Постанова

від 08.12.2015 по справі 924/1300/15

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"08" грудня 2015 р. Справа № 924/1300/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Розізнана І.В. ,

суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Петрук О.В. ,

за участю представників сторін:

позивача- Горбань О.В. (довіреність від 21.09.2015р.);

ОСОБА_1 (директор);

відповідача- Логінова Т.Ю. (довіреність №20 від 12.08.2015р.);

третьої особи- Гонтар П.Л. (довіреність 47 від 23.11.2015р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Третьої особи-Приватного ви-робничо-комерційного підприємства «Ремікс» на рішення господарського суду Хмельницької об-ласті від 15.10.2015р. у справі № 924/1300/15

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Управління виробничо-

технологічної комплектації «Хмельницькбуд» м.Хмельницький

до Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного

комітету України м.Хмельницький

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача

Приватне виробничо-комерційне підприємство «Ремікс» м.Хмельницький

про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії обласного

територіального відділення Антимонопольного комітету України

від 26.06.2015р.,-

та за зустрічним позовом Хмельницького обласного територіального відділення

Антимонопольного комітету України м.Хмельницький

до Товариства з додатковою відповідальністю «Управління виробничо-

технологічної комплектації «Хмельницькбуд» м.Хмельницький

про стягнення 54 000 грн. штрафу,-

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.22, 28 Господарсь-кого процесуального кодексу України. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу заявлено не було. Заяви про відвід суддів не надходило.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 15.10.2015р. у справі №924/1300/ 15 (суддя Субботіна Л.О.) задоволено первісний позов Товариства з додатковою відповідальністю «Управління виробничо-технологічної комплектації «Хмельницькбуд» (надалі в тексті - Товарист-во) до Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (надалі в тексті - Територіальне відділення), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні ви-моги на предмет спору на стороні Відповідача - Приватного виробничо-комерційне підприємство «Ремікс» (надалі в тексті - Підприємство) про визнання недійсним та скасування рішення адмініст-ративної колегії Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного коміте-ту України від 26.06.2015р., витрати зі сплати судового збору покладено на Відповідача та відмов-лено в задоволенні зустрічного позову Хмельницького обласного територіального відділення Ан-тимонопольного комітету України до ТДВ «Управління виробничо-технологічної комплектації «Хмельницькбуд» про стягнення 54 000 грн. штрафу.(арк.справи 129-133).

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що за відсутності договору між Залізницею та Товариством на експлуатацію залізничної колії (договору на подачу та забирання вагонів) та акту обстеження під'їзної колії, складення якого в обов'язковому порядку передує ук-ладенню такого договору - експлуатація під'їзних залізничних колій є небезпечною для руху поїз-дів, життя і здоров'я громадян, які здійснюють керування поїздами, навколишнього природного се-редовища, тощо. А тому у визначений Територіальним відділенням період часу (2013 рік - 9 місяців 2014 року) Товариство не мало права здійснювати експлуатацію під'їзних залізничних колій в ме-жах власних діючих мереж, а також надавати послуги з надання в користування (експлуатацію) під'їзних залізничних колій іншим особам, в тому числі і ПВКП «Ремікс».(арк.справи 132-133).

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Третя особа - ПВКП «Ремікс» подало скаргу до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 15.10.2015р. та прийняти нове, яким відмовити в задоволені первіс-ного позову та покласти витрати зі сплати судового збору на ТДВ «Хмельницькбуд».(арк.справи 159-160).

Скаржник зазначає, що при вирішенні даної справи, судом неповно з'ясовано обставини справи і прийнято рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права. Так, апелянт вказує, що суд безпідставно не врахував, що для укладення договору із залізницею на експлуата-цію колій необхідний дозвіл Позивача; протягом періоду, який досліджувався Територіальним від-діленням по коліях Товариства проїхало більше 100 вагонів. Крім того, жодної можливості здійс-нювати свою господарську діяльність, ніж шляхом проїзду вагонів через колії Позивача немає.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у даній справі від 06.11.2015р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, справу призначено до слухання на 24.11.2015р. у складі колегії: головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Мельник О.В., суддя Розізнана І.В.(арк.спра-ви 157).

На адресу Рівненського апеляційного господарського суду 23.11.2015р. від Позивача надій-шов відзив та 24.11.2015р. - додаткові пояснення на апеляційну скаргу, в яких він просить суд за-лишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, а 24.11.2015р. та 30.11.2015р. від Територіального відділення на дійшов відзив та додаткові пояснення, в яких ос-таннє просить суд задоволити апеляційну скаргу Третьої особи та скасувати рішення суду першої інстанції. Так, Територіальне відділення зазначає, що Позивач є монополістом по відношенню до Третьої особи, а тому зобов'язаний надавати в експлуатацію колії та утримувати їх в належному стані.(арк.справи 172-173, 178-181, 182-185, 190-191, 196-197).

У судовому засіданні 24.11.2015р. оголошувалася перерва до 08.12.2015р.(арк.справи 135).

У судових засіданнях апеляційної інстанції 24.11.2015р. та 08.12.2015р. представники Скар-жника підтримали доводи апеляційної скарги в повному обсязі і надали свої пояснення. Представни-ки Відповідача та Третьої особи заперечили проти доводів та вимог апеляційної скарги, надали по-яснення в обґрунтування своєї правової позиції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, вивчивши мА-теріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інс-танції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, ПВКП «Ремікс»-користувач та ДТГО «Південно-За-хідна залізниця»-залізниця уклали 24.10.2008р. договір про подачу та забирання вагонів строком на 5 років (до 31.10.2013р.). Крім того, оскільки подача вагонів від залізниці до користувача-ПВКП «Ремікс» здійснювалась через колію іншого власника-ТДВ УВТК «Хмельницькбуд», була наявна письмова згода останнього на проїзд через його колію вагонів до Підприємства, яка діяла до закін-чення договору на подачу та збирання вагонів, тобто до 31.10.2013р.(арк.справи 64-65).

Матеріали справи свідчать, що Товариство і Підприємство укладало договори №1/08 від 02.01.2008р., від 05.01.2009р., від 05.01.2010р., №11 від 05.01.2011р. на експлуатацію залізничної під'їзної колії, згідно яких визначало договірну ціну за користування під'їзною колією Товариства. (арк.справи 60, 70-73).

На заяву ПВКП «Ремікс», яка вбачається з листа від 18.04.2014р. про переукладення дого-вору про подачу та збирання вагонів на тих же умовах на той самий строк, залізниця повідоми-ла, що для укладення договору на подачу та забирання вагонів між ПВКП «Ремікс» та ДТГО «Півден-но-Західна залізниця» необхідно надати погодження власника колії на подавання вагонів по його під'їзній колії.(арк.справи 67, 66).

Крім того, на звернення Підприємства до Товариства щодо надання письмової згоди на тран-зитну подачу та прибирання вагонів по під'їзній колії та укладення договору про встановлення сервітуту на проїзд по колії, що вбачається з листів від 24.02.2014р. №24, від 18.04.2014р. та від 19.06.2014р., - останнє повідомило, що згідно акту виконаних робіт №6084 від 30.12.2011р. та акту звірки на 23.04.2014р. за попереднім договором за Підприємством обліковується заборгованість в сумі 1 860 грн.(арк.справи 66-зворот, 69, 68,).

Платіжним дорученням №108 від 13.06.2014р. сплачено вказану заборгованість.(арк.справи 68-зворот).

Матеріалами справи стверджено, що на підставі письмової заяви ПВКП «Ремікс» від 06.10. 2014р. №23, розпорядженням адміністративної колегії Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 05.12.2014р. №126-рп/к розпочато розгляд спра-ви №02-08/118-14 щодо ТДВ «Управління виробничо-технологічної комплектації «Хмельницьк-буд» за дії, які полягають у відмові надання письмової згоди на транзитну подачу та прибирання вагонів через під'їзну залізничну колію та у відмові укладання договору на спільне використання (експлуатацію) під'їзної залізничної колії із ПВКП «Ремікс», які містять ознаки порушення законо-давства про захист економічної конкуренції, передбаченого п.2 ст.50, ч.1 ст.13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, шляхом ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.(арк.справи 59, 52-54).

За наслідками розгляду справи №02-08/118-14, Територіальне відділення 26.06.2015р. прий-няло рішення №75-р/к (арк.справи 10-13), одним з висновків якого є те, що одним із видів діяль-ності Товариства є надання в оренду і експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій Головного управ-ління статистики у Хмельницькій області від 08.10.2012р. №16731070002007531.(арк.справи 10-зворт). Крім того, товарні межі ринку визначені як послуги з надання в користування (експлуата-цію) під'їзних залізничних колій. Територіальними межами ринку визначено територіальні межі діючої колії Товариства. Часові межі ринку - 2013 рік - 9 місяців 2014 року.

Крім того, Територіальне відділення дійшло висновку, що завантаження вагонів на терито-рії станції Гречани для Підприємства можливе виключно на під'їзних коліях інших підприємств, які згідно технічного паспорту на залізничну під'їзну колію та договору про подачу та забирання вагонів пристосовані для проведення навантажувально-розвантажувальних операцій із заявлени-ми вантажами ПВКП «Ремікс». При цьому, Територіальне відділення вважає, що відсутність дого-вору користування (оренди) належної Товариству під'їзної колії, яка та через стрілочний перевід №148 примикає до станції Гречани ДТГО «Південно-Західна залізниця» - фактично унеможлив-лює здійснення Підприємством господарської діяльності на ринку організації перевезення заліз-ничним транспортом вантажів, зокрема металобрухту та будівельних матеріалів.

На переконання Територіального відділення - бездіяльність Товариства стосовно укладен-ня з Підприємством договору користування (оренди) під'їзної колії є по суті відмовою у доступі останнього до інфраструктури, яка є необхідною для встановлення зв'язку із контрагентами, що створило несприятливі умови (перешкоди) у здійсненні господарської діяльності для заявника і не може бути замінена жодними іншими засобами в достатній мірі .

Розглянувши матеріали справи, подання з попередніми висновками у справі першого відді-лу досліджень та розслідувань відділення від 17.02.2015р. №09/34-п адміністративна колегія Тери-торіального відділення прийняла рішення від 26.06.2015р. №75-р/к «Про порушення законодавст-ва про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», відповідно до якого визнано, що Товариство займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з надання в користуван-ня (експлуатацію) під'їзних залізничних колій в межах власних діючих мереж з часткою 100 % на товарному ринку послуг з надання в користування (експлуатацію) під'їзних залізничних колій в територіальних межах власної дієвої залізничної колії. Дії Позивача, які полягають у відмові на-дання письмової згоди на транзитну подачу та прибирання вагонів через під'їзну залізничну колію та у відмові укладання договору на спільне використання (експлуатацію) під'їзної залізничної ко-лії із Підприємством кваліфіковано як порушення законодавства про захист економічної конкурен-ції, передбаченого п.2 ст.50, п.5 ч.2 ст.13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, шляхом повної відмови від придбання товару за відсутності альтернативних джерел придбання . За вчинення вказаного по-рушення на Товариство накладено штраф у сумі 54 000 грн., який підлягає сплаті у двомісячний строк з дня одержання рішення.(арк.справи 56-58, 10-13).

Листом від 01.07.2015р. №01-27/09-2226 Територіальне відділення повідомило Товариство про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу у справі №02-08/118-14.(арк.справи 50).

Крім того, з матеріалів справи, а саме листа Відокремленого підрозділу Жмеринської дирек-ції залізничних перевезень від 20.11.2014р. №ДН-3-01-8/779 вбачається, що по станції Гречани м. Хмельницького (де розташована під'їзна залізнична колія Товариства) відсутні місця загального користування, на яких була б надана можливість подачі, завантаження та розвантаження вагонів для ПВКП «Ремікс».(арк.справи 84).

Разом з тим, ДТГО «Південно-Західна залізниця» листом від 14.01.2015р. повідомило про відсутність звернень Товариства до керівництва Жмеринської дирекції залізничних перевезень що-до переукладення договору на подачу та забирання вагонів при станції Гречани між залізницею і Товариством. Також зазначено, що термін дії даного договору закінчився 01.06.2011р., разом з тим, протягом 01.012.2012р. - 30.11.2013р. по належній Товариству колії залізницею було подано 108 вагонів.(арк.справи 76).

Також матеріали справи містять акт №1 від 02.03.2015р. про незадовільний стан колії та за-борону її подальшої експлуатації, а також акт від 09.06.2015р. про закриття колії для усунення не-доліків.(арк.справи 9, 82).

Не погоджуючись із рішенням Територіального відділення, Товариство звернулося до суду з позовом про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України у справі №02-08/118-14. Після порушення провадження у справі №924/1300/15 Територіальне відділення пода-ло зустрічний позов про стягнення з Товариства 54 000 грн. несплаченого штрафу.(арк.справи 2-5, 17-19).

Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при ухваленні ос-каржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга безпідставна і не підлягає за-доволенню, з огляду на наступне:

Предметом даного спору є підставність рішення Антимонопольного комітету.

Основним завданням Антимонопольного комітету України, відповідно до ст.3 Закону Украї-ни «Про Антимонопольний комітет України» - є участь у формуванні та реалізації конкурентної по-літики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про за-хист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріо-ритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Одним із порушень законодавства про захист економічної конкуренції, згідно ст.50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (надалі в тексті - Закон) зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

Відповідно до ст.1 Закону, економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єк-тами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єк-тами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість ви-бирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визна-чати умови обороту товарів на ринку; ринок товару (товарний ринок) - сфера обороту товару (взає-мозамінних товарів), на який протягом певного часу і в межах певної території є попит і пропози-ція; товар - будь-який предмет господарського обороту, в тому числі продукція, роботи, послуги, документи, що підтверджують зобов'язання та права (зокрема цінні папери).

Суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо на цьому ринку у нього немає жодного конкурента, не зазнає значної конкуренції внаслідок обме-женості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріа-лів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, на-явності пільг чи інших обставин. Монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта гос-подарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції.(ст.12 Закону).

Відповідно до ст.13 Закону, зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на рин-ку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) станови-ще на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конку-ренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б немож-ливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Як вбачається з матеріалів справи, за зловживання монопольним становищем, яке полягає у відмові від придбання товару за відсутності альтернативних джерел придбання рішенням Терито-ріального відділення від 26.06.2015р. №75-р/к на Товариство накладено штраф в сумі 54 000 грн.

Обов'язок доказування і подання доказів встановлено статтею 33 ГПК України. Докази по-даються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Розглядаючи дану справу, колегія суддів зазначає, що у випадку оскарження рішень АМК перевіряється правильність застосування органами Антимонопольного комітету України відповід-них правових норм, зокрема, ОСОБА_1 визначення монопольного (домінуючого) становища суб'є-ктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням названого Комітету від 05.03. 2002р. №49-р. Однак, судом не встановлюються товарні, територіальні (географічні), часові межі певних товарних ринків після того, як це зроблено зазначеними органами, й на підставі цього робити висновки про наявність чи відсутність монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господа-рювання на ринку. Такої ж думки дотримується Вищий господарський суд України, що знайшло відображення у п.15.5 постанови Пленуму №15 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики зас-тосування конкурентного законодавства».

Згідно ст.3 Закону України «Про залізничний транспорт», нормативні документи, що визна-чають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину заліз-ничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Відповідно до ст.64 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету мініст-рів України від 06.04.1998р. №457, до залізничних під'їзних колій належать колії, що з'єднані із загальною мережею залізниць безперервною рейковою колією і які належать підприємствам, підп-риємцям, організаціям та установам незалежно від форм власності, а також громадянам-суб`єктам підприємницької діяльності (далі - підприємство). Під'їзні колії призначено для транспортного об-слуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування.

Згідно ст.21 Закону України «Про залізничний транспорт» відносини підприємств залізнич-ного транспорту з власниками залізничних під'їзних колій, порядок і умови експлуатації цих колій, обігу рухомого складу, що не належить до залізничного транспорту загального користування, виз-начаються Статутом залізниць України та укладеними на його основі договорами.

Таким чином, взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації за-лізничних під'їзних колій, визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контей-нерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).(ст.71 Статуту залізниць України).

Пунктом 2.1 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій (ст.12, 64-77 Статуту), зат-верджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №875/5096, взаємовідносини залізниці з підприємст-вами, які виконують вантажні роботи на під'їзних коліях, визначаються договорами про експлуа-тацію під'їзних колій або договорами про подачу та забирання вагонів (додатки 1 та 2).

Договори про експлуатацію під'їзних колій укладаються між залізницею і власниками під' -їзних колій у разі обслуговування під'їзної колії власним або орендованим локомотивом.

Договори про подачу та забирання вагонів укладаються між залізницею і підприємствами, у разі обслуговування локомотивом залізниці під'їзних колій або окремих вантажних фронтів.

Договори розробляються з урахуванням технології роботи під'їзної колії і технології робо-ти станції примикання, а у відповідних випадках - з урахуванням єдиних технологічних процесів.

Відповідно до п.п.2.2, 2.3 зазначених Правил - договір про експлуатацію під'їзної колії і до-говір про подачу та забирання вагонів укладається терміном на п'ять років. Договір про експлуата-цію під'їзної колії і договір про подачу та забирання вагонів визначають порядок подачі та забиран-ня вагонів, терміни перебування вагонів на під'їзній колії та інші умови роботи під'їзної колії. Тер-міни виконання вантажних операцій визначаються, виходячи з продуктивності вантажних механіз-мів, які застосовуються на під'їзній колії.

Згідно ст.ст.75, 76 Статуту залізниць України, у договорах про експлуатацію залізничної під' -їзної колії і договорах про подачу та забирання вагонів повинні враховуватися вантажні фронти, умови і терміни навантаження маршрутів, а також можливість використання під'їзних колій для потреб залізниці. Договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії та договір про подачу та за-бирання вагонів розробляється з урахуванням єдиного технологічного процесу роботи під'їзної ко-лії із станцією примикання.

Порядок укладання договорів про експлуатацію під'їзних колій і договорів про подачу та забирання вагонів передбачений розділом 3 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій.

Так, п.п.3.1, 3.2 Правил визначено, що проект договору розробляється залізницею на підставі акта обстеження під'їзної колії. Залізниця спільно з підприємством провадить обстеження під'їз-ної колії і її технічного оснащення. Результати обстеження оформлюються актом обстеження умов роботи на під'їзній колії і станції примикання, в якому вказуються всі дані про фактичний стан під'їзної колії, а саме: довжина під'їзної колії; площа ділянки землі (у кв.м), зайнята під'їзною ко-лією, і окремо - зайнята спорудами підприємства у смузі відведення; відстань, за яку повинна стя-гуватися плата за подачу та забирання вагонів; розмір та характер вантажообороту; спеціалізація складських площ; вантажні фронти; наявність вантажних машин і механізмів та їх паспортна по-тужність; наявність контрагентів тощо. Акт обстеження підписують уповноважені представники залізниці і підприємства не пізніше 10 днів з дати обстеження.

Відповідно до ст.73 Статуту залізниць України, порядок обслуговування контрагентів - під-приємств, що мають у межах залізничної під'їзної колії іншого підприємства свої склади або за-лізничні колії, які до неї примикають, встановлюється договорами, що укладаються без участі за-лізниці, безпосередньо між контрагентами і підприємством, якому належить залізнична під'їзна ко-лія. Відповідальність перед залізницею за користування вагонами контрагентом, збереження ванта-жів та вагонів несе підприємство, якому належить залізнична під'їзна колія.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстан-ції, що Товариство має право здійснювати експлуатацію належної йому залізничної під'їзної колії лише у разі укладення із залізницею договору на експлуатацію залізничної колії (договору на по-дачу та забирання вагонів), що не було враховано територіальним відділенням.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що в період 2013 року - 9 місяців 2014 року, який було взято Територіальним відділенням як часові межі ринку при визначенні монопольного (домі-нуючого) становища Товариства, між Позивачем та Державним територіально-галузевим об'єднан-ням «Південно-Західна залізниця» не існувало договірних відносин стосовно експлуатації заліз-ничної під'їзної колії, що підтверджується листом відокремленого підрозділу залізниці №ДН-3-01-8/44 від 14.01.2015р. Разом з тим, неприйняття Територіальним відділенням до уваги актів про не-справність під'їзної колій та її закриття, апеляційний суд вважає невмотивованим.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Позивач не мав правових підстав як особисто здійснювати експлуатацію під'їзних залізничних колій в ме-жах власних діючих мереж, так і надавати в користування (експлуатацію) під'їзні залізничні колії іншим особам, в тому числі і Підприємству.

Апеляційним судом також враховується, що залишення Товариством без відповіді звернен-ня Підприємства про надання дозволу на транзитне подавання та прибирання вагонів по під'їзній колії - Територіальне відділення розцінило в оспорюваному рішенні, як відмову від в укладенні до-говору на спільне використання (експлуатацію) під'їзної залізничної колії і як порушення законо-давства про захист економічної конкуренції, передбаченого п.2 ст.50, п.5 ч.2 ст.13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) стано-вищем на ринку, шляхом повної відмови від придбання товару за відсутності альтернативних дже-рел придбання.

Колегія суддів, однак вважає надуманим і безпідставним застосоване Територіальним від-діленням формулювання правопорушення Позивача, позаяк зі змісту оспорюваного рішення не вба-чається від придбання якого товару (робіт, послуг) відмовився останній, здійснюючи свою госпо-дарську діяльність.

Як вірно встановлено господарським судом Хмельницької області, Територіальним відділен-ням при прийнятті оспорюваного рішення допущено порушення ОСОБА_1 визначення монополь-ного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002р. №49-р, зареєстрованої в Міністерcтві юсти-ції України від 01.04.2002р. за №317/6605.

Так, відповідно до п.5.1 ОСОБА_1, товарні межі ринку визначаються шляхом формування групи взаємозамінних товарів (товарних груп), у межах якої споживач за звичайних умов може ле-гко перейти від споживання одного товару до споживання іншого. Формування групи взаємозамін-них товарів (товарних груп) здійснюється із переліку товарів, які мають для продавців (постачаль-ників, виробників), покупців (споживачів, користувачів) ознаки одного (подібного, аналогічного) товару (товарної групи), за показниками взаємозамінності, якими зокрема є: подібність призначен-ня, споживчих властивостей, умов використання тощо; подібність фізичних, технічних, експлуата-ційних властивостей і характеристик, якісних показників тощо; наявність спільної групи спожива-чів товару (товарної групи); відсутність суттєвої різниці в цінах; взаємозамінність товарів (товар-ної групи) з точки зору їх виробництва, тобто здатності виробників запропонувати нові товари на заміну існуючих.

Натомість, при визначенні товарних меж ринку Територіальним відділенням не було сфор-мовано групи взаємозамінних товарів. Зокрема, взагалі не досліджувалось, чи може вважатися вза-ємозамінним товаром послуга з перевезення вантажів автомобільним транспортом.

При визначенні бар'єрів входження на визначений товарний ринок для потенційних покуп-ців Територіальним відділенням було лише зазначено, що використання альтернативного транс-портного сполучення є технологічно складним та економічно затратним методом. При цьому, не було наведено аргументованого розрахунку перевезення вантажу шляхом використання альтерна-тивного транспортного сполучення.

Між тим, колегія суддів зауважує, що саме по собі зайняття суб'єктом господарювання мо-нопольного становища не є порушенням в розумінні Закону. Така ж позиція відображена у листі Вищого господарського суду України від 25.11.2009р. №01-08/627 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням конкурентного законодавства».

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що правові підстави для кваліфікації дій ТДВ «УВТК «Хмельницькбуд» як порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі й за ознаками статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» - відсут-ні, а тому рішення адміністративної колегії Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.06.2015р. №75-р/к у справі №02-08/118-14 підлягає ви-знанню недійсним, як вірно встановлено судом першої інстанції.

Задоволення первісного позову і визнання недійсним зазначеного рішення адміністратив-ної колегії зумовлює висновок про правомірність відмови судом першої інстанції у задоволенні зустрічного позову Територіального відділення до Товариства про стягнення 54 000 грн.штрафу.

Матеріалами справи спростовуються доводи Скаржника про неправомірність висновків су-ду першої інстанції щодо характеру правовідносин сторін, змісту зобов'язань Позивача, рівно як і твердження про невмотивованість висновку про підставність заявленого позову.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім пе-реконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, доводи Скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріально-го та процесуального права і його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодек-су України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1 . Апеляційну скаргу Приватного виробничо-комерційного підприємства «Ремікс» на рішен-ня господарського суду Хмельницької області від 15.10.2015р. у справі №924/1300/15 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2 . Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

3 . Справу №924/1300/15 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Мельник О.В.