Рішення

від 14.12.2015 по справі 906/1568/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "14" грудня 2015 р. Справа № 906/1568/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Гребеннікової Н.П.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - директор (довідка з ЄДРПОУ серії АБ№532161 від 19.07.12р.)

від відповідача: не прибув

від третіх осіб: прибули

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт ЛТД" (м. Малин) - за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1. Управління Держземагентства у Малинському районі Житомирської області (м. Малин)

2. Житомирської обласної державної адміністрації (м. Житомир)

до Приватного акціонерного товариства "Каштан" (м. Коростишів)

про зобов'язання вчинити певні дії

Позивач ОСОБА_2 "Граніт ЛТД" звернувся до господарського суду з позовом до ОСОБА_3 "Каштан" з наступними позовними вимогами:

- зобов'язати ОСОБА_3 "Каштан" привести земельну ділянку у відповідність до узгоджених ОСОБА_3 "Каштан" і ТОВ "Граніт ЛТД" координат гірничих відводів;

- зобов'язати ОСОБА_3 "Каштан" отримати кадастровий номер і зареєструвати земельну ділянку у відповідності до чинного законодавства України.

В обґрунтування підстав заявленого позову позивач посилався на те, що:

- згідно Спеціального дозволу від 10.04.1998р. за №1322 ТОВ "Граніт ЛТД" отримало гірничий відвід ( Акт про надання гірничого відводу від 06 червня 2014р. за №2888), а відтак, право користування надрами;

- межі земельної ділянки , на якій ТОВ "Граніт ЛТД" надано право користування надрами обмежено географічними координатами , наведеними у спеціальному дозволі та гірничому відводі;

- додатком до спеціального дозволу є Угода про умови користування надрами від 05.03.2014р. за №1322, в додатку №2 до якої вказано зобов'язання надрокористувача (ТОВ "Граніт ЛТД") щодо підготовки матеріалів на отримання в користування земельної ділянки для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, тобто земельної ділянки , яка обмежена координатами гірничого відводу;

- при підготовці матеріалів у 2013 році на продовження терміну Спеціального дозволу № 1322 було встановлено, що земельна ділянка, які знаходиться в користуванні ОСОБА_3 "Каштан" частково знаходяться на гірничому відводі ТОВ "Граніт ЛТД"; при цьому координати гірничого відводу ОСОБА_3 "Каштан" повністю співпадають з координатами гірничого відводу ТОВ "Граніт ЛТД" і є узгодженими координатами;

- листом за вих. № 112 від 19 квітня 2013 року , та в подальшому, листом за вих. № 276 від 27.10.2014р. ТОВ "Граніт ЛТД" звернулось до ОСОБА_3 "Каштан" з проханням вжити заходів щодо усунення суперечок по спірній земельній ділянці, однак звернення залишились без виконання;

- своєю бездіяльністю ОСОБА_3 "Каштан" порушує право ТОВ "Граніт ЛТД" на видобуток корисних копалин, закріплене Спеціальним дозволом від 10 квітня 1998р. № 1322, яким визначені координати в яких товариство має право вести розробку корисних копалин;

- допускаючи бездіяльність щодо отримання кадастрового номеру земельної ділянки ОСОБА_3 "Каштан" порушує також вимоги Закону України "Про державний земельних кадастр" та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" , тоді як їх виконання усунуло б суперечки між сторонами.

В якості правових підстав позову позивач посилається, зокрема на ст. 95, 96, 140, 141, 144 Земельного кодексу України та ст.ст. 148,149, 151, 153,173, 174 ГК України.

Ухвалою від 27.11.14 р. суд порушив провадження у справі та вжив заходів для підготовки до розгляду справи по суті.

Ухвалою від 11.12.14р. господарський суд залучив до участі у справі третіми особами без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління Держземагентства у Малинському районі Житомирської області (м. Малин) та Житомирську обласну державну адміністрацію (м. Житомир).

Третя особа Управління Держземагентства у Малинському районі Житомирської області позов підтримує, оскільки в базі Національної кадастрової системи не зареєстрована земельна ділянка площею 4,9 га для розробки кар'єру по добуванню габролабрадориту на Буківському родовищі , надана ЗАТ "Каштан" згідно державного акта на право постійного користування землею від 10.12.1997 року за № ЖТ 17-29 000021. У зв'язку з цим, управління рекомендує ОСОБА_3 "Каштан" привести у відповідність до назви товариства правовстановлюючі документи на землю шляхом отримання кадастрового номера і реєстрації земельної ділянки у відповідності до вимог чинного законодавства ( а.с. 95,т.1, а.с. 46, т.3).

Третя особа Житомирська обласна державна адміністрація ( м. Житомир) письмово не виклала свою правову позицію по суті спору, однак в присутній в засіданні суду 22.12.14р. представник останнього позов підтримав ( а. с. 121, т.1).

У відзиві на позов ОСОБА_3 "Каштан" вимоги останнього не визнає з наступних підстав: право постійного користування землею площею 4,9 га для розробки кар'єру по добуванню габролабрадориту на Буківському родовищі посвідчене Державним актом на право постійного користування серії І-ЖТ № 001899 від 10.12.1997року та , відповідно до Рішення КСУ від 22.09.2005р. № 5рп/2005 у справі № 1-17/2005, зберігається за товариством по даний час; п.4 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право постійного користування землею, яке було зареєстроване до 01 січня 2013року, визнає дійсним, тому вимога про отримання кадастрового номеру та реєстрацію земельною ділянки є безпідставною; товариство для виконання статутної діяльності має Спеціальний дозвіл на користування надрами від 06.06.2002р. № 2711, Ліцензію на право видобування корисних копалин від 27.07.2010р. , Акт про надання гірничого відводу від 01.06.2005р. № 1082, тому не порушує права позивача на видобуток корисних копалин; відповідно до ст. 153 ГК України суб'єкт господарювання , здійснюючи господарську діяльність, зобов'язаний не порушувати права інших власників та користувачів природних ресурсів , однак позивач не довів наявність у нього права користування земельною ділянкою у спірних межах ( а с. 97- 99, т.1).

Ухвалою від 12.01.15р. господарський суд призначив у справі судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручив судовому експерту ОСОБА_4 (Свідоцтво №870 від 11.04.14р., дійсне до 11.04.2017 року)

Ухвалою від 12.05. 2015 р. господарський суд залучив до участі у проведенні судової земельно-технічної експертизи у справі інженера - землевпорядника ОСОБА_5 ( кваліфікаційний сертифікат № 000285, виданий 03.01.2013року) для виконання робіт з виготовлення кадастрового плану земельної ділянки загальною площею 4,9 га , що зазначена в Державному акті на право постійного користування землею серії І-ЖТ №001899 з каталогом координат поворотних точок, який визначає точні межі і площу земельної ділянки.

15 липня 2015 року на адресу господарського суду супровідним листом № 92 від 14.07.15 р. до господарського суду надійшов висновок судової земельно-технічної експертизи № 267/15 від 06.07.15 р. з матеріалами справи.

Ухвалою від 05.08.15року провадження у справі поновлено, ухвалено учасникам судового процесу подати, за наявності , зауваження на висновок судової експертизи в засідання суду 20.08.15року.

Ухвалою від 26.08.15р. господарський суд призначив у справі нову судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручив ОСОБА_4 (Свідоцтво №870 від 11.04.14р., дійсне до 11.04.2017 року), а також залучив до участі у її проведенні гірничого інженера - маркшейдера ОСОБА_6 ( диплом спеціаліста серії ТМ № 37217131 про повну вищу освіту за спеціальністю "Маркшейдерська справа" ).

27 листопада 2015р. на адресу суду надійшов висновок судової земельно-технічної експертизи №292/15 від 12 листопада 2015р., виконаний судовим експертом ОСОБА_4 та матеріали справи.

Ухвалою від 27.11.15року провадження у справі поновлено, ухвалено учасникам судового процесу подати, за наявності , зауваження на висновок судової експертизи в засідання суду 14.12.15р.

До початку засідання суду 14.12.15р. заявленим клопотанням від 10.11.15р. відповідач просить відкласти розгляд справи з підстав неможливості забезпечити участь в засіданні суду уповноваженого представника

Заявлене відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи від 11.12.15р., судом відхилено як необґрунтоване, виходячи з наступного.

За змістом п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011р. за №18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З врахуванням вищевикладеного, суд продовжив розгляд справи по суті.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позові, просить суд їх задовольнити.

Оскільки у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України, господарський суд створив сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 14.12.15р. судом прийнято вступну та резолютивну частини рішення суду про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши уповноваженого представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 "Каштан" має Державний акт на право постійного користування землею серії І-ЖТ № 001899, виданий 10 грудня 1997р. виконкомом Житомирської обласної Ради народних депутатів від 11.11.83 № 480 на земельну ділянку загальною площею 4,9 га для розробки кар'єру по добуванню габролабродариту на Буківському родовищі ( а с. 112 -114, т1.).

Земельна ділянка загальною площею 4,9 га для розробки кар'єру відповідачем як у Державному реєстрі земель, так і Державному земельному кадастрі, не реєструвалась, кадастровий номер останній не визначався та, відповідно, не присвоювався. Межі землекористування встановлені лише на плані зовнішніх меж землекористування Державного акту на право постійного користування землею серії І-ЖТ № 001899.

Окрім того, ОСОБА_3 "Каштан" (ЗАТ "Каштан") має ліцензію на видобування корисних копалин серії АВ № 528356 зі строком дії до 22.07.15р., акт про надання гірничого відводу від 01.06.05р. № 1082, Спеціальний дозвіл №2711 від 06.06.02р. на користування надрами на Буківському родовищі Північна ділянка (блок №1) "Південна" загальною площею 2,5 га ( а.с. 101 -111, Т.1)

В свою чергу, позивач ТОВ "Граніт ЛТД" має Спеціальний дозвіл №1322 від 10.04.1998р. на користування надрами на Буківському родовищі ділянці "Південна" загальною площею 10, 64 га, строк дії якого продовжено на 20 років до 21.02.2034 року згідно з наказом № 1322 від 05.03.2014р. та Акт гірничого відводу від 06 червня 2014р. за № 2888 , площа проекції якого становить 10,64 га та показана на копії топографічного плану кутовими точками та який діє до 21.02.2034 р. ( а. с. 9, 27т.1).

Однак позивач, ще до настання обставин продовження строку дії Спеціального дозволу №1322 від 10.04.1998р. на користування надрами у 2014 році, та до отримання , відповідно, Акт гірничого відводу від 06 червня 2014р. за № 2888 , звернувся до відповідача з листом за № 112 від 19.04.2013р. про те, що у ТОВ "Граніт ЛТД" існує необхідність розширення гірничого відводу, частина якого накладатиметься на земельну ділянку ОСОБА_3 "Каштан", у зв'язку з чим просив вжити заходів щодо переоформлення земельної ділянки відповідно до запасів та ліцензії останнього ( а. с. 37, т.1).

Відповідач, отримавши лист позивача за № 112 від 19.04.2013р. 24 квітня 2013року , залишив останній без відповіді ( а с. 41, т.1).

Позивач, вже посилаючись на Спеціальний дозвіл №1322 від 10.04.1998р. в редакції наказу № 1322 від 05.03.2014р. та Акт гірничого відводу від 06 червня 2014р. за № 2888, повторно звернувся до відповідача з листом за № 276 від 27.10.2014р. стосовно надання ним нотаріально засвідченого листа щодо відмови від його земельної ділянки орієнтовною площею 0,16 га, яка накладається на гірничий відвід ТОВ "Граніт ЛТД" ( а. с. 42, т.1).

Відповідач, отримавши лист позивача за № 276 від 27.10.2014р. 29 жовтня 2014р. залишив останній без відповіді (а.с. 44, т.1).

В ході вирішення спору позивач доводив, що земельна ділянка відповідача ОСОБА_3 "Каштан" загальною площею 4,9 га частково знаходиться на гірничому відводі ТОВ "Граніт ЛТД", тоді як координати гірничого відводу відповідача повністю співпадають з його координатами гірничого відводу, тому останній вважає їх узгодженими.

При цьому, вважає, що товариство має право користування спірною частиною земельної ділянки в межах його гірничого відводу для видобування надр, які розташовані під нею , але оскільки остання перебуває в користуванні у відповідача позбавлений такої можливості . Вирішення спору вбачає в порядку п.п. 2 та 4 Перехідних положень Закону України "Про державний земельний кадастр" , відповідно до яких на відповідача покладається обов'язок виготовити документацію із землеустрою щодо земельної ділянки площею 4,9 га щодо встановлення її дійсних меж в натурі ( на місцевості) ( а с. 118-120 , т.1).

У зв'язку з викладеним, для роз'яснення питання, чи накладається земельна ділянка площею 4,9 га, яка належить відповідачу ОСОБА_3 "Каштан" на праві постійного користування, на гірничий відвід позивача, згідно акту гірничого відводу від 06 червня 2014р. за № 2888, та у якій частині ухвалою від 12.01.15р. було призначено у справі судову земельно-технічну експертизу ( а.с. 248-250, т.1).

Згідно заключної частини висновку № 267/15 земельно-технічної експертизи від 06 липня 2015року земельна ділянка загальною площею 4,9 га для розробки кар'єру по добуванню габролабродариту на Буківському родовищі, яка належить Приватному акціонерному товариству "Каштан" на праві постійного користування згідно Державного акту на право постійного користування землею серії І-ЖТ № 001899 ч а с т к о в о н а к л а д а є т ь с я на площу проекції гірничого відводу Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт ЛТД" (м. Малин), що показана на копії топографічного плану кутовими точками та становить десять цілих та шістдесят чотири сотих (10,64) гектара , та підтверджена актом гірничого відводу від 06 червня 2014р. за № 2888 та Спеціальним дозволом №1322 від 10.04.1998р. на користування надрами на Буківському родовищі ділянці "Південна" загальною площею 10, 64 га, з о к р е м а в ч а с т и н і 0, 1599 га ( а. с. 27-41, т.3).

В ході вирішення спору також встановлено, що ТОВ "Граніт ЛТД" має на праві оренди:

- земельну ділянку для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами загальною площею 6,5786 га, кадастровий номер ділянки 1823481400:02:000:0116, цільове призначення:11.01 ;

- земельну ділянку під розміщення відвалів та очисних споруд площею 1, 2012 га, кадастровий номер ділянки 1823481400:02:000:0020;

- земельну ділянку під розширення промислового майданчика та розширення відвалу діючого кар'єру для промислового використання загальною площею 0, 7001 га, кадастровий номер земельної ділянки 1823481400:02:000:0103;

- земельну ділянку під розширення промислового майданчика розташованого на території Луківської сільської ради Малинського р-ну за межами населених пунктів загальною площею 1, 8370 га, кадастровий номер 1823481400:02:000:0108;

- земельну ділянку під розробку родовища природного каменю, розташованої на території Луківської сільської ради Малинського р-ну Житомирської області за межами населених пунктів загальною площею 4,2611 га, кадастровий номер земельної ділянки 1823481400:02:000:0109.

У зв'язку з цим, для роз'яснення питання, чи накладається площа проекції гірничого відводу ТОВ "Граніт ЛТД", яка становить 10, 64 га на площі вищенаведених земельних ділянок позивача на предмет можливого їх розташування в межах земельної ділянки відповідача, ухвалою від 26.08.15р. було призначено у справі нову судову земельно-технічну експертизу ( а.с. 110-111, т.3).

Згідно заключної частини висновку № 292/15 земельно-технічної експертизи від 12 листопада 2015року встановлено, що орендовані ТОВ "Граніт ЛТД" земельна ділянка площею 6,5786 га, кадастровий номер 1823481400:02:000:0116; земельна ділянка площею 1, 2012 га, кадастровий номер 1823481400:02:000:0020; земельна ділянка площею 0, 7001 га, кадастровий номер 1823481400:02:000:0103; земельна ділянка площею 1, 8370 га, кадастровий номер 1823481400:02:000:0108; земельна ділянка площею 4,2611 га, кадастровий номер 1823481400:02:000:0109 не накладаються на межі земельні ділянки ОСОБА_3 "КАштан" , площа якої становить 4,9 га.

Та, додатково підтверджено, що земельна ділянка гірничого відводу ТОВ "Граніт ЛТД" , площа якого становить -10,64 га, частково накладається на земельну ділянку ОСОБА_3 "Каштан", площа якої становить 4,9 га, з о к р е м а в ч а с т и н і 0, 1599га ( а.с. 126 , т.3).

На підставі висновку № 292/15 земельно-технічної експертизи від 12 листопада 2015року судом достовірно встановлено, що ТОВ "Граніт ЛТД" на земельну ділянку гірничого відводу площею 0, 1599га немає прав землекористувача, та яка в цій частині накладається на постійне землекористування ОСОБА_3 "КАштан".

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, на підставі ст.ст. 4-7, 33, 43 ГПК України господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Згідно зі ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За змістом зазначених норм, права або інтереси особи підлягають судовому захистові у разі їх порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Отже, звертаючись до суду з позовом про зобов'язання вчинити дії, позивач має довести за допомогою належних і допустимих доказів, що не вчинення відповідачем таких дій, призводить до порушення, невизнання або оспорювання певних прав позивача та якими законодавчими актами передбачено право позивача на звернення із заявленим позовом.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Підстава позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Приписами статті 21 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що сторонами у судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Позивачем є особа, яка має право вимоги, а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов'язання. Тобто відповідач має бути такою особою, за рахунок якої можливо було б задовольнити позовні вимоги. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання визначається статтею 16 Цивільного кодексу України, статтею 20 Господарського кодексу України.

Способи захисту прав на земельні ділянки унормовані статтею 152 Земельного кодексу України. Передбачені законодавством способи захисту порушеного права або охоронюваного законом інтересу мають бути спрямовані на відновлення прав та інтересів позивачів , які є землекористувачами.

Як вже зазначалося позивач звернувся з позовом про зобов'язання відповідача привести земельну ділянку у відповідність до узгоджених з ним координат гірничих відводів, отримати кадастровий номер і зареєструвати земельну ділянку у відповідності до чинного законодавства України.

Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Статтею 12 вказаного Кодексу унормовано, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Загальні правила про виконання цивільних обов'язків, в якій містяться положення про межі виконання та підстави звільнення від таких обов'язків, унормовані статтею 14 Цивільного кодексу України.

Під цивільним обов'язком розуміється вимога від суб'єкта цивільного права певних дій (або невиконання дій), забезпечена можливістю правового спонукання до належної поведінки.

Зміст цивільного обов'язку становлять такі вимоги: поведінка зобов'язаної особи визначена вимогами норми права; поведінка зобов'язаної особи визначена вимогами уповноважених осіб; поведінка зобов'язаної особи у випадку невиконання цивільного обов'язку забезпечується вимогою (рішенням) суду виконати цей обов'язок.

За приписами частини 2 статті 14 Цивільного кодексу України особа не може бути примушена до дії, вчинення яких не є обов'язковим для неї. А відповідно до ч. 3 ст. 16 ЦК України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 148 Господарського кодексу України правовий режим використання окремих видів природних ресурсів (землі, вод, лісів, надр, атмосферного повітря, тваринного світу) встановлюється законами.

У ч. 2 ст. 12 Гірничого закону України від 06.10.1999 № 1127-XIV) встановлено, що відведення землі під розташування гірничого підприємства проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, а надання гірничого відводу - Кодексом України про надра.

Відповідно до ч.1 статті 18 Кодексу України про надра від 27.07.1994 № 132/94-ВР надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України.

У ч. 2 цієї статті передбачено, що земельні ділянки для користування надрами, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів.

У частині ч. 4 статті 66 ЗК України також встановлено, що надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, проводиться після оформлення в установленому порядку прав користування надрами.

ОСОБА_3 користування надрами ТОВ "Граніт ЛТД" підтвердило актом гірничого відводу від 06 червня 2014р. за № 2888 та Спеціальним дозволом №1322 від 10.04.1998р. на користування надрами на Буківському родовищі ділянці "Південна" загальною площею 10, 64 га.

Підтвердивши своє право гірничого підприємства та надрокористувача , позивач не підтвердив наявність права землекористувача у спірній частині площею 0,1599 га, як це визначено у вищенаведених нормах чинного законодавства та додатку № 2 до Угоди про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 05.03.2014р. № 1322 , відповідно до якого був зобов'язаний у період 1-2 кварталів 2014року підготувати матеріали на отримання земельної ділянки для потреб, пов'язаних з користуванням надрами в установленому порядку.

У зв'язку з цим, приписи ст. 153 Господарського кодексу України про те, що суб'єкт господарювання , в даному випадку, ОСОБА_3 "Каштан", зобов'язаний здійснювати господарську діяльність без порушення прав інших власників та користувачів природних ресурсів , в даному випадку, ТОВ "Граніт ЛТД" не можуть бути застосовані до спірних відносин.

Окрім того, позивач не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження вчинених дій щодо отримання права оренди на земельну ділянку гірничого відводу площею 0, 1599 га у встановленому законом порядку , та що спір з відповідачем виник саме на стадії оформлення цього права, зокрема, в частині бездіяльності останнього погодити межі земельної ділянки у спірній частині.

Оскільки право ОСОБА_3 "Каштан" на постійне користування землею площею 4,9 га для розробки кар'єру по добуванню габролабрадориту на Буківському родовищі, посвідчене Державним актом на право постійного користування серії І-ЖТ № 001899 від 10.12.1997року, відповідно до Рішення КСУ від 22.09.2005р. № 5рп/2005 у справі № 1-17/2005 , ч.4 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та 2 Розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Державний земельний кадастр", вважається дійсним , а земельна ділянка площею 4,9 га - сформованою в межах визначеного у плані землекористування, позивач помиляється у своєму праві в судовому порядку вимагати від відповідача фактичної відмови від земельної ділянки площею 0, 1599 га , яка належить йому на праві постійного користування, оскільки ст. 142 ЗК України гарантує добровільність такої відмови і скеровується така відмова саме власнику земельної ділянки , в даному випадку, державі в особі Житомирської ОДА ( постанова ВСУ від 16.01.2007 р. у справі № 9/268-05-6653, № в реєстрі 376262).

Судом встановлено, що земельна ділянка загальною площею 4,9 га для розробки кар'єру відповідачем як у Державному реєстрі земель, так і Державному земельному кадастрі, не реєструвалась, кадастровий номер останній не визначався та, відповідно, не присвоювався. Межі землекористування встановлені лише на плані зовнішніх меж землекористування Державного акту на право постійного користування землею серії І-ЖТ № 001899.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 "Каштан" після 01.01.13р. не вживало будь-яких дій для встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та проведення її державної реєстрації саме як земельної ділянки загальною площею 4,9 га для розробки кар'єру у Державному земельному кадастрі як об'єкта цивільних прав.

Однак попри встановлену судом бездіяльність ОСОБА_3 "Каштан" після 01.01.13р. з виконання вимог ст. 20 Закону України "Про Державний земельний кадастр" , позивач не наділений законом суб'єктивним правом вимагати її усунення. Таким правом наділена держава в особі Житомирської ОДА , оскільки земельна ділянка загальною площею 4,9 га для розробки кар'єру є державною власністю.

В свою чергу, суд вважає за необхідне звернути увагу сторін спору на достовірно встановлений факт н а к л а д а н н я земельної ділянки ОСОБА_3 "Каштан" п л о щ е ю 0, 1599 га на п л о щ у п р о е к ц і ї г і р н и ч о г о в і д в о д у ТОВ "Граніт ЛТД" (м. Малин), що становить 10,64 га , та встановлений факт в і д с у т н о с т і с п о р у щодо координат гірничих відводів обох товариств.

Оскільки відповідно до ч.2 ст. 18 Кодексу України про надра та ч. 4 статті 66 ЗК України саме позивачу належить право отримати на праві оренди земельну ділянку п л о щ е ю 0, 1599 га для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, і це право має забезпечити держава в особі Житомирської ОДА.

Як розтлумачив Конституційний суд України ( абз. 4 п. 5.6 рішення від 22 вересня 2005 року N 5-рп/2005 у справі N 1-17/2005 (справа про постійне користування земельними ділянками) суб'єктивне право постійного користування земельною ділянкою суттєво відрізняється від суб'єктивного права власності на землю та суб'єктивного права оренди. Власники землі та орендарі поряд із повноваженнями щодо володіння та користування наділяються і повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками (орендарі - в частині передачі земель у суборенду за згодою власника), а постійні користувачі такої можливості позбавлені.

Отже, відповідач як постійний землекористувач не має права розпорядження земельною ділянкою площею 4,9 га і це право , зокрема, в спірній частині, може бути припинене у встановленому законом порядку державою в особі Житомирської ОДА під час затвердження позивачу документації із землеустрою щодо оренди земельної ділянки площею 0, 1599 га, що підтверджується наступним.

Положеннями ч. ч. 1, 2 ст.55 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів. Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами передбачено ст. 198 Земельного кодексу України при кадастровій зйомці як комплексу робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Інші норми законодавства погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками не передбачають. При цьому ст.198 ЗК України лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є « погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами».

Відповідно до статті 1 Закону України "Про землеустрій" межування земель - це комплекс робіт із встановлення чи відновлення в натурі (на місцевості) меж адміністративно-територіальних утворень, меж земельних ділянок власників, землекористувачів, у тому числі, орендарів, із закріпленням їх межовими знаками встановленого зразка. Погодження меж земельної ділянки полягає у тому, щоб суміжному землекористувачеві було запропоновано підписати відповідний акт. Не погодження меж земельної ділянки є формою реалізації прав відповідача. Тобто, у разі відмови від підписання акта, орган, уповноважений вирішувати питання про надання земельної ділянки, виходить не з самого факту відмови від підписання акта, а із мотивів такої відмови. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, і воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку. У випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документу (акта погодження меж) слід вважати, що погодження меж відбулося.

В силу ст.33 ГПК України позивач зобов'язаний був довести наявність суб'єктивного права на позов та факт його порушення відповідачами в обраний спосіб захисту, який призведе до його відновлення.

Тому господарський суд на підставі вищевикладеного виходить з того, що неналежність права або інтересу, на захист яких подано позов, так само як і відсутність факту порушення відповідного права або інтересу, є достатньою підставою для відмови у позові.

Керуючись ст.ст. 4-3,4-7, 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 21.12.15р.

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати: 1 - в справу

2 - позивачу (простою),

3 - відповідачу (рек.з повід ),

4 - Управлінню Держземагентства у Малинському районі Житомирської області ( 11601,м.Малин, Житомирська область, вул. Винниченка,21) (рек. з повід),

5- Житомирській обласній державній адміністрації ( 10014, Житомирська обл., місто Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, будинок 1) (рек.з повід)