У Х В А Л А
24 травня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
судді-доповідача Кривенди О.В.,
суддів: Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., -
розглянувши заяву представника ОСОБА_2 та інших 66 осіб (третіх осіб) - ОСОБА_3 про перегляд Верховним Судом України судового рішення в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Шаргород» (далі - Агрофірма «Шаргород») до реєстраційної служби Гайсинського районного управління юстиції Вінницької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: приватна агрофірма «Вікторія» (далі - Агрофірма «Вікторія»), ОСОБА_2 та інші 66 осіб, відділ Держземагенства у Барському районі Вінницької області, про визнання протиправними та скасування державної реєстрації договорів,
в с т а н о в и л а:
Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 18 вересня 2015 року позов задовольнив.
Вінницький апеляційний адміністративний суд постановою від 9 грудня 2015 року постанову суду першої інстанції скасував та прийняв нову - про відмову у задоволенні позову.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 1 березня 2016 року постанову суду апеляційної інстанції скасував та залишив в силі постанову суду першої інстанції.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_3 16 травня 2016 року звернулася до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
У заяві посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
На обґрунтування заяви додано копію постанови Вищого адміністративного суду України від 22 березня 2016 року (справа № К/800/45078/15), яка, на думку заявниці, підтверджує неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Проте аналіз зазначених судових рішень не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом норм матеріального права, оскільки прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені під час розгляду цих справ, перевірка правильності встановлення яких не входить до компетенції Верховного Суду України.
Так, в оскаржуваному рішенні, суд касаційної інстанції виходив із того, що відповідач на порушення вимог законодавства провів повторну державну реєстрацію речових прав за договорами оренди між власниками та Агрофірмою «Вікторія» одних і тих самих земельних ділянок, які вже передано в оренду за договорами, укладеними у 2009-2010 роках, між цими ж власниками та Агрофірмою «Шаргород». Тому касаційний суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішень відповідача.
Водночас у рішенні суду касаційної інстанції, наданому для порівняння, йдеться про те, що реєстратору прав було надано всі необхідні документи для проведення реєстрації оренди земельної ділянки, а непідписання акта визначення меж земельної ділянки в натурі, який є обов'язковим при укладанні договору оренди, не є підставою для визнання цього договору недійсним. Тому цей суд дійшов висновку про те, що у реєстратора прав були відсутні підстави для відмови в державній реєстрації договору оренди.
Не свідчить про подібність правовідносин і те, що договір оренди зареєстровано до закінчення дії попереднього договору оренди, оскільки обидва договори у справі, судове рішення в якій надано для порівняння, укладені між одними і тими ж власником земельної ділянки та орендарем.
Зазначене дає підстави для висновку про необґрунтованість поданої ОСОБА_3 заяви.
За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Відмовити у допуску до провадження справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Шаргород» до реєстраційної служби Гайсинського районного управління юстиції Вінницької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: приватна агрофірма «Вікторія», ОСОБА_2 та інші 66 осіб, відділ Держземагенства у Барському районі Вінницької області, про визнання протиправними та скасування державної реєстрації договорів за заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 березня 2016 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Кривенда
Судді: П.В. Панталієнко
О.Б. Прокопенко
Суд | Верховний Суд України |
Дата ухвалення рішення | 24.05.2016 |
Оприлюднено | 03.06.2016 |
Номер документу | 58073106 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Верховний Суд України
Кривенда О.В.
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Мультян Марина Бондівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні