Ухвала

від 16.12.2015 по справі 824/1549/15-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/1549/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Левицький В.К.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

16 грудня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Полотнянка Ю.П. Загороднюка А.Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Путильського районного споживчого товариства на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Путильському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області до Путильського районного споживчого товариства про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В :

01.07.2015 року позивач - Державна податкова інспекція у Путильському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області звернулась до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Путильського районного споживчого товариства про стягнення податкового боргу.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.10.2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

11.12.2015 року на адресу Вінницького апеляційного адміністративного суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Вищим адміністративним судом України касаційної скарги Путильського районного споживчого товариства у справі № 824/997/15-а.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 156 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Згідно з матеріалами справи предметом спору у справі № 824/997/15-а є визнання дій Державної податкової інспекції у Путильському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області протиправними, при тому, що предметом розгляду даної справи є стягнення коштів з рахунків відповідача .

Таким чином. розгляд справи № 824/997/15-а не перешкоджає вирішенню даної справи.

Окрім цього, в матеріалах справи є рішення Вищого адміністративного суду України по справі № К/9991/10650/12 з приводу визнання недійсними та скасування рішень податкового органу.

Аналізуючи вище викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про зупинення провадження у справі.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити з наступних підстав.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Путильське районне споживче товариство (59100, Чернівецька область, Путильський район, смт. Путила, вул. Українська, 136, код ЄДРПОУ 30149932) зареєстроване як юридична особа та взяте на облік в органах державної податкової служби.

Державною податковою інспекцією у Путильському районі винесено рішення № 0000242300 від 15.07.2008 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" на загальну суму 1046763,00 грн.

Оскільки, борг в добровільному порядку відповідачем не сплачений, за відповідачем рахується заборгованість до Державного бюджету України у розмірі 1046763,00 грн., що стало підставою звернення до суду.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Податкового кодексу України, прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Державною податковою інспекцією у Путильському районі винесено рішення № 0000242300 від 15.07.2008 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" на загальну суму 1046763,00 грн.

Не погоджуючись із винесеним рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій, відповідач оскаржив його у судовому порядку.

Так, постановою Вищого адміністративного суду України від 29.10.2014 р. у справі №К/9991/10650/12 касаційну скаргу державної податкової інспекції у Путильському районі Головного управління ДФС у Чернівецькій області задоволено. Скасовано постанову Господарського суду Чернівецької області від 25.10.2011 р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.01.2012 р. частково. У задоволенні позову про визнання недійсним та скасування рішення від 15.07.2008 р. № 0000242300 відмовлено.

Зважаючи на те, що сума заборгованості є узгоджена з моменту набрання законної сили постанови Вищого адміністративного суду України від 29.10.2014 року № К/9991/10650/12, податковим органом 24.04.2015 р. винесено податкову вимогу форми "Ю" за № 215-25, яка зобов'язує відповідача сплатити суму податкового боргу, включаючи штрафні (фінансові) санкції (штрафи) та пеню, нараховану на нього (за їх наявності).

Не погодившись з таким рішенням контролюючого органу, товариство звернулося до суду за захистом порушених прав.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 27.07.2015 р. у справі № 824/997/15-а позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Путильському районі Головного управління ДФС у Чернівецькій області щодо визнання фінансових санкцій в сумі 1046763,00 грн. податковим боргом за узгодженим грошовим зобов'язанням. Визнано протиправним та скасовано податкову вимогу від 24.04.2015 р. №215-25.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.09.2015 р. апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Путильському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області задоволено повністю. Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 27.07.2015 р. у справі за адміністративним позовом Путильського районного споживчого товариства до Державної податкової інспекції у Путильському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про визнання дій протиправними та скасування вимоги скасовано. Прийнято нову постанову, якою в адміністративному позові Путильського районного споживчого товариства до Державної податкової інспекції у Путильському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про визнання дій протиправними та скасування вимоги - відмовлено.

У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Отже, постанови Вищого адміністративного суду України від 29.10.2014 р. у справі №К/9991/10650/12 та Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.09.2015 р. у справі № 824/997/15-а на час розгляду цієї справи набрали законної сили, а тому Чернівецьким окружним адміністративним судом згідно з правилами, встановленими ч.1 ст. 72 КАС України, не перевіряються обставини, які були встановлені судовими рішеннями в іншій адміністративній справі.

Оскільки рішення ДПІ у Путильському районі від 15.07.2008 р. № 0000242300 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1046763,00 грн. є чинним, з моменту набрання судовим рішенням в справі №К/9991/10650/12 законної сили, відповідач, з урахуванням судового рішення у справі № 824/997/15-а, зобов'язаний сплатити заборгованість по штрафних (фінансових) санкціях на суму 1046763,00 грн.

Згідно ст. 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (в редакції закону, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до ст. 25 цього Закону суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач направив відповідачу податкову вимогу форми "Ю" № 215-25 від 24.04.2015 р. Дана вимога отримана відповідачем 29.04.2015 р., що підтверджується відміткою про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 11).

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.п. 20.1.32 п. 20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2, п. 95.3 ст.95 ПК України).

Відповідно до п. 60.6 ст. 60 ПК України, якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

Оскільки після вручення податкової вимоги сума податкового боргу у відповідача не змінилася, але податковий борг не був погашений відповідачем в повному обсязі, податкова вимога позивачем додатково не надсилалася.

Відповідач зобов'язання по сплаті застосованих фінансових санкцій належним чином не виконував, у результаті чого виникла заборгованість по штрафних санкціях у розмірі 1046763,00 грн.

Відповідно до п. 95.3 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податеів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про порушення відповідачем вимог податкового законодавства щодо сплати податкових зобов'язань, що є підставою для стягнення коштів з рахунків у банках, які обслуговують платника (відповідача) з погашення податкового боргу та вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

З урахуванням вищевикладених норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини сторін, та встановлених обставин даної справи, колегія суддів дійшла висновку про обгрунтованість заявлених позивачем вимог, які правомірно задоволені судом першої інстанції.

Апелянтом не надано достатніх доказів в підтвердження доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим остання задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Путильського районного споживчого товариства залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 21 грудня 2015 року.

Головуючий Драчук Т. О. Судді Полотнянко Ю.П. Загороднюк А.Г.