Ухвала

від 16.12.2015 по справі 820/4435/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

16 грудня 2015 року м. Київ К/800/52212/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Сорока М.О., розглянувши матеріали касаційної скарги Комунального закладу охорони здоров'я Харківський обласний центр паліативної медицини «Хоспіс» на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 4 вересня 2015 року і постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 року у справі за позовом Комунального закладу охорони здоров'я Харківський обласний центр паліативної медицини «Хоспіс» до Чугуївської міжрайонної державної фінансової інспекції Державної фінансової інспекції в Харківській області про скасування вимоги, -

в с т а н о в и в :

Комунальний заклад охорони здоров'я Харківський обласний центр паліативної медицини «Хоспіс» звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати вимогу Чугуївської міжрайонної державної фінансової інспекції Державної фінансової інспекції в Харківській області № 770-15/637 від 06.04.2015.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 4 вересня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 року постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову щодо визнання протиправним та скасування п.6 вимоги Чугуївської міжрайонної державної фінансової інспекції Державної фінансової інспекції в Харківській області №770-15/637 від 06.04.2015 в частині щодо упорядкування договірних відносин з Релігійною громадою Святителя сповідника Луки на користування приміщення першого поверху площею 202,5 кв.м. скасовано. В цій частині прийнято нову постановку про задоволення позову. Визнано протиправним та скасувати п.6 вимоги Чугуївської міжрайонної державної фінансової інспекції Державної фінансової інспекції в Харківській області № 770-15/637 від 06.04.2015 в частині щодо упорядкування договірних відносин з Релігійною громадою Святителя сповідника Луки на користування приміщення першого поверху площею 202,5 кв.м. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволенні позову, Комунальний заклад охорони здоров'я Харківський обласний центр паліативної медицини «Хоспіс» звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до положень пункту п'ятого частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Судами встановлено, що Чугуївською міжрайонною державною фінансовою інспекцією Державної фінансової інспекції в Харківській області проведено позапланову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Комунального закладу охорони здоров'я Харківського обласного центру паліативної медицини «Хоспіс» за період з 01.01.2011 по 31.12.2014, про що складено акт від 06.03.2015 № 770-20/01.

На цій підставі відповідачем прийнято вимогу щодо усунення порушень законодавства від 06.04.2015 № 770-15/637, спірними пунктами якої встановлено:

1. в порушення п. 2.10 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспортного зв'язку України від 07.06.2010 № 340 (зі змінами) та п. 3.4.4. наказу Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоров'я України від 05.10.2005 року № 308/519 із змінами, зайво нарахована та виплачена надбавка водієві санітарного автомобіля ВАЗ 2104 за ненормований робочий день. Загальна сума матеріальної шкоди (збитків) від зайвої виплати надбавки за ненормований робочий день з нарахуваннями склала 4360,09 грн.;

2. в порушення ст. 94 КЗпП України , ст. 1 Закону України «Про оплату праці», п. 5 Положення про умови за сумісництвом працівників державний підприємств, установ і організацій, затвердженого наказом Міністерства праці України від 28.06.1993 № 43 , за період, що підлягав ревізії, нараховувалась та виплачувалась заробітна плата сумісникам за невідпрацьований час. Загальна сума матеріальної шкоди (збитків) від зайвої виплати заробітної плати за невідпрацьований час з нарахуванням склала 30728,93 грн.;

3. в порушення п.п. 1, 8 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», понад встановлені норми списувались продукти харчування. Виявлені порушення призвели до внесення недостовірних даних до первинних документів та до матеріальної шкоди (збитків) в сумі 27358,79 грн.;

4. в порушення п.п. 1,8 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» безпідставно списувались медикаменти. Внаслідок допущенного порушення, ХОСПІСу завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 3096,55 грн.;

5. в порушення групи 44 ДБН Д.2.4.-8-200 «Дахи та покрівлі», затвердженого наказом Держбуду України від 14.09.2000 № 201, підрядною організацією РБК «Сирена-2» завищено вартість виконаних робіт на загальну суму 522,00 грн. з ПДВ;

6. не дотримано вимоги п. 3 акту приймання - передачі від 17.06.2013 року щодо вжитих заходів стосовно упорядкування договірних відносин на користування приміщень першого поверху площею 202,5 кв.м відповідно до діючого порядку, що призвело до не відшкодування Релігійною громадою Святителя Луки послуг теплопостачання на загальну суму 29820,18 грн.

Про усунення порушень та прийняті заходи запропоновано проінформувати перевіряючий орган до 06.05.2015.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з наступного.

Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням установлено, що Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», згідно з якими державній фінансовій інспекції надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

За результатами аналізу наведених положень колегія суддів вказує на наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

У справі, що розглядається, Інспекція пред'явила вимоги, які вказують на виявлені збитки, їхній розмір та їх стягнення (повернення коштів).

Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 15 квітня та 13 травня 2014 року (справи №№ 21-40а14, 21-89а14 відповідно).

Оскільки доводи скаржника не спростовують висновку судів першої та апеляційної інстанцій та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи у зв'язку із ненаведенням підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права, ця касаційна скарга є необґрунтованою.

За таких обставин у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом п'ятим частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити Комунальному закладу охорони здоров'я Харківський обласний центр паліативної медицини «Хоспіс» у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 4 вересня 2015 року і постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 року.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направити Комунальному закладу охорони здоров'я Харківський обласний центр паліативної медицини «Хоспіс».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.О. Сорока