Ухвала

від 15.12.2015 по справі 826/16177/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2015 року м. Київ К/800/18997/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого суддіБорисенко І.В. суддів Кошіля В.В. Моторного О.А. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРА КОМПАНІ» на постановуКиївського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014 у справі № 826/16177/13-а за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРА КОМПАНІ» доДержавної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання протиправними дій,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРА КОМПАНІ» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів місті Києва про:

- визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів міста Києва по проведенню зустрічної звірки ТОВ «ЦЕНТРА КОМПАНІ» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за липень 2013 року;

- визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів міста Києва по оформленню результатів зустрічної звірки ТОВ «ЦЕНТРА КОМПАНІ» у формі акту від 19.09.2013 року № 1210/26-55-22-01/38345881 про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за липень 2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.11.2013 адміністративний позов задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.11.2013 скасовано, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, оскільки вважає, що постанову суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем згідно п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України здійснено заходи з метою проведення зустрічної звірки позивача щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Пролог Лайт Імпекс», ПП «Фараон» та ТОВ «Промислово-фінансова компанія «Ілліч-Метал Холдинг» за період липень 2013 року, за результатами яких складено акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ЦЕНТРА КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 38345881) щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Пролог Лайт Імпекс» (код ЄДРПОУ 30488804), ПП «Фараон» (код ЄДРПОУ 32519011) та ТОВ «Промислово-фінансова компанія «Ілліч-Метал Холдинг» (код ЄДРПОУ 35253039) за період: липень 2013 року» №1210/26-55-22-01/38345881 від 19.09.2013.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції за встановлених обставин дійшов висновку, що зустрічна звірка, за результатами якої складено акт про неможливість її проведення, проведена протиправно, в порушення вимог п.7 Порядку №1232 від 27.12.2010.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у відповідача були законні підстави для проведення зустрічної звірки, яка фактично не була проведена, що підтверджується актом про неможливість проведення зустрічної звірки позивача №1210/26-55-22-01/38345881 від 19.09.2013.

Суд касаційної інстанції погоджується з позицією суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав задоволення позову, з огляду на таке.

Звертаючись до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправними дій контролюючого органу, позивач скористався гарантованим Конституцією України правом на звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод.

Дане право закріплене і в ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного суду України, в якій зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Крім того, відповідно до ст.2, п.1 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Із наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Проте, ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Згідно пп.62.1.3 п.6.2.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин..

За змістом п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Згідно пункту 2 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1232 від 27.12.2010, зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Згідно пп.4.4 п.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України №236 від 22.04.2011, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Таким чином, дії податкового органу по проведенню зустрічної звірки та складанню відповідного акта є частиною процесу реалізації податковим органом повноважень, наданих йому чинним законодавством. Крім того, обставини, викладені в такому акті, є лише відображенням фактичних дій посадових осіб контролюючого органу, вчинених в процесі здійснення заходів щодо проведення зустрічної звірки.

Результатом реалізації таких повноважень є винесення у відповідній формі рішення, яке породжує юридичні наслідки для платників податків. Отже, саме результат реалізації повноважень податкового органу (тобто, рішення податкового органу) має бути об'єктом оскарження.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що акт №1210/26-55-22-01/38345881 від 19.09.2013 не є актом індивідуальної дії в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а є лише відображенням фактичних дій посадових осіб податкового органу, вчинених в процесі здійснення заходів, направлених на проведення зустрічної звірки, та є носієм інформації, яка використовується податковим органом при реалізації своїх повноважень.

При цьому, питання про можливість задоволення конкретних позовних вимог платника податків, спрямованих на відновлення його прав, має вирішуватися, виходячи із суті заявлених вимог та наявності спірних правовідносин, які виникли безпосередньо між позивачем та контролюючим органом, протиправні дії (рішення) якого, на суб'єктивну думку позивача, порушили його право. При цьому, факт порушення права позивача та, як наслідок, наявність спірних правовідносин потребують доведення та встановлення в ході судового розгляду справи.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що дії відповідача по проведенню зустрічної звірки позивача та по оформленню результатів зустрічної звірки у формі акту про неможливість проведення зустрічної звірки № 1210/26-55-22-01/38345881 від 19.09.2013 не порушують права чи законні інтереси позивача, оскільки не породжують будь-яких безпосередніх правових наслідків для платника податку, а тому погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що суд повно встановив обставини у справі та надав їм належну правову оцінку на підставі законодавства, що підлягало застосуванню до спірних відносин.

Відповідно до ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За встановлених обставин справи та з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 220 1 , 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРА КОМПАНІ» залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко

Судді В.В. Кошіль

О.А. Моторний