Ухвала

від 07.12.2015 по справі 820/7718/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2015 року м. Київ К/800/66418/13

К/800/5493/14

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційними скаргами Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області та Головного управління Міндоходів у Харківській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2013 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 року

у справі № 820/7718/13-а

за позовом Адвокатського об'єднання «Адвокатська фірма «Мороз і Партнери»

до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, Головного управління Міндоходів у Харківській області

про зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Адвокатське об'єднання «Адвокатська фірма «Мороз і Партнери» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, Головного управління Міндоходів у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 року, позов задоволено частково. Визнано недійсною податкову консультацію ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, викладену у листі до Адвокатського об'єднання «Адвокатська фірма «Мороз і Партнери» від 19.06.2013 року за № 9076/10/15.1-21. Визнано недійсною податкову консультацію Головного Управління Міністерства доходів і зборів у Харківській області, викладену у листі до Адвокатського об'єднання «Адвокатська фірма «Мороз і Партнери» від 30.07.2013 року за № 931/10/20-40-15-03-23. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідачі звернулися до Вищого адміністративного суду України з касаційними скаргами, у яких просять рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

У зв'язку із неприбуттям в судове засідання належним чином повідомлених осіб, які беруть участь у справі, ця справа розглядалася у порядку письмового провадження згідно із статтею 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила таке.

В силу положень статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач Головне управління Міндоходів у Харківській області підлягає заміні його правонаступником - Головним управлінням ДФС у Харківській області.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Адвокатське об'єднання «Адвокатська фірма «Мороз і Партнери» є добровільним об'єднанням адвокатів та є юридичною особою, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи.

Рішенням ДПІ у Київському районі м. Харкова від 27.03.2009 року №25 позивача внесено до Реєстру неприбуткових установ та організацій за ознакою неприбутковості 006.

Позивач звернувся до ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС із запитом від 23.05.2013 року №160, у якому просив надати податкову консультацію з наступних питань: - чи необхідно позивачу як неприбутковій організації провести реєстраційні дії в органах Державної податкової служби у зв'язку з прийняттям нового Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року №5076-VI, яким регулюється діяльність адвокатського об'єднання; - у разі необхідності, які реєстраційні дії необхідно провести позивачу як неприбутковій організації у зв'язку з прийняттям нового Закону №5076-VI; - якими нормативно-правовими актами регулюється проведення таких реєстраційних дій.

За наслідками розгляду даного звернення ДПІ у Київському районі м.Харкова Харківської області ДПС листом від 19.06.2013 року №9076/10/15.1-21 позивачу надано податкову консультацію, згідно із якою Адвокатське об'єднання «Адвокатська фірма «Мороз і Партнери» не має законодавчих підстав для отримання статусу неприбуткової організації; виключення неприбуткової установи з Реєстру здійснюється згідно розділу IV Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій, затвердженого наказом ДПС України від 24.01.2013 року №37; проведення реєстраційних дій регулюється такими нормативно-правовими актами: Податковий кодекс України, Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року №5076-VI, Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій, затверджене наказом ДПС України від 24.01.2013 року №37.

Позивач звернувся до Головного управління Міндоходів у Харківській області із запитом від 03.07.2013 року №166, у якому просив надати консультацію з наступних питань: - якими нормами діючого законодавства визначено, що адвокатське об'єднання не може бути неприбутковою організацією; - які ознаки діяльності позивача суперечать законодавчо визначеним ознакам неприбуткової організації; - які норми Закону №5076-VI прямо вказують про неможливість адвокатського об'єднання мати статус неприбуткової організації.

Розглянувши зазначене звернення Головне управління Міндоходів у Харківській області надало податкову консультацію від 30.07.2013 року №931/10/20-40-15-05-23, у якій із посиланням на пп. 14.1.121 п. 14.1 ст. 14, 157 Податкового кодексу України та, виходячи із положень ст. 3 Закону України «Про об'єднання громадян» та ст. 15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідач зробив висновок про відсутність у адвокатського об'єднання підстав для отримання статусу неприбуткової організації як такого, що не відповідає законодавчо визначеним критеріям неприбуткової організації.

Задовольняючи позов частково, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку, що надані відповідачами податкові консультації суперечать нормам податкового законодавства, а позовна вимога щодо зобов'язання надати нову податкову консультацію є передчасною, з огляду на що, позов в цій частині вимог задоволенню не підлягає.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, зважаючи на таке.

Відповідно до п. 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Податкового кодексу України).

За змістом п. 53.3 ст. 53 Податкового кодексу України платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду (абз. 2 п. 53.3 ст. 53 Податкового кодексу України).

У відповідності до положень пп. 14.1.121 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України неприбутковими підприємствами, установами та організаціями є підприємства, установи та організації, основною метою діяльності яких є не одержання прибутку, а провадження благодійної діяльності та меценатства і іншої діяльності, передбаченої законодавством.

Підпунктом «б» п. 157.1 ст. 157 Податкового кодексу України визначено, що ця стаття застосовується до неприбуткових установ та організацій, зареєстрованих згідно з вимогами законодавства та внесених органами державної податкової служби в установленому порядку до Реєстру неприбуткових організацій та установ, які є: благодійними фондами і благодійними організаціями, створеними у порядку, визначеному законом для провадження благодійної діяльності; громадськими організаціями, створеними з метою надання реабілітаційних, фізкультурно-спортивних для інвалідів (дітей-інвалідів) та соціальних послуг, правової допомоги, провадження екологічної, оздоровчої, аматорської спортивної, культурної, просвітньої, освітньої та наукової діяльності, а також творчими спілками та політичними партіями, громадськими організаціями інвалідів, спілками громадських організацій інвалідів та їх місцевими осередками, створеними згідно із відповідним законом; науково-дослідними установами та вищими навчальними закладами III - IV рівнів акредитації, внесеними до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави; заповідниками, музеями та музеями-заповідниками.

В силу пп. «г» п. 157.1 ст. 157 Податкового кодексу України застосування цієї статті також поширюється на інші, ніж визначені в підпункті «б» цього пункту, юридичні особи, діяльність яких не передбачає отримання прибутку згідно з нормами відповідних законів.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Положеннями ст. 15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатське об'єднання є юридичною особою, створеною шляхом об'єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту. Адвокатське об'єднання має самостійний баланс, може відкривати рахунки у банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до Статуту позивача Адвокатське об'єднання «Адвокатська фірма «Мороз і Партнери» є добровільним об'єднанням адвокатів, що створене відповідно до Конституції України і Закону України «Про адвокатуру» з метою об'єднання зусиль його членів у здійсненні на принципах верховенства права, законності, незалежності, демократизму, корпоративності і конфіденційності діяльності щодо захисту прав, свобод та представництва законних інтересів громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, надання їм іншої допомоги.

Адвокатське об'єднання створене з метою об'єднання професійної незалежної адвокатської діяльності її членів для надання кваліфікованої правової допомоги громадянам України, іноземним громадянам, особам без громадянства, організаціям, установам, підприємствам та іншим юридичних особам, їх представництва, захисту їх прав, свобод і інтересів в Україні та за її межами. Діяльність Адвокатського об'єднання не є підприємницькою.

У своїх рішеннях суди попередніх інстанцій приходять до висновку, що Адвокатське об'єднання «Адвокатська фірма «Мороз і Партнери» є юридичною особою - організацією адвокатів, яка створена з метою надання кваліфікованої правової допомоги, обміну досвідом між його учасниками, взаємної професійної підтримки та методичного забезпечення, без мети отримання прибутку, що не протирічить нормам законодавства України, чинного на момент звернення позивача із зверненнями про надання відповідних податкових консультацій.

Крім того, судами встановлено, що посилання податкового органу на ст. 3 Закону України «Про об'єднання громадян» є безпідставними, оскільки на час надання податкової консультації цей Закон втратив чинність згідно із Законом України «Про громадські об'єднання».

Таким чином, у справі, що переглядається, суди, надаючи правову оцінку оспорюваним податковим консультаціям, обґрунтовано зазначили про те, що дані податкові консультації суперечать нормам, які регулюють питання щодо неприбуткових організацій.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.

З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено законні і обґрунтовані рішення, які постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування не вбачається.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Таким чином, касаційні скарги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Замінити Головне управління Міндоходів у Харківській області правонаступником - Головним управлінням ДФС у Харківській області.

Касаційні скарги Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області та Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 року у справі № 820/7718/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук