Ухвала

від 16.12.2015 по справі 826/12242/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/12242/15 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

16 грудня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

при секретарі: Бродацькій І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції у Волинській області на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.11.2015 року по справі за їх позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Темп-3000» про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И Л А :

ДФІ у Волинській області звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Темп-3000» про стягнення коштів в розмірі 59 700,00 грн..

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.11.2015 року було закрито провадження у справі у зв'язку з неможливістю її розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу про скасування незаконної, на його думку, ухвали суду першої інстанції та просить прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. При цьому апелянт посилається на неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність правових підстав для закриття провадження в адміністративній справі. Апеляційна інстанція повністю підтримує таку правову позицію з огляду на слідуюче.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було проведено позапланову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності військової частини 1141 Національної гвардії України за період з 01.01.2014 по 28.11.2014 рік, за результатами якої було складено Акт від 05.12.2014 року № 040-24/61. Актом було встановлено ряд порушень, зокрема, незаконне перерахування коштів на оплату податку на додану вартість в сумі 59 700,00 грн. при закупівлі засобів бронезахисту в ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Темп-3000».

З метою стягнення зазначених коштів ДФІ звернулись до суду. Однак, суд першої інстанції закрив провадження у справі, так як даний позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів, підтримуючи правову позицію суду, виходить з наступного.

Відповідно до частин першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Приписам наведеної норми кореспондують положення частини другої статті 21 КАС України, згідно з якими вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Аналіз припису вищезазначеної норми дає підстави для однозначного висновку про те, що адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватись шкоди, завданої лише суб'єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднанні з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Судом встановлено, що відповідач у спірних відносинах не виконував функцій суб'єкта владних повноважень, тому такі відносини є цивільно-правовими і не можуть розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 18.06.2013 року по справі № 21-204а13, ухвалах Вищого адміністративного суду України від 23.12.2013 року по справі № К/9991/26949/11 та № К/9991/23046/11.

Крім того, за приписами ч. 4 ст. 50 КАС України юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень:

1. про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;

2. про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;

3. про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України;

4. про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);

5. в інших випадках, встановлених законом.

Судова колегія звертає увагу, що відповідач не є підконтрольною ДФІ установою.

За таких обставин, позивач звернувся до суду поза межами визначених законодавством повноважень, оскільки останнє відбувається не в інтересах держави і не до підконтрольної установи, а безпосередньо в інтересах підконтрольної установи - військової частини 1141 Національної гвардії України..

Тобто, даний спір не можу бути розглянутий в порядку адміністративного судочинства.

Дана правова позиція зазначена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 09.04.2015 року № К/9991/48576/12.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив наявність підстав для закриття провадження в адміністративній справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення ухвали суду без змін.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.12.15р. задоволено клопотання апелянта та в порядку ст. 88 КАС України відстрочено сплату судового збору за подачу апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі.

Приймаючи до уваги те, що рішення у справі ухвалено не на користь апелянта, судовий збір за подачу апеляційної скарги за майновий спір у розмірі 1 205,94 грн. підлягає стягненню з Державної фінансової інспекції у Волинській області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41, 196, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції у Волинській області - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.11.2015 року - без змін.

Стягнути з Державної фінансової інспекції у Волинській області (адреса: вул. Грушевського, 3а, м. Луцьк, 43005, код ЄДРПОУ № 21732718) судовий збір у розмірі 1 205 (одна тисяча двісті п'ять) грн. 94 коп. за подачу апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду (отримувач коштів: УДКСУ у Печерському р-ні; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: ГУДКСУ у м. Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31211206781007; код класифікації доходів до бюджету: 22030001).

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Кобаль М.І.

Карпушова О.В.