Ухвала

від 14.12.2015 по справі 804/15220/14

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

14 грудня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Кривенди О.В.,

суддів: Гриціва М.І., Коротких О.А., -

розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «АВКО» (далі - Товариство) про перегляд Верховним Судом України судового рішення в адміністративній справі за його позовом до державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и л а:

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 21 жовтня 2014 року позов задовольнив.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 15 червня 2015 року постанову суду першої інстанції скасував, у позові відмовив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 3 вересня 2015 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 215 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, Товариство 10 грудня 2015 року звернулося до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 КАС.

У заяві Товариство посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень законодавства щодо визначення розміру орендної плати за землю.

На обґрунтування заяви додано копії постанов Вищого адміністративного суду України від 27 січня, 22 квітня, 19 і 22 травня 2014 року, 5 і 16 лютого 2015 року, які, на думку Товариства, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Проте аналіз зазначених судових рішень свідчить, що вони ухвалені за різних фактичних обставин, які були встановлені судами під час розгляду цих справ.

Так, у наданих для порівняння рішеннях Вищий адміністративний суд України, вирішуючи питання правильності донарахування податкових зобов'язань з орендної плати за землю в різні періоди до 2011 року, виходив із того, що зміна розміру земельного податку згідно із Законом України від 3 червня 2008 року № 309-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договорів оренди землі його учасниками, зазначене не тягне автоматичну зміну умов договорів щодо розміру орендної палати, а відтак і відповідного донарахування податковим органом суми податкового зобов'язання з орендної плати із застосуванням штрафних санкцій.

Тоді як у справі, ухвала Вищого адміністративного суду України у якій оскаржується Товариством, йдеться про правовідносини зі сплати податкового зобов'язання з орендної плати за землю у період 2011-2013 років.

Верховний Суд України вже вирішував питання усунення розбіжностей у застосуванні касаційним судом норм права у подібних правовідносинах, та, зокрема, у постанові від 14 квітня 2015 року (справа № 21-165а15) вказав на те, що з набранням чинності Податковим кодексом України (далі - ПК) з 1 січня 2011 року річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

При цьому виходячи із принципу пріоритетності норм ПК над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 ПК щодо відносин оподаткування, розмір орендної плати [плати за землю (статті 269, 270, 288 ПК)] в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК.

Отже, ухвала Вищого адміністративного суду України від 3 вересня 2015 року відповідає правовому висновку, висловленому Верховним Судом України.

Зазначене дає підстави для висновку про необґрунтованість поданої Товариством заяви.

За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АВКО до державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 3 вересня 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В. Кривенда

Судді: М.І. Гриців

О.А. Коротких