Ухвала

від 16.12.2015 по справі 808/3782/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

16 грудня 2015 рокусправа № 808/3782/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Дадим Ю.М.

           суддів:                     Уханенка С.А. Богданенка І.Ю.

за участю секретаря судового засідання:          Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2014 року у справі №808/3782/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод кольорових сплавів”

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2014 року у справі №808/3782/14 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод кольорових сплавів” до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів №0000134210 від 03.06.2014.

Відповідач - Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів, не погодившись з вищезазначеною постановою суду подала апеляційну скаргу, у якій просить оскаржувану постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Представником апелянта надано клопотання про процесуальне правонаступництво, згідно ст. 55 КАС України, суд приходить висновку задовольнити дане клопотання та допустити заміну сторони – Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів його правонаступником Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлень від 05.02.2014 №58, №59, №60, згідно пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та відповідно до наказу СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі Міжрегіонального ГУ Міндоходів від 04.02.2014 №94 проведено виїзну перевірку ТОВ “Запорізький завод кольорових сплавів” з питання своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПМП “Фаза” (ЄДРПОУ 23116366), ТОВ “Мет-Сплав” (ЄДРПОУ 37718503) за березень 2012 року-листопад 2013 року. За наслідками перевірки складено Акт від 16.04.2014 №142/28-04-42/31549003.

В акті перевірки податковим органом зафіксовано допущене позивачем порушення: пп. 44.6 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 за №2755-VI, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 113 451 976 грн., в тому числі по періодах: травень 2012 року – 5 188 337 грн., червень2012 року – 4 285 547 грн., липень 2012 року – 4 944 257 грн., серпень 2012 року – 3 552 970 грн., вересень 2012 року – 6 356 645 грн., жовтень 2012 року – 7 089 111 грн., листопад 2012 року – 7 083 135 грн., грудень 2012 року – 7 921 659 грн., січень 2013 року – 8 623 713 грн., лютий 2013 року – 7 835 099 грн., березень 2013 року – 7 510 165 грн., квітень 2013 року – 7 220 724 грн., травень 2013 року – 3 518 416 грн., червень 2013 року – 4 561 273 грн., липень 2013 року – 4 903 778 грн., серпень 2013 року – 5 617 750 грн., вересень 2013 року – 4 942 943 грн., жовтень 2013 року – 7 085 423 грн., листопад 2013 року – 5 141 031 грн.; п. 44.1, п. 44.3 ст. 44 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 за №2755-VI не забезпечено зберігання первинних документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів.

На підставі вищевказаного акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.06.2014 №0000134210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість за основним платежем 113 451 976,00 грн., за штрафними санкціями 56 725 988,00 грн. (т.1 а.с.94).

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі вказаного акту перевірки, є предметом спору, переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що оспорюване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, 01.02.2012 між позивачем та ПМП “Фаза” укладено Договір про передачу в тимчасове користування технічних умов (далі – Договір) за умовами якого Власник надає в строкове безоплатне користування Користувачу технічні умови (сплав мідний М4ф ТУ у 27.4-31549003-005-2002), а Користувач приймає їх у строкове безоплатне користування (т.1 а.с.196-197). На виконання умов договору сторони підписали Акт приймально-здавальний акт від 01.02.2012 б/н (т.1 а.с.198).

На виконання умов договору ПМП “Фаза” поставлено в адресу ТОВ “ЗЗКС” сплав М4ф ТУ у 27.4-31549003-005-2002 в злитках, що підтверджується належним чином оформленими видатковими накладними (т. 17 а.с. 3, 9, 14, 18, 23, 28, 33, 38, 43, 48, 53, 58, 63, 68, 73, 78, 83, 88, 93, 98, 103, 108, 113, 118, 128, 133, 139, 147, 152, 157, 166, 175, 180, 185, 194, 199, 204, 209, 214, 219, 224, 229, 234, 239, 244, 249, 254, 18 а.с.4, 8, 14, 19, 24, 29, 33, 38, 43, 48, 3, 58, 63, 68, 73, 78, 83, 88, 93, 98, 103, 108, 113, 118, 123, 128, 134, 139, 144, 149, 154, 159, 164, 169, 174, 179, 184, 189, 201, 210, 215, 224, 229, 238, 247, т. 19 а.с. 3, 8, 17, 22, 27, 32, 37, 42, 47, 52, 57, 62, 67, 72, 77, 82, 87, 96, 101, 110, 116, 125, 131, 139, 144, 154, 159, 168, 174, 178, 187, 192, 198, 203, 207, 212, 217, 222, 231, 236, 241, 250, 255, 260, 265, 274, 279, 284, 289, 295, 299, 304, 309, 314, 319, 324, 329, 334, 339, 344, 349., 354, 358, 364, 370, 375, 379, 385, 391).

Зазначений товар прийнято ТОВ “ЗЗКС” та оприбутковано на виробництво, що підтверджується прибутковими ордерами(т. 17 а.с. 2, 7, 12, 17, 22, 27, 32, 37, 42, 47, 52, 57, 62, 67, 72, 77, 82, 87, 92, 97, 102, 107, 112, 117, 122, 127, 132, 137, 146, 151, 156, 165, 174, 179, 184, 193, 198, 203, 208, 213, 218, 223, 228, 233, 238, 243, 248, 253, т. 18 а.с. 2, 7, 12, 17, 22, 27, 32, 37, 42, 47, 52, 57, 62, 67, 72, 77, 82, 87, 92, 97, 102, 107, 112, 117, 122, 127, 133, 138, 143, 148, 153, 158, 163, 168, 173, 178, 183, 188, 200, 209, 214, 223, 228, 237, 246, т. 19 а.с. 2, 7, 16, 21, 26, 31, 36, 41, 46, 51, 56, 61, 66, 71, 76, 81, 86, 95, 100, 109, 115, 124, 129, 138, 143, 153, 158, 167, 172, 177, 186, 191, 197, 202, 206, 211, 216, 221, 230, 235, 240, 249, 254, 259, 264, 273, 278, 283, 288, 293, 298, 303, 308, 313, 318, 323, 328, 333, 338, 343, 348, 353, 357, 363, 369, 374, 378, 384, 390, т. 20 а.с. 2, 7, 12, 17, 22, 27, 32, 37, 42, 47, 52, 57, 62, 67, 72, 77, 82, 87, 92, 97, 102, 107, 112, 117, 122, 127, 132, 137, 142).

Крім того, здійснення поставок товару підтверджується актами приймання брухту та відходів кольорових металів, а саме: від 10.07.2013, від 09.07.2013, від 08.07.2013 (т. 8 а.с. 75, 99, 108).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ “Запорізький завод кольорових металів” укладено Договір перевезення автомобільним транспортом від 01.04.2010 №64/1/10, за умовами якого Перевізник зобов'язується надати Замовнику послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом, а саме: доставити ввірений Перевірнику вантаж до пункту призначення та видати його Замовнику, а Замовник зобов'язується оплатити вказаний за перевозку вантажу плату (т. 2 а. с. 11-14).

В матеріалах справи наявні також наявні виписки з оборотно-сальдових відомостей по руху товару від ПМП “Фаза” за 2012-2013 року (т. 13 а.с. 34-59, т. 20 а.с. 147-160).

Крім того, транспортування товару ТОВ “ЗЗКМ” до TOB “ЗЗКС” підтверджується рахунками на оплату, Актами виконаних робіт та податковими деклараціями (т. 11 а.с. 102-242).

Також слід звернути увагу на те, що у ТОВ “ЗЗКС” наявні транспортні засоби, цепідтверджується копіями свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів.

Факт оплати поставлених товарів підтверджується копіями платіжних доручень, розрахунками та банківськими виписками, які наявні в матеріалах справи. Позивач розрахувався за товар у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ПМП “Фаза” (т. 16 а.с. 1-237, т. 17 а.с. 4, 8, 13, 19, 24, 29, 34, 39, 44, 49, 54, 59, 64, 69, 74, 79, 84, 89, 94, 99, 104, 109, 114, 119, 123, 129, 134, 138, 148, 153, 158, 167, 176, 181, 186, 195, 200, 205, 210, 215, 220, 225, 230, 235, 240, 245, 250, 255, т. 18 а.с. 3, 9, 13, 18, 23, 28, 34, 39, 44, 49, 54, 59, 64, 69, 71, 79, 84, 89, 94, 99, 104, 109, 114, 119, 124, 129, 135, 140, 150, 155, 160, 165, 170,175, 180, 185, 190, 202, 211, 216, 225, 230, 239, 248, т. 19 а.с. 4, 9, 18, 23, 28, 33, 38, 43, 48, 53, 58, 63, 68, 73, 78, 83, 88, 97, 102, 112, 117, 126, 130, 140, 145, 155, 160, 163, 174, 179, 188, 193, 199, 204, 208, 213, 218, 223, 232, 237, 242, 251, 256, 261, 266, 275, 280, 285, 290, 294, 300, 305, 310, 315, 320, 325, 330, 335, 340, 345, 350, 355, 359, 365, 371, 376, 380, 386, 392, 396).

Також, слід зазначити, що 01.11.2012 між позивачем (Покупець) та ТОВ “Мет-Сплав” (Постачальник) укладено Договір поставки від 01.11.2012 №86/3/12 (далі – Договір) за умовами якого Постачальник зобов'язується передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити продукцію (сплав М4ф ТУ у 27.4-31549003-005-2002 в злитках) відповідно до Специфікацій (т.1 а.с.205-260) до дійсного Договору (т.1 а.с.199-201).

На виконання умов договору ТОВ “Мет-Сплав” поставлено в адресу ТОВ “ЗЗКС” сплав М4ф ТУ у 27.4-31549003-005-2002 в злитках, що підтверджується належним чином оформленими видатковими накладними.

Також, як встановлено судом першої інстанції відповідно до умов договору №86/6/12 від 01.112012, укладеного між позивачем та ТОВ «Мет-Сплав» позивач надає контрагенту у строкове безоплатне володіння технічні умови, а користувач приймає їх в строкове безоплатне володіння (а.с. 261-263).

Відповідно до вимог п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 р. №996-XIV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (далі - Закон України №996-XIV) передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно пп.44.6 ст 44 у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

У відповідності до п.п. 198.1, 198.2 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбавання товарів (робіт, послуг), до складу витрат операційної діяльності та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідком якої є поставка товарів (робіт, послуг), понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними.

За змістом п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 ПК України встановлено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.4 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до пп. 201.6 та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм Податкового кодексу України, податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платника податків - покупця. І лише придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник ПДВ, позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Наведені правові норми свідчать, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку та підтвердження розрахунковими, платіжними та первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що перелічені вище документи оформлені відповідно до вимог законодавства. Водночас, перевіркою не зафіксований факт наявності в податкових накладних недоліків, що свідчить про їх неналежність як первинного документу, або порушення порядку їх видачі.

Отже, у позивача наявна необхідна документація, яка дає підстави для включення витрат до складу валових за відповідний період, що виникли у зв'язку з оплатою за товар контрагента на виконання зобов'язань по укладеному договорі.

Також, слід зазначити, що згідно ст.3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку і податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Пред'явлені до перевірки документи є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та повністю підтверджують факт здійснення операції і, відповідно, право позивача на включення до податкового кредиту вартості отриманих послуг, що у подальшому були використані при здійсненні господарської діяльності.

Проаналізувавши вищевикладені обставини справи та правовідносини, що їм відповідають та оцінивши докази надані сторонами по справі у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів податкове повідомлення-рішення №0000134210 від 03.06.2014 винесене відповідачем без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, отже тому є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги позивача є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що рішення суду першої інстанції викладене достатньо повно, обґрунтовано та мотивовано з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2014 року у справі №808/3782/14 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий:                                                                      Ю.М. Дадим

           Суддя:                                                                      С.А. Уханенко

           Суддя:                                                                      І.Ю. Богданенко