Рішення

від 17.11.2015 по справі 911/4218/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"17" листопада 2015 р. Справа № 911/4218/15

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс», м. Київ

до 1) товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп», Київська обл., Васильківський р-н., с. Мархалівка

2 ) приватного підприємства «Андрій-2010» , Тернопільська обл., Борщівський р-н., с. Мушкатівка

про стягнення 4494,46 грн.

Суддя Третьякова О.О.

Представники сторін:

Позивача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 02.06.2014;

Відповідача 1 - не з'явився;

Відповідача 2 - не з'явився.

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області з позовною заявою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (далі - Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (далі - Відповідач-1) та приватного підприємства «Андрій-2010» (далі - Відповідач-2) про солідарне стягнення з відповідачів 742,98 грн відсотків за користування товарним кредитом та стягнення з Відповідача-2 1856,98 грн заборгованості (дооцінки вартості товару), 557,09 грн штрафу, 770,44 грн пені, 158,70 грн 3% річних та 408,27 грн інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем-2 договору поставки на умовах товарного кредиту №ТК170511/5 від 17.05.2011, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Агросинтез» (далі - ТОВ «Корпорація «Агросинтез») та Відповідачем-2, щодо здійснення розрахунку за поставлений товар у строки визначені договором.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.09.2015 порушено провадження у справі №911/4218/15 та призначено розгляд справи на 13.10.2015.

Ухвалами Господарського суду Київської області від 13.10.2015 та 03.11.2015 розгляд справи №911/4218/15 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладався відповідно на 03.11.2015 та 17.11.2015 у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представників відповідачів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.11.2015 на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору у даній справі за клопотанням Позивача б/н від 03.11.2015 (вх. суду № 26061/15 від 03.11.2015) продовжено по 01.12.2015.

Присутній в судовому засіданні 17.11.2015 представник Позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідачі у судові засідання жодного разу не з'явились, відзиву на позовну заяву та витребувані судом документи не подали, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвали Господарського суду Київської області від 17.09.2015, 13.10.2015 та 03.11.2015 направлялись Відповідачам з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення на адресу, зазначену Позивачем у позові, яка відповідає адресам, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, про що свідчать здійснені судом спеціальні витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 13.10.2015 за №21309690 та № 21309727, ухвала суду від 17.09.2015 вручена Відповідачу-1 10.10.2015, а ухвали від 17.09.2015, 13.10.2015 та від 03.11.2015, надіслані Відповідачу-2, станом на день розгляду спору підприємством зв'язку до суду не повертались.

Відповідно до правої позиції, викладеної в п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог ч. 1 ст. 64, 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом зазначеної ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи обмежений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду справи, а також те, що Відповідачі належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, явка відповідачів обов'язковою не визнавалась і їх відсутність не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, а матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого йому ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 17.11.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника Позивача, присутнього в судовому засіданні, суд

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Агросинтез» (Постачальник, ТОВ «Корпорація «Агросинтез») та Приватним підприємством «Андрій-2010» (Покупець, ПП «Андрій-2010») укладено Договір поставки на умовах товарного кредиту №ТК170511/5 від 17.05.2011 (далі - Договір), згідно якого Постачальник зобов'язався поставити та передати у власність Покупця насіннєвий матеріал та хімічні засоби захисту рослин, а Покупець зобов'язався прийняти товар для власних та виробничих потреб, сплатити проценти за користування товарним кредитом та ціну товару відповідно до умов договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору найменування (асортимент) товару, його кількість, ціна за одиницю та ціна всього товару наведені у Специфікаціях до договору, які є невід'ємними його частинами. Ціна товару, що вказана у Специфікаціях, визначена на дату укладення договору.

Вартість Договору складається із суми всіх специфікацій, підписаних в рамках цього договору, в яку включається ціна товару та проценти за користування товарним кредитом (п. 2.3. Договору).

Згідно з п. 4.4 Договору датою поставки є дата, вказана у видатковій накладній.

Покупець зобов'язується оплатити Продавцю товар у строки та в розмірах, що вказані у специфікаціях (п. 6.1. Договору).

Відповідно до п. 6.5 Договору у зв'язку з тим, що товар буде оплачуватися Покупцем не в момент укладення договору, то всі платежі, що передбачені Договором, підлягають індексації, а Покупець зобов'язується сплатити постачальнику проіндексовані суми відповідних платежів у строки, встановлені Договором. Проіндексована сума платежу визначається таким чином: ПСП = (К2/К1) х СП, де ПСП - проіндексована сума платежу, яка підлягає сплаті Покупцем Постачальнику, СП - сума платежу за Договором, К2 - курс гривні до долару США, встановлений НБУ на дату здійснення такого платежу за Договором, К1 - курс гривні до долару США, встановлений НБУ на дату укладення Договору. Якщо К2 є меншим за К1, ПСП дорівнює СП. Під офіційним курсом гривні до долару США сторони розуміють курс гривні до долару США, що встановлюється Національним банком України, про який сторони можуть довідатися з офіційного сайту (порталу) Національного банку України:://www.bank.gov.ua або в установах банків.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє протягом року з моменту його укладення. Закінчення строку дії Договору не звільняє покупця від виконання тих грошових зобов'язань, які залишилися невиконаними ним (п. 9.1. Договору).

Специфікаціями №1 від 17.05.2011, №2 від 18.05.2011 до Договору поставки визначено, зокрема, найменування товару, що постачатиметься на виконання Договору, його кількість, ціну, дату поставки та строки оплати товару, і розрахунок процентів по товарному кредиту, їх сума та строки їх сплати.

Згідно з специфікацією №1 від 17.05.2011 загальна сума товару, що поставляється, становить 668,16 грн. Товар оплачується в наступні строки: 1) авансовий платіж у сумі 133,63 грн - не пізніше 23.05.2011, 2) другий платіж у сумі 534,53 грн - не пізніше 01.10.2011. Строк користування товарним кредитом - 130 календарних днів. Річна процентна ставка по товарному кредиту - 10%. Строк сплати процентів за користування товарним кредитом у сумі 19,04 грн - 01.10.2011. Сума цієї специфікації становить 687,20 грн, що складається з ціни товару та суми процентів по товарному кредиту. Суми платежів підлягають індексації згідно з Договором.

Згідно з специфікацією №2 від 18.05.2011 загальна сума товару, що поставляється становить 6972,48 грн. Товар оплачується в наступні строки: 1) авансовий платіж у сумі 1394,50 грн у строк не пізніше 23.05.2011; другий платіж у сумі 5577,98 грн у строк не пізніше 01.10.2011. Строк користування товарним кредитом - 130 календарних днів. Річна процентна ставка по товарному кредиту - 10%. Строк сплати процентів за користування товарним кредитом у сумі 198,67 грн - 01.10.2011. Сума цієї специфікації становить 7171,15 грн, що складається з ціни товару та суми процентів по товарному кредиту. Суми платежів підлягають індексації згідно з Договором.

У зв'язку з неналежним виконанням Приватним підприємством «Андрій-2010» своїх зобов'язань за Договором поставки на умовах товарного кредиту від 17.05.2011 № ТК170511/5 щодо здійснення розрахунку за поставлений товар, ТОВ «Корпорація «Агросинтез» звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з боржника заборгованості за вказаним договором, а також нарахованих за час прострочення процентів за користування чужими грошовими коштами, пені та штрафу.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 14.02.2012 у справі № 9/76/5022-1671/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Агросинтез» до Приватного підприємства «Андрій-2010» про стягнення 10841,73 грн. позов задоволено частково, стягнуто з ПП «Андрій-2010» на користь ТОВ «Корпорація «Агросинтез» 1918,01 грн. основного боргу, 1940,51 грн. штрафу, 157,81 грн. пені, 1858,06 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, а також судові витрати.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 14.02.2012 у справі №9/76/5022-1671/2011 встановлено, що за специфікацією № 1 відповідно до видаткової накладної №А-0000444 від 19.05.2011 поставлено товар «ПАР Тренд-90», 10 літрів, вартістю - 668,16 грн; за специфікацією №2 відповідно до видаткової накладної №А-00004054 від 19.05.2011 - товар "Бетагард", 45 літрів, вартістю 6 972,48 грн; борг Приватного підприємства «Андрій 2010» за поставлений йому товар з врахуванням часткового погашення заборгованості 09.06.2011 на суму 1390 грн та 20.01.2012 на суму 4550,34 грн (підтверджено відповідними виписками та довідками з банку) становить 1918 грн 01 коп.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

На виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 14.02.2012 у справі № 9/76/5022-1671/2011 судом видано відповідний наказ від 16.03.2012.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями ч. 1, 3 ст. 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

15.11.2012 між ТОВ «Корпорація «Агросинтез» (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (ОСОБА_2 кредитор) укладено Угоду про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. 512-519 ЦК України) №15-11/12-6 (далі - Угода №15-11/12-6), відповідно до умов якої Первісний кредитор відступив ОСОБА_2 кредитору право вимоги виконання ПП «Андрій-2010», що іменується надалі «Боржник», зобов'язання щодо сплати розміру пені, відсотків за користування чужими грошовими коштами та інфляційних втрат, набутих Первісним кредитором на підставі Договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК170511/5 від 17.05.2011, у зв'язку із неналежними, несвоєчасним та неповним виконанням Боржником грошового зобов'язання згідно з зазначеним вище договором поставки.

Відповідно до п. 1.2 Угоди №15-11/12-6, в редакції Додаткової угоди №2 від 14.08.2013 до Угоди №15-11/12-6, за цією угодою ОСОБА_2 кредитор одержує право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника сплати грошової суми в нарахованому розмірі пені, відсотків за користування чужими грошовими коштами та інфляційних витрат, за весь період існування основної заборгованості (прострочення виконання боржником грошового зобов'язання) згідно з Договором поставки на умовах товарного кредиту № ТК170511/5 від 17.05.2011.

Згідно з п. 2.1 Угоди №15-11/12-6, в редакції Додаткової угоди №2 від 14.08.2013 до Угоди №15-11/12-6, вартість зобов'язання, що відступається за даною угодою, станом на 22.04.2013 становить 5016,18 грн.

Приписами п. 2.4 Угоди №15-11/12-6, в редакції Додаткової угоди №2 від 14.08.2013 до Угоди №15-11/12-6, визначено, що з моменту укладання даної угоди ОСОБА_2 кредитор наділяється всіма правами Первісного кредитора, що випливають із умов Договору поставки на умовах товарного кредиту №ТК170511/5 від 17.05.2011, по відношенню до Боржника щодо нарахування пені, відсотків за користування чужими грошовими коштами та інфляційних втрат, у зв'язку із подальшим неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням Боржником грошового зобов'язання згідно з Договором поставки на умовах товарного кредиту №ТК170511/5 від 17.05.2011.

Відповідно до п. 4.1 Угоди №15-11/12-6 Первісний кредитор зобов'язаний передати ОСОБА_2 кредитору оригінали та/або копії документів, що підтверджують права вимоги виконання зобов'язання Боржником ОСОБА_2 кредитору.

Ця угода набуває чинності з моменту її підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цією угодою (п. 6.1 Угоди №15-11/12-6).

На виконання умов Угоди №15-11/12-6 від 15.11.2012 Первісний кредитор - ТОВ «Корпорація «Агросинтез» передав ОСОБА_2 кредитору - ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» документи, що підтверджують права вимоги виконання зобов'язання боржником новому кредитору, а саме Договір поставки на умовах товарного кредиту №ТК170511/5 від 17.05.2011 із додатками, специфікаціями, додатковими угодами, видатковими накладними, довіреностями, банківськими виписками; рішення Господарського суду Тернопільської області від 14.02.2012 у справі №9/76/5022-1671/2011, про що сторонами складений відповідний акт прийому-передачі документів від 15.11.2012.

За ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 516 Цивільного кодексу України визначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, за вказаним правочином ТОВ «Корпораця «Агросинтез» відступило Позивачу належні йому права вимоги, які витікають із вищезазначеного Договору поставки на умовах товарного кредиту №ТК170511/5 від 17.05.2011, укладеного між ТОВ «Корпорація «Агросинтез» та ПП «Андрій-2010».

ТОВ «Корпорація «Агросинтез» надіслало на адресу Боржника - ПП «Андрій-2010» повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні від 15.11.2012, а також Додаткову угоду №2 від 14.08.2013 до Угоди №15-11/12-6, що підтверджується описами вкладення у цінний лист від 02.11.2013, від 05.04.2013 та фіскальними чеками УДППЗ «Укрпошта» від 02.11.2013 № 9879 та від 05.04.2013 № 6619, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 10.06.2013 у справі №9/76/5022-1671/2011 замінено сторону (стягувача) у виконавчому провадженні щодо виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 16.03.2012 у справі №9/76/5022-1671/2011 з ТОВ «Корпорація «Агросинтез» на ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс».

Судом встановлено, що зазначеним рішенням Господарського суду Тернопільської області від 14.02.2012 у справі №9/76/5022-1671/2011 з ПП «Андрій-2010» на користь ТОВ «Корпорація «Агросинтез» окрім 1918,01 грн основного боргу з урахуванням процентів за користування товарним кредитом, за неналежне виконання грошових зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар за Договором поставки на умовах товарного кредиту також стягнуто 1940,51 грн штрафу (за прострочення сплати понад 30 днів заборгованості в сумі 6468,35 грн), 157,81 грн пені (нарахованої за період прострочення з 24.05.2011 по 21.11.2011), 1858,06 грн процентів за користування чужими грошовими коштами (нарахованих за період з 24.05.2011 по 21.11.2011), а також судові витрати.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, підстави припинення зобов'язання передбачені ст. 202-205 Господарського кодексу України, ст. ст. 599 - 601, 604 - 609 Цивільного кодексу України, зокрема, за ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.

На виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 14.02.2012 у справі №9/76/5022-1671/2011 Відповідач-2 сплатив грошові кошти в сумі 7231,55 грн., з яких 1918,01 грн - в рахунок оплати основного боргу за наказом Господарського суду Тернопільської області від 16.03.2013 у справі № 9/76/5022-1671/2011.

Положеннями п. 6.5 Договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК170511/5 від 17.05.2011, сторони погодили, що всі платежі, що передбачені Договором, підлягають індексації, а Покупець зобов'язується сплатити Постачальнику проіндексовані суми відповідних платежів у строки, встановлені договором. Проіндексована сума платежу визначається таким чином: ПСП = (К2/К1) х СП, де ПСП - проіндексована сума платежу, яка підлягає сплаті покупцем постачальнику, СП - сума платежу за договором, К2 - курс гривні до долару США, встановлений НБУ на дату здійснення такого платежу за договором, К1 - курс гривні до долару США, встановлений НБУ на дату укладення договору. Якщо К2 є меншим за К1, ПСП дорівнює СП.

Якщо на якусь дату показник К2 (офіційний курс гривні до долару США) буде меншим від курсу купівлі долару США за гривні на міжбанківському валютному ринку, встановлений ЗАО «Перший Український ОСОБА_3» на цю ж дату, то сторони для показника К2 замість офіційного курсу гривні до долару США використовують курс купівлі долару США за гривні на міжбанківському валютному ринку, встановлений ЗАО «Перший Український ОСОБА_3» на цю ж дату.

Однак, станом на день здійснення ПП «Андрій-2010» часткової оплати (20.01.2012 в сумі 4550,34 грн) та станом на день фактичного погашення основної заборгованості за поставлений товар (04.12.2014 в сумі 1918,01 грн), Відповідачем-2 не було враховано курсу долару США станом на дату здійснення таких платежів, який складав 20.01.2012 - 8,05 грн/дол. США та 04.12.2014 - 15,54 грн/дол. США згідно курсу купівлі долару США за гривні на міжбанківському валютному ринку, встановленого ЗАО «Перший Український ОСОБА_3» (оскільки офіційний курс валют, що міститься на сайті Національного банку України є меншим від курсу купівлі долару США за гривні на міжбанківському валютному ринку на ці ж дати).

Згідно ст. 524 Цивільного кодексу України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (ст. 533 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Отже, положення чинного законодавства хоч і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни НБУ курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти.

Оскільки курс долара США по відношенню до гривні на дату здійснення Відповідачем-2 оплати отриманого товару був вищим, ніж курс долара США на дату підписання Договору (7,70 грн/дол. США.), то відповідно і зобов'язання щодо здійснення розрахунків за даним договором мало бути виконане у гривні, з урахуванням курсу долара США на день оплати товару.

Однак, Відповідач-2 в порушення взятих на себе зобов'язань, не врахував курс долару США станом на день оплати товару 20.01.2012 та 04.12.2014 і не сплатив повну вартість поставленого товару з врахуванням положень п. 6.5 Договору поставки, у зв'язку з чим за Відповідачем-2 рахується заборгованість за поставлений товар (дооцінка вартості товару) в сумі 1856,98 грн. Доказів сплати зазначеної суми заборгованості відповідачі суду не надали.

Розрахунок заборгованості (дооцінки вартості товару) в розмірі 1856,98 грн здійснений Позивачем за формулою (ПСП=(К2/К1)хСП), яка погоджена сторонами в п. 6.5 Договору поставки на умовах товарного кредиту №ТК170511/5 від 17.05.2011.

Здійснений Позивачем розрахунок заборгованості (дооцінки вартості товару) в розмірі 1856,98 грн є арифметично вірним, відповідає вказаним вимогам законодавства, положенням Договору поставки на умовах товарного кредиту, зокрема, його п. 6.5, та обставинам справи.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд дійшов висновку, що Позивачем правомірно заявлено позов про стягнення з Відповідача-2 заборгованості (дооцінки вартості товару) в сумі 1856,98 грн.

Враховуючи те, що Відповідач-2 порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення оплати за поставлений товар за Договором поставки на умовах товарного кредиту №ТК170511/5 від 17.05.2011, Позивач нарахував інфляційні втрати за час прострочення сплати 6468,35 грн за період з жовтня 2011 року по січень 2012 року в розмірі 32,35 грн, за час прострочення сплати 1918,01 грн за період з лютого 2012 по листопад 2014 року в розмірі 375,92 грн та 3% річних з простроченої суми грошового зобов'язання в розмірі 1918,01 грн за загальний період прострочення з 02.10.2011 по 03.12.2014 в сумі 158,70 грн. Загальна сума нарахованих позивачем інфляційних втрат становить 408,27 грн., 3% річних - 158,70 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснений Позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога в цій частині підлягає задоволенню.

Також Позивач, посилаючись на п. 8.2.3 Договору, просить суд стягнути з Відповідача-2 за порушення термінів оплати вартості поставленого товару пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно оплаченого товару в сумі 1918,01 грн за кожен день прострочення за період з 20.01.2012 по 03.12.2014, яка за його розрахунком складає 763,32 грн та за порушення термінів сплати дооцінки вартості товару поставленого за договором в сумі 1856,98 грн за кожен день прострочення за період з 04.12.2014 по 08.12.2014 пеню в сумі 7,12 грн. Загальна сума нарахованої Позивачем пені становить 770,44 грн. Крім того, Позивач просить стягнути з Відповідача-2 - 557,09 грн штрафу за прострочення сплати дооцінки вартості товару понад 30 календарних днів.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Ст.1 Закону України В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з пп. 8.2.3. п. 8.2. Договору поставки за прострочення (порушення) строків виконання грошових зобов'язань Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,05% від простроченої суми грошового зобов'язання за кожен день прострочення, а у разі, якщо прострочення складає понад 30 календарних днів, Покупець додатково сплачує Постачальнику штраф у розмірі 30% від вартості договору за кожен факт порушення терміну платежу.

В пункті 8.5. Договору сторони домовились, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань за договором здійснюється до моменту їх виконання, а строк позовної давності по цим вимогах складає 3 роки.

Тобто, сторони скористалися наданим їм ст. 232 Господарського кодексу України правом та збільшили період нарахування пені за прострочення оплати Відповідачем-2 товару, отриманого на підставі Договору поставки на умовах товарного кредиту №ТК170511/5 від 17.05.2011.

Здійснений Позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, відповідає вказаним вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога у вказаній частині підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Що стосується позовної вимоги про стягнення з Відповідача-2 557,09 грн. штрафу за прострочення сплати дооцінки вартості товару, то вказана позовна вимога також підлягає задоволенню, оскільки судом встановлено факт прострочення сплати Відповідачем-2 дооцінки вартості товару у сумі 1856,98 грн більше ніж на 30 календарних днів, а здійснений Позивачем розрахунок штрафу є арифметично вірним, відповідає вказаним вимогам законодавства та обставинам справи.

Положеннями п. 5.1 Договору передбачено, що Постачальник надає Покупцю товарний кредит у розмірі ціни отриманого і неоплаченого Покупцем товару на період: з дати отримання товару Покупцем до дати його оплати згідно із договором. У разі прострочення терміну оплати вказаного у договорі, відсотки по товарному кредиту нараховуються до дати його фактичної оплати.

Процентна ставка по товарному кредиту, розрахунок та сума процентів за користування товарним кредитом вказується у Специфікаціях. Сплата процентів за користування товарним кредитом здійснюється Покупцем в порядку, встановленому для оплати товару, та у строки, вказані у Специфікаціях (п. 5.2, 5.3 Договору).

Як вже зазначалось вище, відповідно до специфікації №1 від 17.05.2011 загальна сума товару, що поставляється за договором, становить 668,16 грн; товар оплачується в наступні строки: 1) авансовий платіж у сумі 133,63 грн - не пізніше 23.05.2011, 2) другий платіж у сумі 534,53 грн - не пізніше 01.10.2011; строк користування товарним кредитом - 130 календарних днів; річна процентна ставка по товарному кредиту - 10%; строк сплати процентів за користування товарним кредитом у сумі 19,04 грн - 01.10.2011. Відповідно до специфікації №2 від 18.05.2011 загальна сума товару, що поставляється становить 6972,48 грн; товар оплачується в наступні строки: 1) авансовий платіж у сумі 1394,50 грн у строк не пізніше 23.05.2011р.; другий платіж у сумі 5577,98 грн у строк не пізніше 01.10.2011; строк користування товарним кредитом - 130 календарних днів; річна процентна ставка по товарному кредиту - 10%; строк сплати процентів за користування товарним кредитом у сумі 198,67 грн - 01.10.2011.

Враховуючи прострочення Відповідачем-2 терміну оплати товару, вказаного у договорі, Позивачем здійснено нарахування відсотків по товарному кредиту за час прострочення сплати вартості товару в сумі 6468,35 грн за період з 02.10.2011 по 19.01.2012 в розмірі 194,24 грн та за час прострочення зі сплати вартості товару в сумі 1918,01 грн за період з 20.01.2012 по 03.12.2014 - в розмірі 548,73 грн. Загальна сума, нарахованих Позивачем, відсотків по товарному кредиту складає 742,98 грн.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (Поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (Кредитор) укладено Договір поруки №07-04-2014-29 від 07.04.2014, відповідно до умов якого Поручитель поручається перед Кредитором за виконання обов'язку ПП «Андрій-2010» щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати розміру відсотків за користування товарним кредитом у зв'язку з неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно Договору поставки та угоди, передбаченими ст. 2 цього Договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору поруки №07-04-2014-29 під основним договором в цьому договорі розуміють Угоду № 15-11/12-6 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 15.11.2012, укладену щодо Договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК170511/5 від 17.05.2011.

Пунктом 3.1 Договору поруки № 07-04-2014-29 визначено, що відповідальність Поручителя перед Кредитором обмежується сплатою розміру відсотків за користування товарним кредитом у сумі 1000,00 грн.

Згідно з п. 4.1 Договору поруки № 07-04-2014-29 у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) Боржником обов'язку за основною угодою, Кредитор вправі звернутися із вимогою про виконання як до Боржника, так і до Поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед Кредитором.

Пунктом 6.1 Договору поруки № 07-04-2014-29 передбачено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до моменту припинення поруки.

05.05.2014 Позивач звернувся до Відповідача-1 з вимогою вих. № 05-29/14, згідно з якою просив ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» виконати зобов'язання відповідно до Договору поруки №07-04-2014-29 від 07.04.2014. Зазначена вимога отримана 08.05.2014 директором ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» ОСОБА_4, що підтверджується підписом останнього на вказаній вимозі.

ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» у відповідь на вказану вимогу повідомив листом № 29 від 12.05.2014, що у зв'язку із скрутним фінансовим становищем не в змозі виконати взяті на себе за Договором поруки грошові зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до вимог ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Статтею 554 цього ж Кодексу встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З огляду на вище викладене, Позивач заявляє вимогу про стягнення солідарно з Відповідачів відсотків за користування товарним кредитом у розмірі 742,98 грн.

Відповідно до ч.1, 5 ст. 694 Цивільного кодексу України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Згідно положень ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Здійснений Позивачем розрахунок відсотків за користування товарним кредитом у розмірі 742,98 грн є арифметично вірним, відповідає вказаним вимогам законодавства та обставинам справи, а відтак вимога Позивача про солідарне стягнення з відповідачів 742,98 грн відсотків за користування товарним кредитом підлягає задоволенню.

З огляду на зазначене та враховуючи те, що Відповідач-2 своєчасно та у повному обсязі не сплатив заборгованість за поставлений товар та беручи до уваги положення Договору поруки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача-2 1856,98 грн заборгованості (дооцінки вартості товару), 408,27 грн інфляційних втрат, 158,70 грн 3% річних, 770,44 грн пені, 557,09 грн штрафу та про солідарне стягнення з відповідачів 742,98 грн відсотків за користування товарним кредитом є доведеними, обґрунтованими, Відповідачами не спростованими, а тому підлягають задоволенню.

Позивач, посилаючись на приписи ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України просить суд солідарно стягнути з Відповідачів понесені ним витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 500,00 грн на підставі Договору №02-124/06-14 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 02.06.2014.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В п. 6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» № 7 від 21.02.2013 висловлено правову позицію, згідно з якою витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

На підтвердження факту отримання послуг адвоката Позивачем надано суду, зокрема, Договір про надання адвокатських послуг (правової допомоги) № 02-124/06-14 від 02.06.2014, акт прийому-передачі документів від 02.06.2014, акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 08.12.2014 та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3888 від 29.10.2009.

В той же час, Позивач не надає належних та допустимих доказів, зокрема, платіжного доручення або іншого документа, які б підтверджували понесення ним витрат на оплату послуг адвоката в сумі 500,00 грн.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що витрати на оплату послуг адвоката в сумі 500,00 грн. відшкодуванню не підлягають.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідачів порівну.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 2, 33, 34, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Андрій-2010» (48766, Тернопільська обл., Борщівський р-н, с. Мушкатівка, ідентифікаційний код 36865533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (03187, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 38039872) 1856 (одну тисячу вісімсот п'ятдесят шість) грн 98 коп. заборгованості (дооцінки вартості товару), 408 (чотириста вісім) грн. 27 коп. інфляційних втрат, 158 (сто п'ятдесят вісім) грн 70 коп. 3% річних, 770 (сімсот сімдесят) грн 44 коп. пені, 557 (п'ятсот п'ятдесят сім) грн 09 коп. штрафу, 609 (шістсот дев'ять) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Стягнути солідарно з Приватного підприємства «Андрій-2010» (48766, Тернопільська обл., Борщівський р-н, с. Мушкатівка, ідентифікаційний код 36865533) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (08633, Київська обл., Васильківський р-н, с. Мархалівка, вул. Комсомольська, буд. 22, ідентифікаційний код 38267861) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (03187, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 38039872) 742 (сімсот сорок дві) грн 98 коп. відсотків за користування товарним кредитом.

4 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (08633, Київська обл., Васильківський р-н, с. Мархалівка, вул. Комсомольська, буд. 22, ідентифікаційний код 38267861) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (03187, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 38039872) 609 (шістсот дев'ять) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17 грудня 2015 року

Суддя О.О. Третьякова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.