Ухвала

від 14.12.2015 по справі 810/3553/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення позову

14 грудня 2015 року 810/3553/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника Публічного акціонерного товариства «Банк «Портал» ОСОБА_2 та представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Трініті» ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовдевелопмент» про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовдевелопмент» до Реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області та Державного реєстратора реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області - ОСОБА_4, за участю третіх особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, Товариства з обмеженою відповідальністю «Трініті», Публічного акціонерного товариства «Банк «Портал» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Торгова Компанія», про визнання протиправними та скасування рішень, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Азовдевелопмент» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області та Державного реєстратора реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області - ОСОБА_4 про визнання протиправними та скасування рішень.

Ухвалою суду від 05.11.2015 було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, ПАТ «Банк «Портал» (ідентифікаційний код 38870739).

Ухвалою суду від 30.11.2015 було залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, Товариство з обмеженою відповідальністю «Трініті» (ідентифікаційний код 31111166) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська Торгова Компанія» (ідентифікаційний код 30265076).

05.11.2015 на адресу суд від Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовдевелопмент» надійшло клопотання б/н від 05.11.2015 (вх. № 18430/15 від 05.11.2015) про забезпечення позову, в якому позивач просить суд заборонити вчинення будь-яких дій з державної реєстрації речових прав щодо нерухомого майна - нежитлових приміщень (літ. «А»), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Василя Порика, буд. 13, і мають загальну площу 2 244, 8 м. кв., а саме: приміщення з № 1 по № 24 , №№26, 27 (групи приміщень № 8), площею 802, 70 м. кв. та з № 1 по № 34 (групи приміщень № 8), площею 1 289, 20 м. кв., місце спільного користування площею 152, 90 м. кв.

Ухвалами суд від 05.11.2015 та від 30.11.2015 було відкладено вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення позову, у зв'язку з тим, що вирішення вказаного питання можливо матиме вплив на права та інтереси третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується підписом представника відповідача у розписці про повідомлення про розгляд справи, у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.

У судовому засіданні представником позивача було подано доповнення до клопотання про забезпечення позову, відповідно до якого позивач просить суд заборонити органам та суб'єктам, які законом уповноважені здійснювати державну реєстрацію прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які дії з державної реєстрації речових прав щодо вищезазначеного нерухомого майна.

Як вбачається з вказаного клопотання, позивач зазначає про те, що внаслідок зняття державним реєстратором заборони відчуження нерухомого майна, загальною площею 2 244, 80 кв. м., яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Василя Порика, буд. 13, літ «А» та складається з: приміщень з № 1 по № 24, №№ 26, 27 (групи приміщень № 8) площею 802, 70 кв. м.; приміщень з № 1 по № 34 (групи приміщень № 3) площею 1 289, 20 кв.м.; місця спільного користування площею 152, 90 кв.м., іпотекодержателем якого є ТОВ «Азовдевелопмент», вказане нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу від 08.10.2014 № 7787 було передано у власність ТОВ «Трініті».

Також, позивачем зазначено про те, що надалі вищезазначене майно, внаслідок укладення 21.10.2014 між ТОВ «Трініті» та ПАТ «Банк «Портал» договору іпотеки, було передано в іпотеку ПАТ «Банк «Портал».

Окрім того, позивачем зазначено про те, що ТОВ «Трініті» було повторно передано в іпотеку ПАТ «Банк «Портал» вищевказане майно на підставі укладеного між сторонами договору іпотеки від 06.10.2015.

На думку представника позивача, вказані дії щодо відповідного нерухомого майна призводять до порушення права ТОВ «Азовдевеломпент» як його іпотекодержателя, які в свою чергу, можуть спричинити істотну шкоду відновлення порушених прав позивача, в разі задоволення позовних вимог та визнання реєстраційних дій неправомірними та анулювання відповідних записів.

Дослідивши зазначене клопотання, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства Україна суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, враховуючи вищевказане, підставами для вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову є висновок суду про :

- наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі;

- те, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат;

- очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства Україна способами забезпечення позову є зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, чи його окремих положень, що оскаржуються або заборона вчиняти певні дії. Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Підставою для вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до абз. 1 п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 р. № 2 встановлено, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Суд звертає увагу на те, що під час розгляду клопотання про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливої постанови суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача.

Окрім того, суд вбачає за доцільне зазначити про те, що вид забезпечення позову має бути співмірним із заявленими позивачем вимогами та застосований судом захід до забезпечення позову має відповідати вимогам, на забезпечення яких він вживається. В свою чергу, співмірність полягає в тому, що засіб забезпечення позову повинен відповідати предмету позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Зі змісту заявленого позивачем клопотання вбачається, що позивач просить суду вжити заходи забезпечення позову, шляхом заборони вчинення будь-яких дій з державної реєстрації речових прав щодо майна, іпотекодержателем якого є ТОВ «Азовдевелопмент».

В той же час, суд звертає увагу на те, що в позовній заяві ТОВ «Азовдевелопмент» просить суд визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області, якими було знято заборону щодо відчуження нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: нежитлових приміщень (літ. «А»), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Василя Порика, буд. 13, і мають загальну площу 2 244, 8 м. кв., а саме: приміщення з № 1 по № 24 , №№26, 27 (групи приміщень № 8), площею 802, 70 м. кв. та з № 1 по № 34 (групи приміщень № 8), площею 1289, 20 м. кв., місце спільного користування площею 152, 90 м. кв., іпотекодержателем якого є позивач.

Отже, предметом даного спору є оскарження дій та рішення відповідача як суб'єкта владних повноважень при здійсненні ним делегованих державою владних управлінських функцій. При цьому, судом в межах даної справи не досліджується питання щодо речових прав на спірне нерухоме майно, що на думку суду, свідчить про відсутність підстав для заборони вчинення дій з відповідним майном.

Суд зазначає, що предметом розгляду у цій справі є оцінка правомірності рішень державного реєстратора про державну реєстрацію припинення обтяжень та спонукання відповідача до поновлення скасованих реєстраційних записів, у зв'язку з чим вчинення в подальшому реєстраційних дій не впливає ані на встановлення спірних обставин, ані на можливість виконання в подальшому судового рішення у разі задоволення позову.

Таким чином, враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку про те, що заявлений позивачем спосіб забезпечення позову не є адекватним та співмірним заявленим позовним вимогам.

Як зазначено вище, позивач, обґрунтовуючи вказане клопотання зазначив про те, що дії третіх осіб щодо передачі в іпотеку відповідного нерухомого майна, зумовлюють порушення прав ТОВ «Азовдевеломпент» як його іпотекодержателя та можуть призвести до ускладнення виконання рішення суду, у випадку задоволенням позовних вимог. З цього приводу суд зазначає наступне.

У відповідності до ст. 4 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 № 898-IV обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV обтяження - заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або

яка виникає на підставі договорів.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна № 47111959 від 06.11.2015 вбачається, що державним реєстратором на підставі вищевказаних договорів іпотеки, які були укладені між ТОВ «Трініті» та ПАТ «Банк «Портал» було накладено обтяження, зокрема, заборону щодо відчуження нерухомого майна, загальною площею 2 244, 80 кв. м., яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Василя Порика, буд. 13, літ «А» та складається з: приміщень з № 1 по № 24, №№ 26, 27 (групи приміщень № 8) площею 802, 70 кв. м.; приміщень з № 1 по № 34 (групи приміщень № 3) площею 1 289, 20 кв.м.; місця спільного користування площею 152, 90 кв.м.

Отже, враховуючи вищевказані норми та відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, суд дійшов висновку про те, що реєстрація державним реєстратором заборони щодо відчуження вищевказаного предмета іпотеки передбачає наявність обмеження дій щодо відповідного нерухомого майна, до яких, в тому числі, належить обмеження щодо проведення будь-яких реєстраційних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем, всупереч ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем не наведено доказів, які б свідчили про вчинення з боку третіх осіб будь-яких дій, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в даній адміністративній справі та неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів.

За таких обстави, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

У судовому засіданні 14.12.2015 були оголошені вступна та резолютивна частини ухвали. Повний текст ухвали був складений та підписаний 16.12.2015.

Керуючись ст.117,118,160,165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ :

1.Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовдевелопмент» про вжиття заходів забезпечення позову.

2. Копію ухвали надіслати (видати) особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Дудін С.О.