Постанова

від 09.12.2015 по справі 802/1510/15-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/1510/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Мультян М.Б.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

09 грудня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Залімського І. Г. Смілянця Е. С.

за участю:

секретаря судового засідання: Мартинюк В.В.,

представника позивача: Цибулько А.М.

представника третіх осіб: ОСОБА_3

представника третьої особи: ОСОБА_65.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватної агрофірми "Вікторія", ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_23, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_17, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_12, ОСОБА_31, ОСОБА_7, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_30, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_34, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_45, ОСОБА_53, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_41, ОСОБА_34 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Шаргород" до реєстраційної служби Гайсинського районного управління юстиції у Вінницькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватна агрофірма "Вікторія", ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_23, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_17, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_12, ОСОБА_31, ОСОБА_7, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_30, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_34, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_45, ОСОБА_53, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_41, ОСОБА_34 та відділ Держземагенства у Барському районі Вінницької області про визнання протиправними та скасування державної реєстрації договорів,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування державної реєстрації договорів оренди землі між третіми особами в справі, здійснену відповідачем.

Відповідно до постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2015 року позов задоволено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, третя особи подали апеляційну скаргу, в якій просять його скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову. В апеляційній скарзі апелянти посилаються на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Представник третіх осіб (апелянтів) в судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги та просила їх задовольнити.

Представник третьої особи - відділу Держземагенства у Барському районі Вінницької області в судовому засіданні поклався на розсуд суду.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного.

Реєстраційною службою Гайсинського районного управління юстиції Вінницької області 24, 25, 26 лютого 2015 року прийняті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на підставі договорів оренди землі від 15 жовтня 2014 року, 14 і 16 грудня 2014 року між приватною агрофірмою "Вікторія" та третіми особами в справі - власниками земельних ділянок на території Каришківській сільській раді та Копайгородській селищній раді Барського району Вінницької області.

Позивач у свою чергу надав суду копії договорів оренди землі, укладених у 2009-2010 роках між ним і третіми особами в справі - власниками земельних ділянок на території Каришківській сільській раді та Копайгородській селищній раді Барського району Вінницької області.

Згідно даних договорів, право оренди передано їх власниками позивачу в строкове платне користування і зареєстровано до 01 січня 2013 року у Вінницькій регіональній філії ДП "Центр ДЗК".

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, обґрунтовував свій висновок наявністю на момент вчинення відповідачем реєстраційних дій, зареєстрованого права оренди на ці ж земельні ділянки за позивачем.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції через наступне.

Порядок проведення державної реєстрації речових прав та їх обтяжень здійснюється на підставі Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 1 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Згідно зі ст. 5 даного Закону у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.

В силу вимог п.1 ч.2 ст. 9 вказаного Закону, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення, відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документів, наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог даного Закону, наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Відповідно до статті 15 вищезазначеного Закону визначено порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, а саме:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Згідно до статті 24 Закону, зазначено, що відмова у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути у разі, якщо:

1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) об'єкт нерухомого майна, розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав;

3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа;

4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;

5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку;

5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення;

5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем;

6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

В силу ч. 4 статті 24 Закону відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Згідно частини 1 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" записи до Державного реєстру прав на нерухоме майно вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Отже, враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що державний реєстратор під час вирішення питання про державну реєстрацію або відмову у такій реєстрації повинен перевірити подані йому документи на відповідність їх вимогам, встановленим Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та за наслідком такої перевірки прийняти відповідне рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації. При цьому зазначеним законом встановлений чіткий перелік підстав такої відмови та зазначено про недопустимість відмови у реєстрації з підстав, які прямо не передбачені у відповідній статті цього закону.

Статтею 28-1 вказаного Закону передбачено взаємодію органу державної реєстрації прав та органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру. Так, у ч. 2 цієї статті визначено, що орган, який здійснює ведення Державного земельного кадастру, надає органу державної реєстрації прав інформацію про: державну реєстрацію земельної ділянки (дату державної реєстрації, орган, що здійснив таку реєстрацію); кадастровий номер, площу, місце розташування земельної ділянки; кадастровий план зареєстрованої земельної ділянки в електронній (цифровій) формі.

Порядок надання інформації, встановлений Постановою Кабінету Міністрів України №118 від 22.02.2012 р. "Про інформаційну взаємодію органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, та органу державної реєстрації прав", якою затверджено "Порядок надання інформації про зареєстровані земельні ділянки органу державної реєстрації прав та про зареєстровані речові права на земельні ділянки органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру" та "Порядок надання органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, органу державної реєстрації прав доступу до перегляду кадастрових карт (планів)".

Окрім того, аналогічну правову позицію стосовно необхідності запитувати інформацію про зареєстровані права оренди на земельні ділянки відповідно до законодавства, яке діяло до 01.01.2013 року висловила і Державна реєстраційна служба України листом від 06 серпня 2013 року № 2951/05-15-13 "Щодо запобігання випадкам подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними правонабувачами", де, зокрема, вказала, що з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, сформовану у результаті виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), державному реєстратору слід запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01.01.2013 року.

Згідно з матеріалами справи, державний реєстратор речових прав, перевіривши подані йому документи, при прийнятті рішення про проведення реєстрації договорів оренди земельної ділянки між Приватною агрофірмою "Вікторія" та власниками земельних ділянок, звертався до відділу Держземагентства у Барському районі Вінницької області із запитом щодо надання інформації чи перебувають спірні земельні ділянки в оренді, які знаходяться на території Каришківської сільської ради та Копайгородської селищної ради Барського району.

Відділом Держземагентства у Барському районі Вінницької області було надано письмову відповідь про те, що відомості про реєстрацію договорів оренди запитуваних спірних земельних ділянок відсутні.

Отже, судом встановлено, що Приватною агрофірмою "Вікторія" подано до реєстраційної служби повний та належно оформлений пакет документів для вчинення відповідних реєстраційних дій, а державний реєстратор вжив необхідних заходів при проведенні реєстрації договору оренди, здійснення яких від нього вимагають зазначені норми Закону. Тому колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно визнання рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень протиправними, оскільки підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, передбачених ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", не було.

Суд не приймає до уваги поданий позивачем лист відділу Держземагентства у Барському районі Вінницької області від 28.04.2015 року №27-28-0.2-1725/2-15, яким на його ж запит підтверджується реєстрація права оренди спірних земельних ділянок у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею. По-перше, даний лист наданий не на запит відповідача під час здійснення державної реєстрації речових прав, а по-друге, не підтверджує наявність відповідних поземельних книг щодо реєстрації договорів оренди між позивачем і власниками земельних ділянок.

Згідно наявних у матеріалах справи відомостей Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК» від 02.03.2010 року та 08.04.2010 року не було проведено державної реєстрації права оренди спірних земельних ділянок за позивачем через заяви власників земельних ділянок про не укладання таки угод. Крім цього, наявність заяв власників земельних ділянок про не реєстрацію договорів оренди землі з позивачем через їх не укладення, датованих 12, 15, 17 і 19 лютого 2010 року, ставить під сумнів їх (договорів) реєстрацію 01 червня 2010 року.

Так як само, на запит суду відділу Держгеокадастру у Барському районі Вінницької області (правонаступник відділу Держземагентства у Барському районі Вінницької області) не надав поземельні книги щодо реєстрації права оренди за позивачем на спірні земельні ділянки.

Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо задоволення позовних вимог ТОВ "Агрофірма Шаргород", оскільки, приймаючи спірні рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, державний реєстратор діяв в межах чинного законодавства України та відповідно до наданих йому повноважень.

В свою чергу, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції не врахував усіх обставин справи та не навів доказів, на яких ґрунтується його висновок щодо протиправності спірних рішень реєстраційної служби Гайсинського районного управління юстиції Вінницької області.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскарженого рішення порушено норми матеріального права, а також враховано не всі встановлені у справі обставини, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржена постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Згідно зі ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу приватної агрофірми "Вікторія", ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_23, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_17, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_12, ОСОБА_31, ОСОБА_7, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_30, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_34, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_45, ОСОБА_53, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_41, ОСОБА_34 задовольнити повністю.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2015 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 10 грудня 2015 року.

Головуючий Сушко О.О. Судді Залімський І. Г. Смілянець Е. С.