Ухвала

від 08.12.2015 по справі 821/1368/15-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/1368/15-а

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Бойка А.В.,

- Яковлєва О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Хафусової Владислави В'ячеславівни на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 липня 2015 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Прибрежний" до державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Хафусової Владислави В'ячеславівни, Державної реєстраційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

в

Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Прибрежний" звернулося до суду з позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Хафусової Владислави В'ячеславівни, Державної реєстраційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 21 липня 2015 року позов - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Хафусової Владислави В'ячеславівни про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №20476019 від 02.04.2015 року. Зобов'язано державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Хафусову Владиславу В'ячеславівну повторно розглянути заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) на цілісний майновий комплекс "дитячий табір відпочинку "Прибрежний", що розташований за адресою Херсонська область, Скадовський район, смт. Лазурне, вул. Прибрежна, 8.

Державний реєстратор прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Хафусова Владислава В'ячеславівна не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції від 21 липня 2015 року та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволені позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того, відповідач зазначає, що судом першої інстанції під час винесення рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що 08.12.2000 року між подавцем - Акціонерним комерційним банком "Гарант" та покупцем ТОВ "Прибрежний" укладено договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу на умовах товарного кредиту.

Відповідно до реєстраційного напису на правовстановлюючому документі, вчиненого Херсонським державним бюро технічної інвентаризації вбачається, що зазначений в цьому документі в цілому дитячий табір відпочинку "Прибережний" згідно договору №27 про купівлю-продаж від 08.12.2000 р. зареєстрований Скадовським бюро технічної інвентаризації на праві колективної власності за ТОВ "Прибрежний", записаний у реєстрову книгу № 1 за реєстровим номером № 85 від 17.01.2001 р.

Згідно картки прийому заяви №19802150 від 05.03.2015 р., підписаної державним реєстратором Скадовського РУЮ Бабичем В.В., представником ТОВ "Прибрежний" Мельничуком Д.М. до реєстраційної служби Скадовського районного управління юстиції Херсонської області було подано заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за реєстраційним №10482961 (щодо права власності) з переліком документів, серед яких, зокрема, зазначено договір купівлі - продажу цілісного майнового комплексу, серія та №27, виданий 08.12.2000 року, видавник АКБ "Гарант" - ТОВ "Прибрежний".

02.04.2015 року державний реєстратор Хафусова В.В. розглянула вказану заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень для проведення державної реєстрації права власності, форма власності: приватна на цілісний майновий комплекс "дитячий табір відпочинку "Прибрежний", що розташований Херсонська обл., Скадовський р., смт Лазурне, вулиця Прибрежна, 8, та документи, подані для проведення державної реєстрації прав, встановила, що подані документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Вказана відмова вмотивована тим, що заявником не було подано документу, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, яким зокрема є: укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат, що не відповідає пункту 37 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 р. № 868, статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Не погоджуючись з вищенаведеним рішення державного реєстратора Хафусової В.В. позивач звернувся до суду.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень" №1952-ІV від 01.07.2004 року (далі - Закон України №1952-ІV), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; державний реєстр речових прав на нерухоме - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Згідно ч. 1. ст. 4 Закону України №1952-IV обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно.

Статтею 15 Закону України №1952-IV визначено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку, зокрема, прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації. Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до статті 15 вказаного Закону постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868 затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Так, ч. 1 п. 36 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року №868 (далі-Порядок № 868) передбачено, що для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.

Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є: 1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат ( п. 37 цього Порядку).

Аналогічний припис містить ст. 19 Закону України №1952-ІV передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема, договорів, укладених у порядку, встановленому законом.

Стаття 24 Закону України №1952-IV містить виключний перелік підстав, згідно яких може бути відмовлено у державній реєстрації прав, серед яких, зокрема, 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення від 02.04.2015 року №20476019, керуючись статтею 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та пунктами 20, 28 Порядку № 868 державний реєстратор Хафусова В.В. відмовила у державній реєстрації права власності на цілісний майновий комплекс "дитячий табір відпочинку "Прибрежний", що розташований Херсонська область, Скадовський район, смт. Лазурне, вул. Прибрежна, 8, за ТОВ "Прибрежний" з підстав не подання документу, що підтверджує виникнення перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, а наданий позивачем в якості документа, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно - договір купівлі - продажу цілісного майнового комплексу на умовах товарного кредиту №27 від 08.12.2000 року, укладений між АКБ "Гарант" та ТОВ "Прибрежний" в простій письмовій формі суперечить ч. 1 п. 37 Порядку № 868.

Суд першої інстанції цілком правомірно не погодився з такими висновками державного реєстратора Хафусової В.В., з огляду на наступне.

Відповідно до п. 15 Порядку №868, під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: 1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках).

Аналогічні приписи містяться в ч. 2 ст. 9 Закону України №1952-IV, якою, визначено, що державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом).

При цьому, суд вказує, що ч. 4 ст. 3 Закону України №1952-IV встановлено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

З матеріалів справи вибачається та судовою колегією встановлено, що наданий представником ТОВ "Прибрежний" разом з заявою від 05.03.2015 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) договір купівлі - продажу цілісного майнового комплексу на умовах товарного кредиту №27 від 08.12.2000 року, містить реєстраційний напис на правовстановлювальному документі, вчинений Херсонським державним бюро технічної інвентаризації, що підтверджує факт реєстрації прав колективної власності за ТОВ "Прибрежий" відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

На момент укладення спірного договору діяла редакція Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року (далі - Цивільний кодекс УРСР), статтею 227 якого визначалось, що договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу). Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

Отже, обов'язкової нотаріальної форми для договорів купівлі - продажу нерухомого майна, укладених між юридичними особами, на момент укладання спірного договору чинне законодавство не передбачало.

При цьому, порядок здійснення державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна в Україні визначався прийнятою на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1998 року №192 "Про заходи щодо створення системи реєстрації прав на нерухоме та рухоме майно" Інструкцією про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, яка затверджена наказом Держбуду України від 09 червня 1998 року № 121 та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 26 червня 1998 року за №399/2839, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Інструкція №121).

Так, пунктами 1.7, 2.1, 2.7 Інструкції №121 було передбачено, що реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться на підставі правовстановлювальних документів, за рахунок коштів власників нерухомого майна.

Реєстрація провадиться на підставі правовстановлювальних документів у такому порядку: заявник подає до бюро технічної інвентаризації два примірники правовстановлювального документа (оригінал та копію); відповідальний працівник бюро технічної інвентаризації вивчає законність та повноту документів і на підставі їх робить відповідний запис у реєстрову книгу; адреса об'єкта, що реєструється, записується в алфавітний журнал адрес (додаток 2); прізвище, ім'я та по батькові власників нерухомого майна, що належить фізичним особам, вносяться в алфавітний журнал або картотеку власників (додатки 3, 4); на оригіналі правовстановлювального документа робиться реєстраційний напис (додаток 5).

Поточна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна, як і первинна реєстрація, провадиться на підставі правовстановлювальних документів, передбачених додатком 1 до цієї Інструкції.

Згідно з Додатком 1 до Інструкції № 121, до правовстановлювальних документів, на підставі яких провадиться державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна, було віднесено договори відчуження між юридичними особами недержавної форми власності.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що поданий позивачем на реєстрацію договір купівлі - продажу цілісного майнового комплексу на умовах товарного кредиту № 27 від 08.12.2000 року був укладений у формі, яка відповідала вимогам Цивільного кодексу України, в редакції на момент його укладення, та проведена його реєстрація прав відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Таким чином, право колективної власності ТОВ "Прибрежний" на майновий комплекс - "дитячий табір відпочинку "Прибрежний", яке виникло до набрання чинності Закону України №1952-IV є дійсним, а тому державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Хафусовою В.В. неправомірно відмовлено у державній реєстрації прав з посиланням на ч. 1 п. 37 Порядку № 868.

До того ж, як вибачається з матеріалів справи, під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року державним реєстратором Хафусовою В.В. не було запитано від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно, як це передбачено п. 8-1 ч. 2 ст. 9 Закону України №1952-IV.

Крім того, відповідно до вимог ч. 2 п. 94 Порядку № 868 державний реєстратор у разі відсутності відомостей у Державному реєстрі прав та Реєстрі прав власності на нерухоме майно використовує реєстраційні дані, які містяться на паперовому носії інформації (реєстрові книги та реєстраційні справи, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації), - у разі їх наявності в органі державної реєстрації прав.

Разом з тим, державний реєстратор Хафусова В.В. не використала реєстраційні дані, які містяться на паперовому носії інформації (реєстрові книги та реєстраційні справи, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації), враховуючи те, що як було встановлено вище, реєстраційний напис на правовстановлювальному документі, вчинений Херсонським державним бюро технічної інвентаризації, що підтверджує факт реєстрації прав колективної власності за ТОВ "Прибрежий" відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Отже, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Хафусової В.В. від 02.04.2015 року №20476019 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, належним чином обґрунтовані.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Державну реєстраційну службу України повторно розглянути заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) на цілісний майновий комплекс "дитячий табір відпочинку "Прибрежний", що розташований за адресою Херсонська область, Скадовський район, смт. Лазурне, вул. Прибрежна, 8, то судова колегія вказує на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Вказана норма закону узгоджується з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим критеріям, суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Таке втручання не можуть бути виправдані з підстав доцільності та необхідності врегулювання спірних відносин.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи, визнання судом неправомірності та скасування рішення державного реєстратора Хафусової В.В. від 02.04.2015 року №20476019 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень та з метою повного та належного захисту прав позивача, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про необхідність зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Хафусову Владиславу В'ячеславівну повторно розглянути заяву від 05.03.2015 року про державну реєстрацію права власності на цілісний майновий комплекс "дитячий табір відпочинку "Прибрежний", що розташований за адресою Херсонська область, Скадовський район, смт. Лазурне, вул. Прибрежна, 8.

Зазначене узгоджується з положеннями пункту 2 частини другої статті 162 КАС України, згідно якої у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

У своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що повторний розгляд заяви позивача є неможливим в силу того, що установленим порядком державної реєстрації реєстрами речових прав на нерухоме майно передбачено повернення заявникові документів, що подавалися ним для проведення державної реєстрації прав, після прийняття рішення про відмову в державній реєстрації, а також право повторного звернення із заявою за умови усунення перешкод для державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Судова колегія вважає необґрунтованими ці доводи апелянта та вважає, що вони не можуть бути підставою для скасування судового рішення, оскільки предметом розгляду даної справи є законність прийняття Державним реєстратором рішення №20476019 від 02.04.2015 року про відмову в державній реєстрації права власності.

Аналогічну правову позицію висловив Вищий адміністративний суд в своїх Ухвалах по справам № К/800/45528/14 та № К/800/63946/14.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Прибрежний" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії належним чином обґрунтовані, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають частковому задоволенню.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Хафусової Владислави В'ячеславівни - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 липня 2015 року по справі № 821/1368/15-а - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючийсуддя Т.М. Танасогло суддя А.В. Бойко суддя О.В. Яковлєв