Ухвала

від 10.12.2015 по справі 802/4439/14-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2015 року м.Київ К/800/21265/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Заяць В.С.,

Стрелець Т.Г.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплик-Агро» на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 березня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року у справі за позовом Приватного підприємства «ЗІС» до Реєстраційної служби Теплицького районного управління юстиції у Вінницькій області, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплик-Агро», Відділ Держземагентства у Теплицькому районі Вінницької області, про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2014 року Приватне підприємство «ЗІС» звернулося з позовом до Реєстраційної служби Теплицького районного управління юстиції у Вінницькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплик-Агро», Відділ Держземагентства у Теплицькому районі Вінницької області, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок: від 06 квітня 2014 року №12209414; від 06 квітня 2014 року №12210214; від 05 квітня 2014 року №12208364; від 05 квітня 2014 року №12208665; від 16 квітня 2014 року №12469356; від 06 квітня 2014 року №12210239; від 06 квітня 2014 року №12210239; від 16 квітня 2014 року №12465006; від 16 квітня 2014 року №12468659; від 16 квітня 2014 року №12483533; від 06 квітня 2014 року №12210274; від 06 квітня 2014 року №12210304; від 06 квітня 2014 року №12209436; від 06 квітня 2014 року №12210172; від 06 квітня 2014 року №12210358; від 06 квітня 2014 року №12210327; від 06 квітня 2014 року №12210201; від 05 квітня 2014 року №12203822; від 05 квітня 2014 року №12208896; від 05 квітня 2014 року №12208841; від 05 квітня 2014 року №12208405; від 05 квітня 2014 року №12207520; від 05 квітня 2014 року №12207160; від 16 квітня 2014 року №12467868; від 06 квітня 2014 року №12210344; від 16 квітня 2014 року №12474066; від 05 квітня 2014 року №12208199; від 06 квітня 2014 року №12210334; від 16 квітня 2014 року №12494540; від 06 квітня 2014 року №12209675; від 15 квітня 2014 року №12457136; від 06 квітня 2014 року №12210315; від 06 квітня 2014 року №12209641; від 16 квітня 2014 року №12462927; від 05 квітня 2014 року №12208813; від 16 квітня 2014 року №12473471; від 06 квітня 2014 року №12209532; від 06 квітня 2014 року №12210253; від 06 квітня 2014 року №12209334; від 06 квітня 2014 року №12209363; від 16 квітня 2014 року №12495155; від 06 квітня 2014 року №12209286; від 06 квітня 2014 року №12210138; від 16 квітня 2014 року №12495233; від 16 квітня 2014 року №12470321; від 06 квітня 2014 року №12209349; від 05 квітня 2014 року №12208920; від 06 квітня 2014 року №12210188; від 06 квітня 2014 року №12209487; від 05 квітня 2014 року №12208631; від 06 квітня 2014 року №12209666; від 12 вересня 2014 року №15765996; від 12 вересня 2014 року №15766467; від 06 квітня 2014 року №12209573; від 16 квітня 2014 року №12461296; від 06 квітня 2014 року №12210371; від 06 квітня 2014 року №12210365; від 05 квітня 2014 року №12208599; від 05 квітня 2014 року №12208870; від 16 квітня 2014 року №12495525; від 16 квітня 2014 року №12485883; від 05 квітня 2014 року №12208934; від 16 квітня 2014 року №12470991; від 05 квітня 2014 року №12207428; від 16 квітня 2014 року №12482611; від 06 квітня 2014 року №12210353; від 05 квітня 2014 року №12203605; від 05 квітня 2014 року №12208441; від 06 квітня 2014 року №12209321; від 06 квітня 2014 року №12209399; від 16 квітня 2014 року №12464297; від 06 квітня 2014 року №12209621; від 06 квітня 2014 року №12209463; від 06 квітня 2014 року №12209506; від 05 квітня 2014 року №12208327; від 12 вересня 2014 року №15766216; від 12 вересня 2014 року №15765722; від 06 квітня 2014 року №12210225; від 06 квітня 2014 року №12209381; від 06 квітня 2014 року №12210155; від 12 вересня 2014 року №15767544; від 05 квітня 2014 року №12207306; від 05 квітня 2014 року №12208785; від 16 квітня 2014 року №12472310; від 16 квітня 2014 року №12472880; від 16 квітня 2014 року №12471664; від 12 вересня 2014 року №15767116; від 12 вересня 2014 року №15766950; від 12 вересня 2014 року №15765365; від 12 вересня 2014 року №15767989; від 12 вересня 2014 року №15767844.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що оскаржувані рішення про державну реєстрацію права оренди на земельні ділянки є протиправними, оскільки право оренди спірних земельних ділянок вже було зареєстроване і на час проведення оскаржуваних реєстраційних дій договори оренди землі були чинними, тому реєстрація договорів оренди землі з новим орендарем неможлива; відповідачем, в порушення вимог законодавства, належним чином не перевірено, чи вже зареєстроване право оренди на дані земельні ділянки, внаслідок чого неправомірно здійснено повторну реєстрацію.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 11 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року, адміністративний позов задоволено.

При винесенні рішення суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із недотримання відповідачем порядку перевірки наявності факту реєстрації речових прав на спірні земельні ділянки перед тим, як зареєструвати договори оренди на дані земельні ділянки за ТОВ «Теплик-Агро», у зв'язку з чим протиправно здійснено повторну державну реєстрацію договорів оренди земельних ділянок при наявності реєстрації спірних земельних ділянок у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Не погоджуючись із вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплик-Агро» звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на невірне застосування норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у позові ПП «ЗІС» про скасування рішень щодо реєстрації прав оренди на земельні ділянки відмовити повністю.

Приватне підприємство «ЗІС» у поданих запереченнях просить відхилити касаційну скаргу, постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 березня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року залишити без змін.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Судами попередніх інстанцій встановлено та із матеріалів справи вбачається, що Приватне підприємство «ЗІС» на підставі договорів оренди користується на умовах оренди земельними ділянками, розташованими на території Петрашівської сільської ради Теплицького району Вінницької області, власниками яких є ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9; ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_73, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72.

Право оренди відповідних земельних ділянок зареєстровано у Теплицькому районному відділі Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК», що підтверджується внесеними записами про державну реєстрацію договорів оренди землі до Державного реєстру земель.

Витягами з книги реєстрації договорів оренди земельних ділянок підтверджується реєстрація вказаних договорів позивачем з фізичними особами у 2006, 2010 роках. Достроково вказані договори оренди сторонами не розривалися.

Проте, до закінчення дії строку вище вказаних договорів оренди, Реєстраційною службою Теплицького районного управління юстиції у Вінницькій області у квітні та вересні 2014 року повторно зареєстровано право оренди землі на ті ж самі земельні ділянки в період чинності укладених договорів оренди землі з позивачем за ТОВ «Теплик-Агро».

Як встановлено ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.4 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі також Закон № 1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; нерухоме майно - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.

Статтею 8 Закону №1952-IV визначені повноваження органу державної реєстрації прав, відповідно до якої орган державної реєстрації прав: проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації, забезпечує ведення Державного реєстру прав; надає інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом, забезпечує облік безхазяйного нерухомого майна, здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч.2 ст.9 Закону №1952-IV державний реєстратор, зокрема: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію, та сторін (сторони) правочину, згідно з яким відбувається державна реєстрація виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; відповідність відомостей про нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; 2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав; 8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень; 8-1) під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 01 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства, чинного на момент реєстрації таких прав, проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Відповідно до ст.15 Закону №1952-IV державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених ст.18 цього закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Частиною 4 ст.15 Закону №1952-IV встановлено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Отже, державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду України від 29 вересня 2015 року у справі №21-760а15.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач під час прийняття спірних рішень належним чином не перевірив інформацію щодо факту відсутності або наявності вже зареєстрованих прав оренди на спірні земельні ділянки перед тим як реєструвати договори оренди на ці ділянки з ТОВ «Теплик-Агро».

Статтею 24 Закону № 1952-IV визначені підстави відмови в державній реєстрації прав та обтяжень, зокрема, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

За вказаними обставинами колегія суддів вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок, оскільки відповідачем реєстрація договорів оренди земельних ділянок, укладених між ТОВ «Теплик-Агро» та їх власниками, проведена без дотримання вимог законодавства, а саме не здійснено дій щодо встановлення факту відсутності або наявності права оренди землі, що в свою чергу призвело до подвійної реєстрації права оренди на одні і ті ж самі земельні ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Доводи касаційної скарги встановлених обставин справи та висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.3 ст.220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст.220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплик-Агро» відхилити.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 березня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді