Постанова

від 17.12.2015 по справі 815/6407/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/6407/15

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2015 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Судді - Гусева О.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Селімова О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства „Фаворит" до Державної податкової інспекції у Овідіопольсському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001682201 від 21 вересня 2015 року, -

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства „Фаворит", за результатом якого позивач просить: визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001682201 від 21.09.2015 року, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги наступними доводами.

Як зазначає позивач, ДПІ в Овідіопольському районі ГУ ДФС в Одеській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП "Фаворит" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентами за період з 01.04.2014 по 31.12.2014 року.

За результатами перевірки, податковим органом було складено акт № 577/15-21-22-01/32784928 від 09.10.2015 року, згідно висновків якого проведеною перевіркою встановлено, що фактично ніяких товарів (робіт, послуг) від ПП „Віва Трейдинг" (код ЄДРПОУ 39070777) ПП „Фаворит" не одержувало, та операції носили безтоварний характер в результаті чого занижено податок на прибуток на 301800, 00 грн.

ДПІ в Овідіопольському районі ГУ ДФС в Одеській області було направлено ПП „Фаворит" податкове-повідомлення рішення №0001682201 від 21.09.2015 року про стягнення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 452700, 00 грн. (за основним платежем 301800, 00 грн., за штрафними санкціями 150900, 00 грн.).

Не погоджуючись з прийнятим повідомленням-рішенням, позивачем, було розпочато процедуру адміністративного оскарження. Рішенням від 22.10.2015 року № 2737/10/15-32-10-02-07 про результати розгляду первинної скарги ГУ Міндоходів в Одеській області: податкове повідомлення-рішення ДПІ в Овідіопольському районі ГУ ДФС в Одеській області від 21.09.2015 року № 0001682201 залишено без змін, а первинна скарга підприємства - без задоволення.

Позивач вважає, що висновки податкового органу є протиправними, суперечать принципу індивідуальної податкової відповідальності, яка виключає відповідальність платника податків за своїх контрагентів. Викладені в акті висновки спростовуються первинною документацією, наданою товариством під час перевірки та до суду, яка повною мірою відображає всі проведені господарські операції, показники бухгалтерського обліку та податкової звітності. Крім зазначеного, позивач вважає, що відсутність реального характеру господарських операцій лише є можливим для звернення контролюючим органом до суду з позовом про визнання такого правочину недійсним, однак ДПІ в Овідіопольському районі ГУ ДФС в Одеській області не підтверджено недійсність відповідних правочинів відповідними судовоми рішеннями, у зв'язку з чим збільшення податкових зобов'язань платнику податків з цих підстав є теж передчасним та необґрунтованим.

В ході судового розгляду справи, представник позивач заявлені позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. Не заперечувала проти розгляду справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача, ДПІ в Овідіопольському районі ГУ ДФС в Одеській області, заявлені позовні вимоги не визнав, в задоволенні їх просив відмовити, підтримуючи доводи, викладені в письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи, наполягав на законності та обґрунтованості оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Не заперечував проти розгляду справи в порядку письмового провадження

Протокольною ухвалою суду від 07.12.2015 року, розгляд справи призначений на 17.12.2015 року, в порядку письмового провадження, відповідно до положень ч. 4 ст. 122, ч. 6 ст. 128 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, в період з 27.09.2015 року по 02.10.2015 року, ДПІ в Овідіопольському районі ГУ ДФС в Одеській області проведено позапланову виїзну перевірку ПП „Фаворит" (код за ЄДРПОУ 32784928) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП „Віва Трейдінг" (код за ЄДРПОУ) за період з 01.04.2014 року по 31 грудня 2014 року.

За результатами проведеної перевірки податковим органом було встановлено порушення товариством вимог п. 138.1.1, п. 138.1 п.138.2 ст. 138 Податкового Кодексу України, внаслідок чого підприємством занижено податок на прибуток від усіх видів діяльності 301800 грн., про що складено акт перевірки від 09.09.2015 року № 577/15-21-22-01/32784928.

На підставі акту перевірки, ДПІ в Овідіопольському районі ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення - рішення від 21.09.2015 року № 0001682201 про збільшення ПП „Фаворит" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 301800 грн. - за основним платежем, 150900 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судом, встановлено, що за результатами проведеної перевірки, податковий орган зазначив, що фактично ніяких товарів (робіт, послуг) від ПП „Віва Трейд" код ЄДРПОУ 39070777 не одержувало, та операції носили безтоварний характер.

Зазначені висновки, податковий орган обґрунтовує тим, що слідчим управлінням кримінальних розслідувань ДФС проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні №3201416000000102 за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.212, ч.1 ст.205 КК України за фактом створення (придбання) ряду суб'єктів господарювання з метою прикриття незаконної діяльності по ухиленню від оплати податків та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Під час проведення досудового розслідування встановлено, що ПП „Фаворит" мало фінансово-господарські відносини з суб'єктами господарювання за фактом створення та діяльності яких здійснюється досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, а саме - ПП „Віва Трейдінг". Згідно з фактами, викладеними у постанові від 14.05.2015 року, фактично ніяких товарів (робіт, послуг) ПП „Фаворит" не одержувало, а операції з ПП „Віва Трейдінг" носили безтоварний характер, оскільки здійснені операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Перевіряючи правильність висновків податкового органу суд встановив наступне.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового Кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних непідтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Судом встановлено, що під час проведення перевірки, податковим органом були використані дані, які містяться у документах наданих товариством позивачем до суду, в якості письмових доказів.

За результатом дослідження первинної документації, судом встановлено, що між ПП „Фаворит" та ПП „Віва Трейдінг" було укладено договір від 14.03.2014 року клінінгових послуг (а.с. 50-51) та договір від 14.03.2014 року суборенди автонавантажувачів (а.с .45-46).

На підтвердження виконання робіт, послуг та оплати коштів за їх виконання за умовами договорів від 14.03.2014 про надання клінінгових послуг та суборенди автонавантажувачів до перевірки ПП „Фаворит" надано договори про надання послуг, реєстри отриманих та виданих податкових накладних за перевіряємий період, податкові накладні, платіжні доручення по оплаті, оборотньо-сальдову відомість у розрізі контрагентів по бухгалтерському рахунку 6852, оборотньо-сальдові відомості по бухгалтерському рахуку 31 „Рахунки у банках" (а.с.45-65, 77-167).

Розрахунки між ПП „Фаворит" та ПП „Віва Трейдінг" за виконання вказаних робіт проводилась у безготівковій формі. У рахунок оплати за виконані роботи перераховано грошові кошти у розмірі 2012000, 00 грн., що підтверджується виписками по рахунку (а.с. 93-127) та платіжними дорученнями (а.с. 77-92) .

Згідно акту перевірки, кредиторська заборгованість по розрахунках з ПП „Віва Трейдінг" станом на початок періоду,що перевірявся складає 496000 грн.

З урахуванням викладеного, за результатом дослідження наданих до суду доказів, судом встановлено наявність руху активів, підтверджений первинними документами відображеними в бухгалтерському обліку, що є безперечним доказом реальності проведених господарських операцій з ПП „Віва Трейдінг".

Судом встановлено, що відповідач в акті перевірки та письмових запереченнях не заперечував факту наявності та правильності оформлення первинної документації по правочинам позивача з його контрагентами, але разом з тим, ставив під сумнів їх реальність, що обґрунтовував матеріалами кримінального провадження №3201416000000102.

З такими доводами суд не погоджується, оскільки до перевірки були надані усі первинні документи, які підтверджують реальність господарських відносин між зазначеними контрагентами, фактичне виконання умов договорів, виконання робіт, що спростовує доводи податкового органу про безтоварність цих операцій.

Також, суд оцінюючи доведеність податковим органом порушень позивачем вимог податкового законодавства, приходить до наступного висновку.

Докази, що надаються суду, відповідно до положень ст. 70 КАС України, мають відповідати вимогам щодо належності та допустимості доказів.

Доводи щодо законності, обґрунтованості висновків перевірки та прийнятого за її результатами рішення в частині взаємовідносин позивача з ПП „Віва Трейдінг" податковий орган обґрунтовує, процесуальними документами по порушеній кримінальній справі, щодо створення фіктивних підприємств.

Відповідно до положень ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Таким чином, за результатом аналізу зазначеної норми кримінального процесуального закону, суд встановив, що процесуальні документи в рамках матеріалах кримінальної справи мають оцінюватись виключно суб'єктами кримінального процесу переліченими в зазначеній статті процесуального закону.

У зв'язку з викладеним, суд вважає, що матеріали кримінальних справ не можуть бути доказами в адміністративному провадженні по спорам з адміністрування податків, через їх не відповідність вимогам ст. 70 КАС України.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.

Судом встановлено, що на час проведення перевірки та складання акту перевірки вирок по кримінальному провадженню №32014160000000102 не постановлений.

Відповідно до ч. 3 ст. 215, ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України недійсність правочину повинна встановлюватись виключно судом.

Рішення суду про недійсність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом, відповідачем не надані.

Згідно положень п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цьогоКодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до положень п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового Кодексу України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

За результатом розгляду справи, судом встановлено, що у період, який перевірявся, вищезазначеним контрагентом видано позивачу первинні документи, оформлені відповідно до вимог податкового законодавства, які були включені позивачем у бухгалтерський облік, відображенні у податковій звітності та повністю підтверджують господарські операції реальність яких у суду не викликала сумніву.

З урахуванням викладеного, суд встановив, що висновки податкового органу за результатами перевірки щодо відсутності у ПП „Фаворит" об'єктів оподаткування з податку на прибуток, через укладення нікчемних правочинів є необґрунтованими та недоведеними.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню у повному обсязі, з обранням механізму захисту інтересів позивача, виходячи з приписів ст. 164 КАС України, оскільки, оскаржувані податкові повідомлення-рішення втратять свою дійсність після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до положень ст.94 КАС України судом при вирішенні спору розподіляються судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яке не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з державного бюджету України..

Згідно з ч.1 ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

При подачі адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір на загальну суму 6790, 50 грн., згідно платіжного доручення №713 від 29.10.2015р.

Оскільки судовим рішенням позивачу було повністю задоволено заявлені позовні вимоги, то з Державного бюджету повинно бути присуджено на користь позивача всю суму судового збору, який було сплачено при поданні вказаного адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 70, 71, 86, 94, 122, 128, 159-164 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити адміністративний позов Приватного підприємства „Фаворит" до Державної податкової інспекції у Овідіопольсському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001682201 від 21 вересня 2015 року.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Овідіопольсському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області №0001682201 від 21 вересня 2015 року.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Овідіопольсському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства „Фаворит" (код ЄДРПОУ 32784938) суму сплаченого судового збору в розмірі 6790 (шість тисяч сімсот дев'яносто) гривень 50 (п'ятдесят) копійок.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання її повного тексту.

Суддя О.Г. Гусев