ділянки. Так, як випливає з оскаржуваного рішення суду, підставою для задоволення позовних вимог заступника прокурора було рішення господарського суду Одеської області від 27.09.2010 р. у справі № 25/96-10-3033, відповідно до якого з ТОВ „Міленіум-2000" було стягнуто заборгованість з орендних платежів в розмірі 304010,54 грн. за період з жовтня 2008 року по березень 2010 року. Проте, як стверджує заявник, під час розгляду справи № 25/96-10-3033 від імені ТОВ „Міленіум-2000" приймав особисто участь директор ОСОБА_4 ОСОБА_4, як свідчать статутні документи ТОВ „Міленіум-2000", на підставі рішення учасників ТОВ „Міленіум-2000", викладеного у протоколі загальних зборів від 18.10.2011 року, на момент вже розгляду цієї справи директором ТОВ „Міленіум-2000" було призначено ОСОБА_5, якому попереднім директором належним чином не було передано документів з фінансово-господарської діяльності ТОВ „Міленіум-2000" (акт приймання-передачі відсутній). В той же час в ході відновлення документів фінансово-господарської діяльності ТОВ „Міленіум-2000" згодом було з'ясовано, що відповідно до платіжного доручення № 3 від 20.01.2011 року (період роботи директора ОСОБА_4В.) через ПАТ „КБ „СоцКомБанкВ» до державного бюджету України через ТУ ДКУ в Одеській області було перераховано суму заборгованості в розмірі 304010,54 грн. Крім того, відповідно до платіжних доручень № 8 від 10.02.2011 р., № 12 від 17.03.2011 р., № 22 від 20.04.2011 р„ № 29 від 11.05.2011 р., № 35 від 15.06.2011 р., № 41 від 07.07.2011 р., № 63 від 18.08.2011 р. ТОВ „Міленіум-2000" здійснювалась оплата за оренду земельної ділянки. Вказані обставини були виявлені відповідачем вже на початку жовтня 2015 року, після прийняття оскаржуваного рішення суду. На думку заявника, відсутність заборгованості з орендних платежів спростовує факти, які було покладено в основу судового рішення. При цьому заявник зазначає, що про існування рішення господарського суду Одеської області від 29.10.2012 року у праві № 5017/2108/2012 директору ТОВ „Міленіум-2000" стало відомо на початку 2015 року під час звернення до Одеської міської ради для розроблення ДПТ, якою повідомлено про наявність судового рішення щодо розірвання договору оренди. Ці обставини спонукали керівництво ТОВ „Міленіум-2000" провести моніторинг реєстру судових рішень, після чого з'ясувалось про існування нібито непогашеної заборгованості по орендним платежам, в той час як минуле керівництво запевнило про відсутність такої заборгованості. Під час перевірки цих обставин лише на початку жовтня 2015 року були виявлені платіжні відомості про сплату боргу згідно судового рішення від 2010 року, а також платіжні відомості, які свідчать про сплату орендних платежів протягом 2011 року, що й спонукало керівництво ТОВ „Міленіум-2000" звернутись із цією заявою до суду. Разом з тим заявник стверджує, що спірна земельна ділянка до сьогоднішнього дня перебуває у фактичному користуванні ТОВ „Міленіум-2000".

Згідно з автоматизованим розподілом справ вказану заяву ТОВ "Міленіум-2000" (вх. № 2-6114/15) у справі № 5017/2108/2012 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Петрову В.С.

Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

В силу приписів ст. 113 Господарського процесуального кодексу України судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Згідно ст. 113 1 Господарського процесуального кодексу України про прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду заяви чи подання.

Ст. 114 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення і ухвали, що набрали законної сили і прийняті судом першої інстанції, переглядаються господарським судом, який прийняв ці судові рішення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.11.2015 р. по справі № 5017/2108/2012 заяву ТОВ "Міленіум-2000" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Одеської області від 29.10.2012 р. у цій справі прийнято до провадження суддею Петровим В.С. та розгляд заяви призначено в засіданні суді на 23.11.2015 р.

23.11.2015 р. Департаментом комунальної власності Одеської міської ради було подано до господарського суду заяву про заміну третьої особи - Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради її правонаступником, яким є вказаний Департамент. Так, в обґрунтування вказаної заяви Департамент вказує, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської ради було припинено 26.11.2014 р. При цьому відповідно до п. 1.1 Положення про Департамент комунальної власності Одеської міської ради, затверджене рішенням Одеської міської ради від 19.02.2013 р. № 2752-VI, вказаний Департамент є правонаступником приєднаного Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради та відповідно наділяється повноваженнями щодо реалізації повноважень Одеської міської ради у галузі земельних відносин.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.11.2015 р. по справі № 5017/2108/2012 здійснено заміну третьої особи - Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради на його правонаступника - Департамент комунальної власності Одеської міської ради

В засіданнях суду 23.11.2015 р. та 04.12.2015 р. оголошувалась перерва в порядку ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Прокурор та позивач письмовий відзив на подану ТОВ "Міленіум-2000" заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Одеської області від 29.10.2012 р. у цій справі не надали, проте у судовому представники проти задоволення заяви заперечували, оскільки вказані заявником обставини не є нововиявленими, а свідчать про несвоєчасно подання платіжних документів до належного органу.

Третя особа підтримала заперечення прокурора та позивача на заяву ТОВ "Міленіум-2000", наразі представник третьої особи у судовому засіданні зазначив про відсутність будь-яких доказів, які б спростовували факт наявності заборгованості по орендній платі на момент прийняття судом рішення по даній справі.

Заслухавши пояснення заявника та представників прокуратури, позивача і третьої особи, розглянувши та дослідивши матеріали справи і заяви, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, господарський суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення господарського суду Одеської області від 29.10.2012 р. про задоволення позову Заступника прокурора Приморського району м. Одеси про розірвання договору оренди земельної ділянки від 17.12.2003 р., укладеного між Одеською міською радою та ТОВ "Міленіум-2000", яке набрало законної чинності, вмотивовано наступним.

Так, за результатами розгляду позовних вимог прокурора Приморського району м. Одеси, заявлених в інтересах держави в особі Одеської міської ради господарським судом Одеської області було прийнято рішення від 27.09.2010 р. у справі №25/96-10-3033, згідно якого стягнуто з ТОВ "Міленіум-2000" 304010,54 грн. заборгованості з орендних платежів за період з жовтня 2008р. по березень 2010р. Вказане рішення господарського суду Одеської області залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.11.2010 р. Також за даними Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси, викладеними у листі від 15.06.2012р. № 20020/9/15.3, станом на 15.06.2012р. за ТОВ "Міленіум-2000" рахується заборгованість перед бюджетом у сумі 1072338,32 грн. по орендній платі за землю, без урахування сум штрафних санкцій. Відтак, позовні вимоги прокурор обґрунтував істотним порушенням умов договору відповідачем щодо внесення орендної плати. Виходячи з аналізу умов договору оренди земельної ділянки від 17.12.2003 р., положення якого передбачають обов'язок орендаря сплачувати орендну щомісяця на протязі 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця, суд дійшов висновку, що фактичне невиконання даних положень впродовж строку дії договору, що було встановлено судом (рішення господарського суду Одеської області від 27.09.2010р. у справі №25/96-10-3033), є істотним порушенням умов діючого договору, а тому вимога позивача про розірвання договору є цілком законною. З огляду на вказане, суд також дійшов до висновку щодо законності вимог, заявлених заступником прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради вимоги про зобов'язати відповідача звільнити земельну ділянку, оскільки за положеннями п. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Крім того, суд зазначив, що відповідно до положень ст. 785 Цивільного Кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Таким чином, судом зроблено висновок щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі з розірванням договору оренди земельної ділянки від 17.12.2003р., укладеного між Одеською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Міленіум-2000", зобов'язанням відповідача звільнити земельну ділянку площею 2471 кв.м, що знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Приморська, 1,7 та повернути вказану земельну ділянку за актом приймання-передачі Одеській міські раді.

Відповідно до ч. 1 ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 112 ГПК України підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами, зокрема, є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Як з'ясовано судом, рішенням господарського суду Одеської області від 27.09.2010 р. у справі № 25/96-10-3033 з ТОВ „Міленіум-2000" було стягнуто заборгованість з орендних платежів в розмірі 304010,54 грн. за період з жовтня 2008 року по березень 2010 року. Вказану суму заборгованості в розмірі 304010,54 грн. на виконання зазначеного судового рішення було перераховано ТОВ „Міленіум-2000" до державного бюджету України через ТУ ДКУ в Одеській області на підставі платіжного доручення № 3 від 20.01.2011 року через ПАТ „КБ „СоцКомБанкВ» . Крім того, з доданих заявником до заяви про перегляд рішення платіжних доручень № 8 від 10.02.2011 р., № 12 від 17.03.2011 р., № 22 від 20.04.2011 р. № 29 від 11.05.2011 р., № 35 від 15.06.2011 р., № 41 від 07.07.2011 р., № 63 від 18.08.2011 р. вбачається, що ТОВ „Міленіум-2000" здійснювалась оплата за оренду землі по 7783,65 грн. щомісячно.

Відповідно до п. 8.6 Постанови пленуму Вищого господарського суду України N 17 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Отже, господарський суд переглядає судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення (п. 8.7 Постанови пленуму ВГСУ № 17).

Між тим, враховуючи те, рішення господарського суду Одеської області від 27.09.2010 р. у справі № 25/96-10-3033, на підставі якого господарським судом було зроблено висновок про несплату відповідачем орендної плати та істотне порушення умов договору оренди землі, було виконано заявником (відповідачем) шляхом сплати суми заборгованості до прийняття судом рішення у даній справі № 5017/2108/2012, суд доходить до висновку про наявність нововиявлених обставин, що зазначені в п. 1 ст. 112 ГПК України, які не були відомі заявнику на момент розгляду цієї справи у зв'язку зі зміною керівництва Товариства, про що зазначено ТОВ „Міленіум-2000" у своїй заяві.

Як зазначає заявник, під час розгляду справи № 25/96-10-3033 від імені ТОВ „Міленіум-2000" приймав особисто участь директор ОСОБА_4 ОСОБА_4, як свідчать статутні документи ТОВ „Міленіум-2000", на підставі рішення учасників ТОВ „Міленіум-2000", викладеного у протоколі загальних зборів від 18.10.2011 року, на момент вже розгляду цієї справи директором ТОВ „Міленіум-2000" було призначено ОСОБА_5, якому попереднім директором належним чином не було передано документів з фінансово-господарської діяльності ТОВ „Міленіум-2000" (акт приймання-передачі відсутній). При цьому про наявність вказаних платіжних документів заявнику стало відомо на початку жовтня 2015 року. На думку заявника, відсутність заборгованості з орендних платежів спростовує факти, які було покладено в основу судового рішення. До того ж заявник наголошує, що про існування рішення господарського суду Одеської області від 29.10.2012 року у праві № 5017/2108/2012 директору ТОВ „Міленіум-2000" стало відомо на початку 2015 року під час звернення до Одеської міської ради для розроблення ДПТ, якою повідомлено про наявність судового рішення щодо розірвання договору оренди. Ці обставини спонукали керівництво ТОВ „Міленіум-2000" провести моніторинг реєстру судових рішень, після чого з'ясувалось про існування нібито непогашеної заборгованості по орендним платежам, в той час як минуле керівництво запевнило про відсутність такої заборгованості. Під час перевірки цих обставин лише на початку жовтня 2015 року були виявлені платіжні відомості про сплату боргу згідно судового рішення від 2010 року, а також платіжні відомості, які свідчать про сплату орендних платежів протягом 2011 року,

Отже, наявність платіжних документів про сплаті орендарем (заявником) орендної плати на протязі 2008-2011 рр. спростовує ті факти, що були покладено в основу рішення господарського суду Одеської області від 29.10.2012 р. у справі № 5017/2108/2012, яким було задоволено позовні вимоги прокурора про розірвання договору оренди земельної ділянки від 17.12.2003 р., та як наслідок повернення земельної ділянки, з огляду на істотне порушення заявником умов вказаного договору в частині сплати орендної плати. Відтак, суд доходить висновку, що рішення господарського суду Одеської області від 29.10.2012 р. у справі № 5017/2108/2012 не відповідає фактичним обставинам справи, тому підлягає скасуванню.

Згідно ч. 8 ст. 114 Господарського процесуального кодексу України у разі скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими цим Кодексом.

Відтак, даний спір про визнання розірвання укладеного між позивачем та відповідачем договору оренди земельної ділянки від 17.12.2003 р. та зобов'язання повернути земельну ділянку підлягає вирішенню по суті.

Між тим, як було встановлено судом, 17 грудня 2003 року між Одеською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Міленіум-2000" (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого позивач як орендодавець на підставі Закону України „Про оренду земліВ» та рішення Одеської міської ради від 26.09.2003р. №1726-ХХІV надає, а відповідач як орендар (заявник) приймає у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 2471 кв.м, що знаходиться в м. Одесі, вул. Приморська №17, за рахунок земель міста. Зазначена земельна ділянка загальною площею 2471 кв. м була надана у володіння і користування орендаря, у тому числі: земельна ділянка площею 2053 кв. м терміном на 25 років для будівництва та обслуговування автозаправної станції на 150 заправок на добу та земельна ділянка площею 418 кв.м для благоустрою прилеглої території.

25.10.2004 р. на підставі акту приймання-передачі земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Приморська, 17 (копія в матеріалах справи а.с. 18) Товариством з обмеженою відповідальністю „Міленіум-2000" прийнято у користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою м. Одесі, вул. Приморська № 17 площею 2471 кв. м.

У відповідності до п. 2.2 договору в редакції додаткової угоди від 17.09.2004 р. орендна плата вноситься орендарем за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця на протязі 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця у розмірі: на період будівництва 7783,65 грн. на рік, на період експлуатації 194254,86 грн.

Так, у позові прокурор в обґрунтування позовних вимог зазначав, що впродовж дії договору орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Міленіум-2000" орендна плата вносилась несвоєчасно та не у повному обсязі, що є істотним порушенням з боку відповідача умов договору щодо внесення орендної плати.

Згідно положень ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Згідно п. 6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Крім того, за приписами ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Ст. 21 вказаного Закону визначало, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю").

Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу УкраїниВ» від 02.12.2010р. № 2756-VІ було внесено зміни до статті 21 Закону України „Про оренду земліВ» , у зв'язку з чим вказана стаття закону була викладена у такій редакції: „Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України)...В» .

Так, пунктом 288.1. ст. 288 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Пунктом 288.4. ст. 288 вказаного Кодексу передбачено, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до п. 288.5. ст. 288 того ж Кодексу розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди.

Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до підпункту „вВ» ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Ч. 3 ст. 285 ГК України визначено, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

В свою чергу невиконання зобов'язання або виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а саме невнесення орендарем орендної плати, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання.

Так, несплата орендарем відповідної плати за орендовану земельну ділянку по договору оренди є порушенням вимог чинного законодавства та умов цього договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України. У такому випадку орендодавець має право на захист своїх порушених прав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно ч. 1, 3 ст. 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлене договором або законом.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Як вбачається зі змісту ч. 2 ст. 651 ЦК України, чинним законодавством України під істотним розуміється таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

Ч. 3, 4 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно п. 6.2 спірного договору оренди цей договір може бути достроково розірвано за взаємною згодою сторін. На вимогу однієї із сторін може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами їх обов'язків, передбачених Законом України "Про оренду землі", цим договором, у разі випадкового знищення, чи пошкодження об'єкта оренди, яке суттєво перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

За положеннями ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до статей 24 та 25 вказаного Закону орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди і своєчасного внесення останнім орендної плати, а орендар має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

За змістом ст. 21 цього Закону розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі оренди, не можуть суперечити нормативному акту, чинному на час укладення договору оренди.

Відповідно до п. "д" ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

За змістом зазначених норм договір оренди землі можливо розірвати лише в разі систематичної несплати орендної плати, разове порушення умов договору у цій частині не є підставою для його розірвання (постанова Верховного Суду України від 12 грудня 2012 р. у справі N 6-146цс12).

Виходячи за наведеного, умовами спірного договору та чинним законодавством передбачена можливість розірвання договору саме у разі систематичної несплати орендних платежів.

Так, підставою для розірвання спірного договору оренди земельної ділянки від 17.12.2003 р. прокурором визначено несвоєчасне внесення відповідачем орендної плати та не у повному обсязі.

Згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим, доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність або відсутність заборгованості за земельним податком та орендною платою (п. 2.23 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. N 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин").

Між тим, як зазначалось вище, в якості доказів наявності заборгованості по орендній платі у відповідача прокурором було вказано рішення господарського суду Одеської області від 27.09.2010 р. у справі № 25/96-10-3033 про стягнення з відповідача заборгованості за період з 2008 р. по 2010 р., однак стягнута за рішенням суду заборгованість була сплачена відповідачем на підставі платіжного доручення № 3 від 20.01.2011 року, що свідчить про її відсутність на момент розгляду даної справи. До того ж у листі ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 15.06.2012р. №20020/9/15.3 (а.с. 32 т. 1) вказано про наявність заборгованості у ТОВ „Міленіум-2000" станом на 15.06.2012 р., де значиться заборгованість за вказаний вище період 2008-2010 рр., хоча вона була сплачена відповідачем. Також ТОВ „Міленіум-2000" здійснювалась оплата за оренду землі у 2011 році, про що свідчать надані заявником копії платіжних доручень № 8 від 10.02.2011 р., № 12 від 17.03.2011 р., № 22 від 20.04.2011 р. № 29 від 11.05.2011 р., № 35 від 15.06.2011 р., № 41 від 07.07.2011 р., № 63 від 18.08.2011 р.

Отже, з матеріалів справи вбачається не систематична несплата відповідачем орендних платежів за спірним договором, а несвоєчасна сплата. Однак, за несвоєчасну сплату відповідачем орендної плати останній несе відповідальність у вигляді сплати пені (п. 5.1 договору), але це не є підставою для розірвання договору.

За таких обставин, суд вважає необґрунтованими вимоги прокурора про розірвання договору оренди земельної ділянки від 17.12.2003 р., укладеного між позивачем та відповідачем.

В свою чергу безпідставними суд вважає вимоги прокурора про звільнення земельної ділянки, оскільки ці вимоги є похідними від вимог про розірвання договору.

Так, в ч. 1 ст. 34 Закону України „Про оренду земліВ» визначено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Згідно п. 3.4.7 договору оренди земельної ділянки в разі дострокового припинення дії договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцю орендовану землю в стані, придатному для використання її за цільовим призначенням, по акту, що підписується орендарем та представником орендодавця.

В свою чергу оскільки спірний договір оренди земельної ділянки не розірвано судом, відповідно відсутні правові підстави для покладення на відповідача обов'язку повернути вказану земельну ділянку у стані, придатному для використання її за цільовим призначенням, за актом приймання-передачі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Заступника Приморського району м. Одеси про розірвання спірного договору оренди земельної ділянки від 17.12.2003 р. та повернення земельної ділянки є безпідставними та необґрунтованими, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 82-85, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Міленіум-2000" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Одеської області від 29.10.2012 р. у справі 5017/2108/2012 задовольнити.

2. Рішення господарського суду Одеської області від 29.10.2012 р. у справі 5017/2108/2012 скасувати.

3. У задоволенні позовних вимог Заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міленіум-2000", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Департамент комунальної власності Одеської міської ради, про розірвання договору оренди земельної ділянки, зобов'язання звільнити та повернути земельну ділянку відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 14.12.2015 р.

Суддя В.С. Петров