Ухвала

від 01.12.2015 по справі 804/9579/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

01 грудня 2015 рокусправа № 804/9579/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

при секретарі: Горшкові В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Науково-виробниче об'єднання Созидатель на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2015 року у справі №804/9579/15 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства Науково-виробниче об'єднання Созидатель до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, треті особи: Дніпропетровська міська рада, Товариство з обмеженою відповідальністю СТА ДЕВЕЛОПМЕНТС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство Науково-виробниче об'єднання Созидатель звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська №0000532205 від 13.03.2015 року, яким збільшено суму орендної плати з юридичних осіб у розмірі 1653592,32 грн., застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на суму 413398,08 грн. та №0002762205 від 01.07.2015 року, яким збільшено суму орендної плати з юридичних осіб у розмірі 1559046,94 грн., застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на суму 389761,74 грн.; визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної Міндоходів у Дніпропетровській області № 115о від 22.12.2014 року Про призначення документальної невиїзної перевірки Приватного акціонерного товариства Науково-виробниче об'єднання Созидатель за період листопад 2011 року - жовтень 2014 року .

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, адміністративний позов задовольнити у повному обсязі. Апелянт зазначає, що зміна розміру земельного податку є підставою для перегляду розміру орендної плати шляхом внесення змін до договору оренди його учасниками. Оскільки підставою для нарахування та сплати орендної плати за земельну ділянку є договір оренди, який є первинним документом у розумінні Податкового кодексу України, та, відповідно, декларування на підставі внесених змін до законодавчих актів без відповідних первинних документів чинним законодавством не передбачено. Нарахування спірними податковими повідомленнями-рішеннями грошового зобов'язання з орендної плати є прямим втручанням контролюючого органу у правовідносини, що існують між орендодавцем та орендарем, тому такі податкові повідомлення-рішення не можуть вважатись правомірними. Суд першої інстанції не дослідив докази відсутності заборгованості зі сплати орендної плати - акти звіряння стану розрахунків з орендної плати за земельну ділянку по пр. Воронцова у районі буд. 8 за кадастровим номером 1210100000:01:065:0018 за 2012, 2013, 2014 роки, які отримані від ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська. Також суд не дослідив наявність доказів отримання позивачем наказу про проведення перевірки до початку проведення перевірки, що свідчить про її незаконність та відсутність підстав для здійснення.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив суд ухвалити нове рішення, задовольнивши адміністративний позов.

Відповідач та треті особи належним чином повідомлені про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, до суду уповноважених представників не направили, про причини неприбуття не повідомили, письмових заперечень на апеляційну скаргу не направили.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість оскарженого рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених позовних вимог, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну невиїзну перевірку ПАТ НВО Созидатель з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти нарахування та своєчасності сплати плати за землю за період листопад 2011 року - жовтень 2014 року. За результатами перевірки складено акт №390/04-61-22-01/13416334 від 13.02.2015 року, яким зафіксовано порушення підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, що призвело до заниження розміру податкового зобов'язання по орендній платі за землю в розмірі 1653592,32 грн. (а.с.31-37) 13.03.2015 року Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000532205, яким ПАТ НВО Созидатель збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 2066990,40 грн., з яких 1653592,32 грн. - за основним платежем, 413398,08 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). (а.с.38). В результаті адміністративного оскарження, рішенням Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 09.06.2015 року №5737/10/04-36-10-07-09 скасовано суму грошового зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб на 118181,72 грн. (основного платежу - 94545,38 грн., штрафних санкцій - 23636,34 грн.), визначену у податковому повідомленні-рішенні від 13.03.2015 року №0000532205, в іншій частині скаргу платника податків залишено без задоволення. (а.с.42-51). 01.07.2015 року Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0002762205, яким ПАТ НВО Созидатель збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 1948808,68 грн., з яких 1559046,94 грн. - за основним платежем, 389761,74 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). (а.с.52).

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність спірного податкового повідомлення-рішення №0002762205 від 01.07.2015 року та зазначив, що оскільки збільшення мінімального розміру орендної плати за землю відбулося не за волевиявленням сторін договору, а у зв'язку зі зміною ставки податку відповідно до закону, то необхідність сплати земельного податку у новому розмірі виникла у позивача незалежно від внесення змін до договору оренди. Посилаючись на норми підпункту 5.1.2 пункту 5.1 та пункту 5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 28.11.2012 року №1236 суд дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення №0000532205 від 13.03.2015 року є відкликаним, оскільки позивачем отримане податкове повідомлення-рішення №0002762205 від 01.07.2015 року, яким зменшено суму грошового зобов'язання та яке отримане ним 08.07.2015 року. Спірний наказ також не підлягає скасуванню з огляду на те, що на час подачі адміністративного позову він вичерпав свою дію фактом виконання, а також відсутності доказів його протиправності.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Порядок оподаткування землі в Україні, починаючи з 01.01.2011, визначається розділом ХІІІ Плата за землю Податкового кодексу України. Питання орендної плати за землю врегульовані статтею 288 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Згідно з пунктом 288.4 статті 288 цього ж Кодексу розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Пунктом 288.5 статті 288 Кодексу передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом (редакція діяла до внесення змін Законом України № 1166-УІІ від 27.03.2014 року).

Відповідно до норм Податкового кодексу України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, річна сума платежу, що підлягає перерахуванню до бюджету суб'єктами господарювання, які орендують земельні ділянки державної і комунальної власності, визначається відповідно до умов договору, але з урахуванням вимог підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, тобто, не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Кодексу; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Кодексу.

При цьому підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України (в редакції від 01.04.2014 року) передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Таким чином, річна сума платежу орендної плати за землю, згідно з пунктом 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, не може бути меншою розміру, визначеного підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

З набранням чинності Податкового кодексу України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 Податкового кодексу України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.

Зазначена правова позиція викладена у численних постановах Верховного Суду України, у тому числі, від 02.12.2014 року у справі № 21-274а14, від 07.04.2015 року у справі № 21-117а15, від 21.04.2015 року у справі № 21-131а15 та інш.

Як вбачається з матеріалів справи, 13 жовтня 2009 року між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та ПАТ НВО Созидатель (орендар) укладено Договір оренди земельної ділянки загальною площею 10,8223 га, зареєстрованою в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:01:065:0018, яка знаходиться за адресою: по просп. Воронцова у районі, буд.8 (Амур-Нижньодніпровський район). (а.с.15-22). Договір зареєстрований у ДМВ ДРФ Центру Державного земельного кадастру 05 листопада 2009 року за № 040910400822. Пунктом 4.1 вищезазначеного договору передбачено, що річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях), з урахуванням пункту 2.1 цього договору, у розмірі мінімальної ставки орендної плати, встановленої Законом України Про оренду землі . Рішенням сесії Дніпропетровської міської ради №216/8 від 02.02.2011 року Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства вирішено, що до моменту прийняття міською радою рішення про визначення розміру річної орендної плати за земельні ділянки незалежно від їх функціонального використання встановити розмір орендної плати за користування земельними ділянками у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України, незалежно від мети використання. (а.с.87).

З 01.01.2011 року розмір орендної плати за земельну не міг бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, і не міг перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки. Після внесення змін з 01.04.2014 році - річна сума планету не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Таким чином, доводи апелянта щодо зміни розміру орендної плати виключно за волевиявленням сторін договору оренди, колегія суддів вважає неспроможними, зважаючи на правову природу орендної плати, визначену Податковим кодексом України.

Апелянт також стверджує, що наявні акти звірки розрахунків підтверджують відсутність заборгованості зі сплати орендної плати, підписавши які, контролюючий орган підтвердив цю обставину.

Колегія суддів дослідила надані позивачем акти (а.с.115-117) і зазначає, що до інтегрованої картки платника податків внесені суми орендної плати, які зазначені платником у відповідних податкових деклараціях. Проте, якщо за результатами проведеної перевірки контролюючий орган встановив порушення платником податків вимог податкового законодавства при нарахуванні та сплаті певного виду податків, інформація за результатами такої перевірки також підлягає оперативному обліку після узгодження її у встановленому законом порядку. Зважаючи на оскарження позивачем визначених сум грошового зобов'язання спірним податковим повідомленням-рішенням в адміністративному та судовому порядку, в інтегрованій картці залишись дані зобов'язання, визначені самим платником податків у деклараціях.

Доводи апелянта про передачу ним земельної ділянки в суборенду ТОВ СТА ДЕВЕЛОПМЕНТС і відсутність у зв'язку з цим зобов'язання зі сплати орендної плати, колегія суддів також вважає неспроможними, оскільки договір від 21.06.2013 року укладений позивачем та ТОВ Вілора , як орендарями, проте як договір оренди землі від 13.10.2009 року укладався між Дніпропетровською міською радою і позивачем (а.с.15-22, 91-95). Розмір земельної ділянки, що передана в суборенду, складає 4,0000 га. Разом з цим за договором оренди від 13.10.2009 року позивачу передано в оренду 10,8223 га. Крім того, позивачем не надано доказів ні державної реєстрації договору суборенди, ні доказів сплати суборендарем орендної плати.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування Наказу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська №115о від 22.12.2014 року Про призначення документальної невиїзної перевірки ПАТ НВО Созидатель за період листопад 2011 року - жовтень 2014 року суд першої інстанції дійшов висновку про те, що визнання його протиправним та скасування не матиме правовим наслідком захист порушених прав позивача, оскільки дія спірного наказу вже вичерпана.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частині 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, який визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Виходячи із положень статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства є рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Так, згідно підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Виходячи з наведеного, платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. Втім, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин. В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваного наказу за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Як зазначає апелянт, спірний наказ ним було отримано 05.01.2015 року, тобто після початку проведення перевірки, що не узгоджується з нормами Податкового кодексу України в частині порядку призначення та проведення позапланових невиїзних перевірок.

Колегія суддів зазначає, що отримавши спірний наказ після початку перевірки, але до її завершення, позивач не скористався наданим йому законодавством правом на його оскарження до завершення перевірки, оскільки адміністративний позов з цією вимогою був поданий ним до суду лише 31 липня 2015 року.

Так, спірний наказ є актом одноразового застосування та вичерпує свою дію фактом його виконання. Контролюючим органом фактично реалізована надана оспорюваним наказом компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, що підтверджується актом №390/04-61-22-01/13416334 від 13.02.2015 року, а відтак, задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу не призведе до поновлення порушеного права позивача, оскільки такий наказ не є юридично значимим для позивача.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, вірно застосований матеріальний закон та не допущено порушень процесуального права, оскаржене судове рішення має бути залишено без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Науково-виробниче об'єднання Созидатель - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2015 року у справі №804/9579/15 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко