Рішення

від 02.12.2015 по справі 753/554/15

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 753/554/15 Головуючий у 1 інстанції: Зубачик Н.Б.

Провадження № 22-ц/783/5216/15 Доповідач в 2-й інстанції: Мусіна Т. Г.

Категорія: 24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - Мусіної Т.Г.

суддів - Левика Я.А., Савуляка Р.В.

за участі секретаря - Фейір К.О.

з участю: представника позивача - адвоката Євдоченко Н.Д.

представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-13» на рішення Галицького районного суду м. Львова від 25 травня 2015 року у справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-13» до ОСОБА_3 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги,-

в с т а н о в и л а :

У січні 2015 року Житлово-будівельний кооператив «Будівельник-13» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги, в якому просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість по сплаті за отримані житлово-комунальні послуги з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в загальній сумі 16 527 31 коп.

Свій позов обґрунтовував тим, що відповідачка ОСОБА_3 є власником житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1. Зазначає, що відповідачка протягом тривалого часу не виконує зобов'язання по сплаті за отримані житлового-комунальні послуги, у зв'язку з чим в неї утворилась заборгованість, яка станом на 01.04.2014р. складає 14 684 грн. 65 коп. Добровільно погасити заборгованість відповідачка відмовляється. Вказував, що такі дії відповідача призводять до заборгованості житлово-будівельного кооперативу перед обслуговуючими організаціями, які стягують борг з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних. Посилаючись на вказане, позивач просив задовольнити його позов.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 25 травня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду оскаржив позивач.

В апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, висновки суду про те, що позивачем не доведено факту надання відповідачу житлово-комунальних послуг та не доведено обґрунтованого розрахунку заявлених до стягнення сум, зроблені судом без належної перевірки поданих позивачем доказів та положень нормативно-правових актів. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши доводи-осіб, які з'явились у судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, передбачених ст.. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково: рішення суду підлягає скасуванню на підставі п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте вказаним вимогам рішення суду не відповідає.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що позивач не надав доказів в підтвердження надання послуг по заявлених ним позовних вимогах щодо обслуговування квартири відповідачки, у якій вона не зареєстрована і не проживає, при відсутності письмових договірних відносин.

Проте погодитись з таким висновком суду не можна, оскільки суд дійшов його з порушенням норм процесуального і матеріального права.

Колегією суддів встановлено, що відповідач ОСОБА_3 є власницею квартири за адресою: АДРЕСА_1 з часу її придбання за договором купівлі-продажу від 26.11.1999р., яка знаходиться в багатоквартирному будинку ЖБК «Будівельник-13», який зареєстрований як юридична особа та обслуговується ним.

ОСОБА_3 з часу придбання квартири в члени ЖБК «Будівельник-13» не вступала, проте її власність обслуговується ЖБК «Будівельник-13» шляхом надання комунальних послуг та послуг з утримання будинку та прибудинкової території.

Відповідно до ч.4 ст. 314, ст. 322 ЦК України власність зобов'язує. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відносини між споживачами та виконавцями житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004р. № 1875-ІV, який у ч.1 ст. 19 передбачає, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, а ст.. 20 Закону України № 1875-ІV передбачає обов'язок споживача укласти договір про надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом.

З матеріалів справи вбачається і визнається сторонами, що письмовий договір по наданню житлово-комунальних послуг між сторонами не укладався.

Відповідно до ч.1 ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Закон № 1875-ІV не містить положень про те, що недотримання письмової форми договору про надання житлово-комунальних послуг тягне за собою недійсність відносин по фактичному наданню таких послуг та звільняє споживача від їх оплати.

Пунктом 39 Статуту Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник 13» передбачено, що громадяни, які придбали у власність жилі приміщення в будинку ЖБК та не виявили бажання вступити в члени кооперативу здійснюють оплату за користування комунальними послугами у встановлених для членів ЖБК розмірах а також беруть участь у загальних витратах кооперативу по експлуатації і капітальному ремонті будинку та утримання прибудинкової території пропорційно балансової вартості належної їм частини будинку.

Таким чином обов'язок відповідачки по оплаті житлово-комунальних послуг ґрунтується на вимогах Закону № 1875-ІV та ч.4 ст. 319, 322 ЦК України та Статуті ЖБК «Будівельник-13».

З врахуванням наведеного заперечення відповідача ОСОБА_3 про відсутність письмового договору як підстави для звільнення її від оплати наданих послуг, юридичного значення не мають.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_3 вбачається, що вона утворилась у зв'язку з неоплатою за такі види послуг: обслуговування будинку та прибудинкової території, опалення, холодне та гаряче водопостачання за період з квітня 2011р. по 31 березня 2014р. включно в сумі 14 684,65 грн. (а.с. 14-15), на яку були нараховані інфляційні витрати та 3% річних (а.с. 16).

Відмовляючи у задоволенні позову з тих підстав, що позивач не надав доказів на підтвердження наданих послуг, суд допустив порушення вимог ч.4 ст. 10 ЦПК України, яка зобов'язує суд сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, роз'яснювати особам, які беруть участь у розгляді справи їх права та обов'язки, попереджати про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій та сприяти здійсненню їхніх прав, та не роз'яснив позивачу його обов'язок надати відповідні докази, а розглянув справу у відсутності позивача.

Між тим колегією суддів встановлено, що розпорядженням Київської міської адміністрації від 30.11.2011р. № 1334 погоджено тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для житлово-будівельних кооперативів за 1 кв.м. загальної площі квартири за місяць, який для ЖБК «Будівельник-13» становить 2,51 грн.

Колегією суддів встановлено, що позивачем у спірний період надавались послуги з утримання будинку та прибудинкової території відповідно для складових тарифу, що підтверджується актами виконаних робіт з ТзОВ «Володар» про вивіз твердих побутових відходів, актами приймання виконаних робіт з технічного обслуговування ліфтів ПрАТ «Оніс», договором з АК «Київенерго» на постачання електричної енергії для потреб кооперативу для освітлення місць загального користування, актами прийняття-передавання еклектичної енергії та їх оплата кооперативом, актами виконаних робіт на постачання теплової енергії.

Доказів про те, що послуги з обслуговування будинку, постачання холодної та гарячої води, відсутності опалення у спірний період відповідачем ОСОБА_3 суду не надано, претензії щодо відсутності вказаних послуг або неналежної якості відповідачем ОСОБА_5 відповідно до положень ст.. 18 Закону № 1875-ІV не пред'являлись.

Доказів про те, що квартира відповідачки облаштована засобами обліку холодної та гарячої води, а також теплової енергії суду не надано, тому нарахування здійснювалось відповідно до встановлених і діючих у спірний період у м. Києві тарифів на вказані послуги.

Доказів про те, що постачання холодної, гарячої води та опалення у вказаний період в квартиру відповідача було припинено по заяві споживача ОСОБА_3 з опломбуванням запірних вентилів у квартирі відповідно до п. 29 постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. № 630, відповідачем суду не надано.

Таким чином правові підстави для звільнення відповідача ОСОБА_3 від наданих послуг відсутні.

Колегією суддів встановлено, що послуга за утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 95,63 грн. в місяць розрахована правильно (2,51 грн. за 1 кв.м. х 38,1 кв.м. загальної площі);

-послуга з опалення - 35,1 кв.м. опалювальної площі х на тариф 3,10 гр., який встановлений розпорядженням КМДА № 857 від 31.05.2011р.;

-послуги з холодного та гарячого водопостачання - на 1 особу згідно тарифу, встановленого Розпорядженням КМДА від 27.01.2011р. № 101 та Розпорядженням КМДА № 858 від 31.05.2011р.

Таким чином нарахування проведені позивачем згідно встановлених тарифів та відповідачем не спростовані.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно ч.3 ст. 367 ЦК України позовна давність застосовується судом за завою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

У письмовому заперечення ОСОБА_3 заявлено про застосування строку позовної давності (а.с. 42).

Ураховуючи, що розрахована позивачем заборгованість з квітня 2011р., яка починається з суми 4747,90 грн. по листопад 2011р., знаходиться за межами строку позовної давності, про необхідність якої вказує відповідач, колегія суддів вважає, що підлягає стягненню заборгованість за житлово-комунальні послуги в межах строку позовної давності, а саме за період з 01 грудня 2011р. по 31 березня 2014р. (включно), що становить 7969,36 грн.

Позивач причин пропуску строку позовної давності не зазначив та не просить його поновити.

Правовідносини, що склались між сторонами на підставі наданих послуг з обслуговування будинку і прибудинкової території, централізованого опалення та постачання холодної і гарячої води є грошовим зобов'язанням у якому, серед інших прав і обов'язків сторін на боржника покладено цивільно-правовий обов'язок по оплаті отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч.1 ст. 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч.2 ст. 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Така правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 20.06.2012р. у справі за позовом КП «Вінницяміськтеплоенерго» до Особи-1 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги, яка відповідно до вимоги ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України і не погодитись з таким висновком Верховного Суду України у колегії суддів немає підстав.

Ураховуючи встановлені індекси інфляції за період з грудня 2011р. по 31 березня 2014р., інфляційні втрати становлять 281,06 грн. і на цю суму збільшується сума боргу (7969,36+281,06), три відсотки річних від суми боргу в розмірі 7969,36 грн. х 3 % становить суму 557,39 грн., на яку також збільшується сума боргу.

Таким чином загальна сума заборгованості, що підлягає до стягнення становить 8807 грн. 81 коп. (7969,36 + 281,06 + 557,39).

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_3 в користь позивача слід стягнути 365 грн. 40 коп. судових витрат.

Виходячи з викладеного та враховуючи допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права у вирішенні вимог про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, які призвели до неправильного вирішення справи, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись п.2 ч.1 ст.307, п.4 ч.1 ст. 309, ч.2 ст. 314, ст.ст. 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-13» задовольнити частково.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 25 травня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-13» до ОСОБА_3 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікайціний номер № НОМЕР_1) на користь Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-13» (код ЄДРПОУ 22882940, р/р 26004139552001 у ПАТ «Банк «Київська Русь», МФО 319092) заборгованість по сплаті за житлово-комунальні послуги з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних за період з 01 грудня 2011 року по 31 березня 2014 року (включно) у розмірі 8807 (вісім тисяч вісімсот сім) грн. 81 коп., з яких: заборгованість по сплаті за житлово-комунальні послуги - 7969,36 грн., інфляційні втрати - 281,06 грн., 3% річних - 557,39 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікайціний номер № НОМЕР_1) на користь Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-13» (код ЄДРПОУ 22882940, р/р 26004139552001 у ПАТ «Банк «Київська Русь», МФО 319092) 365 грн. 40 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку протягом 20-ти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ з дня набрання рішенням апеляційного суду законної сили.

Головуючий Т.Г. Мусіна

Судді: Я.А. Левик

Р.В. Савуляк