Ухвала

від 01.12.2015 по справі 760/26201/13-ц

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження № 6-956/14

у справі № 760/26201/13-ц

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2015 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Лазаренко В.В.

при секретарі - Кучерині Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сапсан-СП " про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання ухвали про скасування заходів забезпечення позову в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сапсан-СП" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна виробничо-впроваджувальна фірма "Сапсан", треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коптєлова Оксана Ростиславівна, Головне управління юстиції в м. Києві, про визнання недійсними договорів, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Солом'янського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сапсан-СП" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна виробничо-впроваджувальна фірма "Сапсан", треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коптєлова Оксана Ростиславівна, Головне управління юстиції в м. Києві, про визнання недійсними договорів.

29.11.2013 року у справі відкрито провадження та постановлено ухвалу про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії спрямовані на відчуження спірного нерухомого майна.

19.05.2014 року судом постановлено ухвалу про скасування заходів забезпечення позову, застосованих відповідно до ухвали суду від 29.11.2013 року.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 10.07.2014 року ухвала Солом'янського районного суду м. Києва від 19.05.2014 року залишена без змін.

31.07.2015 заявник ТОВ «Сапсан СП» звернувся до суду з заявою про поновлення строку на пред'явлення виконавчого документа - ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 19.05.2014 року - до виконання, посилаючись на те, що строк пред'явлення вказаного виконавчого листа до виконання було пропущено заявником з поважної причини, оскільки копію цієї ухвали товариство отримало лише 29.07.2015.

Згідно ч. 2 ст. 371 ЦПК України, заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який видав виконавчий лист, або до суду за місцем виконання і розглядається в судовому засіданні з повідомленням сторін, які беруть участь у справі.

В судовому засіданні представник заявника ТОВ «Сапсан-СП» підтримала заяву про поновлення строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, просила її задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 заперечувала проти задоволення заяви позивача і просила відмовити в її задоволенні, посилаючись на відсутність для цього правових підстав.

Інші учасники судового процесу в судове засідання не з`явилися. Про час та місце розгляду справи в суді були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили. З будь-якими заявами до суду не зверталися. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності.

Заслухавши пояснення представника заявника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкої для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всі території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода н обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до статті 1 Закону "Про виконавче провадження" виконавче провадження це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у ньому, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, межах повноважень та у спосіб, визначених Законом, іншими нормативно-правовим актами, прийнятими відповідно до законів України, а також рішеннями, що підлягають примусовому виконанню. У Законі визначено загальний порядок примусового виконані рішень судів та інших органів (посадових осіб), до якого, зокрема, віднесено пошук майна боржника, арешт коштів на рахунках в банківських установах, оцінка майна та його реалізація на прилюдних торгах (статті 40, 57, 58, 62).

Примусове виконання рішень судів України відбувається на основі виконавчих документів, які є підставою для відкриття державним виконавцем виконавчого проваджені і проведення виконавчих дій. Такими документами є виконавчі листи, що видаються судам; накази господарських судів; ухвали, постанови судів у випадках, передбачених законом; інші документи, визначені у частині другій статті 17 Закону.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Згідно із ст. 24 Закону державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред'явлення для примусового виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову.

Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконаня має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, як видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяв десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом.

Для інших виконавчих документів пропущений строк поновленню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.11.2013 року у справі за позовом ТОВ "Сапсан-СП" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ТОВ "Комерційна виробничо-впроваджувальна фірма "Сапсан", треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коптєлова Оксана Ростиславівна, Головне управління юстиції в м.Києві, про визнання недійсними договорів відкрито провадження та постановлено ухвалу про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії спрямовані на відчуження спірного нерухомого майна.

19.05.2014 року судом постановлено ухвалу про скасування заходів забезпечення позову, застосованих відповідно до ухвали суду від 29.11.2013 року.

Скасовано заходи забезпечення позову, застосовані відповідно до ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 29.11.2013 у вигляді заборони вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження нерухомого майна, а саме: будівель торгівельного комплексу (нежитлові будівлі: літ. А ( загальною площею 3420,00 кв.м), літ. Б ( загальною площею 2 850 кв. м), літ. В (загальною площею 900,00 кв.м), літ. Г (загальною площею 136, 10 кв.м), літ. Д ( загальною площею 12, 80 кв.м), літ. Ж (загальною площею 12,90 кв.м.), літ. З (загальною площею 230,00 кв.м), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний № 4204796 від 22.07.2013 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна : 49974080000)), ОСОБА_1.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 10.07.2014 року ухвала Солом'янського районного суду м. Києва від 19.05.2014 року залишена без змін.

Заявник, посилаючись на те, що ухвала суду від 19.05.2015 про скасування заходів забезпечення позову є виконавчим документом, просить поновити пропущений строк для пред'явлення цієї ухвали до виконання.

Разом з цим, суд вважає, що ухвала Солом'янського районного суду м. Києва від 19.05.2014 року про скасування заходів забезпечення позову не є виконавчим документом, виходячи з наступного.

Рішенням Констутційного суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 Конституційний Суд України роз'яснено, що до ухвал, визначених у пункті 2 частини другої статті 17 Закону, належать, зокрема, ухвали про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову у господарських справах (статті 43-6. 67 Кодексу), які виконуються органами державної виконавчої служби або іншими органами виконання судових рішень згідно з вимогами статей 2, 3, 5, 17 Закону без видачі наказу суду, оскільки мають самостійний процесуальний характер і не є актами вирішення спору по суті. Такі ухвали приймаються судом у зв'язку з необхідністю забезпечення розгляду судових справ та виконання рішення суду в майбутньому. Оскарження ухвал про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову не зупиняє їх виконання (частина друга статті 43-7. частина третя статті 67 Кодексу).

Виходячи з наведеного, крім рішень, примусовому виконанню підлягають ухвали суду, які передбачених законом ( ч. З ст. 210 ЦПК України), які за змістом характеризуються реалізованістю і вимагають примусового виконання, зокрема, про забезпечення позову ( ч. 9 ст.153 ЦПК України); про привід свідка (ч. З ст. 94 ЦПК України); про поворот виконання рішення суду (ст. 380 - 382 ЦПК України).

Зазначені ухвали є підставою до відкриття виконавчого провадження.

В той же час, ухвали про скасування судом заходів забезпечення позову не є підставою для відкриття нового виконавчого провадження, а відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» - якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову - виконавче провадження, яке було відкрито на підставі ухвали про забезпечення позову, підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідного рішення суду.

Таким чином, ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову не є виконавчим документом який потребує примусового виконання, звісно і відсутні підстави для вирішення питання про поновлення строку пред'явлення цього документу до виконання.

З огляду на викладене заява ТОВ «Сапсан-СП» про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання виконавчого документу задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. 371 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапсан-СП» про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання виконавчого документу - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Суддя :